До складу бюджетних установ, як уже зазначалося, входять наукові установи, зокрема науково-дослідні інститути, наукові інститути різної галузевої належності та ступеня підпорядкування. Основним продуктом їхньої діяльності є науково-технічна продукція, отримувана в результаті дослідної діяльності. Науково-дослідна діяльність являє собою специфічний вид виробництва, який має певні особливості:
Невизначеність, імовірнісний характер майбутнього результату.
Непередбачуваність досягнень, що пояснюється творчим характером наукової праці — доцільної діяльності людини з пізнання та теоретичної схематизації об’єктивних знань щодо дійсності.
Нематеріальний характер наукової продукції, що розкривається в головній властивості результату — інформаційності.
Неповторність наукової продукції, пов’язана із самими характеристиками наукової праці.
Циклічність процесу наукового дослідження, яка пов’язана з етапами наукових досліджень.
Цілісність продукції наукового виробництва, що полягає в наданні статусу продукції кінцевому, а не проміжним за циклами результатам.
Продуктивність та високий рівень інтелектуальності продукції.
Специфічність предмета праці, яким у цьому разі виступає сума нагромаджених знань у відповідній галузі.
Важливою умовою отримання якісних достовірних даних про собівартість виконаних НДР є чітке визначення складу витрат. Через значну різнорідність витрат на різних рівнях науково-дослідної роботи та управлінської діяльності установ особливого значення набуває відпрацювання загальних класифікаційних принципів формування складу витрат на НДР.
Загальний склад витрат на НДР визначено Методичними рекомендаціями щодо застосування Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» при визначенні вартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затвердженими Наказом Міністерства освіти і науки від 13.03.2001 № 19. Відповідно до класифікаційних принципів, прийнятих у вітчизняній практиці, витрати на НДР можна згрупувати за такими ознаками:
видами робіт;
економічними елементами;
статтями калькулювання.
До витрат за видами робіт, що включаються до собівартості НДР, входять:
витрати на теоретичні (пошукові) дослідження, розроблення технічних пропозицій, виконання розрахункових робіт, моделювання процесів;
витрати, пов’язані з добором та вивченням науково-технічної літератури, інформаційних матеріалів вітчизняних і зарубіжних видань та ін;
витрати на проектування, розроблення робочої документації та виготовлення дослідних зразків або макетів, засобів для їх випробування;
витрати на дослідні роботи й випробування, узагальнення та аналіз результатів досліджень і розроблень пропозицій про впровадження у виробництво результатів виконаної роботи;
витрати на винахідництво й раціоналізацію;
витрати на розроблення дослідно-технологічного регламенту, дослідно-промислового регламенту;
витрати на передачу підприємствам, установам і організаціям своїх науково-технічних досягнень.
Група, утворена за економічними елементами, становить сукупність первинних однорідних видів витрат.
Серед витрат, що належать до економічних елементів, виокремлюють:
· матеріальні витрати (з урахуванням вартості зворотних відходів);
· витрати на оплату праці;
· відрахування на соціальні заходи;
· амортизацію;
· інші операційні витрати.
Групування за певним видом витрат, що становлять собівартість як окремих НДР, так і науково-господарської діяльності в цілому, називають групуванням за калькуляційними статтями.
Зауважимо, що зазначене групування має дворівневий поділ, який повно характеризує сутність поняття і містить чотири основні загальні статті:
· прямі матеріальні витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта;
· прямі витрати на оплату праці, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;
· інші прямі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;
· загальновиробничі витрати.
Витрати на НДР групуються й за іншими класифікаційними ознаками: темами й завданнями НДР, календарними періодами, місцеві виконання НД
