Завдяки цьому:
Ø гроші функціонують в обігу законний платіжний засіб тому, що вони є грішми, декларованими державою;
Ø їх вартість формується під впливом ринкових сил, стихійно.
Сучасна монетарна теорія виходить з того, що відносна вартість грошей пов’язана з характеристикою їх економічної корисності.
Корисність грошей визначається опосередковано через корисність інших товарів та економічних послуг, які можна отримати на ці гроші.
Економічна корисність грошей:
1) маючи абсолютну ліквідність, гроші можна обміняти на інший товар;
2) гроші є найзручнішою формою накопичення багатства, а його зберігання в такій формі потребує мінімум витрат;
3) гроші мають унікальну властивість – забезпечення зв’язку сучасного та майбутнього.
Корисність грошей пов’язана з їх рідкістю, тобто з постійним попитом на них.
Відносна вартість грошей не є константою – вона змінюється в часовому просторі.
Відносна вартість певної суми грошей на момент 
і на момент 
не є однаковою:
,
;
де М – маса грошей;
- період часу;
V – швидкість обігу грошей.
Вартість грошей визначається їх купівельною спроможністю. а ціною тієї чи іншої грошової одиниці є її валютний курс.
Відносна вартість грошей у функції засобу обігу визначається опосередковано як їхня купівельна спроможність. Їх цінність порівнюється з вартістю товарів і послуг, які можна на них купити.
Динаміка вартості грошей визначається динамікою цін. ці величини знаходяться в обернено пропорційній залежності.
 |
Вартість грошей може визначатися одним із показників:
Ø на основі індексу роздрібних цін;
Ø на основі індексу оптових цін;
Ø через дефлятор валового національного продукту (тобто порівняння номінальної та реальної величини ВВП).
Відносна вартість грошей у функції нагромадження, що використовуються у формі фінансових активів (облігацій, акцій, інших цінних паперів), визначається нормою відсотка, який є платою за зберігання грошей саме в одній із цих форм.
Норма відсотка – це показник вартості банківських грошей.
Функції грошей
Функція – конкретний вияв суті економічного явища.
Функція виражає процес, що динамічно розвивається, вдосконалюється.
Серед економістів склався далеко неоднозначний підхід до визначення функцій грошей.
Функція міри вартості – логічно вихідна і є центральною у системі грошових відносин.
Вона постачає товарній масі необхідний матеріал для виразу її вартості.
Поза цією функцією вартість існує лише потенційно.
Існує нерозривна єдність понять „вартість товару” та „міра вартості”.
Міра вартості – це грошова одиниця, що використовується для вимірювання та порівняння вартостей товарів та послуг.
На основі міри вартості встановлюється ціна, що є грошовим виразом вартості товару.
Ціни на товари змінюються прямо пропорційно до вартості власне товарів і обернено пропорційно до вартості грошей.
Гроші реалізують свою функцію міри вартості через взаємодію з масштабом цін.
Масштаб цін – суто технічна функція. Це – рахункова функція грошей, що відображає вартість товарної маси в грошових одиницях.
З масштабом цін пов’язані девальвація і ревальвація грошових одиниць.
Девальвація – це офіційне зниження, а ревальвація – збільшення курсу грошової одиниці щодо валют інших країн.
Сучасні кредитні гроші по-особливому виконують функцію міри вартості.
Сучасні кредитні гроші – це гроші для „рахунку”, які виражають вартість сукупної товарної маси, що знаходиться в обігу в певний конкретний момент часу на ринку.
Між сукупною товарною масою і окремими товарами встановлюється цінове співвідношення.
Саме це співвідношення і визначає рівень цін.
