Конкуренція кримінально-правових норм є наслідком розвитку законодавства, створення нових кримінально-правових норм, виділення конкретизованих норм з більш загальних, норм, які передбачають відповідальність за окремі випадки вчинення загальних видів злочинів та ін. Але недоцільно і безпідставно свавільно створювати нові норми. Конкуренція норм, яка не має відповідного обґрунтування, призводить лише до ускладнень кваліфікації злочинів і спричинює численні судові помилки.
Конкуренція кримінально-правових норм буває кількох видів:
· конкуренція загальної і спеціальної норм;
· конкуренція безпосередніх об'єктів посягання різних кримінально-правових норм;
· конкуренція цілого - всіх ознак певного складу злочину і частини - певної кількості цих ознак;
· конкуренція кваліфікуючих ознак одних й тих самих кримінально-правових норм.
Конкуренцією кримінально-правових норм називається передбачення певного діяння двома (кількома) кримінально-правовими нормами одночасно. Характерною особливістю конкуренції кримінально-правових норм є те, що вона виникає лише тоді, коли було вчинено один злочин (на відміну від повторності чи сукупності злочинів). Але такий злочин має ознаки, передбачені двома (кількома) кримінально-правовими нормами, тобто при кваліфікації такого злочину виникає конкуренція двох чи більше кримінально-правових норм. Студентам слід пам’ятати, що вирішення конкуренції - це розв'язання питання про те, яка з конкуруючих кримінально-правових норм має бути застосована у конкретному випадку.
Конкуренція кримінально-правових норм, навпаки, є наслідком розвитку законодавства, створення нових кримінально-правових норм, виділення конкретизованих норм з більш загальних, норм, які передбачають відповідальність за окремі випадки вчинення загальних видів злочинів та ін. Але недоцільно і безпідставно, свавільно створювати нові норми.
Конкуренція загальної і спеціальної кримінально-правових норм виникає з прагнення законодавця диференціювати кримінальну відповідальність шляхом виділення із загальної норми спеціальних норм, які передбачають або більш сувору або пом'якшену відповідальність порівняно із загальною нормою.
Оскільки при конкуренції кримінально-правових норм кваліфікації підлягає один злочин, то вирішення конкуренції полягає в застосуванні до вчиненого діяння однієї із усіх конкуруючих норм.
При конкуренції загальної і спеціальної норм конкуренція вирішується за допомогою такого загального правила - застосовується лише спеціальна норма.
При застосуванні загального правила кваліфікації злочинів при конкуренції загальної і спеціальної норм, згідно з яким діяння повинно кваліфікуватися лише за спеціальною нормою, треба мати на увазі дві дуже важливі обставини:
- конкуренція загальної і спеціальної норми вирішується з допомогою цього правила лише за умови, що винна особа вчинила один злочин. Якщо ж винна особа вчинила два або більше (кілька) злочинів, то кваліфікація цих злочинів залежатиме від виду сукупності злочинів. Якщо вчинені злочини утворюють ідеальну сукупність, то їх кваліфікують як один злочин за правилом: при ідеальній сукупності злочинів, діяння кваліфікується як один злочин за спеціальною кримінально-правовою нормою, оскільки загальна і спеціальна норми не можуть утворювати ідеальної сукупності злочинів;
- співвідношення загальної і спеціальної кримінально-правових норм є відносним, оскільки певна кримінально-правова норма може бути загальною, відносно однієї і спеціальною відносно іншої норми. Зокрема норма права (ч. 2 ст. 115 КК України) є спеціальною (з обтяжуючими відповідальність обставинами) відносно загальної норми ч. 1 ст.115 КК України, але вона є загальною нормою, що передбачає відповідальність за вбивство у зв’язку із службовою діяльністю потерпілого, відносно норм статей 348 і 379 КК України, які відносно ч. 2 ст. 115 КК України є спеціальними нормами.
Студенти повинні звернути увагу на те, що основним і найпоширенішим видом конкуренції є конкуренція безпосередніх об'єктів злочинного посягання. Конкуренція безпосередніх об'єктів посягання виникає у зв'язку з тим, що злочин заподіює суспільно небезпечну шкоду не одному, а кільком об'єктам одночасно. Ця обставина значно ускладнює кваліфікацію діяння.
Таким чином, оскільки злочин заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди не одному, а кільком безпосереднім об'єктам кримінально-правової охорони, то при кваліфікації діяння необхідно виділити ті суспільні відносини, які в цьому конкретному випадку є головним, визначальним, провідним об'єктом посягання. Інші безпосередні об'єкти цього посягання, яким заподіюється шкода, є додатковими чи факультативними.
Питання для самостійного опрацювання
1. Поняття конкуренції кримінально-правових норм та їх колізії.
2. Колізія норм. Відмінність її від конкуренції. Конкуренція загальної і спеціальної норм та їх види. Правила застосування норм при ідеальній і реальній сукупності.
3. Конкуренція безпосередніх об’єктів злочинного посягання. Головний безпосередній об’єкт, додатковий та факультативний.
4. Конкуренція цілого і частини. Правила вирішення конкуренції цього виду.
5. Види конкуренції та їх характеристика.
6. Проблема законодавчого закріплення правил вирішення конкуренції кримінально-правових норм.
7. Конкуренція простих і кваліфікованих складів злочинів.
8. Правила вирішення конкурентних ситуацій.
Література:
Основна [1-3], [9], [11], [15-16];
додаткова [7], [12], [14], [16],[29],[44-48],[52],[54].
