Передумови поширення тінізації економічних відносин в Україні виникли ще за часів колишнього СРСР. На сьогодні даний процес починає займати все менше місця у економічному житті країни. Передусім це пов’язано із запровадженням нових норм та законів, а також розробки нового законодавства, яке б враховувало всі особливості нашої країни. На даний час в Україні ведеться активна боротьба із відмиванням брудних грошей. Здійснено комплекс заходів із протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. На вирішення цієї проблеми спрямовано Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом" від 19 липня 2001 р. Відповідно до цього Указу Кабінет Міністрів та Національний банк України 28 серпня 2001 р. прийняли спільну постанову, згідно з якою, на виконання Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, органам виконавчої влади, банківським та іншим фінансовим установам було доручено керуватися у своїй діяльності Сорока рекомендаціями ФАТФ. Важливі механізми протидії отриманню незаконних доходів містить і прийнятий у травні 2002 р. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг". На посилення правової основи протидії відмиванню "брудних" грошей працює і Закон України "Про банки і банківську діяльність". У нашій країні створений і постійно діє Координаційний комітет із боротьби з організованою злочинністю і корупцією. У його компетенцію, крім зазначених у самій назві завдань, входить також боротьба з відмиванням "брудних" грошей. Українське законодавство закріпило ряд базових принципів, визначених Сорока рекомендаціями ФАТФ. Такі заходи були, звичайно, вкрай необхідні, але вони, на жаль, виявилися недостатніми для активної протидії відмиванню "брудних" грошей. Більше того, через політичні чвари і корумпованість частини депутатського корпусу, Верховна Рада на довгі роки (до кінця листопада 2002 р.) затягла прийняття закону про боротьбу з відмиванням "брудних" грошей, у результаті чого наша країна піддалася санкціям з боку ФАТФ.
Так, у червні 2001 р. за результатами пленарного засідання ФАТФ оприлюднила звіт за 2000— 2001 рр., де навела недоліки, які існували та сприяли відмиванню коштів в Україні та закликала нашу державу до співпраці в цій галузі. 5—6 вересня 2001 р. під час чергового пленарного засідання ФАТФ констатує, що в Україні відсутня дієва система з протидії відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, і, як наслідок, включає нашу країну до так званого "чорного списку" та знову закликає Україну виконати її рекомендації в цій сфері. 20 грудня 2002 р., у зв'язку з не приведенням Україною національного законодавства до міжнародних стандартів з питань протидії відмиванню грошей, ФАТФ на своєму черговому засіданні рекомендує своїм членам запровадити додаткові санкції протидії до нашої країни. Визначальними кроками на шляху вилучення України зі списку країн, що не співпрацюють з ФАТФ, стало прийняття Верховною Радою України Законів України "Про внесення змін до Закону України по запобіганню протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом" від 24 грудня 2002 р. (набув чинності в червні 2003 р.), "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу України" від 16 січня 2003 р., "Про внесення змін до деяких законів України з питань запобігання використання банків та інших фінансових установ з метою легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом" від 6 лютого 2003 р., постанови Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р № 35. "Про утворення у складі Міністерства фінансів України Державного департаменту фінансового моніторингу", а також затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 140 від 29 січня 2003 р. Програми протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, на 2003 р. Ці та інші заходи, яких вжили законодавчі та виконавчі гілки влади нашої країни, дали підстави ФАТФ на пленарному засіданні в Парижі в лютому 2003 р. скасувати дію додаткових заходів протидії (санкцій) щодо України. На черговій сесії ФАТФ, що відбулася 25—28 лютого 2004 р. в Парижі, Україну було виключено зі списку країн, що не сприяють боротьбі з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом. Експерти цієї міжнародної організації дали позитивну оцінку діям законодавчої та виконавчої влади України щодо контролю за фінансовими потоками в національній банківській і страховій системах.
Наша країна активізувала в цьому контексті співпрацю з низкою міжнародних організацій, зокрема з такими як Європейська Комісія, Рада Європи та її Комітет із взаємної оцінки заходів протидії відмиванню грошей, Світовий банк та ЄБРР. У квітні 2003 р. у Києві відбувся перший міжнародний семінар з імплементації Проекту технічної допомоги з питань боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом в Україні, що розраховані на термін з 1 лютого 2003 р. по 31 січня 2005 р. Проект фінансується Європейською Комісією (вартість 974,5 тис. євро) та впроваджується Радою Європи. Стосовно більш сучасного етапу,то можна привести наступну інформацію. Кабінет Міністрів України затвердив план заходів на 2012 рік із запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Відповідну постанову схвалено на засіданні Уряду 28 грудня 2011 року. Документ передбачає продовження впровадження в національне законодавство Сорока Рекомендацій Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF), Дев’яти Спеціальних рекомендацій FATF по боротьбі з фінансуванням тероризму та інших міжнародних стандартів з метою вдосконалення системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму шляхом запровадження низки практичних заходів.
