Що ми знаємо про Малоросійське товариство.

У наукових дослідженнях, пов’язаних із декабристським рухом на Україні, серед таємних товариств і управ, які не відіграли значної ролі в революційному русі згадується Малоросійське товариство. Що це була за організація, коли і ким створена, яку програмну мету перед собою ставила? Засновником і керівником Малоросійського товариства був Василь Лукич Лукашевич – дуже багатий поміщик переяславського повіту, власник Борисполя. Змолоду він вважався вільнодумцем, і ще в 1810 році „Комітетом у справах, що заключають зраду або порушення загального спокою” розглядалась політична справа Лукашевича, який „пив за столом за здоров’я Бонапарта”. У 1818 році В. Лукашевич вступив до Полтавської масонської ложі, а через неї був прийнятий до декабристського „Союзу благоденства”, читав його статут „Зелену книгу”. Крім цих відомостей ми не маємо ніяких даних про діяльність Лукашевича як декабриста, і можемо припустити, що не задовольнившись своєю участю в масонській ложі та „Союзі благоденства”, він вирішив самостійно створити таємну політичну організацію. Свідчать спогади підполковника Хотянцова про те, що Лукашевич пропонував йому залишити „Союзі благоденства” і вступити до „товариства, заснованого в Малоросії, яке мало зв’язок з польськими таємними товариствами”. Декабрист С.Волконський на слідстві свідчив також, що чув про товариство „управляемое Лукашевичем”. Хоча дехто з декабристів підтримував ідеї Малоросійського товариства (наприклад П. Пестель), ми не маємо достатніх підстав вважати його власне декабристською організацією. До нас не дійшли документи Малоросійського товариства, але з багатьох свідчень В. Давидова, М. Бестужева-Рюміна, С. Волконського та ін. на слідстві у справі декабристів, складається уявлення, що основною метою його було відокремлення України від Росії. Так, В.М. Давидов „чув від Волконського, що є Малоросійське товариство, мета якого 0 незалежність Малоросії від Росії, і що Лукашевич його член”, а Бестужев-Рюмін заявляв, що Лукашевич „намагається з’єднати Малоросію з Польщею”. Відомо про існування зв’язків між Малоросійським товариством і польським Патріотичним товариством. Вірогідніше за все, що за головну мету Лукашевич ставив завоювання незалежності України і встановлення у ній демократичної влади, а засобом для досягнення цієї мети вбачався союз з польськими революційними організаціями.

В історичній літературі Малоросійське товариство часто згадується як таке, що встигло організуватися. Проте свідчення декабристів на слідстві 1825-1826 рр. містять докази, що це товариство реально існувало в 1821-1825 рр. маючи свої філіали в Полтаві, Києві, Ніжині, Чернігові, Борисполі. Бестужев-Рюмін у своєму свідченні заявив, що управа товариства знаходиться в Борисполі, а більша частина – в Чернігівській губернії і в самому Чернігові. П.Пестель згадував: „Малороссийское общество значительно”.

На користь реального існування Малоросійське товариство під проводом В. Лукашенка красномовно говорить той факт, що з усіх полтавців, хто проходив у справах декабристів, тільки Лукашевича не покарано. З лютого 1826 року він був заточений до Петропавлівської фортеці, а з 15 червня 1826 р., коли слідство закінчилося і з усіх полтавців підозру було знято, висланий під наглядом поліції безвиїзно до власного маєтку в Борисполі із забороною спілкування з будь-ким стороннім. Переяславський комісар мав щотижня доносити про поведінку піднаглядного генерал-губернатору Рєпніну, а той, в свою чергу – імператору. Так тривало до листопада 1828 р., але й потім довгий час за Лукашевичем залишався негласний нагляд.

Нам не відомі документи самого Малоросійського товариства, які б свідчили про й його діяльність. Можна припустити, що перебуваючи в стані формування, воно не встигло виробити чіткої програми дій, а тім паче втілити її в життя. Однак сам факт його існування незаперечно підтверджується документами і свідчить про формування українського національно-визвольного руху на початку ХІХ ст. та про його взаємозв’язок з визвольними політичними рухами в Росії та Польщі.

Про Малоросійське товариство можна дізнатися з таких літературних джерел:

Історія України. Курс лекцій у 2-х томах, т.І. К., 1991, с. 398;

Павловський И.Ф. Из прошлого Полтавщины (к истории декабристов) – Полтава, 1918: Медведська Л.О. Декабристи на Полтавщині. – Харків, 1960; Лисенко М.М. До питання про Малоросійське товариство (1821-1825) // Історичний український журнал., 1967, 3 4.