Прямі витрати на науково-дослідні роботи за договорами з замовниками (склад, первинні документи, бухгалтерські проведення, облікові регістри)

Облік витрат ведуть за статтями відповідно до кошторису. Основними статтями витрат на НДР є виплати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; вартість витрачених матеріалів, спеціального обладнання і устаткування; витрати на службові відрядження; оплата робіт співвиконавців; інші прямі та накладні витрати.

Окрему статтю витрат становить оплата за науково-дослідні, дослідно-конструкторські, експериментальні, лабораторно-аналітичні та інші роботи, виконані сторонніми (спеціалізованими) підприємствами і організаціями, якщо такі роботи наукова установа не може виконати своїми силами або вважає недоцільними. З виконавцями цих робіт наукова установа укладає окремий договір. До статті «Накладні витрати» відносять витрати, які на момент їх здійснення неможливо економічно доцільним методом зарахувати безпосередньо на собівартість конкретної теми. Це витрати, пов'язані з управлінням, обслуговуванням та організацією НДР установи в цілому. Такі витрати збирають (накопичують) на окремому субрахунку 826 «Витрати до розподілу» і періодично, як правило, щомісячно, розподіляють і списують на собівартість окремих замовлень (тем) пропорційно витратам на оплату праці основних виконавців.

Для обліку витрати на виконання НДР за договорами та розрахунками із замовниками та співвиконавцями планом рахунків передбачено такі субрахунки:

351 «Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослідні роботи»;

634 «Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті»;

723 «Реалізація науково-дослідних робіт за договорами»;

823 «Витрати на науково-дослідні роботи за договорами».

Витрати, пов'язані з виконанням науково-дослідних робіт за договорами, обліковують за дебетом субрахунка 823 в кореспонденції з кредитом рахунків запасів, грошових коштів та зобов'язань. За кредитом субрахунка 823 відображають фактичну собівартість виконаних і зданих замовнику НДР у кореспонденції з дебетом субрахунка 723. Витрати з незакінчених тем до повного їх закінчення і здачі замовникам обчислюють у складі незавершеного виробництва, вартість якого оцінюють за фактичними витратами згідно з карткою аналітичного обліку витрат на замовлення (тему НДР).

Розрахунки із замовниками здійснюють, як правило, безготівковим методом. Після підписання договору замовник перераховує науковій установі аванс у розмірі 25% вартості роботи на поточний рік. За кошти цього авансу виконавець НДР здійснює поточнвитрати на НДР і закуповує передбачене кошторисом спеціальне обладнання, устаткування, матеріали.

Здавання замовнику виконаних НДР проводиться в міру готовності окремих етапів (розділів), передбачених календарним планом, і оформляється спеціальним актом, який є підставою для оформлення рахунка на оплату (за мінусом відповідної частки перерахованого авансу). Оплата замовником закінчених НДР проводиться платіжним дорученням за договірною вартістю з вирахуванням раніше перерахованих авансів і проміжних платежів.

У бухгалтерському обліку операції з виконання науково-дослідних робіт бюджетними організаціями відображаються такими проведеннями (табл. 3.1).

№	Зміст операцій
Д-т	К-т
	Придбано МШП (вартість без ПДВ): -що сплачені шляхом попередньої оплати -що сплачені після отримання МШП Водночас робиться інший запис (сума без ПДВ)	801, 811—813	361, 362, 364
	Сума ПДВ з МШП, придбаних за рахунок коштів загального фонду Сума ПДВ з МШП, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду: якщо ПДВ включено до податкового кредиту якщо ПДВ не включено до податкового кредиту	811—813	361, 362, 364, 675     361, 362, 364, 675 361, 362, 364, 675
	Видано зі складу в експлуатацію МШП: вартістю до 10 грн включно за одиницю (комплект) вартістю понад 10 грн за одиницю (комплект)	221/2	21/1   221/1
	Списано МШП, які стали непридатними для експлуатації		221/2
	Отримано МШП в порядку гуманітарної допомоги Водночас робиться інший запис
	Реалізовано лишки МШП, що придбані за рахунок коштів за­гального фонду; на суму коштів від реалізації	313, 323, 364, 675
	Реалізовано лишки МШП, що придбані за рахунок коштів спеціального фонду; на суму коштів від реалізації   на суму ПДВ	313, 323, 364, 675, 364, 675

67Склад та облік капітальних видатків (КЕКВ, первинні документи, приклади бухгалтерських проведень, облікові регістри)

Капітальні видатки (КЕКВ 2000) - платежі з метою придбання необоротних активів (у тому числі землі, нематеріальних активів тощо), стратегічних і надзвичайних запасів товарів, невідплатні платежі, що передаються одержувачам бюджетних коштів з метою придбання, модернізації, будівництва, розширення, реконструкції, реставрації тощо подібних активів, компенсації втрат, пов’язаних з руйнуванням чи пошкодженням необоротних активів.

Залежно від джерел покриття капітальні видатки поділяються на: видатки загального фонду; видатки спеціального фонду

Склад капітальних видатків:

2100 Придбання основного капіталу

2220 Створення державних запасів і резервів

2300 Придбання землі і нематеріальних активів

Первинні документи: Акт приймання виконаних підрядних робіт, платіжні доручення.

Бухгалтерські проведення:

1. Придбано необоротні активи за рахунок коштів загального фонду Д-т 80 К-т 401 КЕКВ 2110

2. Асигнування на придбання комп'ютерів для обладнання лабораторії Д-т 321 К-т 701 КЕКВ 2110

3. Перераховано АТ «Бостон-Київ» за комп'ютери для обладнання лабораторії Д-т 675 К-т 321 КЕКВ 2110

4. Оприбутковано обладнання, що було віднесено до складу основних засобів, придбане за рахунок благодійного внеску в іноземній валюті Д-т 104, 312 К-т 712, 401 КЕКВ 2110

Облікові регітри капітальних видатків: меморіальні ордери 2 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Держказначейства України» і 3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Держказначейства України». Аналітичний облік капітальних видатків здійснюють в картках аналітичного обліку капітальних видатків в розрізі КЕКВ.

68.Стратегія модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки (мета, завдання, основні напрями реалізації Стратегії, очікувані результати)

Метою цієї стратегії виступає створення дієвого інформаційно-аналітичного забезпечення системи управліня державними фінансами.

Завданнями Стратегії є удосконалення методології та перехід на єдині методологічні засади бухгалтерського обліку і звітності, а також створення уніфікованого організаційного та інформаційного забезпечення бухгалтерського обліку

Основними напрямами реалізації Стратегії є:

1. удосконалення системи бухгалтерського обліку: розподіл між суб'єктами бухгалтерського обліку повноважень щодо ведення обліку активів, зобов'язань, доходів та витрат; розроблення та запровадження єдиних національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та єдиного плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, гармонізованого з бюджетною класифікацією;

2. удосконалення системи фінансової звітності та звітності про виконання бюджетів шляхом: удосконалення методології складення форм звітності та їх удосконалення; розроблення та запровадження нових форм фінансової звітності та звітності про виконання бюджетів; удосконалення методів складення та консолідації фінансової звітності та звітності про виконання бюджетів з використанням сучасних інформаційних технологій;

3. створення уніфікованої організаційної та інформаційної облікової системи, що передбачатиме: модернізацію фінансово-бухгалтерських служб; забезпечення казначейського обслуговування усіх суб'єктів державного сектору; адаптацію бюджетної системи, створеної на засадах програмно-цільового методу, до нових методологічних принципів системи бухгалтерського обліку; посилення контролю з боку органів Державного казначейства за дотриманням єдиних правил ведення бухгалтерського обліку і складення звітності; удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів фінансово-бухгалтерських служб; уніфікацію програмного забезпечення, що використовується суб'єктами державного сектору, з метою забезпечення обміну інформацією між Мінфіном, органами Державного казначейства і суб'єктами державного сектору з використанням баз даних та інформаційних систем.

Очікувані результати:

1. адаптація законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності до міжнародних стандартів;

2. розроблення та запровадження єдиного плану рахунків бухгалтерського обліку з виконання бюджетів та кошторисів розпорядників бюджетних коштів, що дасть змогу забезпечити прозорість облікових процесів, складення звітності та отримання інформації про фінансові операції, які здійснюються у державному секторі;

3. установлення уніфікованих вимог до вибору програмного забезпечення для обміну інформацією між Мінфіном, органами Державного казначейства і суб'єктів державного сектору з використанням баз даних та інформаційних систем;

4. підвищення відповідальності, а також статусу керівників фінансово-бухгалтерських служб суб'єктів державного сектору;

5. удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів з питань бухгалтерського обліку в державному секторі;

6. підвищення рівня прозорості та відкритості ведення бухгалтерського обліку.

69Тарифікація працівників окремих галузей бюджетних установ (суть, значення, склад і функції комісії, тарифікаційний список)

З метою впорядкування оплати праці працівників бюджетних установ, а також створення механізму підтримання на постійно­му рівні оптимальних міжгалузевих співвідношень в оплаті праці Кабінет Міністрів України постановою «Про оплату праці пра­цівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіціє­нтів з оплати праці працівників установ, закладів та організа­цій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298 (із змінами), затвердив:

· єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників;

· схеми тарифних розрядів посад керівних, наукових, науко­во-педагогічних працівників і фахівців, посад (профе­сій) фахівців, керівників інших структурних підрозділів і техніч­них службовців, загальних для всіх бюджетних установ, посад (професій) робітників, загальних для всіх бюджетних установ;

· ставки погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять.

Кожен тарифний розряд Єдиної тарифної сітки має свій кое­фіцієнт. Базою для розрахунку посадових окладів (ставок) є мінімальна заробітна плата.

Розмір ставок заробітної плати (посадових окладів), а також над­бавок до них у деяких галузях бюджетної сфери (освіта, охорона здо­ров'я, культура тощо) визначається на підставі щорічної тарифікації, яку здійснює постійна тарифікаційна комісія (за станом на 1 вересня в установах освіти й на 1 січня до затвердження кошторису - в установах охорони здоров'я та бібліотечної мережі. Тарифікаційна комісія створюється наказом керівника установи у складі головного бухгалтера, інспектора відділу кадрів, начальника планово-фінансового відділу (старшого економіста, економіста), представника профспілкової організації, а також інших осіб, яких залучає керів­ник установи до роботи з тарифікацією. Головою тарифікаційної комісії є керівник установи або його заступник.

Тарифікаційні комісії у своїй роботі керуються чинними умова­ми оплати праці відповідних працівників та іншими нормативними актами. Результати роботи комісія подає у вигляді тарифікаційних списків, які підписують усі члени тарифікаційної комісії та затвер­джує керівник установи вищого рівня. Ці списки - єдині документи, що визначають розміри посадових місячних окла­дів, тарифних ставок і надбавок окремих працівників. Установлена за тарифікацією та зафіксована в тарифікаційних списках ставка заробітної плати виплачується працівникам щомісячно незалежно від кількості тижнів і робочих днів у різні місяці року.

70Термінологія Бюджетного кодексу в обліку доходів бюджетних установ (розпорядники коштів, доходи загального фонду, доходи спеціального фонду, бюджетні призначення, бюджетні асигнування)

Розпорядники коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.

Доходи загального фонду являють собою надходження загального фонду державного або місцевого бюджету за відкритими асигнуваннями.

Доходи спеціального фонду БУ складаються з власних надходжень БУ, які виконують доповнювальну функцію бюджетних асигнувань і забезпечують виконання основних завдань бюджетних установ щодо непокриття доходами загального фонду.

Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування;

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

71Утримання із заробітної плати, грошового забезпечення і стипендій (види, розміри, облік)

Із сум нарахованої заробітної плати членів трудового колективу, осіб що працюють в бюджетній утанові за трудовими договорами, договорами підряду, за сумісництвом, виконуюють разові роботи здійснюють утримання, як:

· податок з доходів фізичних осіб (15% якщо дохід не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, і 17% - якщо дохід перевищує визначений поріг із суми, що перевищує цей поріг);

· єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: 3,6% - для працівників, що працюють в БУ; 2,6% - для фізичних осіб, що працюють за цивільно-правовими договорами; 2% із суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших днів тимчасової непрацездатності; 6,1% для працівників, які займають посади, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на отримання підвищеної пенсії відповідно до ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про прокуратуру», «Про державну службу»;

· профспілкові внески – 1%

· за виконавчими листами, штрафи, за виконавчими надписами нотаріальних органів

Бухгалтерські проведення:

1. утримано із заробітної плати податок на доходи фізичних осіб Д-т 661 К-т 641

2. утримано із з/п єдиний соціальний внесок Д-т 661 К-т 651

3. утримано із з/п профспілкові внески Д-т 661 К-т 666

4. утримано із з/п за дорученнями – зобов'язаннями працівниками за товари, продані в кредит торгівельними організаціями Д-т 661 К-т 663

5. утримано із з/п за виконавчими листами та іншими документами Д-т 661 К-т 668

Із грошового забезпечення військовослужбовців через фінансово-економічний орган здійснюються всі утримання, крім внесків до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування. На грошове забезпечення не нараховують внесків до цих фондів.

Бухгалтерські проведення:

Утримано із грошового забезпечення військовослужбовців:

ПДФО Д-т 661/1 К-т 641