s UEsBAi0AFAAGAAgAAAAhADj9If/WAAAAlAEAAAsAAAAAAAAAAAAAAAAALwEAAF9yZWxzLy5yZWxz UEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAA+cnMyVBAAAOSIAAA4AAAAAAAAAAAAAAAAALgIAAGRycy9lMm9Eb2Mu eG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAL0VZt3gAAAACQEAAA8AAAAAAAAAAAAAAAAA7wYAAGRycy9kb3du cmV2LnhtbFBLBQYAAAAABAAEAPMAAAD8BwAAAAA= " o:allowincell="f">
| Заключний (результативний)
|
| -обробка, аналіз, узагальнення інформації
-розробка рекомендацій
-складання звіту
|
| -консультація інтерв’юерів, анкетерів
-визначення маршрутів руху
-збір інформації
|
| -визначення цілей, завдань
-розробка програми
-складання смети затрат
-розробка інструментарію
-відбір одиниць вибіркової сукупності
-пілотажне дослідження
|
Різновиди КСД
| Залежно від статусу замовника та оплати праці
|
| Залежно від об’єкту дослідження
|
Програма соціологічного дослідження – науковий документ, який регламентує всі етапи, стадії підготовки, організації та проведення соціологічного дослідження
Вибірка – це метод дослідження, за яким із загальної вивчаємої (генеральної) сукупності однорідних одиниць відбирається певна його частина (вибіркова сукупність) і тільки ця частина підлягає обстеженню.
Репрезентативність – принцип тотожності сформованої моделі досліджуваного об’єкта параметрам (критеріям) генеральної сукупності
Структура програми КСД
| 1. Формування та обгрунтування проблеми дослідження
|
| 2. Визначення об’єкту та предмету КСД
|
| 3. Попередній системний аналіз об’єкту дослідження
|
| 5. Логічний аналіз основних понять КСД
|
| 6. Формулювання основних і додаткових гіпотез КСД
|
| 7. Визначення завдань дослідження
|
| 1. Складання робочого плану КСД
|
| 2. Аналіз методів збору первинної інформації
|
| 3. Обгрунтування структури інструментарію
|
| 4. Визначення схеми обробки первинної соціологічної інформації
|
| 5. Визначення одиниць вибіркової сукупності
|
Метод (від грецького methodоs – шлях до чогось) – це спосіб одержання вірогідних соціологічних знань; сукупність застосовуваних прийомів, процедур і операцій для емпіричного і теоретичного пізнання соціальної реальності.
Опитування – метод збору соціологічної інформації про досліджуваний об’єкт під час безпосереднього (інтерв’ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога і респондента (опитуваного) шляхом реєстрацій відповіді респондентів на сформульовані соціологом питання, які випливають з цілей і завдань дослідження.
Запитання анкети - висловлювання розраховане на одержання інформації, що дає змогу операціоналізувати ознаки певного соціального явища.
Класифікація соціологічних методів збирання первинної
Інформації
| Метод
| Аналіз
документів
| Спостереження
| Опитування
| Соціальний експеримент
|
| Об’єкт
| Документи
| Процеси, явища, факти відносин, взаємозв’язків, взаємодій.
| Працівники
| Форми і методи розв’язання соціологічних проблем.
|
| Предмет
| Соціальні факти зафіксовані документально
| Факти реальної поведінки
| Факти свідомості,-думки, мотиви, інтереси, почуття
| Соціальні факти, цілеспрямовано змінювані у процесі дослід-ження
|
| Спосіб
| Традиційний – якісний, формалізо-ваний, кількісний
| Включене – невключене
Вільне – стандартизоване
Систематичне – епізодичне
Польове – лабораторне
Контрольоване – неконтрольоване
| Анкетування, інтерв’ю
Соціометрія
Експертиза
Тести
| Натуральний – мислений
Лабораторний – польовий
та ін.
|
Класифікація запитань анкети
| запитання-шкали (визначають інтенсивність цікавлячої ознаки
|
| - індекси – (для групування респондентів при аналізі)
|
| - воронки –(поступове розгортання запитання від загального до конкретного)
|
| прямі – (безпосередньо про соціальний факт)
|
| напівзакриті (комбінація закритих і відкритих питань
|
| відкриті (вільне викладення відповіді на питання)
|
| закриті (з переліком усіх можливих відповідей на питання)
|
| про знання або інформованість
|
| про факти, дії в минулому і сучасному
|
| буферні (- для відокремлення окремих тематичних блоків)
|
| для зняття конвенціональних обмежень
|
| "провокуючі" – (для отримання спонтанних відповідей)
|
| "фільтри"-(для визначення некомпетентних респондентів)
|
| контрольні - (для оцінки правдивості відповідей респондентів)
|
| лонтактні - (для встановлення контакту з респондентом)
|
Структура анкети
| Блок1.
Містить прості питання, нейтральні за змістом (крім пізнавальної мети, вони забезпечують полегшене входження респондентів у процес опитування, пробуджують їх зацікавлення, формують психологічну установку на співробітництво з дослідниками, вводять у коло обговорюваних проблем)
|
| Блок2.
Містить складні питання, які потребують аналізу і роздумів, активізації пам'яті, підвищеної зосередженості й уваги. Саме тут міститься ядро дослідження, збирається основна Sг-а інформація.
|
| Блок3.
Містить контрольні запитання для уточнення і поглибленого отриманої інформації, а також заключні питання, які повинні бути достатньо простими, знімати психологічну напругу у респондентів, дати можливість їм відчути, що вони брали участь у важливій і потрібній роботі
|
| Заключна частина
"Паспортичка", або блок із питаннями, що розкривають соціально-демографічні, професійно-освітні, етнічні, культурні та інші характеристики респондентів (стать, вік, сімейний стан, місце проживання, ставлення до релігії, національність, рідна мова, освіта, професійна підготовка, стаж роботи тощо)
|
| Вступна частина
Містить звернення до респондентів з коротким викладом теми, мети завдань опитування, назвою організації або служби, яка його проводить, із інструкціями щодо процедури заповнення анкети, із вказанням на анонімність опитування, використання його результатів лише з науковою метою.
|
Соціологічне інтерв’ю – (від англ. Interview- бесіда, зустріч) метод збору соціслогічної інформації, що ґрунтується на вербальній соціально-психологічній взаємодій між інтерв’юером і респондентом з метою одержання даних, які цікавлять дослідника.
Питальник – документ, у якому сформульовані згруповані питання за темою, передбачено місце для записів відповідей на них.
Документ це засіб закріплення різним способом на спеціальному матеріалі інформації щодо фактів, подій, явищ об'єктивної дійсності й розумової діяльності людини.
Соціометричне опитування – один із різновидів опитування, який використовують для вивчення внутрішньо-колективних зв’язків шляхом виявлення стосунків між членами колективу.
Соціоматриця – це таблиця, у якій в рядках розміщують відповіді кожного із членів групи.
Соціометричний індекс – число обрань певного виду, поділене на загальну кількість можливих обрань даного типу.
Важливіша особливість емпіричного соціологічного дослідження полягає в тому, що використовуються специфічні методи збирання інформації, що дозволяє вести якісний аналіз соціальних проблем.
Виділяють чотири основних методи
емпіричного соціологічного дослідження:
- аналіз документів;
- спостереження;
- опитування;
- соціальний експеримент.
Соціологічне вимірювання – процедура, за допомогою якої об’єкти вимірювання (люди, колективи, умови праці та інше), які розглядаються як носії певного співвідношення, відображуються в математичній системі з відповідними відношеннями між її елементами.
Шкала – послідовний ряд чисел (континіум), якому приписуються певні ознаки соціальних факторів та явищ.
| ШКАЛИ І ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКИ
|
| ШКАЛА
| ОПИС ШКАЛИ
| ВІДНОШЕННЯ ЯКІ ЗАДАНІ НА ШКАЛІ
| ДОПУСТИМА СТАТИСТИКА
|
| Номінальна (найменувань)
| Використання чисел або символів тільки для класифікації об’єктів
| 1. Еквівалентність
| Частота, Q, мода міри взаємозалежності, Ф, r – Пірсона;
Н – ентропія,
Т – Чупрова;
К – Крамера
|
| Порядкова
| Ієрархічна підпорядкованість об’єктів одного класу з об’єктами інших класів
| 1. Еквівалентність
2. “Більше, ніж…”
| Медіана, міри взаємозалежнос-ті:
rs - Спірмена,
Г – Кендела
|
| Інтервальна
| Значення відстані між двома будь-якими числами на шкалі (в доповнення до порядкової шкали)
| 1. Еквівалентність
2. “Більше, ніж…”
3. Відношення між двома інтервалами
| Середне арифметичне,
r – Пірсона;
R – множинні коефіцієнти кореляції; всі відомі операції з натуральними числами
|
| Відношень
| Незалежність відношення будь-яких двох точок шкали від одиниць виміру (інтервальна шкала + нулева точка)
| 1. Еквівалентність
“Більше, ніж…”
2. Відношення між двома інтервалами
3. Відношення між будь-якими двома шкальними значеннями
|
|
Попереднє упорядкування первинних даних здійснюється головним чином за допомогою:
а) статистичного групування;
б) складання статистичних таблиць.
Статистичний ряд – результат групування одиниць спостереження за будь-якою ознакою.
Невпорядкований ряд
| Рівень освіти (класи) – х
| 10, 5, 7, 8, 10, 10, 10, 8
|
Ранговий ряд
| Рівень освіти (класи) – х
| 5, 7, 8, 8, 10, 10, 10, 10
|
Варіаційний ряд
| Окремі означення ознак (хі)
| 5 6 7 8 9 10
|
| Частота (nі)
| 1 0 1 2 0 4
|
| Об”єм сукупності (всього полов)
|
|
