Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«агальн≥ принципи побудови




ћ≤ –ќѕ–ќ÷≈—ќ–Ќ»’ —»—“≈ћ

ќсновн≥ пон€тт€ ≥ визначенн€

ћ≥кропроцесор - це пристр≥й, €кий зд≥йснюЇ прийом, обробку ≥ видачу ≥нформац≥њ.  онструктивно ћѕ м≥стить одну або дек≥лька ≥нтегральних схем ≥ виконуЇ д≥њ за програмою, записаною в пам'€т≥.

ћ≥кропроцесорна система обчислювальна, контрольно-вим≥рю≠вальна або керувальна система, в €к≥й основним пристроЇм обробки ≥н≠формац≥њ Ї ћѕ. ћ≥кропроцесорна система будуЇтьс€ з набору м≥кропро≠цесорних ¬≤—.

ћультим≥кропроцесорна (або мультипроцесорна) система - система, €ка утворюЇтьс€ об'Їднанн€м де€коњ к≥лькост≥ ун≥версальних або спец≥а≠л≥зованих ћѕ, завд€ки чому забезпечуЇтьс€ паралельна обробка ≥нфор≠мац≥њ ≥ розпод≥лене керуванн€.

ћ≥кропроцесорний комплект (ћѕ ) - сукупн≥сть ≥нтегральних схем, сум≥сних за електричними, ≥нформац≥йними та конструктивними параме≠трами ≥ призначених дл€ побудови електронно-обчислювальноњ апаратури та м≥кропроцесорних систем керуванн€. «азвичай ћѕ  м≥стить: ¬≤— ћѕ (один чи к≥лька корпус≥в ≥нтегральних схем); ¬≤— оперативних за≠пам'€товувальних пристроњв (ќ«ѕ); ¬≤— пост≥йних запам'€товувальних пристроњв (ѕ«ѕ); ≥нтерфейси або контролери зовн≥шн≥х пристроњв; служ≠бов≥ ¬≤— (тактовий генератор, рег≥стри, шинн≥ формувач≥, контролери шин, арб≥три шин).

ћ≥кропроцесори та ћѕ  класиф≥кують за такими ознаками: призна≠ченн€м; к≥льк≥стю ¬≤—; способом керуванн€; за типом арх≥тектури; за ти≠пом системи команд.

«а призначенн€м ћѕ под≥л€ють на ун≥версальн≥ та спец≥ал≥зован≥.

”н≥версальними м≥кропроцесорами Ї ћѕ загального призначенн€, €к≥ розв'€зують широкий клас задач обчисленн€, обробки та керуванн€.

—пец≥ал≥зован≥ м≥кропроцесори призначен≥ дл€ розв'€занн€ задач лише псиного класу. ƒо спец≥ал≥зованих ћѕ належать: сигнальн≥; мед≥йн≥ та мультимед≥йн≥; трансп'ютери.

—игнальн≥ процесори призначен≥ дл€ цифровоњ обробки сигнал≥в у реаль≠ному масштаб≥ часу (наприклад, ф≥льтрац≥€ сигнал≥в, обчисленн€ згортки, обчисленн€ корел€ц≥йноњ функц≥њ, п≥дсиленн€, обмеженн€ ≥ трансформа≠ц≥€ сигналу, пр€ме та зворотне перетворенн€ ‘ур'Ї). ƒо сигнальних про≠цесор≥в належать процесори ф≥рм Texas Instruments - TMS320—80, Analog Devices - ADSP2106x, Motorola - DSP560xx та DSP9600x.

ћед≥йн≥мультимед≥йн≥ процесори призначен≥ дл€ обробки ауд≥осиг≠нал≥в, граф≥чноњ ≥нформац≥њ, в≥деозображень, а також дл€ розв'€зуванн€ р€ду задач у мультимед≥акомп'ютерах, ≥грашкових приставках, побутов≥й техн≥ц≥. ƒо мед≥йних ≥ мультимед≥йних процесор≥в належать процесори ф≥рм MicroUnity - Mediaprocessor, Philips - Trimedia, Cromatic Reserch -Mpact Media Engine, Nvidia - NVl, Cyrix - MediaGX.

“рансп 'ютери призначен≥ дл€ масових паралельних обчислень ≥ робо≠ти у мультипроцесорних системах. ƒл€ них характерним Ї на€вн≥сть внутр≥шньоњ пам'€т≥ та вбудованого м≥жпроцесорного ≥нтерфейсу, тобто канал≥в зв'€зку з ≥ншими ¬1— ћѕ. ƒо трансп'ютер≥в належать процесори ф≥рм Inmos - “-2, “-4, T-8, T9000.

«а к≥льк≥стю ¬≤— у ћѕ  розр≥зн€ють багатокристальн≥ ћѕ  ≥ одно-кристальн≥ м≥кроконтролери. ƒо багатокристальних комплект≥в в≥днос€ть ћѕ  з однокристальними ≥ секц≥йними ћѕ.

ќднокристальний м≥кропроцесор Ї конструктивно завершеним виро≠бом у вигл€д≥ одн≥Їњ ¬≤—. ≤нша назва однокристальних ћѕ-м≥кро≠процесори ≥з ф≥ксованою розр€дн≥стю даних. ƒо цього типу належать процесори ф≥рм Intel - Pentium (–5, –6, P7), AMD -  5,  6, Cyrix - 6x86, Digital Equipment - Alpha 21064, 21164A, Silicon Graphics - MIPS R10000, Motorola - Power PC 603, 604, 620, Hewlett Packard - PA-8000, Sun Microsystems - Ultra SPARCII.

секц≥йних м≥кропроцесорах в одн≥й ¬≤— реал≥зуЇтьс€ лише де€ка функ≠ц≥ональна частина (секц≥€) процесора. ≤шла назва секц≥йних ћѕ - розр€дно-модульн≥ м≥кропроцесори або м≥кропроцесори з нарощенн€м розр€дност≥. —екц≥йн≥сть ¬≤— ћѕ зумовлюЇ значну гнучк≥сть ћѕ—, можлив≥сть нарощен≠н€ розр€дност≥ даних, створенн€ специф≥чних технолог≥чних команд ≥з набо≠ру м≥крокоманд. ƒо секц≥йних належать ћѕ сер≥й K589,  1804.

ќднокристальний м≥кроконтролер €вл€Ї собою пристр≥й, виконаний конструктивно в одному корпус≥ ¬≤— ≥ м≥стить основн≥ складов≥ частини ћѕ . ƒо таких м≥кроконтролер≥в належать ќћ  ф≥рм Intel - MCS-196/296, Microchip - –≤—17—4х, –≤—17—75x, Mitsubishi Electric - M3820, Motorola - MC33035, ћ—33039.

«а способом керуванн€ розр≥зн€ють ћѕ з≥ схемним та ћѕ з м≥кропрограмним керуванн€м.

ћ≥кропроцесори з≥ схемним керуванн€м мають ф≥ксований наб≥р команд, розроблений ф≥рмою-виробником, €кий не може зм≥нювати користувач. ” м≥кропроцесорах з м≥кропрограмним керуванн€м систему команд розробл€ють при проектуванн≥ конкретного ћѕ  на баз≥ набору найпрост≥ших м≥крокоманд з урахуванн€м класу задач, дл€ розв'€занн€ €ких призначений ћѕ .

«а типом арх≥тектури, або принципом побудови розр≥зн€ють ћѕ з фоннейман≥вською арх≥тектурою ≥ ћѕ з гарвардською арх≥тектурою.

«а типом системи команд розр≥зн€ють CISC (Complete Instruction Set Computing) - процесори з повним набором команд, ≥ RISC (Reduced Instruction Set Computing) - процесори з≥ зменшеним набором команд.

—л≥д зазначити, що багато ћѕ  п≥дпадають п≥д р≥зн≥ класиф≥кац≥йн≥ ознаки, оск≥льки здатн≥ вир≥шувати задач≥ р≥зних клас≥в. “ак, ≥снують ун≥версальн≥ ћѕ з мультимед≥йним розширенн€м набор≥в команд, напри≠клад, Pentium MMX, Pentium II, Cyrix 6x86MX, AMD  6, Ultra SPARC.CISC -процесорах Pentium PRO реал≥зовано €дро з RISC -арх≥тектурою.

 онтрольн≥ запитанн€

1. Ќазв≥ть складов≥ частини ћѕ .

2. «а €кими класиф≥кац≥йними ознаками под≥л€ють ћѕ ≥ ћѕ ?

3. Ќа €к≥ задач≥ ор≥Їнтовано спец≥ал≥зован≥ ћѕ?

4. як≥ переваги ≥ недол≥ки мають секц≥йн≥ ћѕ пор≥вн€но з однокрис-тальними?





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-07; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 725 | Ќарушение авторских прав


Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2121 - | 1892 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.