Боргова криза та її вплив на зовнішньоекономічні зносини

 

Якщо для всього світу фінансова криза стала бідою, тоді як КНР ця криза надала нові шанси. Нинішня криза чітко виявила тенденцію здорового і постійного розвитку економіки КНР Зростання внутрішнього споживання в Китаї досягне 13,3 %, – вважає головний економіст американської фінансової компанії «Голдман Сакс» Дж. О’Ніл [11]. Інфляція в Китаї близька до нуля, національна валюта відносно долару не знижувалася, а банківське кредитування промисловості та інфраструктурного будівництва переживає бум – воно у порівнянні з докризовим часом збільшилося. Цьому сприяє, зокрема, низький рівень використання коштів, запозичених у приватного сектору, та невисока залежність фінансової системи від зовнішніх ризиків.

Китайське керівництво спромоглося запозичити із західного досвіду лише необхідні елементи, і повернути їх на свою користь. Китай ніколи не стискав своєї грошової маси. Натомість з самого початку уряд КНР встановив незмінність слабкого курсу юаня відносно долару, що давало змогу при кожній операції досягати кратної вигоди з китайського експорту. Нарешті, Пекін жорстоко контролює свій «багатий клас», який виконує стратегічні завдання Китаю, а не виводить гроші з країни під будь-яким приводом. Як зазначають дослідники, «…Китай на фоні глобальної кризи демонструє зовсім не падіння ВВП, а 8-відсоткове економічне зростання. Навіть скромні антикризові паростки в Євросоюзі та Японії йдуть за рахунок китайських замовлень» [34, с. 231].

До фінансової кризи яскравий прояв протекціонізму ЄС на адресу Китаю було відображено в антидемпінгу. Так, у грудні 2009 р. Європейська Комісія подовжила штрафне мито стосовно завезення китайського шкіряного взуття до ЄС ще на 15 місяців [52].

На економічно депресивному фоні така ситуація могла погіршитися. З півночі на південь, із заходу на схід у Європі піднімається протекціонізм, що пояснюється рівнем економічного розвитку цих країн і їхньою індустріальною структурою.

Китай відправив делегацію до Європи для придбання товарів і технологій, головна мета якої полягає в приборканні протекціонізму на адресу Китаю в Європі. На тлі важкого економічного становища, що виникла після Другої світової війни, піднявся протекціонізм в усьому світі, що завдає шкоди Китаю, лідеру-експортеру у світі. ЄС – найбільший торговельний партнер для Китаю, до речі, збільшення китайсько-європейського товарообігу на 10 % вище китайсько-американського товарообігу. Ця дипломатична ініціатива допоможе послабити дисбаланс товарообігу. У порівнянні з США і Японією політика про експорт технологій у ЄС порівняно вільніша. Протягом довгого часу частка імпортованих технологій з Європи займає майже половину від загального обсягу запозичених технологій [23, с. 562].

У компаній країн-членів ЄС викликає серйозне занепокоєння посилення конкурентного тиску з боку китайських експортерів майже в усіх галузях виробництва товарів, насамперед, трудомістких та низько-технологічних, як на спільному ринку ЄС, так і на зовнішніх ринках, на яких європейські виробники тривалий час займали провідні позиції. Використовуючи потенціал стратегічного партнерства з ЄС та приділяючи суттєву увагу вивченню його досвіду здійснення внутрішньої та зовнішньоекономічної політики, КНР рухається власним шляхом та вже став для Європейського Союзу головним викликом ефективності єдиної торговельної політики, що обумовлено, у тому числі, виникненням у нього вперше значного зовнішньоторговельного дефіциту в сфері експорту-імпорту товарів.

При цьому інститути ЄС не змогли спрогнозувати настання таких несприятливих наслідків у економічних відносинах з країнами, що розвиваються своєчасно визначити масштаби негативних тенденцій та системно задіяти правові механізми їх мінімізації.

Так, до окремих заходів оптимізації ситуації можна віднести тимчасове призупинення, яке діяло до кінця 2008 р., права Китаю на використання спеціального правового інструментарію «acquis communautaire», зокрема, Генеральної системи преференцій, щодо якої він є другим за обсягами бенефіціаром. Враховуючи односторонній характер запровадження таких преференцій, згідно ст. 14 відповідного Регламенту [45], було прийняте рішення щодо їх вилучення стосовно імпорту певного переліку товарів з різних країн. Саме китайські товари зазнали найбільших вилучень, які, однак, за своєю правовою природою не є санкціями.

За результатами публічного обговорення в ЄС стану розвитку двосторонньої торгівлі як європейські компанії, так і Європейська Комісія визнали, що вона, значною мірою, гальмується Китаєм через запровадження торгових бар’єрів та неповну імплементацію міжнародно-правових зобов’язань, прийнятих при вступі до СОТ. Серед порушень останніх слід назвати такі: нетарифні бар’єри, запровадження законодавчих вимог щодо обов’язкової наявності так званого «місцевого компоненту» в низці сфер, надання державою субсидій пріоритетним галузям економіки, здійснення державної промислової політики, спрямованої на підтримку внутрішнього виробництва та стримування експорту [77].

В січні-червні 2009 р. товарооборот між Китаєм і ЄС склав 219,4 млрд. дол. США, що на 17,3 млрд. дол. США більше в порівнянні з аналогічним періодом 2008 року, коли ще не настала глобальна фінансова криза. Ці дані надав на симпозіумі спільної дослідницької групи з торговельно-економічного питання в рамках круглого столу Китаю і ЄС, що відбувся в Шанхаї, начальник департаменту Європи Міністерства комерції КНР Сунь Юнфу. Дані Мінкомерції Китаю також показують, що за перші три місяці 2010 р. року Китай вийшов на друге місце в рейтингу експортних ринків ЄС. У першому півріччі 2011 року ЄС займав лідируючу позицію в експорті Китаю, його частка виявилася на 2,3 % більше, ніж США. В той же час ЄС займав друге місце в імпорті Китаю, поступившись Японії лише на 0,4 %. Крім того, в першому півріччі 2010 р. обсяг практичних інвестицій ЄС до Китаю склав 3,4 млрд. дол. США з приростом на 19 %, обсяг практичних інвестицій Китаю в ЄС – 388 млн. дол. США з приростом на 97 % [64].

Оптимізації правового режиму опосередкованого виходу на ринок континентального Китаю для європейських суб’єктів транскордонної комерційної діяльності може суттєво сприяти такий інструмент, як Домовленість про тісне економічне партнерство між КНР та Гонконгом (Сянганом), що, незважаючи на відсутність статусу суверенних держав у сторін, можна визнати Угодою про зону вільної торгівлі, вперше укладеною КНР у двосторонньому форматі.

При цьому, в процесі розробки окремої стратегії розвитку відносин ЄС з Гонконгом до 2013 р. Європейська Комісія акцентує увагу на тому, що він відіграє функцію «брами» для значної кількості компаній з країн-членів ЄС, які шукають нові виходи на ринок континентального Китаю. У свою чергу, зростає роль Гонконгу й для реалізації можливостей компаній з континентального Китаю на ринку ЄС.

Отже, економічна співпраця між Китаєм і ЄС демонструє великий потенціал, не зважаючи на кризу. Відтак зовнішня політика Китаю дедалі більше спрямовується на пошук партнерів, які могли б сприяти втіленню амбітних планів китайського керівництва та підтримували положення про домінуючу роль ООН та мультиполярність міжнародної системи.

Донедавна таким союзником Китаю видалася Російська Федерація. Понад те, російській еліті імпонувало те, що таке союзництво завжди можна було інтерпретувати як підтримку Росії Китаєм, а не навпаки. Однак, наразі стає очевидним, що Росія дедалі більше зсувається на периферію міжнародної системи, але говорити про ефективність такого союзництва наразі доводиться все менше. Вочевидь, якщо Росії воно ще потрібне, то Китай вже переріс свого партнера. До того ж, і без того підточені партнерські відносини потенційно будуть уражатися територіальними суперечностями між сторонами [48].

Відтак КНР робить ставку на нового партнера – Європейський Союз. Саме Європа наразі видається китайцям достойним партнером, а ситуативне союзництво, схоже і надалі закріплюватиметься. Для Китаю, такий союзник як ЄС є потенційним адвокатом та посередником у суперечках з США та Японією, потужним економічним партнером, що надаватиме імпульсів подальшому розвитку китайської економіки, зрештою – просто достойною заміною Росії, до якої дедалі менше дослухаються у міжнародній політиці.

За умови, що прагматизм у відносинах ЄС та КНР візьме верх над ідеологією, можна говорити про те, що партнерство Китаю з Європою має всі шанси для трансформації у реальне стратегічне економічне партнерство.

 

Висновки до Розділу 3

 

1. У момент, коли Китай і ЄС стояли перед численними викликами, зокрема, переживали глобальну фінансову кризу, найважливішим спільним інтересом сторін стало надання один одному найбільшої взаємної підтримки. Виклики одночасно надають і нові можливості, тому на фоні глобальної фінансової кризи об’єднання зусиль Китаю і ЄС, які є двома найважливішими у світі економічними суб’єктами, піде на благо розвитку двосторонніх відносин.

2. Останнім часом сторони підписали двосторонні угоди про співробітництво в енергетичній, науково-технічної галузях і в сфері середнього й малого бізнесу. Отже, завдяки спільним зусиллям Китаю і ЄС спостерігається тенденція безперервного розширення двостороннього співробітництва. Китай та ЄС мають великий потенціал і широкі перспективи співробітництва. Сторони повинні усунути всі перешкоди й стабільно розширювати співробітництво. Якнайшвидше визнання Європейським Союзом статусу Китаю як країни з ринковою економікою, пом’якшення обмежень на експорт до Китаю продукції високих технологій і зняття ембарго на поставку зброї до Китаю буде сприяти зростанню та зміцненню торгово-економічного співробітництва, а також розширенню сфер співробітництва між сторонами, що піде на користь китайсько-європейським відносинам.

3. Після настання світової фінансової кризи дії уряду КНР були направлені на полегшення двосторонніх відносин, посилення співробітництва, приборкання протекціонізму й спільну боротьбу зі складною фінансовою ситуацією. З іншого боку, це говорить і про залежність Китаю від ЄС.

4. Отже, сучасні двосторонні економічні відносини Європейського Союзу та Китаю є достатньо різновекторними та складними, що вимагає здійснення постійного моніторингу з метою визначення реальних перспектив їх подальшого розвитку та удосконалення у цьому контексті правової складової економічної політики обох стратегічних партнерів. На сьогодні КНР робить ставку на Європейський Союз як на надійного партнера. Плодами такого партнерства для ЄС є величезний китайський ринок збуту продукції; підтримка концепції мультиполярності, яка для європейських еліт є справжнім «каменем спотикання» з американськими партнерами.

ВИСНОВКИ

 

Таким чином, слід зауважити, що підсумки роботи підведено відповідно до поставлених завдань, у висновках можна викласти основні результати дослідження, які полягають у нижчевикладеному.

Двосторонні відносини між Китаєм і ЄС з кожним роком набувають нової динаміки. Інтеграційні процеси у Європі призводять до якісних змін у системі відносин між ЄС та третіми країнами, зокрема КНР. Зокрема, механізми співпраці між КНР і ЄС представлені цілою низкою секторальних діалогів, які відбуваються на рівні офіційних осіб та бізнесу і проходять щорічно в Брюсселі або в Пекіні. З боку ЄС діалогами керує директорат Європейської Комісії, а з боку Китаю – Міністерство торгівлі КНР. Цими відомствами було створено комітети, робочі групи. Також скликаються конференції, проводяться формальні зустрічі на рівні міністрів та здійснюються неформальні контакти. Це забезпечує гнучкий характер процедур співпраці. Така взаємодія сприяє укладанню угод у таких сферах: сільське господарство, цивільна авіація, митне співробітництво, освіта й культура, зайнятість і соціальні справи, енергетика, навколишнє середовище, служба супутникової навігації «ГАЛІЛЕО», розвиток інформаційного суспільства, макроекономіка й фінансові послуги, водний транспорт, збалансований регіональний розвиток, промислова політика, наука й технології, торгівля, співробітництво в галузі космосу, туризм, торгівля текстильними товарами. Укладання цих угод забезпечило стабілізацію відносин між сторонами і створило баланс для вирішення таких питань, як права людини, міграція, надання КНР статусу країни з ринковою економікою, переговори з питань торгівлі. Проведення переговорів також сприяло застосуванню Китаєм стандартів МОП, охороні навколишнього середовища, ухваленню закону про конкуренцію, що створив однакові умови для діяльності всіх компаній: і китайських, і європейських. Поки що невирішеними залишаються питання захисту прав людини, інтелектуальна власність, антидемпінг.

Проаналізувавши ґенезу двосторонніх зовнішньоекономічних зносин, ватро зазначити що динаміка відносин між ЄС та Китаєм є позитивною. КНР вже зараз претендує на закріплення лідируючої позиції в Азії та на роль впливового гравця світового масштабу. Зовнішньоекономічна політика Китаю дедалі більше спрямовується на пошук партнерів, які могли б сприяти втіленню планів китайського керівництва та підтримували положення про домінуючу роль ООН та мультиполярність міжнародної системи.

Стосовно основних напрямків торгівельно-економічної співпраці доречним буде закцентувати увагу на наступному. Інвестування Китаю у науково-дослідні розробки (власні й спільні з іншими країнами), відкриття дослідних центрів та надання їм податкових пільг має перевагу перед закупівлею зброї і є ефективним механізмом досягнення як цивільних, так і військових переваг. Проте, Європейський Союз не буде переглядати питання скасування ембарго на продаж зброї в КНР, причому основним аргументом є ситуація із захистом прав людини. Водночас аналіз сучасних тенденцій розвитку військової сфери КНР засвідчує, що, вже зараз Китай конкурує зі світовими компаніями оборонного комплексу з продажу комунікаційних технологій, але це не зупиняє європейські країни (Францію, Німеччину, Великобританію) постачати зброю до КНР всупереч ембарго ЄС. Отже, зважаючи на обсяги переданих передових технологій, особливо з країн ЄС, фактичний вплив ембарго на постачання зброї до КНР є сумнівним.

Розглянувши економічну взаємодію КНР та країн «Старої Європи» доцільним буде виокремити три основних партнера Китаю на цьому просторі: Німеччина, Великобританія та Франція. Зокрема аспекти співпраці КНР та Німеччини знайшли відображення найперше у зовнішньополітичних концепціях обох держав. Китай продовжує заявляти про свою окремішність від будь-яких політичних блоків чи союзів, проте різноманіття сфер китайсько-німецької співпраці, перманентний розвиток і зміцнення економічних відносин, взаємна зацікавленість обох держав у посиленні позицій на світовій арені та схожість поглядів щодо багатьох актуальних питань сучасної міжнародної політики дають підстави припустити, що саме Німеччина має переваги над іншими партнерами Китаю для подальшого закріплення відносин у формі певного союзу або політичного блоку.

Щодо Великобританії, то її мета у відносинах з КНР на найближчу перспективу – подвоїти загальний торговельний обіг до 2015 р. і довести його до більше 100 млрд. доларів. Британські компанії готові збільшувати інвестиції у території Китаю.

Своєю чергою, Франція та Китай спромоглися побудувати тісні партнерські відносини завдяки «глобальному партнерству» (технологічній співпраці, партнерство в освітній сфері, в сфері підготовки кадрів та в галузі наукової діяльності) та розвивати їх таким чином, що розвиток відносин у ядерній галузі стає істотним в розвитку двосторонніх відносин. При цьому однією з найважливіших є співпраця Франції та КНР у ядерній галузі. В найближчі роки Китай має намір подвоїти річний обсяг торговельного обміну із Францією.

Дослідивши зовнішньоекономічні аспекти співробітництва Китаю та країн «Нової Європи» передусім потрібно сказати, що проблема торговельного дефіциту країн цього регіону з Китаєм обговорювалась у квітні 2012 р. на зустрічі голови китайського уряду та прем’єр-міністрів майже всіх країн ЦСЄ та ПСЄ, у ході якого сторони вирішили скористатися економічною стабільністю цих країн, яка сприяє розвиткові співробітництва з Пекіном. Що стосується фінансового співробітництва, то сторони єдині в посиленні центробанками і управліннями фінансового контролю двостороннього та багатостороннього діалогу, необхідності надання фінансовими установами держав сприяння у сфері взаємного інвестування, особливо у сфері високих технологій, чистих енергоносіїв та енергозбереження.

Характеризуючи зовнішньоекономічні відносини КНР та країн Середземномор’я пропонуємо сконцентруватися на тому, що план співробітництва КНР з Італією у галузях торгівлі та інвестицій передбачає подальше поглиблення торговельно-економічного партнерства, сприяння взаємному інвестуванню. Сторони докладають спільних зусиль для збалансованого розвитку двосторонньої торгівлі, мають намір розширити співпрацю в інфраструктурному будівництві та туризмі, виступають проти будь-яких форм торговельного протекціонізму і за регулювання торговельних суперечок шляхом дружніх консультацій. Китайські інвестори, включаючи суверенний інвестиційний фонд КНР, також розглядають можливість вливання коштів в економіку Іспанії, зокрема, мова йде про інвестиції в іспанські банки.

Аналіз діяльності КНР у СОТ свідчить, що співпраця з ЄС в рамках цієї – це компроміс, що виробляється в ході переговорів і який досягається в результаті взаємних поступок і часто жорстких зобов’язань. Тут перед Україною стоїть складне завдання – визначити національні економічні інтереси та пріоритети, виявити межі зобов’язань і умови, що гарантують національну економічну безпеку.

Підводячи підсумок стосовно взаємодії Китаю та ЄС щодо боргової кризи варто зазначити, що у період, коли Китай і ЄС переживали глобальну фінансову кризу, найважливішим спільним інтересом сторін стало надання один одному найбільшої взаємної підтримки. Виклики одночасно надають і нові можливості, тому на фоні глобальної фінансової кризи об’єднання зусиль Китаю і ЄС, які є двома найважливішими у світі економічними суб’єктами, піде на благо розвитку двосторонніх відносин. Після настання світової фінансової кризи дії уряду КНР були направлені на полегшення двосторонніх відносин, посилення співробітництва, приборкання протекціонізму й спільну боротьбу зі складною фінансовою ситуацією. З іншого боку, це говорить і про залежність Китаю від ЄС.

Сторони останніми роками підписали низку двосторонніх угод про співробітництво в енергетичній, науково-технічної галузях і в сфері середнього й малого бізнесу. Завдяки спільним зусиллям Китаю і ЄС спостерігається тенденція безперервного розширення двостороннього співробітництва. Китай та ЄС мають великий потенціал і широкі перспективи співробітництва. Сторони повинні усунути всі перешкоди й стабільно розширювати співробітництво. Якнайшвидше визнання Європейським Союзом статусу Китаю як країни з ринковою економікою, пом’якшення обмежень на експорт до Китаю продукції високих технологій і зняття ембарго на поставки військової продукції до Китаю буде сприяти зростанню та зміцненню торгово-економічного співробітництва, а також розширенню сфер співробітництва між сторонами, що піде на користь китайсько-європейським відносинам.

Таким чином, сучасні двосторонні економічні відносини Європейського Союзу та Китаю є достатньо різновекторними та складними, що вимагає здійснення постійного моніторингу з метою визначення реальних перспектив їх подальшого розвитку та удосконалення у цьому контексті правової складової економічної політики обох стратегічних партнерів. На сьогодні КНР робить ставку Європейський Союз як на надійного партнера, співробітництво з яким і надалі закріплюватиметься. Плодами такого партнерства для ЄС є величезні китайські ринки збуту продукції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

 

1. Временные положения Китайской Народной Республики о взимании налога на добавленную стоимость. Утверждены Госсоветом КНР 13 декабря 1993 г.: [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://kg2.mofcom.gov.cn/article/chinalaw/taxation/200605/20060502289595.shtml. – Название с экрана.

2. Временные положения Китайской Народной Республики о регулирующем налоге на инвестиции в основные фонды. Утверждены Госсоветом КНР 16 апреля 1991 г.: [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://kg2.mofcom.gov.cn/article/chinalaw/taxation/200605/20060502289817.shtml. – Название с экрана.

3. Закон Китайской Народной Республики о минеральных ресурсах. Принят на 15-ой сессии Постоянного комитета Всекитайского собрания народных представителей шестого созыва 19 марта 1986 г., исправлен в соответствии с резолюцией «О внесении поправок в Закон Китайской Народной Республики об ископаемых ресурсах», принятой на 21-ой сессии Постоянного комитета Всекитайского собрания народных представителей восьмого созыва 29 августа 1996 г.: [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://kg2.mofcom.gov.cn/article/chinalaw/investment/200605/20060502287380.shtml. – Название с экрана.

4. Закон Китайской Народной Республики о подоходном налоге с предприятий с участием иностранного капитала и иностранных предприятий. Вступил в силу 1 июля 1991 г.: [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://kg2.mofcom.gov.cn/article/chinalaw/taxation/200605/20060502289961.shtml.

5. Закон Китайской Народной Республики о порядке въезда в страну и выезда из страны иностранцев. Принят на 13-м заседании Постоянного комитета ВСНП 6-го созыва 22 ноября 1985 г., обнародован 23 ноября 1985 г.: [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://kg2.mofcom.gov.cn/article/chinalaw/humanresource/200605/20060502290373.shtml. – Название с экрана.

6. Закон Китайской Народной Республики о предприятиях иностранного капитала. Принят 12 апреля 1986 г., изменения по статье 3, абзац 1 и статье 15 внесены на 18-й сессии Всекитайского собрания народных представителей девятого созыва 31 октября 2000 г.: [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://kg2.mofcom.gov.cn/article/chinalaw/investment/200605/20060502287614.shtml. – Название с экрана.

7. Закон Китайской Народной Республики о проведении тендеров. Принят на 11 сессии Постоянного комитета ВСНП 9-го созыва 30 августа 1999 г. и вступающий в силу с 1 января 2000 г.: [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://kg2.mofcom.gov.cn/article/chinalaw/investment/200605/20060502287513.shtml. – Название с экрана.

8. Анцелевич Г.О. Міжнародне публічне право: [підруч.] / Г.О. Анцелевич, О.О. Покрещук; під ред. Г.О. Анцелевича. – К.: Алерта, 2005. – 424 с.

9. Балакин В.И. Политические аспекты инвестиционной стратегии США, Японии и Евросоюза в отношении КНР: автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра полит. наук: спец. 23.00.04 / В.И. Балакин; Институт Дал. Востока РАН. – М., 2003. – 39 с.

10. Веселовський А.І. Східне Середземномор’я в системі регіональних пріоритетів України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.04 / А.І. Веселовський; НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнарод. відносин. – К., 2003. – 16 с.

11. Ветры кризиса Китаю не страшны // Правда. – 2008. – 25- 26 сентября.

12. Вишньов В.М. Зовнішньополітична стратегія Китаю в Африці на сучасному етапі / В.М. Вишньов // Політологічний вісник: Збірник наукових праць / [ред. колегія: В.П. Адрущенко, Л.О. Ануфрієв, О.В. Бабкіна та ін.]. – К.: ІНТАС, 2009. – Вип. 41. – С. 504-513.

13. Войтович О.І. Україна і країни Азіатсько-тихоокеанського регіону: проблеми взаємовідносин / О.І. Войтович // Правова держава. – Одеса: Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, 2002. – № 5. – С. 202-206.

14. Гримська М.І. Еволюція зовнішньої політики КНР в умовах реалізації стратегії «чотирьох модернізацій»: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.04 / М.І. Гримська; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т міжнар. відносин. – К., 2009. – 16 с.

15. Каллебау Дж.Дж. Реформи – це ключ до глобальної інтеграції Китаю / Дж.Дж. Каллебау // Економічні реформи сьогодні. – 1997. – № 10. – С. 18-19.

16. Китай в мировой политике / [редкол.: А.В. Торкунов (отв. ред.), А.Ю. Мельвиль, М.М. Наринский; отв. ред.-сост. А.Д. Воскресенский; вступ. ст. А.В. Торкунова]; МГИМО(У) МИД России. – М.: РОССПЭН, 2001. – 527 с.

17. Козлов Л.Е. Китай в мировой политике: современные германские исследования / Л.Е. Козлов // Тихоокеанская Россия и страны АТР в изменяющемся мире: Сборник статей / [отв. ред. Ю.В. Латушко, И.В. Ставров]. – Владивосток: Дальнаука, 2009. – С. 107-116.

18. Король В.І. Визначення зобов’язального статуту зовнішньоторгових та інвестиційних договорів у міжнародному приватному праві України і Китаю / В.І. Король // Право України. – 2004. – № 4. – С. 64-67.

19. Король В.І. Правовий режим пільгового оподаткування при реалізації економічної політики Китаю / В.І. Король // Приватне право і підприємництво: Збірник наукових праць / [редкол.: О.Д. Крупчан (голов. ред.) та ін.]. – К.: Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва Академії правових наук України, 2009. – Вип. 8. – С. 165-168.

20. Кукурудза І.І. Порівняльний аналіз економічної політики України та Китаю / І.І. Кукурудза // Вісник Черкаського університету. Серія «Економічні науки». – 2010. – № 177. – С. 3-12.

21. Ленський П.С. Центральноазійський вектор політики КНР у галузі регіональної безпеки в постбіполярний період: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.04 / П.С. Ленський; НАН України, Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. – К., 2010. – 21 с.

22. Лі Юхао. Особливості правового регулювання співробітництва КНР та ЄС в інвестиційній сфері / Лі Юхао // Часопис Київського університету права / [ред. колегія: Ю.С. Шемшученко (голов. ред.), Ю.Л. Бошицький (заст. голов. ред.), О.Ф. Андрійко та ін.]. – К.: Вид-во Київського університету права НАН України, 2009. – № 4. – С. 335-340.

23. Лі Юхао. Правове регулювання торговельних відносин Європейського Союзу та Китаю / Лі Юхао // Держава і право. Юридичні і політичні науки: Збірник наукових праць / [ред. колегія: Ю.С. Шемшученко (голова), І.О. Кресіна (голов. ред.), О.М. Костенко (заст. голов. ред.) та ін.]. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2009. – Вип. 46. – С. 560-564.

24. Лі Юхао. Правові основи співробітництва КНР і ЄС: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.11 / Лі Юхао; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2011. – 19 с.

25. Лі Юхао. Правові основи співробітництва КНР і ЄС: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.11 / Лі Юхао; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2010. – 192 с.

26. Маєвська А.А. Права людини в Китайській Народній Республіці: конституційно-правовий аналіз / А.А. Маєвська // Проблеми законності: Республіканський міжвідомчий науковий збірник / [ред. кол.: В.Я. Тацій (відп. ред.), А.П. Гетьман (заст. відп. ред.); Ю.М. Грошевий (відп. секр.) та ін.]. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – Вип. 99. – С. 205-211.

27. Мартін В. Реформування торговельної системи Китаю / В. Мартін // Економічні реформи сьогодні. – 1997. – № 10. – С. 15-17.

28. Микал О.К. Ембарго ЄС на продаж зброї в Китай та безпековий баланс у Східній Азії / О.К. Микал // Стратегічні пріоритети. – 2010. – № 1-2 (14-15). – С. 135-140.

29. Микієвич М.М. Пряма дія Світової Організації Торгівлі у внутрішньому правопорядку Європейського Союзу / М.М. Микієвич, О.Ю. Щодра // Часопис Київського університету права / [ред. колегія: Ю.С. Шемшученко (голов. ред.), Ю.Л. Бошицький (заст. голов. ред.), О.Ф. Андрійко та ін.]. – К.: Вид-во Київського університету права НАН України, 2008. – № 3. – С. 296-301.

30. Миколенко А. Перспективи глобального економічного лідерства Китаю / А. Миколенко // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць / [ред. колегія: Л.В. Губерський (голов. ред.), В.А. Вергун, В.В. Дайнеко та ін.]. – К.: Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2010. – Вип. 88. – Ч. І. – С. 213-215.

31. Осадчук О. Інформаційна політика Королівства Іспанія в Азійсько-Тихоокеанському регіоні / О. Осадчук // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць / [ред. колегія: Л.В. Губерський (голов. ред.), В.А. Вергун, В.В. Дайнеко та ін.]. – К.: Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2010. – Вип. 88. – Ч. І. – С. 261‑262.

32. Пащенко Е.Г. Экономическая реформа в КНР и гражданское право / Е.Г. Пащенко. – М.: Спарк, 1997. – 188 с.

33. Салліван Дж.Д. Сприяння переходу Китаю до ринкової економіки / Дж.Д. Салліван // Економічні реформи сьогодні. – 2000. – № 32. – С. 40-44.

34. Сторчило В.С. Модернізація економіки КНР в умовах світової кризи: успіхи і проблеми / В.С. Сторчило // Сторінки історії: Збірник наукових праць. – К.: ІВЦ Вид-во «Політехніка», 2010. – Вип. 31. – С. 228-234.

35. Таран В.М. Безпековий вимір індійсько-китайських відносин у постбіполярний період: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.04 / В.М. Таран; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2008. – 24 с.

36. Тюрінна Н.М. Світова фінансова криза та її вплив на економіки країн світу / Н.М. Тюрінна, Н.С. Карвацка, Т.П. Смелянська // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – № 3. – Т. 3. – С. 204-208.

37. Тютюрюков Н.Н. Налоговые системы зарубежных стран: Европа и США: [учеб. пособ.] / Н.Н. Тютюрюков. – М.: Дашков и Кº, 2002. – 174 с.

38. Чжан Цзюньчен. Іноземні інвестиції в економіці Китаю (пріоритети використання і механізми регулювання): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.05.01 / Чжан Цзюньчен; Київ. нац. екон. ун-т. – К., 2001. – 15 с.

39. Чжан Шуйбао. Організаційно-правові основи підприємницької діяльності в Китайській Народній Республіці та в Україні (порівняльно-правовий аналіз): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Чжан Шуйбао; Одеська нац. юрид. академія. – Одеса, 2000. – 20 с.

40. Чжоу Цзэн. Роль иностранных инвестиций в экономике Китая: дис. … канд. экон. наук: спец. 08.00.14 / Чжоу Цзэн; Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. – М., 2005. – 175 с.

41. Шаповалова Т.В. Розвиток соціального капіталу: значення та сучасна практика на підприємствах у Китаї / Т.В. Шаповалова // Часопис економічних реформ. – 2012. – № 3 (7). – С. 137-145.

42. Шергін С. Рушійні сили Азійсько-Тихоокеанського регіоналізму / С. Шергін // Зовнішні справи. – 2009. – № 2. – С. 36-39.

43. Casarini, N. The Evolution of the EU-China Relationship: From Constructive Engagement to Strategic Partnership / Nicola Casarini // Occasional Paper. – Paris: European Union Institute for Security Studies. – 2006. – № 64.

44. Constitution of the People’s Republic of China (Adopted at the Fifth Session of the Fifth NPC PRC and promulgated for implementation by the Proclamation of the NPC PRC on December 4, 1982) // Laws of the People’s Republic of China. Chinese-English Edition. – Beijing, 2000. – Ch. 1.

45. Council Regulation (EC) No 980/2005 of 27 June 2005 applying a scheme of generalised tariff preferences. – OJ L 169 of 30/06/2005.

46. «Стабільність підвищується, розвиток прогресує» – глава місії КНР при ЄС Сун Чже про відносини Китаю і ЄС в 2011 році // Ukrainian.cri.cn. – 2012. – 1 травня: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrainian.cri.cn/83/2012/01/05/2s20778.htm. – Назва з екрану.

47. Ван Ромпей Х. Більш тісна взаємодія ЄС і Китаю приносить користь всьому світу / Х. Ван Ромпей // РБК-Україна. – 2011. – 16 травня: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/newsline/show/h-van-rompey-bolee-tesnoe-vzaimodeystvie-es-i-kitaya-prinosit-16052011050800. – Назва з екрану.

48. Герасимчук С. Самміт Китай – ЄС: від ситуативного до стратегічного партнерства / С. Герасимчук // Євроатлантична Україна. – 2005. – 12 жовтня: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ea-ua.info/main.php?parts_id=5&news_id=132&news_show_type=1. – Назва з екрану.

49. До Польщі прибув перший вантажний потяг із Китаю // Ipress.ua. – 2012. – 27 грудня: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ipress.ua/news/do_polshchi_prybuv_pershyy_vantazhnyy_potyag_iz_kytayu_13697.html. – Назва з екрану.

50. Дробот Г.А. Мировая политика: [учеб. пособ.] / Г.А. Дробот: [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.twirpx.com/file/382226/. – Название с экрана.

51. ЄС і Китай не можуть домовитися про кредит для порятунку єврозони // Факти. – 2011. – 11 листопада: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1434725. – Назва з екрану.

52. ЄС-Китай: антидемпінгове протистояння // Євроатлантична Україна. – 2009. – 25 грудня: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ea-ua.info/news.php?news_show_type=1&news_id=13453. – Назва з екрану.

53. Загоруйко Ю. Свіжа кров для Старої Європи / Ю. Загоруйко // Gazeta.dt.ua. – 2004. – 28 травня: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/ECONOMICS/svizha_krov_dlya_staroyi_evropi.html. – Назва з екрану.

54. Зайцев Р. Китайські інвестори намірилися влити в іспанські банки 13 млрд. євро / Р. Зайцев // Інвестиції.орг. – 2011. – 14 квітня: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://investycii.org/news/investytsiji/kytajski-investory-namirylysya-vlyty-v-ispanski-banky-13-mlrd-jevro.html. – Назва з екрану.

55. Залізничний Шовковий шлях із Китаю в Європу // Ipress.ua. – 2012. – 27 грудня: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ipress.ua/mainmedia/zaliznychnyy_shovkovyy_shlyah_iz_kytayu_v_yevropu_13524.html. – Назва з екрану.

56. Кандиба Я. Німеччина й Китай хочуть разом боротися з кризою / Я. Кандиба // Радіо Свобода. – 2009. – 29 січня: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/1376620.html. – Назва з екрану.

57. Китай і Франція посилюють економічну співпрацю // Радіо Свобода. – 2010. – 4 листопада: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/news/2211134.html. – Назва з екрану.

58. Китай потратил на оборону 114 миллиардов долларов // Военное обозрение. – 2013: [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://topwar.ru/25054-kitay-potratit-na-oboronu-114-milliardov-dollarov.html.

59. Китай та Італія підписали комерційні контракти на загальну суму 3,3 млрд. дол // РБК-Україна. – 2011. – 4 червня: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/newsline/show/kitay-i-italiya-podpisali-kommercheskie-kontrakty-na-obshchuyu-04062011035700. – Назва з екрану.

60. Колташов В. Протиріччя економіки Китаю: падіння як закінчення дива / Б. Кагарлицький, Г. Очкин // Ibud.ua: Будівельний портал. – 2012. – 20 грудня: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ibud.ua/ua/novost/protivorechiya-ekonomiki-kitaya-padenie-kak-okonchanie-chuda-13915. – Назва з екрану.

61. Лавренюк А. ЄС і Китай обговорюють на саміті в Брюсселі світову економіку та міжнародну стабільність / А. Лавренюк // Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном. – 2012. – 20 вересня: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ppa.gov.ua/press_center/economic_news/37065/. – Назва з екрану.

62. Ланда Р. Средиземноморье: общность истории и культуры / Р. Ланда // Отечественные записки. – 2004. – № 5 (19): [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.strana-oz.ru/?numid=20&article=957. – Название с экрана.

63. Макартни Дж. Разъяренный Китай отменил саммит с ЕС / Дж. Макартни // InoPressa. – 2008. – 27 ноября: [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.inopressa.ru/article/27Nov2008/times/china.html. – Название с экрана.

64. Мінкомерції КНР: Товарооборот між Китаєм і ЄС перевищив докризовий рівень // News.finance. – 2010. – 25 липня: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/orgsrc/-/1/0/4784/204607. – Назва з екрану.

65. Пекін і Брюссель планують провести відкладений саміт найближчим часом // Євроатлантична Україна. – 2009. – 2 лютого: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ea-ua.info/news.php?news_show_type=1&news_id=11491. – Назва з екрану.

66. Переговори прем’єр-міністрів Польщі, Китаю і Центральної Європи / Polskie Radio S.A: Українська служба. – 2012. – 26 квітня: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.polradio.pl/5/131/Artykul/97669. – Назва з екрану.

67. Портякова Н. Далай-лама встал поперек саммита: Китай отказался от встречи с Евросоюзом / Н. Портякова // Коммерсантъ. – 2008. – № 217 (4034): [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.kommersant.ru/doc/1085319. – Название с экрана.

68. Провідні країни старої Європи розраховують оживити економіку за допомогою китайських грошей / News.finance. – 2010. – 10 жовтня: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/orgsrc/-/1/0/3031/216434. – Назва з екрану.

69. СБ і Франція нададуть КНР 910 млн. дол. для ліквідації наслідків землетрусу // РБК-Україна. – 2008. – 26 жовтня: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/news/economic/vb_i_frantsiya_predostavyat_knr_910_mln_doll_dlya_likvidatsii_posledstviy_zemletryaseniya_261020080. – Назва з екрану.

70. Франція та КНР підписали угоди на мільярди доларів / News.finance. – 2009. – 21 грудня: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/-/1/0/all/2009/12/21/181975. – Назва з екрану.

71. Юдіна К. Китай вперше обійде Європу по виробництву машин / К. Юдіна // News.mistinfo: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.mistinfo.com/world/technology/auto/6009/. – Назва з екрану.

72. Юр’єва С.А. Франція та КНР: співпраця в ядерній галузі / С.А. Юр’єва // Тенденції розвитку сучасної системи міжнародних відносин та світового політичного процесу: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://istfak-mgu.at.ua/publ/zovnishnja_politika_derzhav_svitu_v_umovakh_globalizaciji/francija_ta_knr_spivpracja_v_jadernij_galuzi/4-1-0-11. – Назва з екрану.

73. «China ist eines der großen Kraftzentren» Presse-und Informationsamt der Bundesregierung: [Elektronische Ressource]. – Zugriffsbetriebsart: http://www.bundesregierung.de/Content/DE/Interview/2012/10/2012-10-18-westerwelle-zeit.html – Titel aus dem Bildschirm.

74. Accord de coopération entre le gouvernement de la République française et le gouvernement de la République populaire de Chine pour le développement des utilisations pacifiques de l’énergie nucléaire: [Ressource électronique]. – Mode d'accès: http://www.doc.diplomatie.gouv.fr/BASIS/pacte/webext/bilat/DDW?W %3DTOUSTI+PH+WORDS+ %27Chine %27+ORDER+BY+SER/Ascend %26M %3D25 %26K %3D19970102 %26R %3DY %26U %3D1. – Titre de l'écran.

75. China and Germany: [Electronic Resource]. – Mode of access: http://www.fmprc.gov.cn/eng/wjb/zzjg/xos/gjlb/3296/ – Title from the screen.

76. China’s Attracting Foreign Investment Policy: [Electronic Resource]. – Mode of access: http://www.moftec.gov.cn/moftec_en/zcjs/ wzgl/wzgl_01_en.html. – Title from the screen.

77. Commission Working Document Accompanying COM (2006) 632 final: Closer Partners, Growing Responsibilities A policy paper on EU-China trade and investment: Competition and Partnerhip. – Brussels, 24.10.2006, COM (2006) 632 final: [Electronic Resource]. – Mode of access: http://trade.ec.europa.eu/doclib/docs/2006/october/tradoc_130791.pdf. – Title from the screen.

78. Die Deutsch-Chinesiche Vereinbarungsliste: [Elektronische Ressource]. – Zugriffsbetriebsart: http://www.china.diplo.de/contentblob/3647582/Daten/2643945/vereinbarungsliste120830dd.pdf – Titel aus dem Bildschirm.

79. Erfolge und Perspektiven der Chinesisch-Deutschen Zusammenarbeit: [Elektronische Ressource]. – Zugriffsbetriebsart: http://www.china-botschaft.de/det/gdxw/t833145.htm – Titel aus dem Bildschirm.

80. Klein R. Lawrence. The World Economy and China: [Electronic Resource]. – Mode of access: http://www.moftec.gov.cn/moftec_en/tzlt/ yjg_lls.html – Title from the screen.

81. La cooperation nucléaire franco-chinoise: [Ressource électronique]. – Mode d'accès: http://www.ambafrance-cn.org/La-cooperation-nucleaire-franco-chinoise.html. – Titre de l'écran.

82. Political relations: [Electronic Resource]. – Mode of access: http://www.auswaertiges-amt.de/EN/Aussenpolitik/Laender/Laenderinfos/01-Laender/China.html#doc474918bodyText1 – Title from the screen.

83. Yi Wu. An Open China, a Bright Future: [Electronic Resource]. – Mode of access: http://www.moftec.gov.cn/moftec_en/tzlt/yjg_wy.html – Title from the screen.

ДОДАТОК А