Свято – це складне суспільне явище, що уособлює собою життя кожної людини і суспільства в цілому. У світовій літературі існує два підходи до розуміння природи свята:
- свято виникає завдяки святковому стану душі людини;
- свято або святковий настрій є конкретним відгуком кожної людини на святкову подію.
Усі ці особливості свята повинні враховуватись при його підготовці.
Свята розподіляються на побутові (сімейні), релігійні, державні, календарні, свята казкових героїв і окремих професій. Вони можуть бути офіційними й неофіційними, сільськими і міськими, постійними або разовими.
Натепер свята можуть називатися карнавалами, фестивалями, святковими акціями. Головне, щоб вони носили святковий характер і ств. святковий настрій усім присутнім.
Об’єктами культурно-пізнавального туризму найчастіше стають народні свята. Вони можуть бути представлені у формі змагань з традиційних автентичних видів ігор, наприклад, Фестивалі вікінгів у Великобританії, Афінський марафон в Греції, Апельсинові бої в Івреї (Італія), Біг биків в іспанській Памплоні або Ігри “По щучьему велению” в Ростові-на-Дону.
Популярними серед туристів є свята їжі і напоїв. Шановані в світі свята, пов’язані з природними явищами.Без сумніву, одним з найцікавіших у світі є українське свято Купала. Найбільше свят природи присвячено квітам. Серед них можна виділити амстердамський Парад квітів, лондонський Фестиваль квітів, День Паризьких Садів у Франції…
В Україні є дві самодостатні події, що привертають увагу великої кількості туристів. Справжнім святом української культури став Сорочинський ярмарок, що кожного року відбувається на Полтавщині у селі Великі Сорочинці. Головною темою ярмаркової анімації тут є театралізація творів М. В. Гоголя. Другим великим святом, що належить до найатрактивніших туристичних подій в Україні, є Свято семи культур, яке щорічно відбувається у м. Кам’янець-Подільський, що на Хмельниччині. Це свято зовсім молоде (вперше організоване у 2001 р.), але незважаючи на це, воно стало дуже популярним як в Україні, так і за її межами. У програмі свята крім урочистої церемонії відкриття була карнавальна хода, виступи народних ансамблів і театрів (у тому числі і лялькових), дегустації страв національних кухонь. До найголовніших християнських свят належать: Різдво, Великдень, Свята Трійця. Багато національних свят різних країн світу мають однакові корені і навіть назви. До таких належать: День незалежності країни; День народження правлячого монарха країни; День Столиці країни (День міста); Новий рік.
Святкова анімація у межах туристично-рекреаційного закладу має свої характерні риси. Одним із найскладніших завдань анімаційної команди і шеф-аніматора особисто є організація святковостей на базі туристичного закладу. Найрозповсюдженішими форми анімаційних свят є: свята казкових і міфологічних героїв (Свято Попелюшки, Свято Нептуна), свята природи (лісу, гір, моря, річки, квітки), народні свята (Купала, Масляна, Русалчин тиждень). Релігійні свята теж проводяться в туристичних закладах, але вони все ж носять розважальний характер (Миколая, Різдво, Пасха, Свято тіла Господня).
Дуже популярні в анімаційній практиці календарні свята, особливо Новий рік (у східних слов’ян), 1 травня (це свято пов’язано з природними, а не політичними процесами). Державні свята представлені в анімаційних програмах жіночим і чоловічим святами – 8 березня і Днем Захисника Вітчизни (23 лютого).
Наявність у програмі відпочинку того чи іншого свята залежить не стільки від календаря (хоча він повинен враховуватись), скільки від кваліфікації аніматорів.
Оскільки свято – це комплексний захід, його організація потребує серйозних творчих зусиль, наявності спеціальних знань і хоча б невеликого досвіду (його повинен мати шеф-аніматор). Якщо мети свята буде досягнуто і всі присутні, учасники і глядачі, отримають задоволення від дійства, то реалізується і рекреаційна функція заходу. У процесі колективної творчості, розваг на лоні природи рекреаційні процеси в організмі прискорюються, що робить свято важливою складовою культурно-рекреаційної анімаційної діяльності у туризмі.
