Знос і відновлення необоротних активів (суть і порядок нарахування зносу, види відновлення, облік)

Економічна характеристика господарських засобів як об’єктів обліку в бюджетних установах.

Господарські засоби – сукупність матеріальних цінностей, які залучені до господарської діяльності, або є її результатом, а також грошові кошти та різні права.

Бюджетні установи є складовою бюджетної системи та її пер­винною ланкою, в якій щоденно відбуваються численні господарські операції, що вносять зміни до складу та розміщення господарських засобів і джерел їх формування.

Класифікація господарських засобів бюджетних установ за складом і розміщенням:

1. Необоротні активи - це сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об'єктів, які належать установі, забезпечують її функціонування і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік:

1.1. Основні засоби - це матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю (комплект).

1.2 Інші необоротеі матеріальні активи - усі інші необоротні активи, що мають матеріальну форму й не ввійшли до переліку основних засобів;

1.3 Нематеріальні активи - це активи, що не мають матеріальної форми незалежно від вартості і використовуються установою понад 1 рік.

1.4 Незавершене капітальне виробництво - це обсяг фактично освоєних капітальних вкладень на незакінчених і не введених в експлуатацію будовах та об'єктах будівництва за станом на певну дату.

2. Оборотні акиви:

2.1 Виробничі запаси - це оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року.

2.2. Рахунки в банках

2.3 Рахунки в казначействі - рахунки, які відкриваються розпорядникам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків та кредитування бюджету для обліку операцій з виконання спеціального фонду кошторисів.

2.4. Інші кошти оборотні активи установи у формі еквівалентів грошових коштів, тобто, коштів, що містяться в акредитивах, у чекових книжках, в оплачених талонах на бензин, харчування, оплачені путівки в санаторії, пансіонати, оплачені проїзні документи, а також кошти в дорозі.

2.5. Дебіторська заборгованість - фінансовий актив установи, що виникає унаслідок договірних відносин між двома юридичними особами, серед яких одна, що є власником активу, після настання відповідних умов угоди має право на отримання платежів, товарів, робіт та послуг.

2.6. Каса - прийманням і видачаготівки шляхом проведення розрахунків через касу установи

Видатки

3.1 Видатки - це державні платежі, які не підлягають поверненню.

3.2. Виробничі витрати - це витрати бюджетної установи, що утворилися під час виробничої діяльності, пов'язаною з основною діяльністю, що повинна забезпечити повне та ефективне виконання кошторису бюджетної установи.

Класифікація господарських засобів за джерелами їх утворення та призначенням:

Джерела власних коштів

1.1 Доходи - асигнування з державного та місцевого бюджету, які бюджетна установа отримує відповідно до кошторису від вищих розпорядників на утримання установи, на виконання програм і заходів.

1.2 Власний капітал – частина активів, що забезпечує функціонування та нормальний ритм роботи із здійснення основних функцій.

Джерела позикових коштів

2.1 Довгострокові зобов’язання - відносять такі, які не виникають у процесі звичайної діяльності, не є характерними для установи і погашення яких відбудеться після завершення поточного бюджетного року.

2.2 Короткострокові зобов’язання – виникають у процесі звичайної діяльності і погашення яких відбувається протягом одного року.

2.3 Кредиторська заборгованість — грошові засоби, тимчасово привернутіорганізхацією, що підлягають поверненню юридичним або фізичним особам, у яких вони запозичені і яким вони не виплачені.

Знос і відновлення необоротних активів (суть і порядок нарахування зносу, види відновлення, облік).

На необоротні активи, що знаходяться на балансі бюджетних установ та перебувають в експлуатації, нараховується знос.

Об'єктом для нарахування зносу є первісна (відновлювальна) вартість необоротних активів.

Знос не нараховується на:

o земельні ділянки;

o пам'ятки культурної спадщини національного або місцевого значення

o багаторічні насадження, що не досягли повного розвитку (віку початку плодоносіння, експлуатаційного віку);

o музейні цінності, як об'єкти з невизначеним строком корисного використання;

o природні ресурси;

o незавершене капітальне будівництво;

o документацію з типового проектування незалежно від вартості;

o піддослідні тварини (собаки, щури, морські свинки та інші). На період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації об'єкта необоротних активів нарахування зносу призупиняється.

Сума нарахованого зносу не може перевищувати 100 % вартості необоротних активів. Знос, нарахований у розмірі 100 % вартості необоротних активів, що придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання.

Для нарахування зносу та з метою уніфікації та обґрунтованості визначення суми зносу основних засобів бюджетних установ застосовуються строки їх корисного використання та річні норми зносу:

1. Будинки і споруди: строк корисного використання – від 10 до 50 років; Норми зносу до первісної вартості в розрахунку на рік – від 10% до 2 %

2. Машини та обладнання – від 10 до 15 років; 10 – 7%

3. Транспортні засоби – від 5 до 20 років; 20 – 5%

4. Інструменти, приладдя, інвентар - 5 – 20 років; 20 – 5%

5. Робочі і продуктивні тварини - 5 – 7 років; 20 – 15%

6. Багаторічні насадження – 3 – 50 років; 35 – 2%

7. Необоротні матеріальні активи спеціального призначення – 20 років; 5%

8. Інші необоротні активи – 10 років; 10%

Знос експонатів зоопарків, виставок, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, інвентарної тари, матеріалів довготривалого використання для наукових цілей нараховується у першому місяці передачі у використання об'єкта необоротних активів у розмірі 50 % його первісної вартості та решта 50 % первісної вартості - у місяці його ліквідації (списання з балансу).

Місячна сума зносу необоротних активів визначається діленням річної суми зносу на 12.

Бухгалтерські проведення:

1. Нараховано знос на необоротні активи бюджетної установи Дт 401 Кт 13

2. Списано витрачені на ремонт необоротні активи запчастини, матеріали Дт 80,81 Кт 234, 238, 239

3. Нараховано ЗП працівнику за виконані ремонтні роботи Дт 80, 81 Кт 661

4. Списано суму видатків з кап ремонту проведеного підрядною організацією Дт 80, 81 Кт 364, 675

5. Прийнято від підрядної організації виконані роботи з реконструкції та модернізації необоротних активів Дт 103 – 105, 113 Кт 401

6. Одночасно проведення Дт 80 Кт 631

14. Зобов’язання бюджетних установ як засіб попереднього контролю за формуванням видатків (нормативна база, оперативний облік, облікові регістри).

Виникнення заборгованості пов'язане з тим, що одночасне виконання обома сторонами зустрічних зобов'язань за договором відбувається вкрай рідко. Як наслідок, в однієї сторони в складі господарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості, а в іншої - зобов'язання погасити цю заборгованість перед кредитором.

Зобов'язання бюджетних установ виникають у процесі виконання кошторису доходів і видатків. Розпорядники і одержувачі бюджетних коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні повинні вести облік зобов'язань відповідно до Наказу Державного казначейства України від 09.08.2004 № 136 "Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України".

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державного казначейства України.

Розпорядники бюджетних коштів ведуть аналітичний облік зобов'язань у Книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань, форма якої затверджена наказом ДКУ від 06.10.2000 р. № 100 "Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання".

Для узагальнення інформації про наявність та погашення зобов'язань бюджетних установ зобов'язання поділяють на довгострокові та поточні.

Довгострокові зобов'язання - це заборгованість бюджетної установи, що виникає внаслідок виконання минулих обов'язків, за якою визначена сума, а також та, яка не виникає у процесі звичайної діяльності, не є характерною для бюджетної установи і погашення якої очікується після завершення поточного бюджетного року.

Облік зобов'язань установи, які не виникають у процесі звичайної діяльності, не є характерними для установи і погашення яких відбувається після завершення поточного року ведеться на субрахунках класу 5 "Довгострокові зобов'язання".

Поточні зобов'язання - це заборгованість бюджетної установи, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої очікується протягом бюджетного року.

У балансі бюджетних установ поточні зобов'язання відображаються у випадках: коли результатами обов'язків вже виникли певні події, тобто придбані товари, отримані послуги (якщо вони не були попередньо оплачені), одержані позики тощо; за результатами здійснених подій виникає неминуче зменшення активів бюджетних установ.

Облік зобов'язань установи, що протягом її звичайної діяльності, тобто при виконанні кошторису доходів і видатків, і погашення яких очікується протягом поточного бюджетного року ведеться на субрахунках рахунків класу 6 "Поточні зобов'язання"

Бухгалтерські проведення:

1. Отримання довгострокового кредиту в установі банку Дт 319 Кт 501

2. Відстрочення терміну погашення довгострокового кредиту в установі банку Дт 501 Кт 502

3. Перерахування з поточного рахунку на погашення довгострокових кредитів Дт 501, 502 Кт 319

4. Отримання короткострокового кредиту в установі банку Дт319 Кт 601

5. ідстрочення терміну погашення короткострокового кредиту в установі банку Дт 601 Кт 602