Спектр форм анімаційної діяльності в туризмі різноманітний і різнобарвний. Проаналізувавши його, можна окреслити два основні види її види – рекреаційна та туристична анімація.
Рекреаційна анімація – комплекс активізуючих культурно-розважальних програм, що сполучається з лікувально-оздоровчими програмами у межах рекреаційно-туристичного закладу. Російські дослідники М. І. Гаранін, і І. І. Булигіна цей вид анімації називають «готельною анімацією». Її якісний рівень залежить від зірковості закладу і забезпечується рівнем розвитку матеріально-технічної бази анімаційного процессу а також рівнем професіоналізму команди аніматорів («animation team»).
У курортних районах бажано більшість анімаційних заходів проводити просто неба незалежно від пори року. Звісно, у зонах зимового відпочинку, гірськолижних, кліматичних, бальнеокурортах анімація просто неба дозована. Вона чергується із заходами у теплих приміщеннях. Літній же відпочинок передбачає організацію переважної більшості анімаційних заходів просто неба – на відкритих майданчиках, пляжах, галявинах, парках тощо.
Туристична анімація передбачає залучення туристів до участі у різноманітних мистецько-розважальних, етнографічних або рекламних заходах: фестивалях, карнавалах, святах, культурно-історичних театралізаціях тощо. Сюди ж можна віднести й анімаційне обслуговування туристів під час руху (на круїзному теплоході, у поїзді, автобусі, літаку), а також під час перебування в тематичних парках, парках розваг, вакаційних зонах.
У сфері дозвілля, особливо туристичного, дорослі люди завжди шукають заняття, здатні компенсувати те, що вони недоотримують у повсякденному житті. Для повноцінного відпочинку потрібен певний психологічний відхід від звичайної обстановки. Туризм більше, ніж будь-який з соціокультурних напрямів діяльності, дає можливість такого відходу. Цьому сприяє, з одного боку, зміна місця перебування, а значить – оточуючого середовища, середовища спілкування, з іншого – продумана, професійно організована анімаційна діяльність, що підвищує загальний тонус людини, повертає йому життєву рівновагу.
Урізноманітнення форм відпочинку, закладене в ідеї туранімації, призводить до прискорення рекреаційних процесів в організмі і досягнення ним рекреаційного ефекту. Анімаційна діяльність у туризмі створює умови для такого відпочинку, гуманізуючи відносини між людьми, підвищуючи їх культурний та інтелектуальний рівень. До того ж анімаційна діяльність, за принципом ланцюгової реакції, втягує в процес активного відпочинку і так званих “черепах” або “равликів”, тобто людей, на перший погляд, пасивних.
Програми з рекреаційної та туристичної анімації готуються з урахуванням особливостей як окремих туристів, так і туристичних груп. До особистих характеристик туристів належать вік, стать, освіта, культурний рівень, темперамент, національність, віросповідання, соціальний статус. Враховуючи ці характеристики, а також індивідуальні потреби людини у певний проміжок вільного часу, розробляються анімаційні програми. Вибір моделі і форми програми значною мірою залежить також від природнокліматичної характеристики місця організації анімаційної діяльності.
Значення і роль спеціально організованих зусиль, спрямованих на забезпечення повноцінного відпочинку, в сучасних умовах стають все більш суттєвими. Відпочинок, організований на основі знання психології і фізіології людини і з урахуванням відповідних психофізичних закономірностей, дозволяє вирішувати рекреаційні завдання з набагато більшою ефективністю.
Як бачимо, анімація в туризмі є важливим соціально-культурним чинником нашого життя. І хоч вона орієнтована переважно на активних людей, які знаходять можливості відпочивати, переміщуючись у просторі, це не зменшує, а, навпаки, збільшує її значення.
