Ст. 26 КК України визначає співучасть як умисну спільну участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину.
Студенти повинні розрізняти наступні ознаки співучасті:
а) участь в одному й тому самому злочині двох і більше осіб, які є суб’єктами; б) співучасть можлива і в разі скоєння злочину шляхом дії (в більшості) і шляхом бездії (касир за домовленістю з іншими співучасниками залишає сейф не замкнутим); в) сумісність дій усіх учасників; г) наявність причинного зв’язку між діями співучасників та вчиненням злочину виконавцем.
Суб’єктивні ознаки співучасті:
а) співучасть можлива лише в умисних злочинах;
б) всі співучасники діють тільки умисно.
Мотиви дій співучасників можуть бути різними: один співучасник діє з користі, інший - з ревнощів, третій - з помсти і т.п.
Студентам слід пам’ятати, що залежно від характеру злочинної діяльності, структури зв’язків між співучасниками, від ступеня їхньої організованості, а також від об’єктивних та суб’єктивних ознак співучасть поділяється на дві категорії.
1. За об’єктивними ознаками є форми:
- проста співучасть;
- складна співучасть;
2. За суб’єктивними ознаками - на форми:
- співучасть без попередньої змови;
- співучасть з попередньою змовою;
- злочинне співтовариство;
Студентам слід звернути увагу на те, що при складній співучасті виникають питання про види співучасників.
В залежності від конкретної ролі ст. 27 КК розподіляє співучасників на такі види:
- виконавець; - організатор; - підбурювач; - пособники; - виконавцем злочину (ч. 2 ст. 27 КК).
Дуже важливим при здійсненні кваліфікації є питання щодо відповідальності співучасників. Кожний співучасник відповідає лише за свої особисті дії у межах своєї особистої вини. Наприклад: виконавець вбив людину з особливою жорстокістю, а його співучасники такий спосіб не усвідомлювали і не бажали.
В даному випадку виконавець відповідатиме за п. 4 ч. 2 ст. 115, а інші співучасники за ч. 1 ст. 115 КК України.
При складній формі співучасті дії співучасників кваліфікуються:
1. Виконавець відповідає по статті Особливої частини КК за злочин без посилання на ст. 27 КК України;
2. Дії решти учасників - по цій самій статті КК (як і виконавець), але з посиланням на відповідну частину ст. 27 КК України, тобто дії:
- організатора - на ч. 3 ст. 27 КК;
- підбурювача - на ч. 4 ст. 27 КК;
- пособника - на ч. 5 ст. 27 КК.
Суб’єктивні ознаки ставляться у вину іншим співучасникам тоді, коли вони знали про них заздалегідь.
Студенти повинні також з’ясувати спеціальні питання відповідальності за співучасть, до яких належать:
1. посереднє виконавство;
2. співучасть зі спеціальним суб’єктом;
3. ексцес виконавця;
4. невдале підмовництво чи пособництво;
5. добровільна відмова співучасників.
Студентам для здійснення правильної кваліфікації, слід знати особливості добровільної відмови:
- можливість добровільної відмови співучасників залежить від виконавця;
- добровільна відмова одного із співучасників не звільняє від відповідальності інших;
- в часі добровільна співучасників може бути здійснена до закінчення злочину виконавцем;
- добровільна відмова організатора, підбурююча, пособника можлива лише при умові активних дій співучасників
Питання семінарського заняття:
1. Особливості кваліфікації дій при співучасті.
2. Вплив форми співучасті на кваліфікацію.
3. Роль помилки в кримінальному праві та її вплив на кваліфікацію.
4. Характеристика різновидів помилок.
Питання для самостійного опрацювання
1. Класифікація групових злочинів.
2. Поняття співучасті.
3. Попередня змова як різновид групового злочину. Поняття змови.
4. Організована група – особливий вид групового злочину. Її ознаки та характеристики. Відмінність організованої групи від групи осіб.
5. Організованість злочину та вплив на його кваліфікацію.
6. Кваліфікація злочину при помилках злочинця.
7. Поняття помилки в кримінальному праві та її вплив на кваліфікацію злочинів. Види помилок та їх юридичне значення. Помилка в об'єкті злочину. Вирішальні фактори при помилці злочинця в родовому об'єкті. Помилка на рівні безпосереднього об'єкта та її вплив на кваліфікацію.
8. Кваліфікація діянь при замаху на непридатний об'єкт.
1. Види групового злочину та їх кримінально-правова характеристика. Банда, її поняття та суть. Особливі ознаки банди та організованої групи, їх відмінність та спільність.
2. Кваліфікація цих злочинів. Позиція щодо інституту співучасті Верховного Суду України.
Література:
Основна [1-3], [8], [13-16];
додаткова [8], [14], [16], [18],[20],[24],[29],[34],[46], [56].
