Захистити iм’я та справу Леніна»: замість передмови 5 страница

Не странно ли, что М. В. Фофанова вспомнила о пребывании Ленина на ее квартире только в 1971 году. Через 54 года. И еще и сообщила А. Арутюнову о том, что он говорил о деньгах. По воспоминаниям, на квартире у М. В. Фофановой «Ленин проводит узкое совещание членов ЦК РСДРП(б) по поводу июльских событий. Совещание обязывает Ленина оставаться на нелегальном положе­нии» (В. И. Ленин. Биографическая хроника. Т. 4. М. 1973. С. 279). Возникает вопрос такого содержания. М. В. Фофанова – член партии с апреля 1917 г. Могла ли она быть допущена на узкое совещание членов ЦК? Ведь соблюдались принципы строжайшей конспирации.

После всего сказанного есть все основания утверждать, что деньги, ассигнованные кайзеровской Германией на подрывную работу в России, к В. И. Ленину и большевикам не имеют никакого отношения..

Когда в 1921 г. Э. Бернштейн заявил, что Ленин и его това­рищи получили от кайзеровской Германии огромные суммы денег, германский рейхстаг создал специальную комиссию, которая с немецкой педантичностью проверила все правительственные доку­менты и официально заявила, что каких-либо данных, подтвер­ждающих «разоблачения» не обнаружено (И. И. Минц. История Ве­ликого Октября. Т. 2. М.: «Наука», 1978, С. 86).

После окончания Второй мировой войны западные историки подготовили и в 1956–1957 гг. издали секретные немецкие до­кументы зa 1917 год, И снова ни одного доказательства, которое «уличало» бы Ленина в получении денег, найдено не было. Мы назвали основные издания и исследования зарубежных историков, и горькая ирония текущего момента состоит в том, что Ленина сегодня гораздо активнее соотечественников защищают зарубежные журналисты, ученые, писатели.

Затем, работая над книгой «Ленин в Цюрихе», А. И. Солженицын изучил все документы, относящиеся к «немецким деньгам» и установил, что в большевистском окружении действительно были германские агенты, что Парвус действительно получал крупные суммы от германской разведки. Но ни одного документа, доказывающего причастность большевиков к этим деньгам, он так и не смог найти. (Г. Бордюгов, В. Козлов, В. Логинов. Личность, доктрина, власть. «Коммунист», 1990, № 5. С. 64).

В последнее время предпринимается новая попытка оживить клевету на В. И. Ленина и большевиков по поводу «германских денег» с тем, чтобы распространить старую клевету на нынешнюю КПСС. Об этом свидетельствует письмо А. Серебренникова – изда­теля книжной историко-документальной серии «Телекс» (Джерси-Сити, Штат Нью-Джерси, США) от 7 февраля 1989 г., статья В. Солоухина «Расставание с богом», опубликованная в журнале «Огонек» № 51 за 1990 год, в которой он утверждает, что «...революционеры-экстремисты, приехав из эмиграции с огромными деньгами..., захватили власть» (с. 28), две статьи А. Арутюнова в еженедельнике «Столица» (№ 1 и 4 за 1991 г.). К ним отно­сится и утверждение израильской публицистки Доры Штурман в статье «Блуд на крови. Письма драматургу Шатрову», в которой она утверждает, что пораженческую пропаганду в 1917 году Ленин вел на немецкие деньги. Что это «якобы документально доказанный мировой исторической наукой факт» («Литературная Россия», 1990, № 14, 15. IV. 1991 г., c. 9).

Мы построили доказательства того, что никаких немецких денег у В. И. Ленина не было на исследованиях зарубежных ученых, историков, политологов. В заключение приведем еще свиде­тельства трех важных действующих лиц из 1917 года.

Бывший начальник Петроградского охранного отделения генерал-майор Глобачев, которого вызвали для показаний, зая­вил: «Такими сведениями, чтобы Ленин работал... на герман­ские деньги, охранное отделение, по крайней мере за время моего служения, не располагало». Совершенно неожиданно для следствия и бывший начальник контрразведки штаба Петроградского округа полковник Якубов также заявил: «Мне ничего не известно о связи Ленина и его единомышленников с германским генштабом, а равно я ничего не знаю о тех средствах, на которые работал Ленин».

Что же касается опытного юриста-чиновника, старого судей­ского профессионала П. А. Александрова, которому было поручено следствие, то, как писал он позднее, проведя многочисленные допросы и экспертизу улик, представленных контрразведкой, он пришел к твердому выводу о «неосновательности этих улик», о «необоснованности обвинения» и подготовил постановление «об освобождении всех до одного обвиняемых». На том и закончилась первая серия «остросюжетного» фантастического фильма о «немец­ком золоте» и «пломбированном вагоне» («Коммунист», 1991, № 5. С. 25 (Логинов В.)).

История давно все это опровергла. Напрасны потуги люби­телей «сенсационных разоблачений». С Лениным можно не согла­шаться. Можно спорить. Можно критиковать. И давайте будем делать это. Только с аргументами в руках. С фактами. С доказа­тельствами. Только так будем идти к истине, к правде. Но не нужно фальсифицировать В. И. Ленина потому, что все эти попытки подтверждают мысль В. И. Ленина о том, что «политическая невоспитанность россиян сказывается, между прочим, в неумении искать точных доказательств по спорным и важным историческим вопросам, в наивном доверии к восклицаниям и выкрикам, к за­верениям и клятвам заинтересованных лиц» (ПСС. Т. 23. С. 306).

НАШІ АВТОРИ

Бабічева Олена Сергіївна – кандидат історичних наук, старший викладач кафедри соціології Дніпродзержинського державного технічного університету

Берестень Юрій Володимирович – кандидат історичних наук, доцент кафедри філософії, соціології та історії Дніпропетровського державного аграрного університету

Білополий Віктор Васильович – кандидат історичних наук, доцент кафедри філософії та політології Придніпровської державної академії будівництва та архітектури

Вєтров Радій Іванович – доктор історичних наук, професор кафедри соціології Дніпродзержинського державного технічного університету

Гула Руслан Володимирович: – кандидат історичних наук, старший викладач кафедри гуманітарних наук Академії сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного (Львів)

Дяченко Ольга Володимирівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри української історії та етнополітики Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Зборець Світлана Вікторівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри соціології Дніпродзержинського державного технічного університету

Книш Григорій Миколайович – кандидат історичних наук, доцент кафедри української історії та етнополітики Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Коломоєць Юрій Іванович – кандидат історичних наук, доцент кафедри української історії та етнополітики Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Кондратюк Тимофій Миколайович – доцент кафедри української історії та етнополітики Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Кондратюк Лідія Федорівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Кривий Іван Опанасович – кандидат історичних наук, доцент кафедри української історії та етнополітики Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Кривошеєва Лідія Миколаївна – кандидат історичних наук, старший викладач кафедри гуманітарних дисциплін Класичного приватного університету(Запоріжжя)

Кузьменко Валентина Володимирівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри українознавства Запорізького національного технічного університету

Лазебник Валентина Іванівна – завідувач відділу Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. Яворницького

Левін Олег Леонідович – кандидат історичних наук, доцент кафедри філософії, соціології та історії Дніпропетровського державного аграрного університету

Михайлюк Олександр Володимирович – доктор історичних наук, завідувач кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національної металургійної академії України

Мороз Володимир Іванович – доктор філософії, доцент, завідувач кафедри філософії, соціології та історії Дніпропетровського державного аграрного університету

Назарова Євгенія Пулатівна – аспірант кафедри історії України Запорізького національного університету

Нікілєв Олександр Федорович – доктор історичних наук, професор кафедри історії України Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Поляков Сергій Іванович – кандидат історичних наук, завідувач кафедри міжнародного права, декан юридичного факультету Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Пушкін Віктор Юхимович – кандидат історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету

Романець Наталія Радомирівна – кандидат історичних наук, доцент, докторант кафедри російської історії Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Рошко Марія Володимирівна – вчений секретар Дніпропетровського історичного музею імені Д. Яворницького

Руденко Станіслав Григорович – кандидат історичних наук, доцент кафедри українознавства Придніпровської державної академії будівництва та архітектури

Cавченко Олександр Іванович – доктор історичних наук, професор кафедри українознавства Запорізького національного університету

Сарнацький Олександр Петрович – доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних економічних відносин Запорізького національного технічного університету

Сіталова Наталя Олександрівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин та світової політики Київського славістичного університету

Шляхов Олексій Борисович – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри української історії та етнополітики Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Щурко Олена Михайлівна – кандидат політичних наук, викладач кафедри гуманітарних наук Академії сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного (Львів)

Яценко Віталій Яковлевич – кандидат історичних наук, доцент кафедри української історії та етнополітики Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

З М І С Т

Вступ………………………………………………………………………………………..3

ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ

Сіталова Н. О. Формування програмних засад діяльності південноукраїнських організацій соціалістів-революціонерів……………………………………………………..

Коломоєць Ю. І. До питання про формування в Швейцарії центру російської політичної еміграції (ХІХ – початок ХХ ст.)……………………………………………….

Шляхов О. Б., Лазебник В. І. На чолі краю: катеринославські губернатори початку ХХ ст. ………………………………………………………………………………………

Сарнацький О. П., Кузьменко В. В. Використання політичною поліцією царизму перлюстрації для боротьби з діяльністю українських політичних партій Наддніпрянщини……………………………………………………………………………………….

Берестень Ю. В., Левін О. Л. Німецькі колоністи та меноніти Півдня України у пошуках політичної ідентичності та орієнтації: вибори до І Державної думи……….

Мороз В. І., Рошко М. В. Російські ліві соціал-демократи напередодні і у роки Першої світової війни (1912–1917 рр.)…………………………………………………..

Савченко О. І. Українська соціалістична періодика в Канаді у роки Першої світової війни…………………………………………………………………….

Кривошеєва Л. М. Союз визволення України: формування політичних основ української державності…………………………………………………………

Назарова Є. П. Діяльність політичних партій національних меншин Півдня України в умовах Першої світової війни (1914 – лютий 1917 р.)………………………………

Михайлюк О. В., Бабічева О. С. Продовольча проблема та соціально-політичне життя Катеринославщини в першій половині 1917 р………………………………..

Яценко В. Я. Участь політичних партій у муніципальній кампанії в Катеринославі влітку 1917 р…………………………………………………..

Вєтров Р. І., Зборець С. В. Про чисельність меншовиків в Україні у 1917–1924 рр. …

Романець Н. Р. Нові акценти у репресивній політиці Радянської влади в українському селі у 1933–1936 рр………………………………………………………………….

Нікілєв О. Ф. Політика економії ресурсів за часів М. Хрущова та результати її втілення у сільському господарстві України………………………………………

Білополий В. В., Руденко С. Г. Соціальні та політичні трансформації українського суспільства за роки незалежності……………………………………………..

Гула Р. В., Щурко О. М. Маніфест освіченого консерватизму «Право і правда» М. Міхалкова як спроба відродження та трансформації монархічної ідеології в Росії на сучасному етапі………………………………………………………………

Кондратюк Т. М., Кондратюк Л. Ф. Українсько-польський діалог у світлі євроінтеграційної перспективи України………………………………………………………

РЕЦЕНЗІЇ

Книш Г. М. Україна: революційний, буремний 1918 рік. В. Ф. Солдатенко. Україна в революційну добу: іст. есе-хроніки…………………………………………

Кривий І. О., Дяченко О. В. В. І. Головченко, В. Ф. Солдатенко. Українське питання в роки Першої світової війни………………………………………………….

СПОГАДИ

Пушкін В. Ю. Людина яскрава і незвичайна………………………………………

З НАУКОВОЇ СПАДЩИНИ

Поляков С. І. Вступна стаття: «Захистити ім’я та справу Леніна»: замість передмови………………………………….

Черненко А. М. Про Леніна - правду. Ответ клеветникам………….

Наші автори………………………………………………………………………..

Зміст……………………………………………………………

Наукове видання