Ідентифікація загроз міжнародній інформаційній безпеці та сфери їх прояву

До основних загроз міжнародній інформаційній безпеці відносять: 1) розробка і використання засобів несанкціонованого втручання в роботу ІКТ; 2) неправомірне використання та нанесення збитку інформаційним ресурсам іншої держави; 3) цілеспрямована інформаційна дія на критичні інфраструктури і населення іншої держави; 4) дії, направлені на домінування в інформаційному просторі, заохочення тероризму та ведення інформаційних війн; 5) можливість розробки та поширення інформаційної зброї, 6) загроза інформаційних війн і інформаційного тероризму, здатних викликати інформаційні конфлікти зі значними руйнівними наслідками; 7) неможливість держав здійснювати контроль над потоками інформації і над засобами масової інформації.

У політичній сфері інформаційна безпека стосується структур підготовки та прийняття політичних рішень, структур управління місцевої та регіональної влади, структур виборчих систем, інформаційно-телекомунікаційних урядових систем спеціального призначення. В економічній сфері критичними є: системи загальноекономічного аналізу та прогнозування економічного розвитку, структури координації управлінських дій в економічній сфері, системи управління в стратегічних системах (енергетика, комунікації, інформаційні мережі). Суспільна сфера виступає найбільш вразливою для інформаційних впливів, оскільки: включає системи формування громадської думки, інформаційні структури політичних партій, громадських рухів, національно-культурних та релігійних інституцій, структури забезпечення основних прав і свобод людини, плюралізму і незалежності виявлення поглядів, вільного обміну ідеями та інформацією. Інформаційні загрози в науково-тех. сфері: вивезення інформації унікального науково-технологічного характеру на біологічних носіях до міжнародних систем спостереження, аналізу та прогнозування тенденцій науково- технологічного розвитку. Критичними для інформаційної безпеки у сфері науки та технологій є структури накопичення науково- технічної інформації, інституції та структури фундаментальних і прикладних досліджень, об’єкти інтелектуальної власності, ноу-хау. У військовій сфері вразливими в умовах інформаційного протиборства вважаються: інформаційні ресурси збройних сил, ВПК, системи управління військами, системи контролю і постійного спостереження, канали надходження інформації стратегічного, оперативного та розвідувального характеру.

Підходи розвинутих країн та країн, що розвиваються, до проблем міжнародної інформаційної безпеки.

На сьогодні звертає на себе увагу суттєві відмінності у підходах розвинутих країн та країн, що розвиваються, до вирішення проблеми міжнародної інформаційної безпеки. Проблема міжнародної інформаційної безпеки з позиції розвинутих країн передбачає: - її визнання як гіпотетичного силового протистояння; - перенесення розгляду концепції міжнародної інформаційної безпеки на регіональний або тематичний рівень; - виділення з комплексної проблеми міжнародної інформаційної безпеки таких складових, як кримінальні та терористичні міжнародні інформаційні загрози і створення міжнародного механізму контролю подібних інформаційних злочинів. Проблема міжнародної інформаційної безпеки з позиції незахідних країн передбачає: - пропозиції щодо встановлення міжнародно-правової норми про заборону застосування засобів впливу на інформаційні ресурси та інформаційний потенціал міжнародного, регіонального та національного призначення; - створення спеціального Міжнародного суду з інформаційної злочинності; - спільні розробки технології глобального захисту від інформаційної агресії.