Уолт Дісней вплинув на радянські мультики

У перші роки існування мультиплікаційної студії Disney її продукція була не дуже відома в СРСР. Тоді, в 30-і роки були нерідкі випадки, коли закордонні кінофільми і мультфільми демонструвалися без прокатного посвідчення. Саме так радянські глядачі вперше побачили мультфільм Уолта Діснея “Танець кістяків ” (The Skeleton Dance) в 1930 році. Три роки по тому на прилавках музичних магазинів СРСР з'явився запис мелодії з мультфільму Уолта Діснея “ Троє поросят ” (Three Little Pigs), автором сценарію і монтажером якого був Борис Морковин. Платівка вийшла під російською назвою “ Нам не страшен серый волк ”. Пізніше поет Василь Лебедєв-Кумач написав до прекрасної музики Френка Черчилля російський текст. Так з'явилася легендарна пісня для радянського мультфільму. У 1933р. в Москві відбувся перший фестиваль американської мультиплікації, і стиль Уолта Діснея надовго став еталоном для чиновників, що відповідали за кіно в СРСР. Великим шанувальником цього стилю став головний кінокритик країни Йосип Сталін. Було навіть сформульовано гасло “ Даєш радянського Міккі Мауса! ”. На першому Московському міжнародному кінофестивалі 1935 мультфільми студії Disney “ Троє поросят ”, “ Незвичайні пінгвіни ” (Peculiar Penguins) і “ Міккі-диригент ” (Band Concert) отримали високу оцінку і були нагороджені третьою премією. У постанові журі було відзначено, що фільми Уолта Діснея є взірцем майстерності завдяки високому мальовничому якістю кольору, графічної культури та виключної музикальності. Після фестивалю Сергій Ейзенштейн написав Уолту Діснею лист з поздоровленнями і отримав відповідь, до якого був прикладений малюнок Міккі Мауса з автографом Уолта. Ці документи зберігаються в московському музеї Ейзенштейна. Віддаючи належне Діснею, Ейзенштейн зазначав: “ Здається, що ця людина не тільки знає магію всіх технічних засобів, але він ще знає і все про струни людських дум, образів, думок, почуттів. Так діяли, ймовірно, проповіді Франциска Ассизького. Так чарує живопис Фра Анжеліко. Він творить десь в області самих чистих і первинних глибин. Там, де ми всі - діти природи. Він творить на рівні уявлень людини, що не закутого ще логікою, розумністю, досвідом. Так творять метелики свій полі т. Так ростуть квіти. Так дивуються струмки власним бігу ”. Після закінчення фестивалю мультфільми відразу ж вийшли в прокат в СРСР. Прокатне посвідчення було єдиним для всіх фільмів, № 6668 від 26 листопада 1935 року. А вже влітку 1936 року було видано наказ про створення в країні “ Союздетмультфільма ”, який був організований як точна копія американської студії Disney з технологією конвеєрного виробництва. Роки Другої світової війни були не найсприятливішими для мультиплікації в СРСР і США. Проте в 1940 році Уолт Дісней завершив роботу над мультфільмом “ Фантазія ” (Fantasia), в якому була використана музика знаменитих російських композиторів П. І. Чайковського та І. Ф. Стравінського. У 1944 році в СРСР були показані мультфільми “ Обличчя Фюрера ” (The Fuhrer's Face), прокатне посвідчення № 953/44 від 23 лютого 1944, і “ Старий млин ” (The Old Mil) з посвідченням № 927/44 від 15 червня 1944 року. А вже рік по тому в радянський прокат вийшов мультфільм “ Бембі ” (Bambi), прокатне посвідчення № 926/45 від 9 червня 1945 року. Цей мультфільм був подарований Уолтом Діснеєм союзникам по Другій світовій війні. Для радянського прокату, в якості винятку, всі титри перекладалися російською мовою на “ Walt Disney Studio ” у США, тому “ Бембі ” - був єдиним мультфільмом в радянському прокаті. Уолт Дісней приділяв величезну увагу музиці у своїх фільмах. У кінозбірку “ Зіграй мою музику ” (Make Mine Music) 1946 увійшов мультфільм “ Петя і Вовк ” на музику Сергія Прокоф'єва. Незадовго до його створення, під час своєї поїздки до США Прокоф'єв зустрічався з Діснеєм, зіграв для нього ще неопубліковану на той момент п'єсу “ Петя і Вовк ” і подарував ноти. Дісней не зміг відразу приступити до роботи над фільмом. Коли ж для цього настав відповідний момент, Прокоф'єв вже покинув США. Тоді Уолт звернувся до диригента Сергія Кусевицького, друга Прокоф'єва та керівника Бостонського симфонічного оркестру, і за його участі поставив цей мультфільм. Наступним твором Діснея, з яким познайомилися радянські глядачі, стала знаменита “ Білосніжка ” (Snow White and The Seven Dwarfs). У якості “трофейного фільму ”, взятого після Перемоги у Великій Вітчизняній війні, картина демонструвалася в радянському прокаті з 1955 по 1959 рік з прокатним посвідченням № 946/55 від 21 квітня 1955 року. Поступово ситуація змінювалася. На Четвертому Московському Міжнародному кінофестивалі в 1964 році був продемонстрований, правда поза конкурсною програмою, музичний фільм студії Disney “ Мері Поппінс ” (Mary Poppins). У 1968 році видавництвом “ Детгиз ” була випущена ілюстрована книга “Життя і казки Уолта Діснея ”, написана Едгаром Михайловичем Арнольді. А один з перших творців знаменитого радянського мультсеріалу “ Ну, постривай! ”, Саша Дорогів, працював для студії Disney і брав безпосередню участь у створенні таких шедеврів, як “ Покахонтас ” (Pocahontas), “ Мулан ” (Mulan), “ Ліло і Стіч ” (Lilo and Stitch) та інших. В кінці 70-х - початку 80-х років напередодні святкувань Нового Року в Останкіно проводилися закриті покази, так звані новорічні ранки, на яких були відсутні Дід ​​Мороз і Снігуронька, але крутили старі мультфільми Уолта Діснея для нечисленних щасливчиків. XV Московський міжнародний кінофестиваль 1987 багато чого змінив у культурному житті перебудовного Радянського Союзу. Тоді в горбачовську Москву приїхали Федеріко Фелліні, Настасья Кінскі, Марчелло Мастроянні, Емір Кустуріца, а в журі головував Роберт де Ніро. Тут фільм студії Disney вже брав участь у конкурсній програмі. “ Подорож Нетті Ганн ” (The Journey of Natty Gann) отримав золотий приз Московського міжнародного кінофестивалю.У 1988 році, відзначаючи своє 60-річчя, Міккі Маус наніс перший офіційний візит в Радянський Союз і навіть станцював з ведмедем Мішею на Червоній площі. У тому ж році було проведено фестиваль фільмів виробництва студії Disney, і Рой Дісней (Roy Disney), племінник Уолта, відвідав СРСР. Радянські мультиплікатори під керівництвом знаменитого режисера Федора Хитрука до 60-річчя Міккі створили фільм “ Марафон ” і продемонстрували його Рою Діснею. “ Дійсно, дуже точно підмічено, на останніх кадрах ми обнялися і не могли стримати сліз... це один з найбільш емоційних моментів у моєму житті ” - так прокоментував Рой свої враження, після перегляду “ Марафону ” зі своїми колегами по студії Disney. Роком пізніше в СРСР вийшов журнал

“ Міккі Маус ”, що став сьогодні культовим. Це тижневик коміксів для дітей і підлітків, який виходить більш ніж в 50 країнах світу. Слідом за друкованою пресою Disney приходить на телебачення. З 1991 року на радянському, а потім і на російському телебаченні починається демонстрація мультсеріалів “ Чіп і Дейл поспішають на допомогу ”, “ Ведмедики Гаммі ”, “ Качині історії ”, “ Чудеса на віражах ”, “ Чорний плащ ”, “ Команда Гуфі” і багатьох інших. Після розпаду Радянського Союзу продукція компанії Disney стала займати все більш значуще місце в культурному і повсякденного життя росіян. У 1998 році на телеканалі ОРТ почав виходити “ ДІСНЕЙ-Клуб ”, і донині користується незмінним успіхом у російських дітей. У 1999 році видавництво “ Егмонт Росія ” почало випуск дитячих журналів за ліцензіями Disney. Тоді ж у світовий прокат вийшов мультфільм “ Історія іграшок 2 ”. Російські глядачі змогли розділити захват шанувальників комп'ютерної анімації всього світу в 2001 році, коли відбулася російська прем'єра фільму. У 2002 році The Walt Disney Company почала випуск в Росії широкого спектру освітніх та розважальних мультимедійних відеоігор для різних ігрових платформ і не поступається лідерством в цьому сегменті до цих пір. У 2003 році відбувся прем'єрний показ мультфільму “ Король Лев ” у російських кінотеатрах. А через два роки в Державному Кремлівському Палаці вперше був організований бал Попелюшки - велика 4-х годинна програма, що включає два шоу “ Принцеси Disney ”. Компанія “ Уолт Дісней Компані СНД ” відкрила інтерактивний портал для всієї сім'ї - disney.ru. На новому сайті користувачі зможуть не тільки продовжити спілкування з героями Disney, але й отримати повну інформацію про історію компанії і продуктах Disney в Росії і в світі.

Перемога творчої уяви

Футболки з зображенням Міккі Мауса миготять у різних куточках світу - така влада і вплив Уолта Діснея. Тематичні парки в Анахаймі, Орландо, Токіо та Парижі - найуспішніші підприємства такого роду. Щороку їх відвідують 65 мільйонів осіб. Парк в Орландо називають “ Містом, який побудував Міккі ”. І відчувши діловий настрій цього розквітаючого міста, важко не погодитися з подібною заявою. Тільки “ Світ Уолта Діснея ”, МГМ і “ Місто завтрашнього дня ” приваблюють до 30 мільйонів відвідувачів на рік і розширили компанію Діснея до розмірів справжньої імперії, про що її засновник і думати не міг у найнестриманіших фантазіях. У 1995 році в компанії працювали 100 000 чоловік. 31 липня того ж року Майкл Ейзнер повалив діловий світ в шок, оголосивши про придбання Ей - Бі - Сі. Це придбання за 19 мільярдів доларів перетворило Діснея в саму могутню імперію розваг у світі. Вона займає панівне становище в телетрансляції, спорті, виробництві фільмів і телепрограм, тематичних парках. Придбання Ей - Бі - Сі було підходящої угодою, оскільки в середині п'ятдесятих завдяки саме цій компанії Діснейленд став реальністю. До середини дев'яностих компанія Діснея стала конгломератом на ринку розваг, домінуючи у виробництві кінофільмів, телепрограм і відео. Протягом п'яти років, починаючи з 1988 року компанія змогла розпоряджатися особистої фільмотеки Уолта Діснея. У той час були отримані величезні прибутки від прокату мультфільмів, які провалилися при прем'єрі: “ Фантазія ” принесла 25 мільйонів річного доходу, “ Бомбі ” - 29 мільйонів, “ 101 далматинець ” - 61 мільйон, “ Піноккіо ” - 19 мільйонів і “ Білосніжка ” - 41 мільйон. З 175 мільйонів дві третини принесли фільми, які після першого виходу на екран вважалися невдалими. Уолт Дісней був би особливо задоволений, дізнавшись, що в 1994 році шістдесят фільмів, знятих компанією, принесли 4 мільярди річного обороту. Фірма, більшу частину свого часу межувала з банкрутством, отримала півмільярда річного доходу. Коли 25 жовтня 1994 “ Білосніжка ” вийшла на відеоплівці, вона миттєво стала бестселером серед відеофільмів - найбільше визнання, отримане “ навіженством Діснея ”.Уолт Дісней наполягав на тому, щоб його фільми були безневинними, захоплюючими, з багатою фантазією. Ім'я Діснея стало синонімом добрих, цнотливих розваг. Його часто вживають як позначення чистоти помислів і моралі. Вимога Діснея до цілемудренного образу і чесності у справах також вплинули на його репутацію. Дісней заробляв її старанною працею і заслужив посвята в лицарі. Його персонажі були створені в контексті його власного цнотливого релігійного світогляду. В основі Діснейленду лежить вікторіанська переконаність Діснея в корисності чистої розваги всією сім'єю. Сам Дісней був ввічливою і люб'язною людиною, але ніколи не втрачав смаку до витівок. Діснейленд - втілення його особистості, яка вся виражена в одній його репліці: “ У моєму уявленні розум новонародженого - ненаписана книга ”. Хоча персонажі Діснея і були зовнішнім проявом його особистості, в них не відбивалися його схильності до манії і депресій. Він також був завзятим курцем і більшу частину свого життя без міри пив. Ні те, ні інше не додало йому здоров'я. В епоху, коли газети воліли захищати, а не руйнувати своїх героїв, надмірні зловживання Діснея не стають відомі широкій публіці. Міккі Маус зробив Діснея настільки чистим, наскільки його творець створив його бешкетним.Формула успіху Діснея ще ніде не була викладена так уїдливо як в його власному зауваженні, зробленому в ході інтерв'ю: “ Наш образ думок, наші судження і досвід - ось що відрізняє нас від інших. До всього, чим ми займаємося, ми розвинули свій психологічний підхід. Здається, ми знаємо, як і коли грати на струнах душі ”.