Грошовий мультиплікатор та пропозиція грошей

Пропозиція грошей - це друга сила, що у зв’язку з попитом визначає конюнк’туру грошового ринку.

Суть пропозиції грошей полягає в томому, що економічні суб’єкти в будь-який момент мають в своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот. У процесі створення пропозиції грошей важливу роль відіграє банківська система. Величина депозитних грошей та пропозиція їх розподілу формується за рахунок власного капіталу та залучених грошей і розподіляється на банківські резерви і кредитні гроші. Резерви створюються для того, щоб була можливість у будь-який момент повернути гроші їх власникам. Кошти, які тримаються як резерви не приносять відсотка.

Банківські резерви, які зберігаються у вигляді касової готівки або як депозити у Нац. банку, складаються з двох компонентів: 1)обов’язкових резервів, які регламентує Нац. Банк та 2) додаткових резервів,які створюють банки самостійно. Обов’язкові банківські резерви мають подвійну функцію: з одного боку вони виступають забезпеченням забов’язань банків перед їх клієнтами, а з іншого – є інструментом грошово-кредитної політики, при допомозі якого здійснюється вплив на спроможність банків створювати пропозицію грошей. В провідних країнах світу, а також в Україні банки тримають в обов’язковому резерві не більше 10% від суми депозитів. Норма мінімальних банківських резервів - це певна частина від залучених банком депозитів, яка зберігається у відсотках і знаходиться на рахунку ЦБ.

Процес перетворення резервів у банківські гроші спирається на дві умови:1) Нац. банк визначає норму обов’язкових резервів, а значить впливає на банківські резерви; 2) Використовуючи кредитні гроші, банківська система перетворює їх у нові депозити, і таким чином збільшує банківські гроші. Здатність банківської системи збільшувати пропозицію грошей вимірюється грошовим мультиплікатором. Грошовий мультиплікатор - це величина обернено пропорційна нормі банківських резервів. Грошовий мультиплікатор(Mn)=1/r, де r-це норма обов’язкового резервування. Отже, чим нижчою буде норма обов’язкових резервів, тим вищім буде коєфіцієнт мультиплікатора, а отже більшим загальний обсяг грошової пропозиції, і навпаки. Приріст грошової пропозиції можна обчислити за формулою: Ms=M0*Mn, де М0 - початкова сума грошей.

20Макроекономічні показники жит.рівня населення в Укр. Життєвий рівень громадян України знаходиться на вкрай низькому (одному з найнижчих у Європі) рівні - близько 28% населення живуть за межею бідності, більше 60% працівників, які працюють на підприємствах різних форм власності, отримують заробітну плату нижчу прожиткового мінімуму для працездатної особи. Протягом останніх років усупереч очікуванням, пов'язаним з економічними зрушеннями, рівень життя та тенденція поширення бідності в Україні майже не змінилися. У сільській місцевості налічується у півтора раза більше бідних сімей, ніж у великих містах. Найскладнішою ситуація є у Закарпатській області, Автономній Республіці Крим, Хмельницькій області, Херсонській, Миколаївській, Волинській, Луганській областях. Значний прошарок бідних спостерігається серед працюючих. Нинішня заробітна плата багатьох працюючих в Україні не забезпечує працівникові обсягів споживання необхідних матеріальних благ. Більше 1 млн. працюючих у галузях економіки одержують заробітну плату, нижчу від законодавчо встановленого рівня..До цього часу не вирішено питання своєчасності та повноти виплат заробітної плати, зокрема у вугільній промисловості, сільському господарстві, на транспорті, а також у деяких регіонах. Особливо в скрутному становищі перебувають багатодітні сім'ї. Не в повному обсязі виконуються заходи щодо забезпечення фінансування призначеної допомоги сім'ям з дітьми та малозабезпеченим сім'ям. Також від бідності найбільше потерпають пенсіонери. Розмір середньої пенсії становить половину прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб.Однією з причин бідності є безробіття. Сьогодні, незважаючи на реалізацію заходів Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки, 2,4 млн. працездатних осіб є безробітними. Таким чином, результати виконання заходів Кабінету Міністрів України щодо реалізації Стратегії подолання бідності в Україні не забезпечують дотримання вимог чинного законодавства і Конституції України стосовно права кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, призначення заробітної плати, пенсій, інших видів соціальних виплат та допомог, гідних для забезпечення рівня життя, не нижчого від прожиткового мінімуму.