1. Генезис проблем кримінально-правової кваліфікації в правозастосовній практиці та теорії кримінального права.
2. Підстави для визначення загальної теорії кримінально-правової кваліфікації самостійним, фундаментальним напрямком наукових досліджень.
3. Предмет, структура та функції вчення про кримінально-правову кваліфікацію.
4. Понятійний апарат загальної теорії кримінально-правової кваліфікації в системі науки.
5. Теоретичне та емпіричне обґрунтування необхідності розвитку вчення про кримінально-правову кваліфікацію.
6. Мета розвитку загальної теорії кримінально-правової кваліфікації.
7. Кваліфікація застосування кримінального закону.
8. Стадії та етапи кримінально-правової кваліфікації.
9. Структура та функції кримінально-правової кваліфікації.
10. Результати кримінально-правової кваліфікації.
11. Процесуальні аспекти кримінально-правової кваліфікації та її значення.
12. Поняття і види підстав та передумов кримінально-правової кваліфікації.
13. Встановлення фактичних обставин кримінальної справи як передумова кваліфікації.
14. Поняття принципів кваліфікації їх сутність та функції.
15. Законність кримінально-правової кваліфікації.
16. Офіційність та об’єктивність кваліфікації.
17. Точність та індивідуальність кваліфікації.
18. Повнота та стабільність кваліфікації.
19. Визначення поняття кримінально-правової кваліфікації.
20. Встановлення правових норм як нормативна підстава кваліфікації.
21. Склад злочину та його роль у процесі кримінально-правової кваліфікації.
22. Вирішення спірних питань на користь особи, дії якої кваліфікуються.
23. Недопустимість подвійного інкримінування.
24. Закріплення принципів кваліфікації в кримінальному законі.
25. Поняття конкуренції кримінально-правових норм та їх колізії.
26. Колізія норм. Відмінність її від конкуренції.
27. Конкуренція загальної і спеціальної норм та їх види.
28. Правила застосування норм при ідеальній і реальній сукупності.
29. Конкуренція безпосередніх об’єктів злочинного посягання.
30. Головний безпосередній об’єкт, додатковий та факультативний.
31. Конкуренція цілого і частини. Правила вирішення конкуренції цього виду.
32. Види конкуренції та їх характеристика.
33. Проблема законодавчого закріплення правил вирішення конкуренції кримінально-правових норм.
34. Конкуренція простих і кваліфікованих складів злочинів.
35. Правила вирішення конкурентних ситуацій.
36. Кваліфікація повторних злочинів.
37. Повторність та її вплив на кваліфікацію.
38. Поняття повторності та неодноразовості.
39. Одиничні злочини. Відмінність одиничного злочину від повторності.
40. Кваліфікація сукупності злочинів.
41. Поняття сукупності в юридичній літературі, та в відповідних постановах Пленуму Верховного Суду України.
42. Види сукупності злочинів.
43. Реальна сукупність.
44. Ідеальна сукупність.
45. Основні ознаки повторності.
46. Вчинення двох і більше злочинів однією особою.
47. Однорідність злочинів при інституті повторності.
48. Послідовність та різні періоди скоєння злочинів при повторності.
49. Вчинення злочинів в друге і тільки лише у випадках передбачених законом.
50. Сукупність злочинів.
51. Види сукупності злочинів та їх вплив на кваліфікацію діянь.
52. Теоретичні та практичні проблеми кваліфікації за сукупністю злочинів.
53. Класифікація групових злочинів.
54. Поняття співучасті.
55. Попередня змова як різновид групового злочину.
56. Поняття змови.
57. Організована група – особливий вид групового злочину. Її ознаки та характеристики.
58. Відмінність організованої групи від групи осіб.
59. Організованість злочину та вплив на його кваліфікацію.
60. Кваліфікація злочину при помилках злочинця.
61. Поняття помилки в кримінальному праві та її вплив на кваліфікацію злочинів.
62. Види помилок та їх юридичне значення.
63. Помилка в об'єкті злочину.
64. Вирішальні фактори при помилці злочинця в родовому об'єкті.
65. Помилка на рівні безпосереднього об'єкта та її вплив на кваліфікацію.
66. Кваліфікація діянь при замаху на непридатний об'єкт.
67. Види групового злочину та їх кримінально-правова характеристика.
68. Банда, її поняття та суть.
69. Особливі ознаки банди та організованої групи, їх відмінність та спільність.
70. Розмежування готування до злочинів і виявлення умислу.
71. Відмінність замаху на злочин від готування до злочину та закінченого злочину. кваліфікація замаху.
72. Кваліфікація сукупності злочинів від припинення злочину з незалежних від волі винного причин.
73. Вплив добровільної відмови від доведення злочину до кінця та дієвого каяття на кваліфікацію злочинів.
74. Особливості кваліфікації замаху в залежності від його видів.
75. Відмежування готування до злочину від замаху.
76. Кваліфікація вбивства. Поняття вбивства у кримінальному праві. Система злочинів, що посягають на життя людини. Кваліфікація умисних вбивств.
77. Кваліфікація загального (простого) складу вбивства (ст.115 ч.1).
78. Кваліфікація вбивства при обтяжуючих обставинах (ст.115 ч.2).
79. Особливості кваліфікації інших видів вбивства (ст.ст.116, 117, 118, 119).
80. Доведення до самогубства (ст.120) та погроза вчинити вбивство (ст.129).
81. Кваліфікація статевих злочинів.
82. Кваліфікуючі ознаки зґвалтування.
83. Добровільна відмова від зґвалтування.
84. Готування до зґвалтування.
85. Поняття і система злочинів у сфері господарської діяльності.
86. Посягання на інтереси споживачів. Види посягань, та особливості кваліфікації: випуск та реалізація недоброякісної продукції, обману при реалізації товарів на надані послуг; порушення порядку ціноутворення; порушення правил торгівлі.
87. Загальні положення кваліфікації розкрадань.
88. Предмет розкрадання та майнова шкода. Корисливість та корисливий мотив.
89. Момент закінчення розкрадання. Повторне та продовжуване розкрадання.
90. Кваліфікація крадіжки.
91. Вирішальні ознаки відмежування таємного і відкритого розкрадання.
92. Вчинення крадіжки з проникненням в приміщення чи сховище. Поняття проникнення, “приміщення”, “іншого сховища”, та “житла”.
93. Поняття заборонених видів підприємницької діяльності.
94. Перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю.
95. Кваліфікація комерційного шпигунства.
96. Перешкоджання підприємницькій діяльності.
97. Поняття комерційної таємниці. Розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності за посягання на комерційну таємницю.
98. Привласнення. Розтрата.
99. Зловживання посадовим становищем.
100. Особливості кваліфікації контрабанди.
101. Проблемні питання кваліфікації дій, що посягають на інтереси споживачів.
102. Кваліфіковані види протидії підприємницькій діяльності і суміжні злочини.
103. Форми (способи) розкрадання.
Перелік питань до іспиту
1. Проблеми кримінально-правової кваліфікації в правозастосовчій практиці та теорії кримінального права.
2. Теоретичне та практичне обґрунтування необхідності інституту кримінально-правової кваліфікації.
3. Підстави для визначення загальної теорії кримінально-правової кваліфікації самостійним і фундаментальним напрямком наукових досліджень.
4. Предмет, структура та функції вчення про кримінально-правову, кваліфікацію.
5. Місце теорії кримінально-правової кваліфікації в системі науки кримінального права.
6. Кваліфікація і застосування кримінального закону.
7. Стадії та етапи кримінально-правової кваліфікації.
8. Структура та результати кримінально-правової кваліфікації.
9. Функції кримінально-правової кваліфікації.
10. Процесуальні аспекти кримінально-правової кваліфікації.
11. Значення правильної кримінально-правової кваліфікації.
12. Поняття і види підстав та передумов кримінально-правової кваліфікації.
13. Встановлення фактичних обставин кримінальної справи як передумов кваліфікації.
14. Встановлення правових норм як нормативна підстава кваліфікації.
15. Склад злочину і його роль у процесі кримінально-правової кваліфікації.
16. Поняття принципів кримінально-правової кваліфікації.
17. Законність кримінально-правової кваліфікації.
18. Офіційність кримінально-правової кваліфікації.
19. Об’єктивність кримінально-правової кваліфікації.
20. Точність кримінально-правової кваліфікації.
21. Індивідуальність кримінально-правової кваліфікації.
22. Повнота кримінально-правової кваліфікації.
23. Вирішення слідчих питань на користь особи, дії якої кваліфікуються.
24. Недопустимість подвійного інкримінування.
25. Стабільність кримінально-правової норми.
26. Закріплення принципів кримінально-правової кваліфікації в кримінальному законі.
27. Кваліфікація повторних злочинів.
28. Кваліфікація сукупності злочинів.
29. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм.
30. Кваліфікація групових злочинів.
31. Особливості кваліфікації злочинів проти особи.
32. Кваліфікація вбивств.
33. Кваліфікація злочинів проти здоров’я.
34. Кваліфікація статевих злочинів.
35. Загальні засади кваліфікації розкрадань.
36. Кваліфікація крадіжки.
37. Кваліфікація грабежу.
38. Кваліфікація розбою.
39. Кваліфікація привласнення, розтрати та розкрадань шляхом зловживання посадовим становищем.
40. Загальні засади кваліфікації злочинів у сфері господарської діяльності.
41. Кваліфікація злочинів, які посягають на бюджетну систему.
42. Кваліфікація діянь які перешкоджають правомірній діяльності підприємницької діяльності.
43. Кваліфікація порушень порядку заняття господарською та банківською діяльністю.
44. Кваліфікація ухилення від сплати податків.
45. Кваліфікація злочинів у сфері службової діяльності.
46. Особливості кваліфікації готування до злочину.
47. Кваліфікація злочину при незакінченому замаху.
48. Правила кваліфікації закінченого замаху.
49. Проблеми законодавчого закріплення правил кваліфікації.
50. Особливості кваліфікації насильства, як способу вчинення злочинів.
51. Особливості кваліфікації злочинів, склад злочину яких описано у бланкетних нормах.
52. Кваліфікація злочинів за участю спеціального суб’єкта.
53. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру.
54. Кваліфікація дій особи при добровільній відмові від доведення злочину до кінця.
55. Відповідальність особи при ексцесі виконавця.
56. Кваліфікація дій при змішаній формі вини.
57. Кваліфікація дій при причетності до злочину.
58. Особливості кваліфікації дій співучасників.
59. Вплив виду множинності на класифікацію злочинів.
60. Правила вирішення конкурентних ситуацій.
61. Вплив зворотної сили закону на кваліфікацію дій особи.
62. Кваліфікація ухилень від сплати податків в залежності від способу вчинення, наслідків злочину.
