В Excel є велика кількість убудованих функцій, що дозволяє спростити організацію обчислень. Використати убудовані й додаткові функції можна двома способами: набираючи звертання до них безпосередньо на клавіатурі, або за допомогою команди Функція з меню Вставка. Другий спосіб незамінний, якщо ви знаєте ім'я функції, але не помнете, які в неї аргументи й (або) їхній порядок. Помітимо, що багато фінансових функцій мають три й більше параметри, тому для додаткового контролю рекомендуємо використати другий спосіб, особливо, якщо під рукою немає необхідної довідкової літератури.
Вибравши команду Функція, ви побачите перше діалогове вікно Майстер функцій (мал. 8).
Рис. 8 - Перше діалогове вікно Майстер функцій
Для швидкого пошуку функції вкажіть спочатку її категорію в списку Категорія, при виконанні практичних робіт використається категорія "Фінансові". Рекомендуємо також використати категорію "10 недавно використалися", склад якої ясний з її назви.
Далі знайдіть ім'я функції, що цікавить вас, в упорядкованому за алфавітом списку Функція. На жаль, імена фінансових функцій (для більшості користувачів) важко запам'ятовуються (наприклад, як розшифрувати ім'я МВСД), тому варто використати інформацію в нижній частині вікна. Там наведений синтаксис використання функції й коротка довідка про призначення функції, виділеної курсором. За допомогою кнопки Довідка по цій функції можна одержати додаткову інформацію про цю функцію. Для відмови від роботи з убудованою функцією потрібно нажати кнопку Скасування.
На малюнку 1 обрана функція АСЧ у категорії Фінансові. Після натискання кнопки ОК (або клавіші Еnter) в активному осередку з'явиться знак рівності й ім'я обраної функції з порожніми дужками, а потім відкриється друге діалогове вікно Майстер функцій (мал. 9). 
Рис. 9 - Друге діалогове вікно Майстер функцій
Це вікно призначене для уведення аргументів обраної функції. Якщо значення аргументу задається за допомогою посилання на осередок (інтервал), то праворуч від поля уведення з'являється поточне значення аргументу (інтервал значень). Значення функції при заданому наборі значень аргументів також з'являється у відведеному для цього поле. Ми свідомо не приводимо тут імена полів діалогових вікон і місця їхнього розташування, тому що вони міняються від версії до версії програми Ехсе1.
Для тих, хто любить використати спеціальні комбінації клавіш, повідомимо, що, якщо ви помнете ім'я потрібної функції, але не помнете її аргументів або порядку їхнього проходження, натисніть клавіші Сtrl+А. Відразу відкриється друге діалогове вікно Майстер функцій.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1.
АМОРТИЗАЦІЯ МАЙНА
Розрахунок амортизаційних відрахувань на підприємстві служить декільком різним цілям:
- обчисленню підлягаючому оподаткуванню прибутку - амортизаційні відрахування ставляться на собівартість продукції й, тим самим, зменшують суму податку;
- обчисленню прибутку акціонерної компанії, використовуваної для виплати дивідендів по простих акціях;
- нагромадженню власних засобів для інвестицій у розширення й модернізацію виробництва;
- визначенню балансової вартості майна.
Найбільш простим є метод рівномірного нарахування амортизації, тобто списання вартості майна рівними сумами протягом нормативного періоду експлуатації. В умовах інфляції цей метод приведе згодом до істотного заниження собівартості продукції (тому що списується вартість покупки встаткування без індексації), тому в цих умовах підприємству вигідна прискорена амортизація, коли в перші роки експлуатації списуються більша частка вартості майна. Цей метод також дозволяє стимулювати швидку обновляемость устаткування.
В Ехсel є п'ять убудованих функцій, які дозволяють обчислювати амортизаційні відрахування різними методами. Нижче в таблиці 10 перераховані основні аргументи, використовувані в цих функціях:
Таблиця 10
Основні аргументи функцій
| Аргумент | Назначение |
| нач_ стоим | начальна вартість актива |
| ост_ стоим | залишкова вартість актива |
| срок | строк служби актива |
| период | номер року служби |
Нижче в тексті наведена таблиця 11, у якій зазначені найменування функції, її аргументи й назва методу амортизації, реалізованого даною функцією. Якщо деякий аргумент є необов'язковим (може бути опущений), він указується в таблиці у квадратних дужках. Варто звернути увагу на той факт, що в русифікованій версії Ехсеl як роздільник у списку аргументів функції використається символ "; ".
Зробимо деякі пояснення до наведеного далі таблиці функцій, що стосуються використання необов'язкових параметрів.
Таблиця 11
Список функций для расчета амортизации
| Функція | Аргументи | Спосіб амортизації |
| АПЛ (АМР) | (нач_стоим; ост_стоим; срок) | рівномірна |
| АСЧ (АМГД) | (нач_стоим; ост_стоим; срок; период) | правило суми років |
| ФУО (ДОБ) | (нач_стоим; ост_стоим; срок; период[;месяц]) | метод фіксованого відсотка |
| ДДОБ | (нач_стоим; ост_стоим; срок; период[; коэф]) | метод подвійного відсотка |
| ПУО (ПДОБ) | (нач_стоим; ост_стоим; срок; нач_период; кон_период[; коэф]) | метод подвійного відсотка |
Якщо актив був прийнятий на баланс у середині року, то в методі фіксованого відсотка (функція ФУО (ДОБ)) амортизаційне відрахування може бути визначене більш точно, якщо вказати кількість місяців експлуатації в першому році (параметр місяць). За замовчуванням цей параметр покладається рівним 12.
Функція ДДОБ має необов'язковий параметр [коэф], значення якого за замовчуванням дорівнює 2. При цьому значенні виходить стандартний метод подвійного відсотка. Якщо задати цей параметр, рівним, наприклад, 3, то вийде метод потрійного відсотка.
Функція ПУО (ПДОБ) реалізує той же алгоритм, що й функція ДДОБ, але дозволяє розрахувати амортизаційні відрахування за період, границі якого задані. Границі періоду й строк експлуатації повинні бути задані в тих самих одиницях (днях, місяцях або роках).
