Функції групової навчальної діяльності: мотиваційна; навчальна; розвивальна; виховна; організаційна.
Важливу роль групова діяльність відіграє у досягненні виховної функції навчання. У груповій навчальній діяльності формується вміння співпрацювати з ровесниками, моральні, гуманні якості особисті. Важливу роль у формуванні цих якостей відіграють особливості організації групової роботи: розподіл функцій і обов'язків між учасниками діяльності, обмін думками, взаємна вимогливість і допомога, взаємоконтроль і вміння критично оцінювати свої можливості та інших.
Групова навчальна діяльність виконує й організаційну функцію. Полягає вона в тому, що учні вчаться розподіляти обов'язки, спілкуватися один з одним, розв'язують конфлікти, що виникають у спільній діяльності. У груповій роботі дитина бере на себе функції вчителя і виконує лідерську діяльність, проявляє ініціативу.
Таким чином, групова форма навчальної діяльності в порівнянні з іншими організаційними формами має ряд значних переваг:
1) великий обсяг виконаної роботи – зростає кількісний показник навчальної роботи;
2) висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;
3) формується вміння співпрацювати;
4) формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми;
5) відбувається розвиток як психічних, так і навчальних можливостей (планування, рефлексія, самоконтроль, взаємоконтроль).
Значний внесок у теорію організації групової навчальної діяльності зробив І.Чередов. Він розподіляє її на парну, ланкову, бригадну, кооперативно-групову та диференційовано-групову форми. Дидактичні питання організації групової навчальної діяльності молодших школярів розроблено у працях І.Вітковської, В.Вихрущ, Є.Задої та ін. Дослідження цих учених і досвід роботи вчителів України виявили, що групова робота на уроках матиме ефективність, якщо дотримуватися таких вимог:
– методично обґрунтовано обирати той чи інший вид групової навчальної роботи на конкретному уроці, що визначається метою уроку, особливостями навчального матеріалу, що вивчається;
– вмінням правильно формувати групи за принципом провідної діяльності;
– ретельно продумувати структуру уроку з використанням групових форм навчальної праці;
– розробляти інструкції, пам'ятки, які спрямовують якісній організації групової роботи;
– регулювати міру вчительської допомоги в групах;
– виховувати у школярів вміння співпрацювати, опираючись на моральні принципи (гуманізм, демократизм, доброзичливість, толерантність);
Формувати лідерські якості учнів.
Як свідчить дослідження О.Ярошенко, групову навчальну діяльність школярів можна застосовувати на всіх етапах процесу навчання. Проте на етапах первинного сприйняття нового матеріалу належний рівень цієї діяльності досягається лише за умови, що всі учні класу характеризуються високим та середнім рівнем навчальних можливостей, добре володіють навичками самостійної роботи і виявляють велику працездатність. У протилежному разі більш продуктивною виявляється фронтальна діяльність класу під керівництвом учителя. Для школярів найбільші можливості групової навчальної діяльності виявляються на етапах закріплення, поглиблення, систематизації знань.
Незважаючи на зазначені позитивні характеристики групової діяльності, абсолютизувати її, підміняти нею індивідуальну чи фронтальну роботу було б великою помилкою. Висвітлений порівняльний аналіз дидактичних можливостей фронтальної, індивідуальної та групової діяльності розкриває сильні й слабкі сторони кожної з них і показує, що в реальному навчальному процесі вони не можуть функціонувати ізольовано одна від одної. І вчитель здійснює вибір найбільш вдалої форми діяльності на уроці чи на даному етапі уроку, яка принесе високий результат пізнавальної активності учнів і як наслідок – якісний поступ у навчально-виховній діяльності.
