Право—користування—чужою земельною—ділянкою--для с/г потреб (емфітевзис)та

114.Назвіть та охарактеризуйте суттєві умови договору купівлі-продажу. Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну. Доки сторони не дійдуть згоди щодо цих двох умов, договір не може вважатися укладеним, незважаючи на погодження усіх можливих інших умов (строк, місце, спосіб виконання тощо).Інші умови також можуть набути значення істотних, якщо щодо них за заявою однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Так, у разі продажу товарів у кредит з наступним погашенням платежів встановлення у договорі строку повернення кредиту набуває значення істотної умови. У чинному законодавстві немає переліку того майна, що може становити предмет договору купівлі-продажу. У ст. 224 ЦК УРСР лише зазначено, що за цим договором передається майно. У новому ЦК України застосовується термін "товар". Тому надалі ми будемо вживати термін "товар" у розумінні, тотожному термінам "майно", "річ". Проте, як відомо, термін "майно" у законодавстві та цивільно-правовій науці має різні значення. В одних випадках під майном розуміють індивідуально-визначені або визначені родовими ознаками речі, а також певні зобов'язальні права, в інших — сукупність прав та обов'язків. Відповідно до п. 2 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права, до договору купівлі-продажу яких застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути окремі речі або їх сукупність (об'єкти природи або створені людиною матеріальні блага), а також певні зобов'язальні права, пов'язані з можливістю реалізації зафіксованих у них повноважень на отримання майнових вигод (зафіксованих, зокрема, у цінних паперах).

115.Особливості купівлі-продажу в зовнішньоекономічному обігу. Основні принципи, умови та порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі торгівлі, встановлені ЗУ"Про зовнішньоекономічну діяльність", іншими численними актами законодавства України та міжнародними актами. В новому ЦК відсутні норми про такі договори. Відповідно до ст. 1 ЗУ"Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір— це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів господарської діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. В міжнародній практиці контрагенти, як правило, називають угоди купівлі-продажу контрактами в розумінні, ідентичному договорові купівлі-продажу чи іншому відповідному договорові. Учасниками (продавцями і покупцями) зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу можуть бути суб'єкти, перелічені ЗУ,а саме:фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно із законами України і постійно проживають на її території;юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцеперебування на території У, в тому числі юридичні особи, майно та (або) капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами У, але мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами У не заборонено здійснювати господарську діяльність;структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України, філії, відділення тощо, але мають постійне місцезнаходження на території У;спільні підприємства з участю суб'єктів господарської діяльності У та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в У і які мають постійне місцезнаходження на її території;інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами У;Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління. Таким чином, сторонами в зовнішньоекономічному договорі купівлі-продажу можуть бути лише ті особи, які мають спеціальну правоздатність щодо укладення такого договору відповідно до законів У та (або) закону країни, де його укладено. Фізичні особи для укладення зовнішньоекономічних угод повинні мати достатню цивільну дієздатність, а якщо ці угоди є підприємницькою.

116.Особливості купівлі-продажу нерухомого майна. Договір купівлі-продажу нерухомого майна відповідні особливості.Суворі вимоги чинного законодавства до дотримання форми договору пояснюються важливістю житлового будинку і квартири як об'єкта права приватної власності. Договір купівлі-продажу житлового будинку чи квартири обов'язково повинен бути нотаріально посвідченим і підлягає державній реєстрації.Договір купівлі-продажу житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки та іншого нерухомого майна укладається за місцезнаходженням будівлі.При посвідченні договору продавець зобов'язаний надати документи, які підтверджують його право власності на майно, яке відчужується: нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, зареєстрований на біржі; свідоцтво про право власності, видане при приватизації житлового приміщення органами приватизації; договір довічного утримання; свідоцтво про право власності на частину в спільному майні подружжя; свідоцтво про придбання будинку на публічних торгах; свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомості та інші правовстановлюючі документи.Якщо будинок належить подружжю на праві спільної власності, необхідна взаємна згода їх на його продаж. Така згода має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Якщо продавцеві належить частина будинку або квартири на праві спільної власності, необхідно надати доказ про відмову співвласників від переважного права купівлі цієї частки.Продавець зобов'язаний надати довідку-характеристику з Бюро технічної інвентаризації, яка містить характеристику будівлі, а якщо в населеному пункті інвентаризація не проведена, то довідку виконкому відповідної Ради.Нотаріус зобов'язаний перевірити відсутність заборони на відчуження будинку чи арешту. Заборона на відчуження може бути, наприклад, у зв'язку з укладенням продавцем договору під заставу житлового будинку. Якщо покупець дав згоду придбати будинок і відповідати за зобов'язаннями продавця, то за згодою кредитора такий договір може бути посвідчений. Довідка про відсутність заборони дійсна протягом трьох місяців. Для запобігання можливій недобросовісності продавця таку довідку потрібно вимагати для надання напередодні посвідчення договору.Ціна будинку, що продається, визначається угодою сторін, але не може бути меншою за балансову оцінку, яку зазначено в довідці-характеристиці.Після посвідчення договору купівлі-продажу покупець зобов'язаний звернутись до Бюро технічної інвентаризації і перереєструвати на себе придбане домоволодіння.Покупець має право заявити претензію за недоліками в будинку, якщо їх було виявлено не пізніше ніж за три роки з дня передачі будинку покупцеві, а якщо день передачі установити неможливо — з дня укладення договору купівлі-продажу.

117.Особливості участі в цивільних правовідносинах цінних паперів як об’єктів цивільних прав. Цінні папери–це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або %, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Цінний папір відрізняється від інших документів тим, що він завжди є документом майнового характеру. Цінний папір – такий документ, пред’явлення якого потрібне для здійснення засвідченого ним майнового права. Однією з головних ознак цінного паперу є те, що в ньому мають бути чітко засвідчені права володіння або відносини позики чи визначені ті юридичні можливості, на здійснення яких має право законний володілець цінного паперу. Залежно від способу визначення уповноваженої особи цінні папери можуть бути іменними або на пред’явника. Існують такі групи цінних паперів: пайові цінні папери, боргові цінні папери, похідні цінні папери, товаророзпорядчі цінні папери. Законом можуть визначатися також інші групи цінних паперів.

118.Дайте визначення договору підряду та охарактеризуйте його.В чому полягає правова специфіка цього договору. За договором підряду одна сторона (підрядник)зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку,переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл.Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором,залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник.. Підрядник зобов’язаний вживати усіх заходів щодозбереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Підрядник зобов’язаний своєчасно попередити замовника:1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботивідмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

120.Дайте правову характеристику договору про спільну діяльність.В чому полягає його специфіка. За теорією цивільного права спільна діяльність в широкому розумінні може здійснюватись у двох формах із виникненням при цьому двох видів зобов'язань.По-перше,учасники можуть обрати організаційно-правову форму здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи. В цьому разі відносини, що виникають між учасниками, оформляються договором про спільну діяльність. По-друге, спільна діяльність учасників може бути спрямована на співробітництво в межах самостійного суб'єкта права - юридичної особи. В цьому разі між учасниками укладається засновницький договір, який не тільки регулює їх спільну діяльність, а й визначає правовий статус створеної ними з цією метою юридичної особи. Згідно зі ст. 1130 ЦК за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.Частина 2 ст. 1130 ЦК України вказує на існування двох різновидів договору про спільну діяльність:-договір простого товариства;-договір про спільну діяльність, що не передбачає об'єднання вкладів учасників.За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

119.Дайте визначення та правову характеристику найму(оренди). Чому позичку віднесено до відносин по найму. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні.Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.Предметом договору найму можуть бути майнові права. Наймодавець зобов’язаний передати наймачеві річ укомплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.Наймодавець зобов’язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.Наймач зобов’язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані. Передання у найм речі, що була застрахована наймодавцем, не припиняє чинності договору страхування.Договором або законом може бути встановлений обов’язок наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм. Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.Договір позички є безоплатним.Безоплатність може випливати з суті взаємовідносин сторін. Зокрема, це виражається в певних діях, особливо якщо і раніше вони мали безоплатний характер.Закон ставить вимогу щодо письмової форми договору позички, укладеного з участю юридичних осіб. При цьому не має значення правовий статус іншого контрагента. Ним може бути як фізична, так і юридична особа.Договір позички будівлі або іншої капітальної споруди строком на один рік і більше укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Договір позички транспортного засобу за участі фізичної особи також укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. За своєю природою позичкою опосередковуються відносини найму, тому до договору позички можуть застосовуватись положення, що регулюють договір найму та окремі його види. Це стосується предмету договору.

121.Договір банківського вкладу: поняття, зміст, права й обов’язки сторін. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.. Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов’язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.. Укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом підтверджуються ощадною книжкою.В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред’явлення ощадної книжки у банк.

122.Договір будівельного підряду.Правова специфіка цього договору. За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх..Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта. Власником об’єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором. Підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов’язана надати відповідну документацію.Страхування об’єкта будівництва або комплексу робіт здійснюється підрядником або замовником відповідно до законодавства Сторона, на яку покладається обов’язок щодо страхування, має надати другій стороні в порядку, встановленому договором, докази укладення нею договору страхування, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики.. Підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об’єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.

123.Договір майнового найму (оренди). Правова характеристика. Правовідносини найму виникають на підставі договору. Як зазначається в ст.256 ЦК,за договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату. Цей договір є консесуальним, сплатним і двостороннім. Важливою особливістю договору майнового найму є те, що на його підставі майно переходить до наймача у користування, а не у власність, повне господарське відання чи оперативне управління, як це має місце за договором купівлі-продажу, поставки, позики тощо. Проте здійснення права користування пов'язане з необхідністю володіння майном. Тому слід визнати, що наймач набуває також право володіння набутим майном і, крім того, в силу договору наймач набуває деякі права по розпорядженню найнятим майном. Наприклад, наймач, виконуючи свій обов'язок підтримувати найняте ним майно у справному стані, може передавати річ у ремонт, а у випадках, передбачених законом або договором, наймач може здавати найняте майно в піднайм, тобто він має і право розпорядження. Проте права наймача по володінню, користуванню і розпорядженню обмежені законом і договором. За договором майнового найму зобов'язання між наймодавцем і наймачем виникає з того часу, коли сторони досягли згоди, а не з моменту передачі майна у користування, тобто даний договір є консесуальним. Звідси наймач вправі витребувати від наймодавця обумовлене договором майно, коли наймодавець надає його наймачеві. З моменту укладення договору в наймача виникає обов'язок прийняти обумовлене договором майно і вносити за користування ним плату. Отже, договір є сплатним, крім того, це двосторонній договір, тобто такий, що породжує права і обов'язки для кожної із сторін договору.Сторонами в договорі майнового найму є наймодавець і наймач. Наймодавець надає майно, яке належить йому на праві власності, а наймач одержує майно в тимчасове сплатне користування. Наймодавцями і наймачами можуть бути як громадяни, так і організації в межах їхньої правосуб'єктності. Об'єктом договору можуть бути лише індивідуально визначені речі, споживна вартість яких передається поступово і які в цивільному праві називаються неспоживними. Це зумовлено змістом самого договору майнового найму, за яким наймач після закінчення строку договору або його припинення достроково зобов'язується повернути те саме майно в натурі. Об'єктом договору не може бути індивідуально визначене майно, вилучене або обмежене у цивільному обороті, а також те майно, яке не може перебувати у власності того чи іншого суб'єкта права власності.

124.Окремі види договорів найму (оренди): найм (оренда) земельної ділянки, будівлі або іншої капітальної споруди, транспортного засобу. Прокат—це різновид майнового найму, тому низка норм ЦК про майновий найм поширюється і на договір прокату. За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк. Предметом прокату можуть бути індивідуально визначені рухомі речі, які використовують для задоволення побутових невиробничих потреб.Предмет прокату може використовуватися також для виробничих потреб, коли це встановлено договором. Залежно від предмета прокату не всі громадяни можуть бути наймачами. Так, для одержання напрокат автомобіля, катера необхідно, крім паспорта, мати посвідчення на право керування. Наймач не має права на укладення договору піднайму. Не має він і переважного права на придбання речі у разі її продажу наймодавцем. Договір прокату є договором про приєднання. Він укладається в усній формі, але при цьому, як правило, наймодавець видає письмовий документ, наприклад квитанцію. У місцях масового відпочинку предмети прокату видаються в погодинне користування після пред'явлення громадянином-наймачем паспорта або під грошовий завдаток. Письмова форма обов'язкова у випадках, коли цього вимагають типові договору прокату. Наймодавцю надається право встановлювати типові умови договору, але ці договори не можуть порушувати прав наймачів, визначених Цивільним кодексом України про найм. Плата за користування річчю встановлюється тарифами наймодавця. При укладенні договору на строк до 30 діб наймач вносить повну вартість прокату згідно з прейскурантом. За прокат на більший строк оплата проводиться помісячне, а плата за прокат на місці - - за погодинним графіком. Для відносин побутового прокату характерне те, що при укладенні договору наймодавець зобов'язаний у присутності наймача перевірити справність майна, що здається в найм, і ознайомити його з правилами технічної експлуатації складних предметів. Тим самим посилюються гарантії наймача щодо передачі йому речі належної якості та надійного використання її. Сторони, визначаючи строки договору прокату, можуть керуватися відповідними типовими договорами і Правилами побутового прокату. На відміну від звичайного договору майнового найму наймач за договором прокату вправі без пояснення причин у будь-який час розірвати договір і повернути майно наймодавцеві. При цьому плата, сплачена за весь строк дії договору, зменшується відповідно до тривалості користування річчю. Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо не доведе, що її пошкодження сталося з вини наймача.Лізинг.За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

125.Договір оренди державного та комунального майна: поняття,сторони,умови. Відносинам оренди державного (комунального) майна присвячений, окрім загальних положень ЦК та ГК України, спеціальний акт законодавства - Закон України від 10 квітня 1992 р. № 2269-ХП "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції Закону від 14 березня 1995 р.), а також численні підзаконні нормативні акти. Загальне поняття оренди сформульовано в ЗУ"Про оренду державного та комунального майна". Відповідно до цієї статті орендою визнається засноване на договорі строкове платне користування майном, що необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.Об'єктами оренди за даним Законом є:• цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів(філій, цехів, дільниць).Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), з наданою йому земельною ділянкою,на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс;•грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування НБУ, а інші оборотні матеріальні засоби викуповуються орендарем;•нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств;•майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації). Орендодавцями є: 1.Фонд державного майна У, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук У;2.органи, уповноважені ВР АРК та органами місцевого самоврядування управляти майном, -щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить АРК або перебуває у комунальній власності;3.підприємства -щодо окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого), а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна.Фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна, до його укладення зобов'язана зареєструватись як суб'єкт підприємницької діяльності. Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);термін, на який укладається договір оренди;орендна плата з урахуванням її індексації;порядок використання амортизаційних відрахувань;відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань;відповідальність сторін;страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.Термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

126.Особливості об’єкту оренди за договором оренди державного та комунального майна. Об'єктами оренди є:•цілісні майнові комплекси підприємств,їх структурних підрозділів(філій,цехів,дільниць).Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг),з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс;•грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування НБУ, а інші оборотні матеріальні засоби викуповуються орендарем. Порядок викупу оборотних матеріальних засобів та використання грошових коштів, одержаних від їх викупу, а також грошових коштів, наданих орендареві на умовах кредиту відповідно до цієї статті, визначаються КМУ;•нерухоме майно та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств;•майно,що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації.Особливістю об`єктів оренди державного та комунального майна є те, що Закон «Про оренду державного та комунального майна» містить перелік об`єктів які не можуть підпадати під оренду:цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць),що здійснюють діяльність пов'язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів;цілісні майнові комплекси казенних підприємств; цілісні майнові комплекси структурних підрозділів(філій, цехів, дільниць) казенних підприємств, що здійснюють діяльність пов'язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів;об'єкти державної власності,що мають загальнодержавне начення і не підлягають приватизації (крім пам'яток культурної спадщини), а також об'єкти, включені до переліку об'єктів права державної власності,що не підлягають приватизації,затвердженого ЗУ"Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", які випускають підакцизну продукцію, крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну продукцію, переданих в оренду до набрання чинності ЗУ"Про внесення змін до ЗУ"Про оренду державного та комунального майна".

127.Договір на виконання будівельних і монтажних робіт. Це угода між замовником і підрядчиком, відповідно до якої організація-підрядчик зобов'язана побудувати передбачений договором об'єкт згідно з проектно-кошторисною документацією в обумовлені договором строки, а організація-замовник зобов'язана забезпечити належні умови для будівництва (передати проектно-кошторисну документацію, своєчасно забезпечити фінансування, оформити потрібні дозволи тощо), а також прийняти побудований об'єкт і оплатити його вартість за кошторисом.Цей договір укладається як між юридичними особами, так і з участю громадян, і має консесуальний, двосторонній і сплатний характер.Предметом договору є побудований відповідно до затвердженої документації об'єкт, зданий державній комісії і підготовлений до експлуатації.За чинним законодавством сторони в договорі на виконання будівельних робіт — замовник і підрядчик — це організації, наділені правами юридичної особи, або громадяни (фізичні особи).Зміст договору становлять його умови про права і обов'язки сторін. Оскільки цей договір є двостороннім, то в ньому обидві сторони наділені і правами, і обов'язками.

Право—користування—чужою земельною—ділянкою--для с/г потреб (емфітевзис)та—для--забудови 6 страница