Платні послуги, що можуть надаватися медичними закладами поділяються на три групи: лікувально-профілактичного характеру (косметично-хірургічна допомога; лікування від тютюнокуріння та хворих на алкоголізм; проведення дезінфекційних, дезінсекційних робіт,; зубне, вушне та очне протезування дорослого населення), іншого характеру (доставка ліків хворим додому, надання додаткової медичної інформації за проханням громадян, транспортні послуги за проханням громадян), освітньо-супутнього характеру, що надаються вищими медичними закладами (отримання другої вищої освіти; навчання вітчизняних і закордонних студентів на засадах контракту; поглиблене вивчення окремих дисциплін; підготовчі курси до вступних іспитів). Наданню лікувальних послуг передує консультація лікаря за відповідним профілем, який визначає діагноз хворого й орієнтує його на подальше лікування за встановленою методикою. Визначення норм витрат відбувається на підставі показників норм медикаментів та перев’язувальних засобів щодо протоколів лікування, норм продуктів харчування щодо відповідного до нозологічної форми дієт-стола тощо на одного хворого на один день (кількість днів визначається за стандартними протоколами лікування, якими встановлено терміни лікування). Об’єктом калькулювання виступає певний вид нозологічної форми, а калькуляційною одиницею — конкретний нозологічний випадок. Розподіл накладних витрат здійснюється відповідно до фонду оплати праці медичного персоналу за кожним видом та кількістю нозологічних випадків, запланованих на рік. Планові нормативні калькуляції є основним документом з розрахункового обґрунтування кошторису доходів і видатків у частині спеціального фонду. Наприкінці місяця дані передаються з відділень лікарями до бухгалтерії, у функції якої входять не тільки облік та здійснення розрахунків за надані послуги, а й звіряння даних щодо кількісних показників обслуговування з даними страхових компаній. Після звіряння, про що робиться позначка в картці хворого, що вже надійшла до страхової компанії на оговорену раніше угодою дату, відбувається перерахування відповідної суми коштів до медичного закладу. Для обліку витрат та розрахунків з надання платних медичних послуг у системі рахунків бухгалтерського обліку призначені субрахунки: № 811 «Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги», № 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги».
23.Методика калькулювання освітніх послуг (об’єкти обліку і статті витрат, об’єкти калькулювання, калькуляційні одиниці).
Основним суб’єктом надання платних освітніх послуг виступає відповідно освітня галузь (вища школа).
Вищі навчальні заклади надають платні послуги відповідно до Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.97 № 38. Зокрема, до освітніх послуг платного характеру можуть бути віднесені:
· навчання іноземних і вітчизняних студентів у вищих навчальних закладах понад державне замовлення в межах ліцензованого обсягу прийому (на умовах контракту з фізичними та юридичними особами);
· здобуття другої вищої освіти, другої кваліфікації молодшого спеціаліста, крім випадків, передбачених законодавством;
· післядипломна освіта понад державне замовлення;
· підготовка робітників різних професій понад державне замовлення;
· підготовка аспірантів і докторантів понад державне за-
мовлення та ін.
Головним об’єктом напрямку обліку витрат виступає, безумовно, освітня послуга, яка являє собою суму спеціальних та загальних знань (а також певною мірою виховний вплив), які надаються споживачеві зазначеного продукту навчальних закладів різного рівня.
Інструментом формалізації відносин між виробником (вищим навчальним закладом) та споживачем (студентом) послуги виступає договір, розроблюваний на основі Типового договору на навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації або про надання додаткових освітніх послуг навчальних закладів.
Договором визначається плата за надання освітніх послуг, терміни внесення її рівних часток та порядок розрахунків за неї, при цьому розмір плати встановлюється за весь строк надання освітньої послуги і не може бути змінений. Розмір плати за навчання визначається планово-економічним відділом на наступний навчальний рік у останньому кварталі поточного навчального року звітного періоду. Зазначеним структурним підрозділом розробляється планова нормативна калькуляція освітньої послуги. При цьому об’єктом калькулювання виступає підготовка студента певної форми навчання, відповідної спеціальності та рівня підготовки. Калькуляційною одиницею є один підготовлений студент у розмірі зазначених характеристик. Калькуляція складається на основі зведених норм умовно-прямих видатків за кодами економічної класифікації видатків:
-1110 — у частині оплати плати професорсько-викладацького складу;
-1120 — у частині нарахування на фонд оплати праці професорсько-викладацького складу;
- 1130 — у частині витрат на матеріали для навчальних цілей;
- 1140, 2110,2130,1110 та ін..
В основу норм видатків покладено показники навчального плану (кількість годин навчальних дисциплін), навчального навантаження викладачів (години на рік), норми матеріалів для навчальних цілей, заплановані службові відрядження за адресними даними, планові норми поновлення основного складу необоротних активів та фактичні показники минулих періодів накладних видатків. Визначена загальна сума видатків становить повну собівартість навчально-педагогічної послуги на рік для усього обсягу студентів.
Для визначення собівартості підготовки студентів певної спеціальності та форми навчання використовується спосіб пропорційного розподілу видатків; при цьому базою розподілу накладних видатків є система показників, зокрема: фонд заробітної плати професорсько-викладацького складу, площі навчальних аудиторій тощо. Собівартість калькуляційної одиниці розраховується простим діленням отриманої собівартості освітньої послуги на заплановану кількість набору за відповідною спеціальністю та формою навчання.
Облік витрат здійснюється бухгалтерією установи в порядку, визначеному головним бухгалтером за об’єктами витрат — факультетів, кафедр та інших структурних підрозділів. На практиці облік витрат збігається з обліком видатків (аналітичний облік здійснюється в картках аналітичного обліку фактичних видатків, синтетичний — у системі облікових реєстрів поточного обліку). Для обліку видатків призначені охарактеризовані в попередніх темах субрахунки бухгалтерського обліку.
