Етапи еволюційного розвитку масштабу цін

Етапи	Характерні ознаки
1. Початковий період карбування монет 2. Подальший розвиток грошових відносин 3. Поява паперових грошей, розмінних на золото 4. Повне припинення конвертації паперових грошей у монетарний товар – золото	Масштаб цін збігався з їх ваговим вмістом. Масштаб цін почав відокремлюватися від безпосереднього вагового вмісту (зношування, псування монет, зменшення вагового вмісту державою, перехід від менш цінних до більш цінних металів тощо). Масштаб цін зберігає своє функціональне призначення. Необхідність офіційної фіксації державою масштабу цін відпала.

Функція засобу обігу

Процес товарного обігу виражається формулою:

Т – Г – Т ₁ ,

тобто продаж здійснюється заради купівлі.

У цьому процесі гроші відіграють роль посередника між продавцем та покупцем.

Переваги товарного обігу, опосередкованого грішми, полягають у тому, що він не вимагає:

Ø взаємної відповідності потреб двох власників, які обмінюються товарами;

Ø збіг за часом актів продажу та купівлі;

Ø збіг актів купівлі-продажу в просторі.

Основою функціонування грошей як засобу обігу є рух товарів.

Роль грошей тут тимчасова. Виконавши свою функцію гроші переходять від одного суб’єкта до іншого.

Цей висновок можна представити за допомогою формули:

М = Р _і × q _і ;

де Р _і – ціна і-го товару;

q _і - кількість і-го товару.

Кількість грошей мала б дорівнювати цій величині за умови, що кожна грошова одиниця використовувалася лише один раз. Однак, кожна грошова одиниця використовується в процесі обігу не лише один раз.

Звідси – суму цін товарів необхідно поділити на величину V.

V – середнє число оборотів кожної купюри =

Кількість грошей, необхідних для обігу, змінюється прямо пропорційно сумі цін товарів та послуг, що реалізуються і обернено пропорційно швидкості обороту грошей.

Функція засобу платежу

Ця функція відображає особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати.

У цьому випадку засобом обігу виступають не саме гроші, а виражені у грошах зобов’язання.

 

де З – боргове зобов’язання.

Гроші у цій функції – засіб погашення боргу.

На використанні функції засобу платежу базуються такі грошові платежі:

Ø платежі за безготівковими розрахунками підприємства, установ, організацій за товари та послуги;

Ø оплата праці;

Ø податки;

Ø видача та погашення банківських позик;

Ø розрахунки, пов’язані зі страховими, адміністративно-судовими зобов’язаннями та ін.

Цю функцію можуть виконувати лише реальні гроші. Для ефективного виконання цієї функції вони повинні бути стійкими.

Роль грошей у функції засобу платежу:

1) допомагають контролювати правильний кругообіг виробничих фондів;

2) забезпечують безперервність виробництва;

3) здійснюють контроль за своєчасністю розрахунків в економіці.