Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ј) ћногокутником, кутом, колом, кругом




 

¬же в дочисловий пер≥од геометричн≥ ф≥гури Ц кружечки, квадрати, п≥рам≥ди Ц виступають €к л≥чильний матер≥ал.

ѕрограмою 1-4 клас≥в передбачено ознайомити учн≥в з геометричними формами не лише €к з об'Їктами л≥чби, але ≥ €к з геометричними об'Їктами. “обто дл€ окремих геометричних ф≥гур учн≥ повинн≥ знати њх елементи, де€к≥ властивост≥, викреслювати њх на папер≥ в кл≥тинку ≥ нел≥нованому папер≥, позначати њх буквеними символами, характеризувати певними величинами, знати способи знаходженн€ цих величин.

“ак, у 1 клас≥ п≥д час вивченн€ нумерац≥њ чисел першого дес€тка при ознайомленн≥ з певною цифрою, учн≥ д≥знаютьс€ про форми окремих предмет≥в навколишнього середовища: т≥, що кот€тьс€ ≥ що не кот€тьс€.

ќбстеженн€ форми ведетьс€ лабораторно-практичним методом на основ≥ конкретних предмет≥в. Ќаприклад: обстеженн€ форм книжки.

ѕ≥д час вивченн€ чисел, учн≥в ознайомлюють з конкретними геометричними ф≥гурами. “ак, при вивченн≥ числа ≥ цифри "3" д≥ти д≥знаютьс€ про трикутники та його елементи (в трикутнику три сторони, три кута ≥ три вершини).

јналог≥чно при вивченн≥ чисел ≥ цифр 4, 5 ≥ 6, учн≥ д≥знаютьс€ про чотирикутники, п'€тикутники ≥ шестикутники. ¬с≥ ц≥ ф≥гури об'Їднуютьс€ терм≥ном "многокутник".

√оловне завданн€ навчальноњ роботи над геометричним матер≥алом у початкових класах пол€гаЇ в тому, щоб дати учн€м ч≥тк≥ зоров≥ геометричн≥ образи пр€моњ ≥ њњ в≥др≥зк≥в, кут≥в, ф≥гур, геометричних т≥л, розгл€нути де€к≥ њх властивост≥ ≥ використати ц≥ знанн€ дл€ озброЇнн€ учн≥в практичними навичками.

” процес≥ роботи над многокутниками учн≥ д≥стають перш≥ в≥≠домост≥ про кути (кут утворюють дв≥ сторони многокутника, що виход€ть з одн≥Їњ його вершини), навчаютьс€ показувати ку≠ти многокутника.

ƒал≥ у другому клас≥ д≥ти ознайомлюютьс€ з пр€мим кутом. ÷е можна зд≥йснити так. ƒ≥ти п≥д кер≥вництвом учител€ виготов≠л€ють модель пр€мого кута: вони дв≥ч≥ перегинають навп≥л аркуш паперу дов≥льноњ форми ≥ встановлюють, що утворен≥ при цьому дв≥ пр€м≥ л≥н≥њ, €к≥ перетинаютьс€, утворюють чотири одна≠кових кути. ”читель пов≥домл€Ї, що так≥ кути називають пр€мими. ѕот≥м д≥ти накладанн€м установлюють, що, незважа≠ючи на р≥зн≥ аркуш≥ паперу, вс≥ утворен≥ пр€м≥ кути р≥вн≥.  ористу≠ючись моделлю пр€мого кута, учн≥ знаход€ть пр€м≥ ≥ непр€м≥ кути на навколишн≥х предметах, зокрема на косинц≥. ѕот≥м, щоб установити вид кута, використовують пр€мий кут косинц€ (краще з прозороњ пластмаси): €кщо кути зб≥гаютьс€ (тобто зб≥гаютьс€ њхн≥ сторони ≥ вершини), то цей кут пр€мий, €кщо не зб≥гаютьс€ Ц кут не пр€мий. ƒл€ закр≥пленн€ у€вленн€ про пр€≠мий кут розгл€дають спец≥альн≥ вправи. Ќаприклад, серед р≥зних даних кут≥в пропонують знайти пр€м≥ кути; в даних многокутниках знайти пр€м≥ кути; накреслити пр€мий кут у зошит≥, використовуючи його кл≥тинки; накреслити трикутник (чотирикутник), що маЇ пр€мий кут, тощо.

ўоб у д≥тей сформувалос€ у€вленн€ про кут разом з його внутр≥шньою областю, на перших порах використовують паперов≥ модел≥ кут≥в. јле пот≥м одночасно з паперовими модел€ми використовують модель "розсувного" кута (малку).

ѕон€тт€ кута в учн≥в закр≥плюють у процес≥ дальшого вивчен≠н€ многокутник≥в, наприклад п≥д час розгл€ду пр€мокутника. —еред к≥лькох чотирикутник≥в першокласники за допомогою модел≥ пр€мого кута знаход€ть чотирикутник з одним-двома пр€≠мими кутами, а пот≥м чотирикутники, в €ких вс≥ кути пр€м≥. ”чи≠тель пов≥домл€Ї, що в останньому випадку чотирикутники нази≠вають пр€мокутниками. ”чн≥ знаход€ть у навколишн≥й обстановц≥ предмети пр€мокутноњ форми, показують пр€мокутники серед ≥н≠ших геометричних ф≥гур, накреслених на дошц≥ чи виставлених на наб≥рному полотн≥, вир≥зують њх з паперу в кл≥тку, кресл€ть за точками в зошитах ≥ т.д. ” процес≥ таких вправ у д≥тей форму≠Їтьс€ наочний образ пр€мокутника, запам'€товуЇтьс€ його назва.

Ќа наступному етап≥ роботи учн≥ 2 класу ознайомлюютьс€ з одн≥Їю ≥з властивостей пр€мокутника: протилежн≥ сторони пр€мо≠кутника р≥вн≥ м≥ж собою. ”точнивши спочатку, чи розум≥ють д≥ти, €к≥ сторони пр€мокутника можна назвати протилежними, учитель пропонуЇ учн€м на паперових модел€х пр€мокутника безпосеред≠н≥м накладанн€м пор≥вн€ти протилежн≥ сторони. ¬им≥рюючи про≠тилежн≥ сторони пр€мокутник≥в, наведених у п≥дручнику ≥ на дошц≥, д≥ти також п≥дтверджують ≥ узагальнюють своњ спостере≠женн€. «нанн€ ц≥Їњ властивост≥ стор≥н пр€мокутника закр≥плюють пот≥м, коли учн≥ кресл€ть пр€мокутники за двома заданими його сторонами (довжиною ≥ шириною). ” 2-3 класах учн≥ будують пр€мокутники за допомогою л≥н≥йки (кресл€ть пр€м≥ кути, кори≠стуючись кл≥тинками в зошит≥), а в 4 клас≥ п≥д час побудови пр€мокутника використовують л≥н≥йку ≥ косинець.

якщо учн≥ 2 класу засво€ть властив≥сть протилежних стор≥н пр€мокутника, з множини пр€мокутник≥в вид≥л€ють квадрати Ц пр€мокутники з однаковими сторонами.

–оботу на уроц≥ орган≥зовують так, щоб учн≥ побачили, що квадрат Ц це окремий випадок пр€мокутника. ƒ≥т€м пропонують, наприклад, вим≥р€ти сторони к≥лькох пр€мокутник≥в, на≠креслених на дошц≥ або вир≥≠заних з паперу. —еред них Ї так≥ пр€мокутники, у кожного з €ких сторони р≥вн≥ м≥ж собою. ƒ≥ти сам≥ пригадують њхню назву Ц квадрати. ўоб п≥дкреслити, що квадрати Ц це пр€мокутники з однаковими сторонами, розв'€зують так≥ вправи: "ѕокаж≥ть пр€мокутники, €к≥ не можна назвати квадрата≠ми; знайд≥ть серед даних чотирикутник≥в чотири пр€мокутники; зна≠йд≥ть серед цих пр€мокутник≥в два квадрати (рис. 6) ≥ т.д.". ” таких вправах д≥ти повинн≥ обірунтувати своњ м≥ркуванн€, пере≠в≥ривши за допомогою косинц€, чи вс≥ кути чотирикутника пр€м≥, а за допомогою л≥н≥йки встановити, €ке в них сп≥вв≥дношенн€ сто≠р≥н.

 

 

–ис. 6

 

¬елике значенн€ дл€ закр≥пленн€ у€влень про многокутники, а також дл€ розвитку просторових у€влень у ц≥лому мають задач≥ з геометричним зм≥стом, €к≥ ввод€ть система≠тично, починаючи з 2 класу. ÷е задач≥ на под≥л заданих ф≥гур так, щоб утворен≥ частини мали певну форму; задач≥ на скла≠данн€ нових ф≥гур з даних многокутник≥в (тобто конструюван≠н€ ц≥лого з частин), а також задач≥ на розп≥знаванн€ (вид≥≠ленн€) вс≥л€ких геометричних ф≥гур на заданому кресленн≥. ”с≥ ц≥ задач≥ взаЇмозв'€зан≥ одна з другою. –озв'€зуванн€ задач кожного виду допомагаЇ розв'€зувати задач≥ ≥нших вид≥в. “ому њх ввод€ть, чергуючи в певн≥й систем≥, так що число частин ф≥гур (з €ких њњ складають або на €к≥ розчленовують), зб≥льшуЇтьс€ поступово.

” 2 клас≥ в концентр≥ "—отн€" учн≥ знайомл€тьс€ з кругом, колом, його елементами, вчатьс€ викреслювати коло за допомогою циркул€.

” 4 клас≥ чотирир≥чноњ початковоњ школи в≥дводитьс€ спец≥альний урок на ознайомленн€ учн≥в з елементами кола ≥ круга.

«≥ставивши кут з многокутником, учн≥ встановлюють, що межею многокутника Ї замкнута л≥н≥€, а межею круга Ц замкнута крива л≥н≥€ Ц коло.

”читель пов≥домл€Ї, що на малюнку зображено круг.

 

 

Ћ≥н≥€, €ка Ї межею круга, називаЇтьс€ колом. “очка ќ Ц цент кола, €ка знаходитьс€ на однаков≥й в≥дстан≥ в≥д будь-€коњ точки кола. ¬≥др≥зок, що з'ЇднуЇ центр кола з точкою на кол≥, називаЇтьс€ рад≥усом, рад≥уси р≥вн≥ м≥ж собою (ќј = ќ¬ = R). ¬≥др≥зок, що проходить через центр ≥ з'ЇднуЇ два рад≥уси, називаЇтьс€ д≥аметром (—ј Ц д≥аметр).

¬≥др≥зок, що з'ЇднуЇ дв≥ дов≥льн≥ точки кола, називаЇтьс€ хордою (MN Ц хорда). „астина круга, що знаходитьс€ м≥ж двома рад≥усами, називаЇтьс€ сектором. „астина круга, €ка в≥дтинаЇтьс€ хордою, називаЇтьс€ сегментом.

“очки, €к≥ знаход€тьс€ в середин≥ кола належать кругу, €к≥ лежать поза колом Ц не належать кругу. “очки кола належать кругу.

Ќавчаючи д≥тей креслити коло за допомогою циркул€, вчитель спочатку демонструЇ таку побудову на аркуш≥ б≥лого паперу, прикр≥пленого до дошки. ѕри цьому в≥н ознайомлюЇ њх з ≥нструкц≥Їю побудови кола за допомогою циркул€:

1. –озвести н≥жку циркул€ ≥ в≥стр€ ол≥вц€ на величину заданого рад≥уса. ƒл€ цього голку треба встановити на нульову под≥лку л≥н≥йки, а в≥стр€ ол≥вц€ Ц на под≥лку, числове значенн€ €коњ дор≥внюЇ задан≥й величин≥ рад≥уса.

2. ¬становити голку в задану точку. ƒл€ цього правою рукою треба тримати ол≥вець, а пальцем л≥воњ Ц спр€мовувати в≥стр€ голки в задану точку.

3.  оло кресл€ть в напр€м≥ за годинниковою стр≥лкою, нахиливши циркуль трохи вперед у напр€м≥ руху ол≥вц€. ѕочинати креслити треба в≥д нижньоњ точки кола (в≥д себе).

4.  реслити коло треба одн≥Їю правою рукою, тримаючи ол≥вець за верхн≥й к≥нець.

5. Ћ≥коть правоњ руки спочатку в≥дведений в≥д корпусу, а в м≥ру наближенн€ в≥стр€ ол≥вц€ до к≥нц€ (≥ до початку) кола поступово наближаЇтьс€ до нього.

” процес≥ виконанн€ вправ у д≥тей формуютьс€ ум≥нн€ креслити кола певного рад≥уса.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1749 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1037 - | 669 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.