Основні коефіцієнти R-аналізу

Назва коефіцієнта і його характеристика	Формула
Коефіцієнти оцінки рентабельності інвестиційної діяльності (здатність підприємства генерувати прибуток під час інвестиційної діяльності)
Коефіцієнт рентабельності усього капіталу, використовуваного в інвестиційній діяльності підприємства, - характеризує прибутковість використовуваного капіталу в інвестиційному процесі.	= де ЧПі – сума чистого прибутку, отримана від усіх видів інвестиційної діяльності підприємства у період, що розглядається; Кі – середня інвестиційна сума капіталу, використовувана в інвестиційному процесі у періоді, що розглядається.
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу, використовуваного в інвестиційній діяльності підприємства, - характеризує рівень інвестованого капіталу, сформованого за рахунок власних джерел.	= де ВКі – середня сума власного капіталу, використовуваного в інвестиційному процесі у періоді, що розглядається.
Коефіцієнт рентабельності капіталу використовуваного в процесі реального інвестування – дає уяву про прибутковість сформованих операційних активів за рахунок загального обсягу інвестованого в них капіталу.	де ∆ЧПо – приріст операційного прибутку, отриманого за рахунок загальної суми капіталу, інвестованого в операційні активи в періоді, що розглядається. Кр – загальна сума капіталу, інвестованого у нові операційні активи підприємства в період, що розглядається.
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу, який використовується в процесі реального інвестування – дає уявлення про ефективність використання власного капіталу, інвестованого у сформовані операційні активи.	де ВКр – сума власного капіталу, інвестованого у знову сформовані операційні активи підприємства розглянутого періоду.
Коефіцієнт рентабельності капіталу, використовуваного в процесі фінансового інвестування – дає уявлення про загальну прибутковість портфеля фінансових інструментів інвестування підприємства.	де ЧПФ – загальна сума чистого прибутку, отриманого від усіх форм фінансових інвестицій в розглянутому періоді; КФ – середня сума капіталу, використовуваного у всіх формах фінансового інвестування підприємства в розглянутому періоді.
Коефіцієнти оцінки оборотності операційних активів (наскільки швидко сформовані операційні активи за рахунок інвестиційної діяльності здійснюють свій оборот, індикатор ділової активності підприємства)
Коефіцієнт оборотності усіх використовуваних активів у розглянутому періоді.	де АО – середня вартість усіх використовуваних активів підприємства в розглянутому періоді; ЗР – загальний обсяг реалізації продукції в розглянутому періоді.
Коефіцієнт оборотності обігових активів підприємства у розглянутому періоді.	де ОА – середня вартість оборотних активів в розглянутому періоді.
Період обороту усіх використовуваних операційних активів у днях.	де Ао – середня вартість усіх використовуваних активів підприємства в розглянутому періоді; ОРо – одноденний обсяг реалізації продукції в розглянутому періоді; Д – число днів в розглянутому періоді.
Період обороту поза оборотних операційних активів у роках.	де ОРр – річний обсяг реалізації продукції; ВА – середньорічна вартість поза оборотних активів; НА – середня норма амортизаційних відрахувань.
Коефіцієнти оцінки оборотності інвестованого капіталу (наскільки швидко використаний в реальному інвестуванні капітал обертається у процесі операційної діяльності підприємства)
Коефіцієнт оборотності усього капіталу, використаного в процесі реального інвестування в розглянутому періоді.	де КР - середня сума усього задіяного у формуванні операційних активів капіталу підприємства у розглянутому періоді.
Коефіцієнт оборотності власного капіталу, використаного в процесі реального інвестування в розглянутому періоді.	де ВКР - середня сума власного капіталу підприємства, задіяного у формуванні операційних активів у розглянутому періоді.
Коефіцієнт оборотності залученого позичкового капіталу, використовуваного в процесі реального інвестування в розглянутому періоді.	де ЗПКР - середня сума залученого позичкового капіталу, який задіяно у формуванні операційних активів у розглянутому періоді.
Коефіцієнт оборотності залученого фінансового (банківського) кредиту в розглянутому періоді.	де ФК – середня сума залученого фінансового кредиту в розглянутому періоді.
Коефіцієнт оборотності залученого товарного (комерційного) кредиту в розглянутому періоді.	де ТК – середня сума залученого товарного кредиту в розглянутому періоді.
Період обороту всього капіталу, використаного в процесі реального інвестування підприємства у днях.	де Кр – середня сума усього капіталу, задіяного у процесі реального підприємства в розглянутому періоді; КОк – коефіцієнт оборотності капіталу в розглянутому періоді.
Період обороту власного капіталу, використаного в процесі реального інвестування в днях.	де КОВК – коефіцієнт оборотності власного капіталу у розглянутому періоді; ВКр – використаний капітал у розглянутому періоді.
Період обороту залученого позичкового капіталу, використовуваного в процесі реального інвестування підприємства у днях.	де КОЗК – коефіцієнт оборотності залученого позичкового капіталу у розглянутому періоді; Д – період оборотності.
Коефіцієнти фінансової стійкості підприємства (визначають рівень фінансового ризику і фінансової стійкості підприємства при інвестиційній діяльності)
Коефіцієнт автономії – показує ступінь сформованих активів за рахунок власних інвестиційних ресурсів підприємства і наскільки воно залежить від зовнішніх джерел фінансування.	де ВК – сума власного капіталу підприємства на певну дату; ЧА – вартість чистих активів підприємства на певну дату; К –загальна сума капіталу підприємства на певну дату; А – загальна вартість усіх активів підприємства на певну дату.
Коефіцієнт фінансування – показує обсяг залучених позичкових коштів на одиницю власного капіталу, наскільки підприємство залежить від зовнішніх джерел фінансування.	де ЗК – сума залученого підприємством позичкового капіталу на певну дату.
Коефіцієнт фінансування – показує частку позичкового капіталу в загальній використовуваній його сумі.
Коефіцієнт поточної заборгованості – характеризує частку короткострокового позичкового капіталу в загальній використовуваній його сумі.	де ЗКк – сума залученого підприємством короткострокового позичкового капіталу
Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності – показує частку власного і довгострокового позичкового капіталу в загальному обсягу використовуваних активів.	де ЗКД – сума залученого підприємством довгострокового позичкового капіталу.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу – показує, яка частина власного капіталу знаходиться в оборотній і ліквідній його формах.	де СОА – сума власних оборотних активів.
Коефіцієнт маневреності власного і довгострокового позичкового капіталу – показує частку власного і довгострокового позичкового капіталу, інвестованих в оборотні активи, в загальній сумі власного і довгострокового позичкового капіталу.	де ОА – сума власного і довгострокового позичкового капіталу, спрямованого на фінансування оборотних активів підприємства.
Коефіцієнти оцінки платоспроможності (дозволяють виявити можливість підприємства своєчасно розрахуватися за власними фінансовими зобов’язаннями)
Коефіцієнт абсолютної платоспроможності, чи «кислотний тест» – показує ступінь поточних фінансових зобов’язань підприємства, забезпечених готовими засобами платежу на певну дату.	де ГА – сума грошових активів підприємства на певну дату; КФВ – сума короткострокових фінансових вкладень підприємства на певну дату; КФА – сума усіх короткострокових фінансових зобов’язань підприємства на певну дату.
Коефіцієнт проміжної платоспроможності – показує, в якому ступені усі короткострокові фінансові зобов’язання можуть бути задоволені за рахунок його високоліквідних активів.	де ДЗ – сума дебіторської заборгованості усіх видів.
Коефіцієнт поточної платоспроможності – показує, в якому ступені уся заборгованість за короткостроковими зобов’язаннями можу бути задоволена за рахунок всіх його поточних активів.

 

 

ІНВЕСТИЦІЙНЕ ПЛАНУВАННЯ

Основу управління інвестиційною діяльністю підприємства становить інвестиційне планування. Інвестиційне планування – це процес розробки системи планів і нормативних показників із забезпечення розвитку підприємства необхідними інвестиційними ресурсами і підвищення ефективності його інвестиційної діяльності в майбутньому періоді.

Інвестиційне планування базується на основі таких систем:

• прогнозування інвестиційної діяльності – розробка загальної інвестиційної стратегії та інвестиційної політики за ос­новними напрямками інвестиційної діяльності підприємства. Період планування становить 3 роки;

• поточне планування інвестиційної діяльності – розробка поточних планів за окремими аспектами інвестиційної діяльності. Період планування – 1 рік;

• оперативне планування інвестиційної діяльності – розробка і доведення до виконавців бюджетів та інших форм опера­тивних планів за всіма основними питаннями інвестиційної діяльності. Період планування – місяць, квартал.

Система прогнозування інвестиційної діяльності базується на основі основних принципів здійснення інвестиційної діяльності на підприємстві, які визначаються місією підприємства і менталітетом інвестиційної поведінки засновників та менеджерів.

Система поточного планування інвестиційної діяльності складається з розробки конкретних видів поточних планів, які дають змогу визначити на майбутній період всі форми інвестиційної діяльності підприємства і джерела її фінансування, сформувати структуру її доходів та витрат.

Вихідними даними для розробки поточних інвестиційних планів підприємства є:

· інвестиційна стратегія підприємства і цільові стратегічні нормативи за основними напрямками інвестиційної діяльності на майбутній період;

· інвестиційна політика за окремими аспектами інвестиційної діяльності підприємства;

· обсяги виробництва і реалізації продукції, що плануються, й інші економічні показники за знову створеними операційними активами підприємства;

· система розроблених на підприємстві норм і нормативів витрат окремих інвестиційних ресурсів;

· діюча система ставок податкових платежів;

· діюча система норм амортизаційних відрахувань;

· середні ставки кредитного і депозитного відсотків на фінансовому ринку;

· результати інвестиційного аналізу за попередній період.

Основними видами поточних інвестиційних планів, що розробляються на підприємстві, є:

• обсяг інвестиційної діяльності, що планується, в розрізі окремих форм реального і фінансового інвестування – для визначення потреби в загальному обсязі реального і фінансового інвестування підприємства на майбутній період;

• план доходів і витрат за інвестиційною діяльністю – для визначення потреби у фінансових ресурсах та реалізації запла­нованих інвестиційних програм;

• план залучення і витрачання грошових коштів у процесі інвестиційної діяльності – для забезпечення постійної фінансової стійкості і платоспроможності підприємства на всіх етапах планового періоду;

• балансовий план – для визначення необхідного приросту активів з забезпеченням їх внутрішньої збалансованості, а також формування оптимальної структури капіталу, яка забезпе­чить достатню фінансову стійкість підприємства в майбутньому періоді.

В основу індикативного планування покладені найважливіші показники, яких має досягнути національна економіка за основними показниками її розвитку. Принципова особливість індикативного планування та системи його показників –їх рекомендаційний характер. Разом з тим індикативне планування лишається одним із найважливіших методів державного регулювання інвестиційного процесу.

В індикативному плані передбачаються нормативи (обов'язкові та рекомендаційні), використовуючи які, держава керує економікою: норми амортизаційних відрахувань, податкові ставки, відсоткові ставки Національного банку та ін.

До системи показників індикативного планування інвестицій слід віднести три групи показників, що характеризують-загальний обсяг інвестицій та їх структури, обсяги проектно-дослідних робіт, обсяги будівельно-монтажних робіт.

Основним показником індикативного плану є введення в експлуатацію виробничих потужностей та об'єктів соціальної сфери.

Індикатор введення виробничих потужностей у плановому періоді (П.) може бути визначений за формулою:

П_і = П_ПП + ∆П_НБ + ∆П_ДП – П_В,

де П_ПП – величина виробничих потужностей на початок планового періоду;

∆П_НБ – збільшення потужності за рахунок нового будівництва;

∆П_ДП – приріст потужностей на діючих підприємствах за рахунок реконструкції, технічного переозброєння та розширення виробництва;

П_В – зменшення потужностей внаслідок вибуття застарілих фондів.

Система оперативного планування інвестиційної діяльності полягає в розробці короткострокових інвестиційних планів з інвестиційного забезпечення основних напрямків розвитку господарської діяльності підприємства.

Розглянемо процес бюджетування як форми планування інвестицій. Багато компаній мають справу з портфелем можливих інвестицій. Відбір і реалізація проектів із цього портфеля здійснюються в рамках бюджету капітальних вкладень.

Бюджетування – це складний багатоетапний процес, що починається із висування ідеї і закінчується аналізом системи кількісних показників.

Вихідні передумови:

1) проекти можуть бути як незалежні, так і альтернативні;

2) при включенні проекту в бюджет необхідна наявність джерела фінансування;

3) ціна капіталу, що використовується для оцінювання включених у бюджет проектів, може бути неоднаковою для різних проектів залежно від ступеня ризику окремих проектів. Враховується ряд ресурсних та часових обмежень.

Етапи бюджетування:

1) складання списків можливих варіантів альтернативних проектів, а також незалежних проектів;

2) розробка прогнозу грошових потоків для кожного проекту;

3) розрахунок ставки дисконтування як бар'єрної ставки для всіх проектів, що входять у портфель, або окремих проектів залежно від джерела фінансування;

4) розрахунок поточної вартості грошових потоків;

5) оцінка якісних факторів і розрахунок ефективності кожної альтернативи;

6) порівняльна оцінка інвестицій за варіантами проектів;

7) формування оптимального інвестиційного портфеля може бути в умовах обмеженості фінансових ресурсів, часових обмежень і реінвестування доходів.

Основною формою оперативного планування є бюджет. Бюджет – це оперативний план короткострокового періоду, який розробляється звичайно в рамках одного року (кварталу, місяця), в ньому відображаються витрати і надходження інвестиційних засобів у процесі здійснення конкретних форм інвестиційної діяльності.

Складання бюджетів на підприємстві вирішує два основних завдання:

а) визначення обсягу і склад витрат, пов'язаних з інвестиційною діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів підприємства;

б) забезпечення покриття цих витрат інвестиційними ресурсами з різних джерел.

Інвестиційні бюджети підприємства класифікуються за різними ознаками:

1. За видами інвестиційної діяльності – ці бюджети розробляються під час деталізації відповідних поточних інвестиційних планів на підприємстві в цілому на майбутній місяць або Квартал:

• бюджет реального інвестування – деталізують у рамках певного періоду зміст показників, пов'язаних з поновленням і розвитком усіх видів операційних активів підприємства в процесі його інвестиційної діяльності;

• бюджет фінансового інвестування – спрямований на відповідну деталізацію показників, пов'язаних із забезпеченням, приросту загальної суми портфеля фінансових інструментів інвестування.

2.За видами витрат:

• поточні бюджети – складаються з двох розділів:

а) поточні витрати – витрати виробництва за розглянутим центром інвестицій;

б) доходи від поточної господарської діяльності – загалом це доходи від реалізації майна;

• капітальний бюджет – розглядає капітальні вкладення у розвиток підприємства, що складаються з двох частин:

а) капітальні витрати – витрати на придбання позаоборотних активів;

б) джерела отримання засобів інвестиційних ресурсів (власні інвестиційні ресурси інвестора, залучений пайовий капітал, фінансовий лізинг, кредити банків та ін.).

3.За повнотою номенклатури витрат:

• функціональний бюджет – розробляють за однією (двома) статтями витрат;

• комплексний бюджет – розробляють за повною номенклатурою витрат.

4.За методами розробки:

• стабільний бюджет – не змінюється від зміни обсягів інве­стиційної діяльності підприємства (бюджет витрат з проектування підприємства);

• гнучкий бюджет – встановлює поточні і капітальні витрати не в твердо фіксованих сумах, а у вигляді нормативних витрат, які пов'язані з певними обсяговими показниками діяльності.

Виділяють особливу форму бюджету – платіжний календар, який розробляється за окремими видами руху грошових засобів і за підприємством в цілому.

Платіжний календар складається на майбутній місяць і має такі розділи:

• графік витрачання грошей – за всіма видами фінансових зобов'язань;

• графік надходження грошей – розробляється за тими напрямками, де є зворотний потік.

Проведення інвестиційного планування на підприємстві да змогу йому підвищити ефективність інвестиційної діяльності.