Лекція № 29
«Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та пошкодженнями кінцівок»
з дисципліни: «Медсестринство в хірургії»
Викладач: Гайдамака В.К.
м. Берислав
План
1. Обстеження хворих із судинною патологією.
2. Облітеруючі захворювання судин нижніх кінцівок. Діагностика, клінічна картина.
3. Варикозне розширення вен, тромбофлебіт і флеботромбоз. Клініка, діагностика, ускладнення.
4. Посттромбофлебічний синдром (клініка, діагностика, невідкладна допомога, лікування).
5. Догляд за хворими після операції на судинах.
Мета:
- знати можливі ушкодження хребта і таза, їх класифікацію, клінічні ознаки, заходи першої допомоги і лікування;
- оволодіти навичками першої допомоги при ушкодженні хребта і таза.
УШКОДЖЕННЯ ТА ЗАХВОРЮВАННЯ КІНЦІВОК
Вади розвитку кінцівок дуже численні і різноманітні – від незначних до тяжких. Найчастіше трапляються:
- синдактилія — зрощення пальців;
- пандактилія — збільшення кількості пальців;
- олігодактилія — зменшення кількості пальців;
- недорозвиненість і деформація кистей і стоп.
Обстеження хворих з травмами і захворюваннями кінцівок складаються з таких заходів:
1. Опит.
2. Огляд.
3. Пальпація.
4. Визначення обсягу рухів у суглобах.
5. Вимірювання довжини кінцівок.
6. Обстеження їх функції.
7. Рентгенологічне і лабораторне дослідження.
 |  | ||
|
|
|
|
|
|
|
|
Під час опиту хворого слід з'ясувати час, місце і механізм травми, обставини і причину нещасного випадку. Необхідно встановити силу і напрямок удару або тиску, уточнити положення тулуба і кінцівок. Обов'язково уточнюють вид травматизму.
Необхідно оглянути весь тулуб, порівнюючи праву і ліву половини; визначити положення хворого, характер ходьби, рухи кінцівок і тулуба, їх патологію. Звертають увагу на наявність крововиливів, ран, саднен, патологічних складок.
За допомогою пальпації слід установити точну локалізацію болю, місця з підвищеною або зниженою температурою, консистенцію тканин, форму суглобів, наявність кісткових виступів, крепітацію відламків.
Панарицій — гостре гнійне запалення тканин пальців, спричинене гноєродними мікробами, які проникають при порушенні цілості шкіри.
Класифікація
Розрізняють такі види панарицію:
1. Шкірний.
2. Підшкірний.
3. Сухожилковий.
4. Суглобовий.
5. Кістковий.
Також виділяють такі форми, як:
- Пароніхія.
- Піднігтьовий панарицій.
- Пандактиліт.
За перебігом запального процесу існує дві стадії хвороби:
I — початкова (серозно-інфільтративна);
II — гнійна (гнійно-некротична).
Клінічна картина
Хворі скаржаться на біль у місці локалізації запального процесу, який посилюється під час рухів пальцями. У стадії нагноєння біль стає нестерпним, хворий не може спати.
При шкірному панариції гній накопичується між сосочковим шаром і епідермісом. Епідерміс відшаровується, утворюється гнійний пухир.
При підшкірному панариції частіше уражується поверхня долоні, дистальних фаланг І—III пальців. При огляді визначається виражене напруження і незначний набряк тканин.
Сухожилковий панарицій (гнійний тендовагініт) виникає в результаті проникнення інфекції в сухожилкові (синкопальні) піхви при ранах (первинні) або як ускладнення підшкірного або кісткового панарицію (вторинний). Основ симптомами є рівномірний набряк всього пальця, біль при пальпації і пас рухах у суглобах пальця, особливо при розгинанні.
Суглобовий панарицій є гнійним артритом міжфалангових і п'ястково-фалангових суглобів. Виникає після поранень колінного суглоба або повторно в результаті поширення запального процесу на суглоб. При цьому суглоб збільшується в об’ємі різко болючий при пальпації, шкіра гіперемійована, рухи утруднені через біль.
Кістковий панарицій розвивається внаслідок нераціонального лікування поверхневих його форм. З'являються пульсівний біль, гіперемія і рівномірно виражений набряк тканин навколо рани, а також ознаки інтоксикації.
Лікування
Залежить від стадії запального процесу.
На стадії інфільтрації рекомендується консервативне лікування: антибактеріальна терапія;
антисептики;
фізіотерапевтичні процедури: УВЧ, діадинамік, ультразвук.
На стадії нагноєння фельдшер спрямовує хворого в хірургічний стаціонар для оперативного лікування — розтину гнійника.
Висновок
Матеріали лекції підібрані згідно теми, питання висвітлені з врахуванням останніх наукових досліджень. В доступній формі описані питання етіології, клініки, діагностики та лікування основної судинної патології. Приділена увага посттромбофлебічному синдромі, класифікації, діагностиці і формам захворювання. Окремо описані проби для виявлення захворювань артерій і вен нижніх кінцівок.
Література
1.Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т. Медсестринство в хірургії.- Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002.
2. Ковальчук О.Л., Сабадишин О.О., Маркович О.В.Медсестринство в хірургії.- Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002.
3. Усенко О.Ю., Білоус Г.В., Путинцева Г.Й.. Хірургія.- К.: ВСВ, Медицина, 2010.
4. Роздольський І.В. Посібник з хірургії.- К.: Здоров’я, 2003.
