До них відносять одиночні і множинні поліпи, які проявляються проносами, спастичним болем по ходу товстої кишки, кровотечею. Діагноз підтверджується під час колоноскопії, ректоскопії і рентгенографії.
Лікування
Оперативне (поліпектомія або резекція ураженого відділу кишок).
ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ТОВСТОЇ КИШКИ
Частіше пухлина локалізується в сліпій і сигмоподібній ободовій кишці.
Пухлина, яка локалізується в правій половині прямої кишки, росте швидко.Спостерігаються підвищення температури тіла, кишкові кровотечі, біль, загальні ознаки ракової інтоксикації. З'являються симптоми непрохідності кишок.
Якщо пухлина розміщена в лівій половині товстої кишки, у хворого спостерігаються закрепи, здуття живота, виділення слизу і крові, симптоми гострої кишкової непрохідності. Ця пухлина прогресує повільно.
Діагноз підтверджується за допомогою колоноскопії, іригоскопії і іригографії.
Лікування
Оперативне (резекція кишки з накладенням анастомозу). За необхідності виконують паліативні операції (обхідний анастомоз, калова фістула).
ДОБРОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ПРЯМОЇ КИШКИ
Становлять 50-70 % всіх пухлин прямої кишки. Спостерігаються у 2,5—7,5% хворих з патологією прямої кишки.
Розрізняють: епітеліальні пухлини (поліпи), ворсинчасті та пухлини неепітеліального походження (ліпоми, фіброми, судинні пухлини тощо).
Клінічна картина і діагностика
Доброякісні пухлини дають про себе знати неприємним відчуттям стороннього тіла, порушеннями дефекації, інколи виникають тенезми. Низько розташовані пухлини на тонкій ніжці можуть випадати через анус, спричинювати кровотечу.
Діагноз установлюють на підставі пальцьового обстеження, ректоскопії, ректороманоскопії; при високо розташованих пухлинах — за допомогою колоноскопії.
Лікування
Доброякісні пухлини підлягають оперуванню. Одиночні високо розташовані пухлини видаляють за допомогою ректороманоскопії, у випадку низькорозташованих пухлин можливе їх трансканальне вирізання. При множинних пухлинах проводять резекцію ураженої ділянки кишки.
РАК ПРЯМОЇ КИШКИ
Спостерігається досить часто, посідає третє місце (80 %) серед усіх ракових захворювань кишок і п'яте — серед пухлин інших локалізацій.
Основною причиною ракових уражень у 50—70 % є переродження доброякісних пухлин і різні запальні захворювання.
Залежно від локалізації розрізняють анальний рак, рак ампули прямої кишки та рак проксимального відділу прямої кишки.
Особливістю раку прямої кишки є те, що він розвивається поступово і пізно дає метастази.
Клінічна картина і діагностика,
До перших симптомів раку прямої кишки відносять неприємні відчуття в ділянці ануса, тенезми, закрепи, які чергуються з проносами, тупий біль, виділення крові, слизу або гною при дефекації. Ознаками стенозу відхідникового каналу є стрічкоподібний кал.
У разі проростання пухлини в тазову клітковину і передміхурову залозу з'являється різкий біль. При розпаді пухлини виникає кровотеча.
Діагноз підтверджується під час пальцьового обстеження, ректоскопії і рентгенологічного дослідження.
Лікування
Оперативне. Вибір методу хірургічного втручання залежить від стадії пухлинного процесу і локалізації пухлини.
Висновок
Матеріал лекції підібраний згідно теми, в якій висвітлені основні питання сучасної проктології. В доступній і стислій формі описані методи обстеження і травми прямої кишки. Значна увага приділена запальним захворюванням прямої кишки та навколопрямокишкової клітковини, основні ознаки, діагностика та лікування. Приділена увага профілактичних обстежень у ранній діагностиці пухлин та особливостям догляду за проктологічними пацієнтами.
Лекційний матеріал може бути використаний як основний.
Література
1.Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т. Медсестринство в хірургії.- Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002.
2. Ковальчук О.Л., Сабадишин О.О., Маркович О.В.Медсестринство в хірургії.- Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002.
3. Усенко О.Ю., Білоус Г.В., Путинцева Г.Й.. Хірургія.- К.: ВСВ, Медицина, 2010.
4. Роздольський І.В. Посібник з хірургії.- К.: Здоров’я, 2003.
