Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ властивост≥ пилу ≥ ефективн≥сть його вловлюванн€




 

√устина частинок. –озр≥зн€ють ≥стинну, насипну ≥ у€вну густину. Ќасипна густина (на в≥дм≥ну в≥д ≥стинноњ) враховуЇ пов≥тр€ний прошарок м≥ж частинками пилу. ѕри злежуванн≥ насипна густина зростаЇ в 1,2-1,5 рази.

”€вна густина Ї в≥дношенн€м маси частки до займаного нею об'Їму, включаючи пори, пустоти ≥ нер≥вност≥. √ладк≥ монол≥тн≥ частки мають густину, €ка практично сп≥впадаЇ з ≥стинною. ѕил, схильний до коагул€ц≥њ ≥ сп≥канн€, знижуЇ у€вну густину по в≥дношенню до ≥стинноњ.

ƒисперсн≥сть частинок. –озм≥р частинки Ї основним њњ параметром. ¬иб≥р пиловловлювача визначаЇтьс€ дисперсним складом пилу, що вловлюЇтьс€.

„астинки промислового пилу мають р≥зну форму (кульки, палички, пластинки, голки, лусочки, волокна ≥ т. д.). „астинки пилу можуть коагулюватис€ ≥ об'Їднуватис€ в агломерати, тому пон€тт€ розм≥ру частинки умовне. ” пиловловлюванн≥ прийн€то характе≠ризувати розм≥р частинки величиною, що визначаЇ швидк≥сть њњ осадженн€. “акою величиною служить седиментац≥йний д≥аметр Ц д≥аметр кул≥, швидк≥сть осадженн€ ≥ густина €коњ р≥вн≥ швидкост≥ осадженн€ ≥ щ≥льност≥ частки. ѕри цьому сама частка може мати дов≥льну форму. ѕилов≥ частки р≥зноњ форми з одн≥Їю ≥ т≥Їю же масою ≥ ос≥дають з р≥зною швидк≥стю. „им ближче њх форма до сферичноњ, тим швидше вони ос≥дають.

Ќайб≥льший ≥ найменший розм≥ри часток характеризують д≥апазон дисперсност≥ даного пилу. ƒл€ характеристики дисперс≠ного складу пилу розбивають всю масу пилинок на де€к≥ фракц≥њ, обмежен≥ частками певного розм≥ру з вказ≥вкою, €ку частину у в≥дсотках за масою (або за числом часток) вони складають.

јдгез≥йн≥ властивост≥ часток. ÷≥ властивост≥ часток визначають њх схильн≥сть до злипанн€. ѕ≥двищена злипаЇм≥сть часток може привести до часткового або повного забиванн€ апарат≥в.

„им менше розм≥р часток пилу, тим легше вони прилипають до поверхн≥ апарату. ѕил, у €кого 60-70% часток мають д≥аметр менше 10 мкм, злипаЇтьс€, а той же пил ≥з розм≥ром часток б≥льше 10 мкм волод≥Ї доброю сипуч≥стю.

«а здатн≥стю до злипанн€ пил д≥литьс€ на 4 групи (табл. 2.1).

 

“аблиц€ 2.1 Ц  ласиф≥кац≥€ вид≥в пилу за здатн≥стю до злипанн€

’арактеристика пилу ¬ид пилу
Ќе злипаЇтьс€ —ухий шлаковий, кварцевий; суха глина
—лабо злипаЇтьс€  оксовий; магнезитовий сухий; апатитовий сухий; доменний; колошниковий летючий поп≥л, що м≥стить багато незгор≥лих продукт≥в; сланцевий поп≥л
—редньо злипаЇтьс€ “орфТ€ний; вологий магнезитовий; металевий, що м≥стить колчедан, оксиди свинцю, цинку ≥ олова; сухий цемент; летючий поп≥л без недопалку; торфТ€ний поп≥л; сажа, сухе молоко; мука, тирса
—ильно злипаЇтьс€ ÷ементний; вид≥лений з вологого пов≥тр€; г≥псовий ≥ алебастровий; що м≥стить н≥трофоску, подв≥йний суперфосфат, кл≥н≠кер, сол≥ натр≥ю; волокнистий (азбест, бавовна, шерсть)

 

≤з здатн≥стю до злипанн€ т≥сно пов'€зана ≥нша характеристика пилу Ц його сипуч≥сть. —ипуч≥сть пилу оц≥нюЇтьс€ за кутом природного укосу, €кий приймаЇ пил в св≥жонасипаному стан≥.

јбразивн≥сть частинок. јбразивн≥сть пилу характеризуЇ ≥нтенсивн≥сть зносу металу при однакових швидкост€х газ≥в ≥ концентрац≥€х пилу. ¬она залежить в≥д твердост≥, форми, розм≥ру ≥ щ≥льност≥ частинок. јбразивн≥сть враховують при розрахунках апаратури (виб≥р швидкост≥ газу, товщина ст≥нок апаратури ≥ облицювальних матер≥ал≥в).

«мочуван≥стьчасток. «мочуван≥сть часток водою впливаЇ на ефективн≥сть мокрих пиловловлювач≥в, особливо при робот≥ з рециркул€ц≥Їю. √ладк≥ частки змочуютьс€ краще, н≥ж частки з нер≥вною поверхнею, оск≥льки останн≥ б≥льше покрит≥ абсорбованою газовою оболонкою, що ускладнюЇ змочуванн€.

«а характером змочуванн€ вс≥ тверд≥ т≥ла розд≥л€ють на три основн≥ групи: 1) г≥дроф≥льн≥ матер≥али Ц добре змочуютьс€: кальц≥й, кварц, б≥льш≥сть сил≥кат≥в ≥ окиснених м≥нерал≥в, галоген≥ди лужних метал≥в; 2) г≥дрофобн≥ матер≥али Ц погано змочуютьс€: граф≥т, вуг≥лл€, с≥рка; 3) абсолютно г≥дрофобн≥ Ц параф≥н, тефлон, б≥туми.

√≥гроскоп≥чн≥сть часток. «датн≥сть пилу вбирати вологу залежить в≥д х≥м≥чного складу, розм≥ру, форми ≥ м≥ри шорсткост≥ поверхн≥ часток. √≥гроскоп≥чн≥сть спри€Ї њх уловлюванню в апаратах мокрого типу.

≈лектрична пров≥дн≥сть шару пилу. ÷ей показник оц≥нюЇтьс€ за питомим електричним опором шару пилу, €кий залежить в≥д властивостей окремих часток (в≥д поверхневоњ ≥ внутр≥шньоњ електропров≥дност≥, форми ≥ розм≥р≥в часток), а так само в≥д структури шару ≥ параметр≥в газового потоку. ¬она ≥стотно впливаЇ на роботу електроф≥льтр≥в.

«алежно в≥д питомого електричного опору, пил д≥л€ть на три групи:

1) низькоомний пил з опором < 104 ќмЈ см. ѕри осадженн≥ на електрод≥ частинки пилу миттЇво розр€джаютьс€, що може привести до вторинного винесенн€;

2) пил з о пором 104 Ц 1010 ќмЈсм. ÷ей пил добре улов≠люЇтьс€ в електроф≥льтр≥, оск≥льки розр€дка частинок в≥дбуваЇтьс€ не в≥дразу, а прот€гом часу, необх≥дного дл€ накопиченн€ шару;

3) пил з опором 1010 Ц 1013 ќмЈсм. ¬ловлюванн€ пилу ц≥Їњ групи в електроф≥льтрах викликаЇ велик≥ труднощ≥. „астинки пилу ц≥Їњ групи утворюють на електрод≥ пористий ≥золюючий шар.

≈лектрична зар€джен≥сть часток. «нак зар€ду часток залежить в≥д способу њх утворенн€, х≥м≥чного складу, а також в≥д властивостей речовин, з≥з €кими вони стикаютьс€. ÷ей показник впливаЇ на ефективн≥сть уловлюванн€ в газоочисних апаратах (мокрих пиловловлювачах, ф≥льтрах ≥ ≥н.), на вибухонебезпеку ≥ адгез≥йн≥ властивост≥ часток.

«датн≥сть частинок пилу до самозагоранн€ ≥ утворенн€ вибухонебезпечних сум≥шей з пов≥тр€м. √орючий пил унасл≥док сильнорозвинутоњ поверхн≥ контакту частинок (пор€дку 1м2/г) з киснем пов≥тр€ здатний до самозагоранн€ ≥ утворенн€ вибухонебезпечних сум≥шей з пов≥тр€м. ≤нтенсивн≥сть вибуху пилу залежить в≥д його х≥м≥чних ≥ терм≥чних властивостей, в≥д розм≥р≥в ≥ форми частинок, њх концентрац≥њ в пов≥тр≥, в≥д вологовм≥сту ≥ складу газ≥в, розм≥р≥в ≥ температури джерела займанн€ та в≥дносного вм≥сту ≥нертного пилу. «датн≥стю до займанн€ волод≥Ї де€кий пил орган≥чних речовин, що утворюЇтьс€ при переробц≥ фарбник≥в, пластмас, волокон, а також пил метал≥в: магн≥ю, алюм≥н≥ю ≥ цинку.

ћ≥н≥мальн≥ вибухонебезпечн≥ концентрац≥њ завислого в пов≥тр≥ пилу Ц приблизно 20-500 г/м3, максимальн≥, Ц 700-800 г/м3. „им б≥льше вм≥ст кисню в газов≥й сум≥ш≥, тим в≥рог≥дн≥ше вибух ≥ б≥льше його сила. ѕри вм≥ст≥ кисню менше 16% пилова хмара не вибухаЇ.

≈фективн≥сть уловлюванн€. —туп≥нь очищенн€ (коеф≥ц≥Їнт корисноњ д≥њ) виражаЇтьс€ в≥дношенн€м к≥лькост≥ уловленого матер≥алу до к≥лькост≥ матер≥алу, що поступив в газоочищувальний апарат з газовим потоком за певний пер≥од часу. ≈фективн≥сть очищенн€ η визначають за формулою:

 

(2.1)

 

де Gч', Gч" Ц масова витрата частинок пилу, що м≥ститьс€ в газах, €к≥ в≥дпов≥дно надход€ть ≥ виход€ть з апарат≥в, кг/с; Vr', Vr" Ц об'Їмна витрата газ≥в (при 0∞— ≥ 101,3 кѕа), €к≥ в≥дпов≥дно надход€ть ≥ виход€ть з апарат≥в, м3/с; с', с" Ц концентрац≥€ частинок в газах, що в≥дпов≥дно надход€ть в апарат ≥ виход€ть з апарату, кг/м3; Gч'" Ц к≥льк≥сть уловленого пилу, кг/с.

 

якщо об'Їм газ≥в в процес≥ очищенн€ зм≥нюЇтьс€, наприклад, за рахунок п≥дсосу, то ефективн≥сть:

 

(2.2)

де  п Ц коеф≥ц≥Їнт п≥дсосу.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-09-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1022 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

1326 - | 1243 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.