2. Сучасна західна соціологія.
3. Основні парадигми і напрями сучасної соціології.
4. *
*Питання (проблема) на самостійний вибір студента за даною темою.
Додаткова література
1. Боргош Ю. Фома Аквинский. — М., 1976.
2. Введение христианства на Руси. — М., 1987.
3. Голосенко Й.А. История социологии как научная проблема // Социол.исслед. — 1975. — № 1.
4. Горфункель А.Л. Философия эпохи Возрождения. — М., 1980.
5. Грушевский М.С. Звичайна схема “руської” історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства // Літер. Україна. — 1991. — 30 травня.
6. Захарченко М.В. Становление социальннх исследований в условиях рабовладельческого общества // Методологические проблемы обществознания. — К., 1980.
7. История буржуазной социологии ХІХ — І пол. ХХ в. — М., 1979.
8. История общественной мысли. — М., 1972.
9. Кампанелла Т. Город солнца. — М., 1954.
10. Кассиди Ф.Х. От мифа к логосу. — М., 1972, — гл. ІІ., § 1-3.
11. Литвинов В.Д. Ідеї раннього просвітництва у філософській думці України. — К., 1984
12. Макиавелли Н. Князь // Соч. —М.-Л., 1984.
13. Микль-Хорке Г. Социология: исторический контекст и проекты социологических теорий // РЖ серия ІІ. — 1991. — № 1. — С. 31-38.
14. Нарис історії філософії на Україні. — К., 1966.
15. Нарский И.С. Западно-европейская философия ХУII в. — М., 1974. — с. 163-181.
16. Попович М.В. Мировоззрение древних словян. — К., 1985.
17. Сайко С.П. Диалектика эмпирического й теоретического в истории познания. — Алма-Ата, 1975, С. 10-46.
18. Соколов В.В. Средневековая философия. — М., 1979, — С. 51-55, 72-84.
19. Тошенко Ж.Т. Возможна ли новая парадигма социологического знання? // Социол.исслед. — 1991. — № 7. — С. 17-25.
20. Штомпка М. Много социологии для одного мира // Социол. иссл. — 1991, — № 2. — С. 13-23.
21. Щепанський Я. Элементарные понятия социологи. — М., 1969. — С. 8-15.
22. Ядов В.А. Размышления о предмете социологии // Социол.исслед. — 1990. — № 2. С. 3-16.
Розділ 2. Соціологія як наука про суспільство
Структура соціологічного знання і місце в ній історії соціології. Об’єкт і предмет історії соціології. Особливості історичного розвитку соціологічного знання. Специфіка синкретичного суспільствознавства. Взаємозв’язок еволюції соціологічного знання з культурними традиціями.
Предмет соціології
1. Закони і закономірності функціонування і розвитку особистості, соціальної групи і суспільства в цілому.
2. Соціальне життя суспільства, тобто взаємодія соціальних суб’єктів по проблемах, пов’язаних з їхнім соціальним статусом, роллю, соціалізацією.
| Суспільство як цілісна соціальна реальність |
| Об’єкт соціології |
| Об’єктивні соціальні явища суспільства |
| Емпірична реальність |
| Цілісний розвиток і функціону-вання суспільства |
Структура соціологічної системи знання
| Загальна соціологічна теорія |
| Спеціальні соціологічні теорії, які вивчають окремі спільноти |
| Спеціальні соціологічні теорії, які вивчають життєдіяльність спільноти в окремих сферах |
| Спеціальні соціологічні теорії, які вивчають окремі елементи соціального механізму |
| Теорія, методика, техніка конкретних соціологічних досліджень |
соціологія міста соціологія побуту соціологія
соціологія села соціологія освіти активності
етносоціологія економічна соціологія соціологія організації
соціального контролю
Зв’язок соціології з іншими науками
| Соціальна статистика | Забезпечує інформаційну базу для оперативного аналізу змін у соціальних відносинах і процесах, забезпечує надійний прогноз соціального розвитку суспільства. | С О Ц І О Л О Г І Я |
| Соціальна психологія | Забезпечує знання у галузі психоаналізу і деяких розділів психіатрії. Наявність спільних проблем дослідження (інтереси, соціальні установки та цінності, орієнтації, думки, настрої людей). | |
| Математика | Дає можливість аргументувати і пояснити закономірності між соціальними явищами, спираючись на математичні знання і методи, зокрема, на закон великих чисел, константні залежності, зумовлює появу нових методологічних і світоглядних уявлень про суспільство. | |
| Історія | Як історія, так і соціологія мають справу, з одного боку, з наявністю в суспільстві об’єктивних, незалежних від волі й свідомості людей, закономірностей, які детермінують зміст, характер і напрям його розвитку, а з другого боку, з існуванням неповторних явищ і процесів, які не можуть бути причиною пояснення, але мають закономірний характер, суттєво впливають на суспільство, його історію. | |
| Юриспруденція | При вивченні міжкласових відносин, соціологія дій мас та особистостей, соціологія спирається на дані правових наук, в полі зору яких-юридичні норми, що законодавчо закріплюють певні відносини між класами та регулюють соціальну поведінку людей | |
| Зв’язок соціології з іншими науками потрібно розглядати швидше крізь призму тенденцій до інтеграції, зближення і об’єднання. Нині переважаючою стає тенденція до комплексного, всебічного дослідження явищ і процесів суспільного життя, до спільного дослідження з точки зору декількох наук, до комбінування, поєднання їх пізнавальних можливостей. |
| Функції | Направлення | |
| 1. Теоретико-пізнавальна | Накопичення знань, їх систематизація, формування найповнішої картини відносин і процесів у сучасному світі. | |
| 2. Критична | Оцінка світу, що пізнається з позицій інтересів особи, людини. | |
| 3. Описова | Опис, нагромадження дослідницького матеріалу у вигляді аналітичних записок, різних наукових звітів, статей, книг. | |
| 4. Інформаційна | Збирання, систематизація та нагромадження соціологічної інформації, одержаної в результаті досліджень (її використовують соціологи, органи управління, засоби масової комунікації). | |
| 5. Прогностична | Створення умов свідомого вироблення і здійснення науково обгрунтованої перспективи розвитку особистості, спільності, соціальної групи, суспільства. | |
| 6. Світоглядна | Забезпечення наукової дискусії з іншими концепціями, поширення наукової ідеології, формування у широких верств населення соціального стилю мислення, підготовка компетентних спеціалістів. |
Ключові поняття:
Соціологія, соціальне, об’єкт соціології, предмет соціології, соціологічні методи, міжпредметні зв’язки.
СЕМІНАР 2.
1. Поняття, функції і методи соціології.
2. Об’єкт, предмет і закони соціології.
3. Соціологія в системі соціальних наук.
4. Структура і рівні соціологічного знання.
5. Основні соціологічні парадигми.
6. *
*Питання (проблема) на самостійний вибір студента за даною темою.
Теми рефератів:
1. Дискусії в соціологічній науці про предмет соціології.
2. Прикладні дослідження в соціології.
3. Значення соціологічних знань у сучасному суспільстві.
4. *
*Питання (проблема) на самостійний вибір студента за даною темою.
Додаткова література
1. Дюркгейм Р. Соціологія і соціальні науки // Філософська і соціологічна думка. — 1992. — № 5.
2. Мечников Л.И. Цивилизация и великие исторические реки. — М. 1921.
3. Новые направления в социологической теории. — М., 1978.
4. Новые тенденции в теоретической социологии США. // Общественные науки за рубежом. Философия и социология. — М., 1989. — № 4.
5. Проблемы теоретической социологии. — СП-б.: “Петрополис”, 1994.
6. Смелзер Н. Социология: Пер. с англ. — М, 1994.
7. Современная западная социология: классические традиции и поиски новой парадигмы. — М., 1990.
8. Современная западная социология: Словарь. — М., 1990.
9. Современная социальная теория: Бурдье, Гидденс, Хабермас. — Новосибирск: Из-во НГУ, 1995.
10. Социологическая теория сегодня. — Киев, 1994.
11. Социологический справочник. — К., 1990.
12. Танчер В.В. Методологический кризис современной буржуазной социологии. — Киев, 1985.
13. ТернерДж. Структура социологической теории. — М., 1985.
Методичні рекомендації
Готуючись до семінару, слід крім вказаної літератури відшукати нову інформацію; монографії, статі у періодичних виданнях, т. ін. з питань, що пропонуються розглянути на цьому практичному занятті. Це слід робити, готуючись і до інших семінарів, при написанні доповідей та рефератів.
Треба засвоїти основні поняття: соціологія, об’єкт соціології, предмет соціології, соціологічні методи, система знань, міжпредметні зв’язки.
Основна мета семінару полягає в тому, щоб усвідомити поняття “соціологія”, функції і методи соціології, об'єкт, предмет і закони соціології.
Аналізуючи основні соціологічні парадигми треба дати характеристику економічних, політичних, соціальних та культурологічних досягнень того часу.
Враховуючи свою майбутню спеціальність, студент може більш уваги приділити зв’язку соціології саме з тією наукою, яка є основною для його спеціальності. Наприклад, соціологія і історія, соціологія і право, соціологія і економіка, соціологія мови і т. ін.
Напередодні семінару можна провести невелике соціологічне опитування серед студентів, які ще не вивчали соціологію, які вивчають її, а також серед тих, що вже прослухали курс цієї науки. Питання до такого опитування, обробка результатів та їхній аналіз є творчим завданням для студентів.
