Як відомо, охорона праці спрямована на запобігання травматизму й забезпечення сприятливих виробничих умов. Принцип, що розділяється всіма країнами, які входять в ЄС – відповідність національних систем охорони праці до нових технологій та систем організації праці, що означає визнання зростаючої ролі охорони праці.
Керівні органи ЄС прагнуть до об’єднання зусиль держав-членів Євросоюзу в цій області: видаються нормативні документи з охорони праці, що охоплюють різні аспекти виробничої діяльності, зокрема, вони включаються в національні закони з охорони праці, постійно підвищуючи планку вимог щодо її умов.
Для практичного втілення в життя положень стратегії Єврокомісія використовує всі наявні інструменти (законодавче регулювання, соціальний діалог, практику корпоративної соціальної відповідальності, економічні стимули).
Усі країни-кандидати для вступу до Євросоюзу провели реформування трудового законодавства для узгодження з нормами ЄС та для його більшої адаптації до змінних потреб ринків праці. Така адаптація є постійним процесом, у якому мають брати активну участь соціальні партнери.
Європейська фундація з поліпшення умов життя і праці (European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions, EUROFOUND – установо Європейського Союзу, головний офіс якої знаходиться в Дублі Ірландія. Вона була створена в травні 1975 р. Європейською Радою, щоб допомогти поліпшити умови життя і роботи в Європі. Фундація фокусується на управлінні науковими дослідженнями, збором інформації та наданні відомостей про його результати, підтримує цілий ряд спеціалізованих операцій моніторингу та оцінки умов життя і праці в Європі.
Європейське агентство з безпеки й охорони здоров'я на роботі (European Agency for Safety and Health at Work, EU-OSHA). Агентство виступає в якості каталізатора для розробки, аналізу та поширення інформації, що підвищує безпеку і здоров’я праці в Європі. Поряд з розробкою всеохоплюючої системи безпеки праці на веб-сайтах, агентство також здійснює кампанії та активну видавничу програму, де охоплює широке коло проблем охорони праці. Національні координаційні центри слідкують за охороною праці в своїх країнах, координують і поширюють інформацію в Агентство на рахунок своїх країнах. Крім того, Агентство співпрацює з широким колом партнерів, у тому числі Європейською Комісією, іншими європейськими організаціями та вропейськими соціальними партнерами, а також з міжнародними організаціями та медичними організаціями по всьому світу.
Агентство очолює Директор, а головним органом є Правління до складу якого входять представники уряду, роботодавців і працівників з 27 держав-членів і представників Європейської Комісії.
Інститут Європейського Союзу досліджень безпеки (European Union Institute for Security Studies (ISS)) – є паризьким агентством ЄС із загальної зовнішньої політики і політики безпеки. Його цілі полягають в розробці загальної культури безпеки для ЄС. EUISS є автономною установою з повною інтелектуальною свободою. Дослідженя інституту з питань безпеки мають велике значення для ЄС, і слугують основою для обговорень.
Директива 89/391ЄС «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників»
Основним законодавчим актом про охорону праці у відповідності зі статтею 118а Римської угоди є рамкова Директива 89/391/ЄС «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників», що вступила в силу 1 січня 1993 року.
Метою Директиви 89/391/ЄС є «Впровадження заходів для заохочення удосконалення у сфері безпеки і захисту здоров'я працівників під час роботи. Відповідно до цього вона містить загальні принципи щодо запобігання професійним ризикам, захисту безпеки і здоров'я, виключення ризику і нещасних випадків, інформування, консультацій, пропорційної участі відповідно до національного законодавства та/або практики, навчання працівників та їх представників, а також загальні правила впровадження названих принципів».
Рамкова Директива вказує, що, вищий на момент її прийняття рівень вимог у державах-членах ЄС був прийнятий як мінімальний рівень вимог при узгодженні національних законодавств з охорони праці.
Рамкова директива містить багато принципових моментів, які можна стисло описати в такий спосіб:
• Загальне завдання з поліпшення виробничого середовища та відповідні обов'язки покладаються на держави-члени ЄС і роботодавців.
• Поняття виробничого середовища охоплює, поряд із традиційною фізичною безпекою, також організацію роботи, соціальні відносини на робочих місцях.
• Завданнями охорони праці є не тільки запобігання фізичної шкоди (нещасні випадки та професійні захворювання), але також зниження навантаження на працівників і створення морально здорових умов праці.
Головний зміст рамкової Директиви такий.
У Директиві встановлюють загальні обов'язки роботодавців і працівників, націлені на поліпшення охорони праці, а також права працівників, пов'язані з їхньою участю в вирішенні питань охорони праці. Зазначені в Директиві заходи націлені на поліпшення існуючих умов і підвищення рівня охорони праці. На перший план висувається визначення цілей і завдань, а не строгих конкретних норм поведінки. Окрім завдань по запобіганню та усуненню небезпек, у Директиві зазначені і засоби, які застосовуються для досягнення поставлених цілей. Вони включають принципи превентивних заходів, перелічені в статті 6 Директиви, такі як запобігання небезпек, усунення небезпек на стадії їхнього виникнення, розробка єдиної і всеосяжної превентивної політики, а також першочерговість колективних заходів захисту в порівнянні з індивідуальними заходами. Крім цього, Директива містить положення про організацію захисту та профілактичні заходи. Працівники також мають право бути вислуханими і брати участь у прийнятті рішень з охорони праці. Крім того, роботодавець зобов'язаний інформувати та інструктувати працівників і ознайомлювати їх з питаннями безпеки праці. Директива містить також положення про обов'язок працівників піклуватися про безпеку й здоров'я як самого себе, так і інших людей. Директива наводить перелік основних обов'язків працівників з охорони праці. Кожен працівник зобов'язаний піклуватися про безпеку і здоров'я, як власне так і інших людей, відповідно до набутої підготовки та інструкцій, наданих йому роботодавцем.
