Отже, злочинність співвідноситься з тендером. Попри існування кількох жіночих банд, високі рівні злочинності, які ми спостерігаємо в бідняцьких кварталах великих міст, пов'язані здебільшого з поведінкою молодиків. Чому ж так багато молодиків у цих районах навертаються до злочинства? Кількох відповідей на це запитання ми вже торкалися. Хлопці утворюють вагати з раннього віку, це така собі субкультура, де певні різновиди злочинів становлять зміст життя. А від того моменту, коли влада оголошує членів ватаги злочинцями, вони розпочинають повсякчасну кримінальну діяльність. І хоча сьогодні існують ватаги і дівчат, такі су б культури є чоловічими за самою своєю суттю і пройняті чоловічими цінностями авантюр-ництва, афектації та побратимства.
На підставі емпіричного вивчення насильницької поведінки молодих людей у цілому ряді великих міст Беатрис Кемпбел дійшла висновку, що їхня поведінка — це почасти реакція на "кризу маскулін-ності" в сучасних суспільствах (Campbell, 1993). У минулому молоді люди, навіть у тому середовищі, де рівень злочинності був високий, мали перед собою чіткі цілі, яких збиралися досягти у своєму житті: знайти собі добру роботу й забезпечити дружину та сім'ю. Але цю чоловічу роль, запевняє Кемпбел, сьогодні поставлено під сумнів, а надто в бідних районах. Там, де єдиною перспективою є тривале безробіття, поставити собі за мету утримання родини — не вибір. Окрім
того, жінки стали незалежнішими, ніж були, і не потребують чоловіка для досягнення певного соціального статусу. В результаті утворюється спіраль соціальної руйнації, що ми сьогодні так часто спостерігаємо у великих містах. Дослідження Кемпбел повністю збігається з результатами інших недавніх соціологічних студій на теми бідності, злочинності та проблем великого міста.
Рівень злочинності серед молодих людей перебуває у прямій залежності від масштабів безробіття. Деякі автори висунули припущення, що високі рівні чоловічого безробіття починають створювати нову категорію кримінальної кар'єри. Звіт, опублікований Міністерством Внутрішніх Справ (Home Office) у 1996 p. під назвою "Молодь і злочинність", подає матеріали досліджень щодо цієї проблеми. Описане у звіті дослідження включало в себе опитування 2500 молодих людей обох статей віком від чотирнадцяти до двадцяти п'яти років.
Дослідники не покладалися на статистику поліції, а просили опитуваних, обіцяючи повну конфіденційність, признатися, чи скоїли вони якийсь злочин. Результати засвідчили, що до двадцяти п'яти років аж ЗО відсотків молодих чоловіків брали участь у тих чи тих видах злочинної діяльності, за винятком незаконного споживання наркотиків та порушення правил дорожнього руху. Раніше кримінальна діяльність молодих чоловіків різко падала, коли їм виповнювалося двадцять, але дане дослідження показало, що це вже не так. Наприклад, пропорція молодих чоловіків у віці 22—25, причетних до крадіжок, перевищує ту саму пропорцію для вікової групи 18—21 (див. мал. 8.5). У звіті робиться висновок, що відсутність перспектив стабільної роботи перешкоджає великій частині молодшого покоління стати відповідальними дорослими людьми.
Дослідження показало, що дівчата-підлітки чинять крадіжки майже так само часто, як і хлопці; проте рівень злочинності серед дівчат різко падає десь після двадцяти двох років.
Домашнє насильство
