Основні завдання інтеграції біометричних технологій 12 страница

Утворювана «система систем» з самого початку проектується як мультибіометрична і буде мати можливість у перспективі доповнюватись усіма новими видами біометричної ідентифікації, які з’являться у майбутньому.

Нова система буде здатна забезпечувати своїми даними американських військовослужбовців за допомогою супутникового зв’язку в будь-якій точці земної кулі, причому у форматі, максимально наближеному до режиму «On-line». Заплановано, що з часом користувачами нового супербанку даних будуть не тільки спецслужби й інші
силові структури, але і цілий ряд цивільних відомств США*.

Першою складовою частиною створення цієї інтегрованої біометричної суперсистеми є проект ABIS (Automated Biometric Identification System), до якої Пентагон приступив ще у 2005 році. Для того, щоб забезпечити якість і сумісність усіх зібраних папілярних узорів пальців, МО США видало розпорядження про те, щоб всі процедури зняття відбитків пальців були аналогічні застосованим у ФБР для системи Integrated Automated Fingerprint Identification System (IAFIS) і проводилися за одними уніфікованими вимогами. Електронна інформація про відбитки, що направляється в систему ABIS, перевіряється і за базою даних системи IAFIS, де вони порівнюються з відбитками пальців тих осіб, які перебувають на обліку ФБР. Необхідність проведення такої перевірки неодноразово вже була підтверджена на практиці, коли особи, які перевіряються, були встановлені системою IAFIS за іншими установочними даними. Наприклад, свого часу відомий терорист «Аль-Каїди» М. Al-Kahtani був встановлений і затриманий при спробі в’їзду на територію США в серпні 2001 року за рекомендацією, виданою за наслідками проведеної перевірки відбитків пальців за базою даних IAFIS**.

Запровадження в повному обсязі системи ABIS забезпечить Міністерству оборони можливість швидкої та точної ідентифікації будь-якої особи навіть в «польових» умовах, що особливо важливо для ведення успішної боротьби з міжнародним тероризмом. Вже на початковому етапі на кінець 2006 року в системі ABIS було зібрано близько 2,4 млн. облікових записів різних біометричних ідентифікаційних параметрів: відбитків пальців, долонь, райдужної оболонки очей, зображень обличчя***.

Спеціальна комісія армії США з біометрії (Biometrics Task Force – BTF) обнародувала перші результати промислової експлуатації нової системи біометричної ідентифікації. Керівництво Спеціальної комісії оцінює ці результати як надзвичайно позитивні. Цясистема була передана BTF для експлуатації і підтримки в січні 2009 року. Спочатку вона іменувалася автоматичною системою біометричної ідентифікації нового покоління (Next Generation Automated Biometric Identification System – NG-ABIS), але потім, з урахуванням того факту, що основним замовником і эксплуатантом системи є Міністерство оборони (Department of Defense – DoD), назва було замінено на DoD ABIS.

Зрозуміло, зміни торкнулися не тільки термінології. Вже зараз DoD ABIS виконує для різних структур Пентагону функції основного офіційного джерела інформації про біометричні ідентифікатори осіб, що за тими або іншими причинами цікавлять згадані структури. За словами Марка Даунса, який працює в BTF операційним менеджером DoD ABIS, від користувачів біометричної системи надходять виключно позитивні відгуки.

М. Даунс стверджує, що розширені (в порівнянні з системою, що раніше застосовувалася) функції нової біометричної системи допомагають армійським підрозділам, які виконують оперативні завдання в зонах конфліктів, ефективно вирішувати завдання ідентифікації. У числі цих завдань Даунс згадує, зокрема, встановлення за біометричними ідентифікаторами осіб тих, хто заарештовується або затримується в зонах конфліктів, а також використання біометрії в системах контролю фізичного доступу на американські військові бази за кордоном.

Такого прогресу вдалося досягти завдяки тому, що функціональні можливості DoD ABIS були істотно розширені у порівнянні з попередницею цієї біометричної системи. Раніше ідентифікація здійснювалася тільки за відбитками пальців; зараз же в автоматичній системі біометричної ідентифікації МО США використовуються мультибіометричні технології (тобто розпізнавання особи ведеться відразу за декількома ідентифікаторами) і особливий наголос зроблено на інтегроване представлення відомостей про ці ідентифікатори. Ще одна відмінність системи DoD ABIS – підвищення ролі штучного інтелекту. На думку Марка Даунса, у новому біометричному рішенні кількість випадків, коли для остаточного прийняття рішення щодо ідентифікації потрібна участь експерта, становить менше 50%, тобто найчастіше розпізнання здійснюється повністю в автоматичному режимі. В результаті інформація за запитами користувачів надається набагато швидше і зростає ефективність використання цих даних.

У свою чергу, активне використання сучасних біометричних технологій підвищує безпеку військовослужбовців, що перебувають у зонах конфліктів, а також дозволяє їм краще виконувати поставлені завдання*.

У місцях ведення бойових дій та присутності своїх військових підрозділів США і НАТО запроваджують біометричні технології ідентифікації. Крім обов’язкової передачі персональних відомостей в Automated Biometric Identification System безпосередньо на місцях створюються локальні банки даних з відомостями про місцевих жителів. Насамперед це стосується Іраку й Афганістану. За інформацією, опублікованою в газеті «Washington Post», на кінець 2007 року понад 50 тисяч громадян Іраку вже було занесено в базу даних, що була створена командуванням американських окупаційних військ. У банк даних вводяться відомості про відбитки пальців, райдужної оболонки очей, оцифровані зображення облич і ДНК іракців.

Для зйому біометричних параметрів використовуються автономні спеціалізовані переносні сканери або укомплектовані за їх допомогою лептони. За деякими повідомленнями американські війська до кінця 2007 року мали у своєму розпорядженні 3800 переносних біометричних сканерів. Кожен з них коштує близько 6500 доларів, а його електронна пам’ять може розмістити персональні дані про 10 тисяч осіб. Відомості, що заносяться до пам’яті кожного сканера, регулярно передаються у центральний банк даних.

Біометричні відомості про громадян Іраку збирають різними шляхами: під час їх проходження через контольно-пропускні пункти, прийому на роботу з обслуговування військових баз багатонаціональних сил, а також при затриманні осіб, що підозрюються в причетності до терористичних актів і приналежності до терористичних угруповань. Отриману біометричну інформацію звіряють з відомостями про відбитки пальців, які зафіксовані на залишках вибухових пристроїв або отримані при проведенні огляду місць терористичних актів. Іракцям, які відмовляються проходити біометричну ідентифікацію, забороняється доступ на територію ряду громадських місць (в першу чергу ринки та інші подібні місця скупчення людей), де обов’язковою умовою доступу є зйом біометричних параметрів. Втім, як стверджують американські військові, випадків відмови ще не було*.

Протягом 2007–2008 років військові передали за допомогою супутникових каналів близько 28 тисяч запитів та в 1722 випадках за чверть години отримали з біометричного інтегрованого центру обробки біометричних даних (Biometric Fusion Center /BFC/) підтвердження про те, що затримані мають відношення до виготовлення саморобних бомб або здійснення у минулому терактів. Це дозволило в 2008 році добитись у Іраку значного зниження кількості терористичних актів з використанням вибухових пристроїв**.

За повідомленням видання «USA Today», аналогічну програму американські війська впроваджують і в Афганістані. Якщо на середину 2008 року в Іраку було розгорнуто шість американських спеціальних лабораторій, які займались одержанням, реєстрацією і обробкою даних щодо відбитків пальців, то в Афганістані на початок 2008 року вже діяло п’ять таких лабораторій. У цих лабораторіях експерти проводять роботу з виявлення, закріплення і одержання відбитків пальців з уцілілих фрагментів саморобних вибухових пристроїв, які були вилучені з місць скоєння терористичних актів, а одержана інформація передається у централізований банк даних Міністерства оборони США BFC, що розташований у Кларксбурзі (штат Західна Вірджинія).

У цей всеармійський центр обробки біометричних даних надходить інформація зі всіх військових баз, де впроваджені біометричні системи контролю доступу, також, як вже зазначалося, претенденти на отримання права доступу перевіряються за відбитками пальців за базами даних, що ведуться у ФБР. У інтегрований банк даних центру Biometric Fusion Center, крім біометричних, додатково заносяться і ряд інших відомостей щодо осіб, які перевіряються: дата і місце народження, стать, вага і ріст. Якщо претендент пройшов перевірку, йому видається спеціальна картка, що дає право проходу на територію військової бази. У пам’ять картки заносяться в електронному вигляді відомості про один або декілька видів особистих біометричних ідентифікаційних ознак, які при кожному проході на територію бази порівнюються з «оригіналами» ознак, що пред’являються для перевірки***.

Американські солдати в Іраку використовують переносні мобільні засоби мультибіометричної ідентифікації, до пам’яті яких занесена відповідна інформація, що отримана з центрального банку даних BFC (інформація про відбитки пальців, райдужну оболонку очей, оцифровані фотографії місцевих аборигенів). «Оскільки ми можемо збирати і надавати військам фотографії, відомості про відбитки пальців, райдужну оболонку, ДНК, то вже не важливо, що повідомляє про себе хто-небудь з жителів Іраку, – констатує полковник Гері Вільсон (Gary Wilson), який командував у 2007 році морськими піхотинцями США в Іраку. – Ми вже і так знаємо, що це за людина». Як повідомлялось у доповіді, що була опублікована Пентагоном у другій половині 2007 року, на створення біометричних баз даних громадян Іраку і Афганістану американським військовим було виділено 195 мільйонів доларів*.

До кінця 2008 року загалом Міністерство оборони США зібрало біометричні дані більш ніж на 1,5 млн. громадян Іраку і Афганістану**.

12 американських компаній стали підрядниками армії США з реалізації біометричного проекту загальною вартістю у 497 млн. доларів. В ході проведеного наприкінці 2008 року тендеру до числа учасників біометричного проекту Пентагону увійшли такі відомі корпорації як «Lockheed Martin», «Northrop Grumman», що відіграють провідну роль в аналогічних програмах ФБР, та ряд інших. Проект МО США розрахований в цілому на п’ять років: «базову» трирічну фазу і два проміжні («опциональні») періоди, кожен тривалістю один рік.

У результаті Пентагон розраховує отримати в своє розпорядження новітні
апаратно-програмні засоби проведення біометричної ідентифікації: Biometrics Operations and Support Services – Unrestricted (BOSS-U) vehicle. Основна мета проекту BOSS-U – надання в цілому американським силовим відомствам надійної і ефек-
тивної системи мультибіометричної ідентифікації, яку вони могли б використо-
вувати «для захисту нації».

На виконавців проекту покладено виконання наукових досліджень, техноло-
гічних розробок і надання консультаційних послуг. Підрядники повинні забезпечити не тільки підтримку інфраструктури, що вже використовується Пентагоном, але й забезпечити подальший її розвиток з урахуванням можливості розширення сфер застосування біометричної ідентифікації при забезпеченні національної безпеки США. Планується, що одним з головних компонентів проекту BOSS-U буде формування бази біометричних даних терористів, учасників озброєних формувань, що беруть участь у будь-яких конфліктах, у яких задіяні збройні сили Сполучених Штатів, а також на громадян іноземних держав, які потенційно можуть розглядатися «як ворожі елементи». Крім того, в цей банк даних як складова частина ввійдуть дані про біометричні ідентифікатори іноземних громадян, які працюють на закордонних військових об’єктах США. Реалізацією проекту BOSS-U займається Спеціальна комісія армії США з біометрії (Biometrics Task Force – BTF)***.

Перевірка потенційних кандидатів на службу в збройні сили США з використанням біометричних технологій вже здійснюється впродовж декількох років спеціальним підрозділом Пентагону «Управління за обліком призовників» (U.S. Military Entrance Processing Command /USMEPCOM/). В електронну систему тестування призовників вмонтовані спеціальні пристрої, які проводять контроль біометричних параметрів осіб на всіх етапах тестування.

Як біометричний параметр, що надається для перевірки, використовують папі-
лярні узори відбитків пальців. Крім того, призовники засвідчують свої документи за допомогою цифрового підпису*.

Міністерство національної безпеки США (Department of Homeland Security /DHS/) з 2006 року почало втілювати в життя програму збору біометричних даних на нелегальних іммігрантів. DHS приступило до створення єдиної бази біометричних даних, де разом з біометричними ідентифікаторами будуть сконцентровані не тільки біографічні дані, які необхідні імміграційній службі Сполучених Штатів для роботи зі своїми «підопічними», але й відомості про оголошених у розшук злочинців-іммігрантів, порушників імміграційного законодавства та інших осіб, у яких були проблеми з імміграційною владою.

При отриманні нових імміграційних документів, які засвідчують особу власника, а також при працевлаштуванні на роботу всі іноземці повинні проходити в обов’язковому порядку процедуру сканування всіх десяти пальців рук. Цей захід дозволяє проводити перевірку претендентів за банками даних інших інформаційних систем, насамперед за системою «US-VISIT», в яку заносяться відомості про всіх іноземних громадян, що перебувають на території США.

У 2007 році в міру накопичення відповідної інформації використання централізованого банку біометричних даних DHS сприяло поліпшенню обміну даними між імміграційним відомством і наявними федеральними базами даних. Це призвело до підвищення ефективності обробки та перевірки відомостей щодо іммігрантів, покращенню контролю за діяльністю співробітників імміграційної служби, забезпечило підвищення рівня захисту архівного зберігання біометричних даних і організації доступу до них. Вважається, що з часом централізований облік повинен привести і до полегшення умов перебування в США всіх зареєстрованих іммігрантів, які будуть позбавлені від необхідності неодноразової перереєстрації своїх біометричних даних**.

Спеціалізований підрозділ національної безпеки – Берегова охорона (U.S. Coast Guard) реалізує ще один масштабний державний біометричний проект – Transportation Worker Identification Credential (TWIC). Цей проект, що був розпочатий за ініціативою Берегової охорони і Управління з безпеки на транспорті США, передбачає обов’язкову наявність у співробітників портових підприємств, робочих бурових веж і доків, членів екіпажів судів посвідчень особистості у вигляді картки, в мікрочип якої занесені електронні шаблони їх папілярних узорів пальців. Ця картка повинна використовуватися для підтвердження особистості власника на пунктах перевірки відбитків пальців, де відповідна інформація зчитується з карт за допомогою спеціальних мобільних модулів. Таке посвідчення коштує більше 100 доларів і його виготовлення повинно оплачуватися працедавцем або самим робочим.

За словами Мауріна Фенгая, директора програми TWIC, на початок жовтня 2008 року біометричні картки були видані близько 500 тис. чоловік. До квітня 2009 року ця кількість власників карток TWIC повинна була збільшитись ще на 1,2 мільйони осіб***.

Крім реалізації безпосередньо програми Transportation Worker Identification Credential співробітники Берегової охорони США повною мірою почали використовувати можливості системи «US-VISIT» і біометричних банків DHS для перевірок відбитків пальців і фотографій порушників морських кордонів. За заявою директора програми «US-VISIT» Роберта Мокні (Robert Mocny), використання біометрії дозволяє практично повністю виключити спроби проникнення до США за пред’явленням фальшивих документів і унеможливлює спроби використання документів інших осіб: «Запроваджена Береговою охороною процедура перевірки біометричних ідентифікаторів осіб, що намагаються морським шляхом потрапити на територію США, з тими даними, які отримані в рамках програми «US-VISIT», істотно розширює наші можливості з протидії існуючим загрозам національній безпеці»*.

Програма «Біометрія в морі», яка реалізовується з листопада 2006 року, дозволяє Береговій охороні через супутниковий зв’язок направляти у цифровому вигляді на перевірку в банк даних Міністерства національної безпеки (DHS) відбитки пальців і фотографії затриманих в морі мігрантів і контрабандистів і протягом 3–5 хвилин отримувати результати перевірки безпосередньо на судні. База даних DHS на листопад 2007 року містила інформацію приблизно на 3,2 млн. осіб, яка включала відомості про всі попередні відвідини ними Сполучених Штатів і видані відносно них ордери на затримання або розпорядження про депортацію. Всі зібрані відомості про затриманих заносяться в базу даних Department of Homeland Security США, при цьому відбувається або доповнення вже наявних облікових записів, або створення нових записів щодо осіб, які вперше реєструються**.

Уряд США приймає заходи для прискорення процесу реорганізації діяльності імміграційної служби Міністерства національної безпеки. Особлива увага приділяється скороченню часу, необхідного для проведення перевірки біографічних, біометричних та інших даних іммігрантів.

У рамках програми зміцнення безпеки кордонів і вирішення проблем імміграції федеральні органи країни постійно розширюють кількість різних відомчих баз даних, які під’єднуються до системи діючої обов’язкової електронної перевірки іноземних громадян. Заходи, що здійснюються, повинні сприяти максимальній перевірці зібраної інформації та встановленню особистості суб’єктів, які використовують чужі або фальшиві установчі відомості***.

В американському штаті Массачусетс з 2007 року приступили до здійснення на добровільній основі (за бажанням батьків) реєстрації біометричних ідентифікаторів місцевих школярів. Відомості про райдужну оболонку очей школярів вносяться до загальнонаціональної бази даних з ідентифікації та визначення місцезнаходження зниклих або викрадених дітей (Children’s Identification and Location Database /CHILD/). Створення
банку даних «CHILD» необхідно для проведення швидкого впізнання у разі їх викрадення або втечі від батьків.

У пілотному варіанті як біометричні ідентифікатори використовувалися відбитки пальців і оцифровані фотозображення, але як засвідчила практика, ці параметри схильні до істотних змін з дорослішанням підлітків, тоді як райдужна оболонка ока з часом не змінюється. Існуючі методи реєстрації за райдужною оболонкою очей мають тривалість процедури сканування не більше 3–5 секунд. На думку розробників системи «Children’s Identification and Location Database», інформація, що зберігається в базі даних, достатньо захищена. Створена система захисту має чотирьохрівневий доступ. Звернення до бази даних дозволяється тільки з комп’ютерів із заздалегідь прописаними MAC- і IP-адресами. Але навіть якщо зловмисник зуміє подолати всі захисні перешкоди, він отримає тільки 698-бітовий файл: у базі даних зберігаються не оригінали зображень біометричних ідентифікаторів, а їх цифрові шаблони.

Відомості про райдужну оболонку очей зберігають до досягнення підлітком
18-річного віку, після чого вже він сам, а не його батьки, приймає остаточне рішення про те, чи залишати в базі даних інформацію про свій біометричний ідентифікатор,
або видалити її*.

При ознайомленні з базами даних, що використовують у США для боротьби з тероризмом, не можна замовчувати базу даних про саморобні вибухові пристрої (СВП /IED/). СВП стали основною зброєю терористів у всьому світі. Для боротьби з цією загрозою в грудні 2003 року ФБР створило центр аналізу терористичних вибухових пристроїв TEDAC (Terrorist Explosive Device Analytical Centre). Також під патронажем FBI знаходиться спеціальна школа вивчення наслідків вибуху великих автомобілів. Центр аналізу TEDAC розробив єдину федеральну програму, за якою здійснюється глобальний збір, технічний аналіз та заходи з розпізнання типу СВП та своєчасного розповсюдження розвідінформації, яка стосується особливостей використання будь-яких вибухових пристроїв при вчиненні терористичних актів. Всі відомості, які отримуються в результаті проведених центром аналізів і заходів, надаються контртерористичним, правоохоронним, розвідувальним і військовим органам.

За допомогою використання новітніх або, як іменують у ЗМІ, «проривних» технологій, технічні спеціалісти ФБР мають змогу в переважній кількості випадків ідентифікувати місця виготовлення саморобних вибухових пристроїв і навіть тих, хто виготовляє їх. В опублікованій в 2008 році доповіді про технічний прогрес за останні роки у діяльності Федерального бюро розслідування вказано, що проведені центром TEDAC аналітичні дослідження дозволили ідентифікувати 56 осіб, які виготовляли бомб**.

У Сполучених Штатах Америки однією з важливих рис користування різними банками даних є не тільки заходи з накопичення зібраної інформації, але і заходи щодо її збереження. Тому ретельне зберігання зібраної інформації стало важливою розвідувальною функцією.

Наприклад, що означає встановити необхідний телефонний номер у країні,
де немає телефонних довідників. До обов’язків FBI входить ведення спеціального досьє на кожного потенційного терориста або злочинця, в якому серед зібраних
даних в обов’язковому порядку містяться відбитки пальців та інші встановлені ідентифікуючі ознаки.

Федеральне бюро розслідувань США розробило і підтримує спеціальну базу слідчих даних IDW (Investigative Data Warehouse). Це закрите системне сховище для всіх зібраних розвідувальних зведень та інших слідчих даних, яке об’єднано в єдине ціле за допомогою інформаційної мережі (Web-enabled). Створена інформаційна система дозволяє відповідно підготовленому і уповноваженому на проведення таких дій персоналу виконувати запити, які прирівнюються до сфери проведення слідчих або розвідувальних дій. Інформація, що накопичується в базі IDW, надходить від всіх урядових установ (агентств) та, що особливо важливо, із зон бойових дій в Іраку й Афганістані. База IDW постійно розширюється та поповнюється. За допомогою спеціальної інформаційної мережі вона забезпечує організацію єдиного доступу спеціальних агентів, розвідувальних аналітиків і співробітників об’єднаних антитерористичних спеціальних сил JTTF (Joint Terrorism Task Forces) до більш ніж 47-ми джерел контртерористичних даних. До таких джерел належить секретна інформація ФБР, конфіденційні відомості інших силових і владних структур, а також відкрита інформація з будь-яких джерел, включаючи засоби масової інформації.

У 2007 році користувачі бази Investigative Data Warehouse могли проводити пошук за 560 млн. сторінок документів, які належать до міжнародного тероризму, а також за мільярдами таких записів, як адреса, телефонні номери, описи огляду будь-яких місць подій, що відбулися, тощо, витрачаючи на пошук необхідної інформації секунди часу. За допомогою бази слідчих даних можливо швидко знаходити фотографії осіб, які підозрюються у причетності до терористичних дій або скоювали їх, і порівнювати ці фотознімки з зображенням людських індивідуумів, котрі перевіряються, витрачаючи при цьому хвилини, а не декілька діб. IDW банк даних, що оснащений надсучасними комп’ютерно-програмними засобами пошуку і аналізу, підвищує можливості клієнтських структур зі швидкого виявлення зв’язків між подіями, що відбулися, та дозволяє проводити швидку ідентифікацією осіб, які перевіряються*.

Особливий інтерес становить інформація про «технологічну революцію», яка нині відбувається в британських спецслужбах і поліції. Адже загальновідомо, що технологічний рівень британських спецслужб і поліції сьогодні – це завтрашній день для відповідних органів більшості країн у всьому світі.

В даний час британська поліція продовжує формувати першу загальнонаціональну базу даних, в якій зберігатимуться мільйони фотознімків осіб, описи шрамів, татуювань і інших характерних ознак людських індивідуумів. Все це робиться з однією метою – зробити реальністю можливість автоматичного встановлення особистостей злочинців за зображеннями камер відеоспостереження. Пілотний проект під назвою FIND (від Facial Images National Database /національна база даних за обличчями/ або ж просто «ЗНАЙТИ») стартував у листопаді 2006 року в трьох округах Сполученого Королівства: Ланкашірі, Західному Йоркширі і Мерсисайді. Першооснову бази склали 750 тисяч фотографій осіб, що свого часу були заарештовані за різного роду злочини.

З 2009 року використання загальнонаціональної бази даних «ЗНАЙТИ» повинна поширитися на всю територію Великобританії. Кінцева мета проекту – втілити в життя у Сполученому Королівстві ідею автоматизованого розшуку злочинців й осіб, що підозрюються у вчиненні злочинів. І мати можливість розшукувати не тільки за фотографіями та фотороботами осіб, але й за всіма наявними характерними особливостями людських індивідуумів: татуювання, шрамам та іншими особливими прикметами.

Вдосконалення системи йде у декількох напрямках. Наприклад, оцифроване зображення кожної фотографії перед введенням у базу даних покращується за допомогою так званого методу лицьового картографування (facial mapping). У поєднанні зі спеціальною програмою розпізнавання особистостей це істотно прискорює час відеовстановлення осіб і дозволяє системі відеоспостереження у реальному часі видавати сигнал тривоги у випадку, коли в поле їх зору потрапляють особи, що розшукуються.

Міністерство внутрішніх справ Великобританії обнародувало нові подробиці про процес формування в Сполученому Королівстві нової бази біометричних даних. Ця база створюється в рамках реалізації проекту Національної ідентифікаційної системи. Формування національного сховища біометричних ідентифікаційних даних (National Biometric Identity Store – NBIS) покладене на компанію IBM, з якою у 2009 році підписаний відповідний контракт вартістю в 265 млн. британських фунтів. У це сховище почнуть заноситися відомості про відбитки всіх 10 пальців рук тих британців, що звертаються за отриманням ідентифікаційних документів нового покоління – біометричних закордонних паспортів й ID-карт, що засвідчують особу на території самого королівства. Сховище міститиме як цифрові моделі біометричних ідентифікаторів, так і зображення відбитків пальців.

Разом з тим у чипах згаданих ідентифікаційних документів передбачається розміщувати відомості про відбитки всього лише двох пальців. Відповідаючи на питання про те, навіщо тоді сканувати відбитки всіх 10 пальців рук у претендентів біометричних паспортів та ID-карт, представники МВС і Ідентифікаційної і паспортної служби називають декілька причин.

По-перше, сканування відбитків усіх 10 пальців рук повинне запобігти можливості шахрайства, коли одна і та ж людина буде намагатися отримати другий паспорт або ID-картку під іншим прізвищем, використовуючи для цього ідентифікацію за раніше не відсканованими відбитками пальців.

По-друге, цей захід повинен допомогти тим людям, у яких виникають проблеми з скануванням відбитків пальців (наприклад, немолодим громадянам, тобто надати можливість проведення ідентифікації за відбитками інших пальців).

Представники МВС і Ідентифікаційної і паспортної служби завіряють, що сховище NBIS функціонуватиме окремо від бази даних про відбитки пальців Ident1, яку експлуатує британська поліція. Поліцейські дістануть доступ до NBIS тільки у виняткових випадках, які регламентовані законодавством, – наприклад, коли цього потребує запобігання вчиненню злочинів, проведення розслідування злочинів або «інтереси національної безпеки»*.

У 2009 році компанія IBM виграла тендер із створення Національної служби біометричної ідентифікації, в рамках якої формується база даних про біометричні ідентифікатори власників закордонних паспортів і внутрішніх ID-карт**.

З жовтня 2007 року в Британії здійснюється ще одна великомасштабна програма – об’єднання в єдине ціле мереж камер відеоспостереження та систем CCTV, які на даний час здатні не тільки ідентифікувати людей, але і виявляти осіб з підозрілою поведінкою. Головна проблема – розпорошеність мереж CCTV, які в своїй більшості належать різним приватним структурам. Об’єднання державних і приватних систем CCTV в єдину загальнонаціональну мережу – одна з найважливіших умов ефективної роботи поліції.

За висловленням глави Національного агентства з модернізації поліції (NPIA) Пітера Нейруда (Peter Neyroud), створення бази даних «FIND» – це лише один з елементів масштабної «технологічної революції», яка нині здійснюється у британській поліції. До 2012 року всі патрульні наряди в своїй екіпіровці повинні мати спеціальні переносні комп’ютери-смартфони, що кардинально розширюють можливості поліцейських. Ці невеличкі за розмірами ком’ютерні пристрої надають можливості від сканування папілярних узорів пальців на місці затримання до звірки отриманих відбитків пальців й отримання потрібних фотознімків та іншої інформації з віддаленого центрального банку даних. Як планується, до початку 2013 року повинна бути вирішена проблема оперативного доступу поліцейського наряду до поточних або архівних зйомок будь-яких камер відеоспостереження незалежно від форми власності.

У контррозвідці та поліційських органах усіх держав чудово усвідомлюють, наскільки зручним засобом для ведення постійного контролю за пересуванням особистості разом із мобільними телефонами є персональні проїзні квитки. Відомості про всі поїздки пасажира з точністю до хвилини можуть зберігатися роками в базах даних більшості закордонних транспортних систем. У Лондоні для універсальної оплати проїзду в суспільному транспорті використовуються спеціальні «Oyster-картки». Поліція і спецслужби за наявності офіційних справ з проведення розслідування щодо цілком конкретних осіб можуть затребувати звіт з пересування будь-якої особистості на підставі використання конкретної «Oyster-картки»*.