Купівлі та об’єднання підприємств інформаційного бізнесу

Як видно з даних таблиці, злиття фірм веде до концентрації найбільш зрілих секторів інформаційного бізнесу, таких як виробництво апаратного і програмного забезпечення. А компаніям, що займають нові ринки, наприклад засобів мережевої обробки, цей процес допомагає об’єднати досвід, інформацію, технології, канали дистрибуції та інфраструктуру.

Укрупнення компаній інформаційного бізнесу має свої переваги: в результаті у керівників інформаційних служб з’являється можливість придбавати всі необхідні продукти і послуги в одного постачальника. Крім того, зростають темпи інтеграції глобальних мереж і служб підтримки, а також різноманітних додатків та інструментальних засобів, застосовуваних для обчислень у мережевих середовищах. Продовження концентрації сектору продуктів для Internet полегшує керівникам інформаційних служб купівлю нових виробів, оскільки їм простіше орієнтуватися серед меншої кількості постачальників.

Але скорочення числа виробників має і зворотний бік: ціни зростають, а вибір продуктів зменшується. Крім того, замовники побоюються, що придбання однієї фірми іншою порушить плани розвитку продуктів компанії-покупця або несприятливо віді­б’ється на творчій активності поглиненої компанії.

Добре це чи погано, але поки що тенденція до укрупнення не слабшає.

Основна причина, що спонукає підприємства до злиття, полягає в їх прагненні до розширення мереж зв’язку і збагачення змісту інформації, що постачається по них. На думку фахівців, за цим стоять суто техніко-технологічні фактори — злиття засобів комунікації і комп’ютерів. Власне, це і є вплив такої інформаційної тенденції, як конвергенції.

Зростання темпів розвитку технології також стимулює об’єднання компаній. Чому? Тому що швидше купити, ніж розробити самостійно. Життєвий цикл сучасного продукту практично не залишає часу на проведення фундаментальних досліджень і розробок. У результаті єдиним способом швидкого отримання необхідної технології стає купівля.

Зацікавленість компаній у злитті підтримує також невиправдано високий курс акцій деяких підприємств, що працюють у сфері високих інформаційних технологій. Чим вища вартість акцій фірми, тим більше у неї капіталу для укладання угод купівлі-продажу. Прикладом може слугувати фірма Wall-street Netscape Communications, завищена вартість акцій якої, на думку М. Стал­мана (Mark Stahlman), президента організації New Media Associates (Нью-Йорк), дала їй змогу купити компанію Cоllabra, що випускає засоби для колективної роботи.

Деякі операції виявляються невдалими. Найбільш переконливим прикладом може слугувати придбання фірми WordPerfect компанією Novell, яке відбулося в 1994 р. У результаті остання вимушена продавати основну частку продуктів WordPerfect і лише частину своїх власних. Компанія AT&Т також припустилася помилки, коли, бажаючи об’єднати засоби комунікації та обчислювальної техніки, купила фірму NCR, що випускала комп’ю­тери. Декілька місяців по тому вона повідомила, що виділяє NCR в окрему компанію.

Така ситуація викликає розгубленість у менеджерів інформаційних систем — вони побоюються негативного впливу цієї тенденції, хоча є досить вдалі приклади. Наприклад, продукти компаній Computer Associates і Legent, що об’єдналися в 1995 р., вдало доповнюють один одного і свідчать, що подібні угоди можуть бути успішними як для її учасників, так і для споживачів, тоді як в інших випад­ках останні навряд чи матимуть багато користі з об’єднання фірм.

Що ж спонукає фірми до об’єднання? Мотиви можуть бути різні (й одночасно декілька). Спробуємо приблизно класифікувати їх.

1. Одним із стандартних мотивів є прагнення досягнути або посилити монопольну владу на ринку.

2. Іноді має місце спекулятивний мотив. У період біржових бумів інвестори часто розглядають купівлю акцій компаній, що зливаються, як спосіб отримання прибутку від зростання курсу акцій. Це, зокрема, зумовлено тим, що внаслідок злиття або поглинання конкуренція в галузі може бути відсутньою або послабленою, а отже, прибуток зростатиме, що відповідно збільшить прибуток інвесторів. Користуючись такими міркуваннями інвесторів, фінансові посередники часто самі організовують і підштовхують до злиття, сподіваючись на цьому заробити.

3. Звичайним мотивом для злиття/поглинання є прагнення скористатися ефектом масштабу. Часто збільшення масштабів виробництва може зробити його ефективнішим через зменшення витрат на одиницю продукції. За нинішніх умов досить частим є об’єднання зусиль компаній у сфері науково-дослідних робіт або рекламній діяльності.

4. Не останню роль у злитті компаній відіграють податкові мотиви. Так, у США за додатково виплачені фірмою дивіденди власники акцій повинні сплатити податки. Разом із тим, використання вільних грошових коштів для купівлі іншої фірми не тягне за собою сплату податків фірмою або її акціонерами.

Щоб зрозуміти причини нинішнього буму злиття / поглинання в західній економіці, потрібно нагадати, що прагнення до розширення масштабів угод є невід’ємною рисою будь-якого бізнесу. Однак для такого розширення через злиття / поглинання необхідно, щоб цей спосіб був дешевшим порівняно з можливими альтернативами (наприклад, з розширенням обсягу продажу через рекламну кампанію).

* Запитання з позначкою ^* незастосовні до франчайзингової системи послуг.

* Запитання з позначкою ^* переважно стосуються фірм, які починають створювати систему франчайзингу.

* Етапи 3 і 4 є об’єктом договірних відносин і можуть бути оформлені одним контрактом, хоча деякі партнери укладають два контракти — по одному на кожний етап. В останньому випадку контракт першого (3) етапу часто називають контрактом купівлі, а контракт другого (4) етапу — угодою з пільгового підприємництва або ліцензійним договором. Хоча переважає практика укладання єдиного контракту, доцільно розглядати кожний з двох етапів самостійно, оскільки вони стосуються різних проблем.

* Можуть базуватися на прибутках і грошових потоках до і після виплати податків.

Угоду розірвано у 1999 р.