Виконання вказаних вимог є необхідною умовою ефективності форм організації навчання і, перш за все, ефективності уроку. Вчитель повинен добре знати ці вимоги, забезпечити їх виконання при підготовці до уроку і його проведенні.
Алгоритм підготовки до уроку включає загальну і конкретну підготовку.
Загальна підготовка до викладання предмету.
1) Перегляд програм, підручників, методичних посібників.
2) Вивчення класу.
3) Підготовка матеріальної бази(ТЗН, комп’ютерна техніка, дидактичне забезпечення, наочність, прилади).
4) Складання календарного і тематичного планів.
Конкретна підготовка до уроку.
1. Вибір мети і задач уроку, виходячи з системи уроків даної теми:
а) на основі вивчення програми;
б) на основі вивчення підручника;
в) можливостей учнів, їх індивідуальної підготовки;
г) врахування і реалізації функцій навчання.
2. Відбір змісту:
а) виділення головних, провідних ідей;
б) вибір найбільш раціональної логіки розкриття теми (індуктивної або дедуктивної);
в) доповнення змісту підручника новими політехнічними, краєзнавчими, народознавчими, профорієнтаційними та іншими науковими даними, прикладами, вправами, що дозволяють найоптимальніше розв’язати ряд виховних, розвивальних, освітніх завдань, які водночас передбачають усунення прогалин у знаннях, навичках, уміннях;
г) аналіз дидактичного матеріалу підручника (наскільки ілюстрації відповідають змісту матеріалу, яке пізнавальне і виховне, розвиваюче навантаження вони несуть, і як їх краще використати на уроці); з цієї ж точки зору проаналізувати питання і завдання, для того, щоб визначити необхідність, послідовність і доступність їх для учнів;
д) аналіз методичних посібників, педагогічної літератури стосовно можливостей їх використання при підготовці або на уроці.
3. Вибір найкращих умов для учіння, визначення характеру навчально-пізнавальної діяльності учнів, навичок і умінь, що мають бути сформовані і за допомогою яких методів; визначення співвідношення між репродуктивними і пошуковими видами діяльності, між самостійною роботою учнів і роллю вчителя на даному уроці; конкретизація задач, вправ, проблемних питань, завдань для самостійної роботи учнів (індивідуальної, групової, фронтальної); перевірка і відбір засобів навчання.
4. Вибір форм організації роботи, оптимальне їх поєднання.
5. Складання оптимального плану уроку (конспекту), який включає хід його за часом, послідовність його етапів і структуру.
СХЕМА-ПЛАН УРОКУ ЗАСВОЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ
Клас__________ Дата_________ №_____уроку
Тема:_________________________________________________
Мета:
освітня:
розвивальна:
виховна:
Обладнання:___________________________________
Хід уроку
1. Активізація чуттєвого досвіду і опорних знань учнів:
а) методом бесіди (розробка питань до бесіди):
а).............
б).............
в).............
б)виконання письмового завдання:
а)..............
б)..............
в)...............
2. Мотивація учіння школярів.
А. На етапі первинного засвоєння знань:
а)...............................
б)..............................
в)..............................
Б. На етапі осмислення знань:
а)..........................
б)..........................
в)...........................
3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
4. Первинне сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
А. Проблемний виклад питань:
а)............................................
б)............................................
в)............................................
Б. Самостійна робота з підручником при виконанні проблемних завдань:
а)........................................
б)........................................
в)........................................
5. Осмислення знань.
А. Методом бесіди:
а).........................................
б).........................................
в)..........................................
Б. Методом виконання вправ (пізнавальних завдань або задач):
а).........................................
б).........................................
в).........................................
6. Узагальнення і систематизація знань.
А. Методом бесіди: питання
а).........................………….
б)..........................…………
в).........................................
7. Підсумки уроку:
а) стислий виклад основних моментів уроку;
б) бесіда;
в) оцінювання відповідей;
8. Домашнє завдання:
а) запис на дошці і в щоденниках змісту роботи;
б) перевірка розуміння учнями змісту і способів виконання завдання.
Весь навчальний процес – це ланцюг різних форм навчальної роботи, кожна з яких спирається на попередній і прокладає шлях наступному. На кожному уроці потрібно ставити мету, чітко її формулювати. Тільки чітке розуміння вчителем того, що він хоче досягти на даному уроці, забезпечить його ефективність.
Для того щоб план уроку був здійснений, потрібно створити певні умови.
Після проведення уроку чи іншої форми організації навчання, кожен учитель повинен їх проаналізувати.
Аналіз уроку.
В педагогіці виділяють три основних види аналізу уроку аспектний, короткий та повний.
У процесі аналізу важливо не просто фіксувати ті чи інші факти але виявляти причини, витоки позитивного й негативного (як цього досяг учитель, які причини того чи іншого результату, чому це сталося.
Аналізу уроку, передує самоаналіз, який проводить учитель, йому необхідно відповісти на питання: яким передбачав заняття, його хід і як здійснені посталені мета й завдання? Які труднощі виникли і чому? Чи зміг подолати їх? Чи відповідали методи завдання? Які можливості не було використано та інше?
Аспектний аналіз проводиться з метою широкого розгляду якогось боку уроку для виявлення недоліків або встановлення ефективності певних прийомів діяльності вчителя(частіше такий аналіз проводиться при вивченні передового досвіду)
Короткий аналіз проводиться з метою загальної оцінки якості, науково-методичного рівня заняття. Аналіз відображає чи досягнена мета, чи розвязані поставлені завдання.
Повний аналіз
