Пояснювальна записка
Курс соціології націлений на отримання студентами знань про навколишні соціальні явища і процеси. Засвоєння знань про механізми функціонування суспільства, його інститути і соціальні групи, розвиток здатності до аналізу і прогнозування розвитку соціальних процесів виступають найважливішими умовами формування активної життєвої і громадянської позиції майбутніх фахівців. За змістом при вивченні суспільства соціологія пов'язана з такими навчальними дисциплінами, як філософія, психологія, культурологія, історія, економіка і політологія. Вважаючись самостійною наукою, вважаючись соціологія має свій специфічний ракурс розгляду суспільних явищ і процесів. Разом з тим, висновки, сформульовані на рівні спеціальних соціологічних теорій, мають значення для інших гуманітарних і соціально-економічних наук. У цьому плані курс соціології сприяє більш глибокому сприйняттю студентами дисциплін цього блоку.
Курс соціології ставить своєю метою підвищення рівня світоглядної і гуманітарної підготовки студентів шляхом оволодіння знаннями про соціальні зв'язки і відносини, способах їхньої організації, закономірності функціонування і розвитку.
Найважливішими задачами дисципліни є:
· оволодіння понятійним апаратом соціологічної науки;
· формування цілісного уявлення про еволюцію соціальної думки;
· ознайомлення з найважливішими соціологічними теоріями і підходами;
· засвоєння знань про соціальний стан людини в суспільстві;
· розгляд основних принципів організації і функціонування соціальних систем;
· формування цілісного уявлення про зміст і сутність основних процесів соціального розвитку сучасного суспільства;
· ознайомлення зі змістом соціологічної діяльності;
· вироблення навичок підготовки і проведення конкретного соціологічного дослідження в сфері майбутньої професійної діяльності.
Структура методичних рекомендацій і коротка характеристика їх основних елементів.
В методичних рекомендаціях лекційний матеріал представлений у 12 темах. В них викладається історія становлення і сучасний стан соціології, соціальні теорії середнього рівня. В останніх лекціях розкриваються методологічні і методичні підходи до організації соціологічних досліджень. Кожна тема завершується списком літератури, що рекомендується, додатковими питаннями, що дозволяють закріпити прочитаний матеріал та темами для рефератів. Програма доповнена словником основних соціологічних понять, схематичним матеріалом. Для перевірки глибини засвоєння студентами пропонованого матеріалу передбачені тести. В методичні рекомендації включена програма курсу, яка визначає принципи їх побудови, розподіл годин за темами і видами робіт, дає представлення про зміст лекційного курсу.
Програма з соціології передбачає вивчення студентами таких тем:
1. Передумови, причини та етапи виникнення соціології.
2. Соціологія як наука про суспільство.
3. Соціальні системи і організації.
4. Особистість і суспільство.
5. Соціальна діяльність і соціальна поведінка особистості.
6. Соціальна екологія. Взаємодія природи та суспільства.
7. Соціальна девіація.
8. Соціологія сім’ї та шлюбу.
9. Соціальна стратифікація суспільства. Соціологія економіки та розподільних відносин.
10. Соціально – етнічні та демографічні процеси.
11. Соціологія освіти і науки.
12. Соціологія релігії.
13. Методика проведення соціологічних досліджень та обробка їх результатів.
З урахуванням тих чи інших спеціальностей деякі теми лекцій можуть бути змінені. Так, наприклад, для студентів юридичного факультету передбачається лекція за темою - «Соціологія права і правових відносин», для студентів спеціальності Історія – Становлення і розвиток зарубіжної соціології; Історія становлення і розвитку соціології в Україні. Для студентів спеціальностей «Практична психологія», «Дошкільне виховання» – «Соціологія молоді та виховання»; майбутніх журналістів рекомендується ознайомити з темами: Соціологія і соціальна думка, Засоби масової інформації та їх вплив на суспільство. Теми, які не будуть розглянуті надаються студентам на самостійну роботу.
Вважається, що кращою формою передачі знань є лекція, однак ці знання повинні бути ще і засвоєні. Л.Толстой казав, що знання тоді стають дійсно глибоко засвоєними, коли вони отримані самостійно. У наш інформаційно насичений час пошук і самостійне придбання знань, що складаються в систему, представляє собою досить важке завдання. В лекції необхідно вказати напрямок, інформаційний вектор у якому слід вести самостійний пошук, однак це зовсім не виключає можливостей виходу за межи інформаційного поля, означеного в лекції.
Сучасний процес навчання - це не тільки передача знань від викладача студенту, але іпроцес взаємодії першого і другого в засвоєнні різних сторін досліджуваного предмету, що особливо стосується системи суспільних наук, а у даному випадку — до соціології як науки про суспільство. Пізнання і вивчення суспільних явищ, систем, організації та інших соціальних спільнот і інститутів, місця і ролі особистості у цій багатогранній сукупності - це безкінечний процес. Важкість любої справи, а навчання вельми нелегка праця, полегшується глибиною зацікавленості особистості в її вирішенні. Зрозуміло, що задача викладача тут полягає у тому, щоб викликати інтерес у студентської аудиторії, але без бажання з боку самих студентів вона не може бути виконана.
Важливою формою засвоєння матеріалу, пробудження інтересу до вивчення основ соціології є вміння вести самостійний пошук знань з того чи іншого питання. Ставити проблему та намагатися знайти шляхи їх рішення повинні саме практичні заняття. Вони є не стільки формою контролю засвоєння знань, скільки формою творчого спілкування, переходу від побутового рівня знання та оцінки суспільних явищ до науково-теоретичного рівня, який дозволяє вирішувати практичні задачі суспільства не шляхом проб та помилок, а на базі солідної теоретичної підготовки. Діапазон пошуку можливих шляхів рішення задач може знаходитись у межах визначення та вирішення як соціальних проблем окремої особистості, так і вирішення різноманітних проблем суспільства.
На окреме семінарське заняття виносяться, як правило, кілька основних питань, зазначених у плані. Однак їх коло може бути значно розширено, а може навіть змінено кардинальним чином, якщо самі студенти знайдуть і обґрунтують більш цікаві та визначні проблеми.
До кожного семінару в даних рекомендаціях приводиться примірний список рекомендованої літератури, однак не викличе заперечень будь-яка додаткова література, статі з наукових журналів, періодичних видань, даних соціологічних опитувань, у тому числі соціологічних досліджень, проведених самими студентами. Ваші творчі пошуки будуть зустрінуті з розумінням та подякою.
Під час семінару студенти уважно слухають виступи, доповіді, готують (записують) питання, що збираються задавати, готують і уточнюють свої доповнення. Не зайвим буде конспектування цікавих доповідей. На кожний виступ доповідача рекомендується надавати рецензію. В рецензії слід зазначити позитивні моменти, логіку викладання, чіткість висновків і т. ін., необхідно звернути увагу на недоліки, запропонувати свою оцінку відповіді. Якісна рецензія може бути зарахована як відповідь, за яку студент також отримує оцінку.
Загальний обсяг годин для вивчення соціології складає – 81 годину. З них – 46 годин – аудиторні заняття, 35 – самостійна робота студентів (денна форма навчання), і 24 години – аудиторні заняття, 57 годин – самостійна робота студентів (заочна форма навчання).
Формою підсумкового контролю знань студентів є іспит.
Зміст навчальної дисципліни
Розділ 1. Передумови, причини та етапи виникнення соціології
Початок формування теоретичної соціології як окремої науки. Основні етапи і напрямки розвитку знань про людину та суспільство. Класична соціологія. Основні парадигми і напрямки сучасної соціології. Основні парадигми сучасної західної соціології. Етапи розвитку емпіричної соціології.
