Кримінальне покарання є необхідним засобом охорони держави, суспільства і безпеки особи від злочинів. У боротьбі зі злочинністю кримінальне покарання має кілька функцій: 1.воно є формою державного правомірного примусу, загроза застосування якого стримує правопорушників. 2. реальне виконання кримінального покарання, впровадження конкретних правообмежувальних процедур до винних осіб чинить сильний вплив як на самого винного, так і на його оточення.
Покарання є заходом примусу, що застосовується державою за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання примушує особу до законослухняної поведінки. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, юридичним наслідком злочину.
Як форма примусу покарання полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Кара — це властивість будь-якого кримінального покарання. Вона визначається видом і строком покарання, наявністю фізичних, майнових і моральних позбавлень і обмежень. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Мета кари досягається виконанням покарання та самим фактом його призначення, що спричиняє засудженому певні моральні випробування.
Система покарань містить види: штраф; позбавлення військового звання, чину; позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі.
За порядком призначення покарання поділяються на три групи:1) основні покарання;2) додаткові покарання;3)покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові.До основних покарань відносять:1) громадські роботи— встановлюються на певний строк;2) виправні роботи— призначаються на певний строк і обов'язково супроводжуються відрахуванням із суми заробітку засудженого в доход держави певний % заробітку засудженого;3) службові обмеження для військовослужбовців— встановлюються на певний строк з відрахуванням у доход держави певний % грошового забезпечення, одержаного засудженим;4) арешт - на певний строк;5) обмеження волі на певний строк з утриманням в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства з обов'язковим залученням до праці;6) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на певний строк;7) позбавлення волі на певний строк і відбувається в кримінально-виконавчих установах;8) довічне позбавлення волі —актом помилування довічне позбавлення волі може бути замінено позбавленням волі на строк не менше 25 років.До додаткових покарань відносять:1) позбавлення військового, спеціального звання — безстрокове;2) конфіскацію майна — призначається лише у випадках, прямо передбачених у санкціях статті за особливо тяжкі корисливі злочини.Покараннями, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові є:1)штраф — встановлюється у певних межах неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,;2) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю — на строк від 2 до 5 років як основне і від 1 до 3 років як додаткове покарання.Призначення покарання здійснюється судом за певними критеріями. Покарання призначається в межах санкції статті, суд повинен особливо врахувати ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання. За наявних підстав винна особа може бути повністю або частково звільнена судом від покарання за вчинений злочин.
