Громадський та відомчий контроль за додержанням

законодавства про охорону праці

Громадський контроль здійснюють відповідно до ЗУ “Про ОП” (ст.41):

- трудові колективи через обраних ними уповноважених;

- професійні спілки – в особі своїх виборних органів і представників:

- Центральний комітет профспілки України (ЦКПУ);

- обласні ради профспілок;

- місцеві комітети профспілок;

- цеховий комітет профспілки;

- громадський (суспільний) інспектор по ОП.

Відомчий контроль здійснюють:

- міністерства даної галузі;

- головне управління;

- трести;

- власники виробництв;

- спеціаліст з питань ОП (інженер по ТБ);

- начальники цехів;

- майстри;

Власники виробництв здійснюють контроль за станом ОП і ТБ один раз на місяць через своїх замісників, або спеціалістом з питань ОП.

Начальник цеху, або його замісник – 1 раз на тиждень.

Майстри – щоденно перед початком роботи.

 

 

1.9. Прогнозування і планування заходів по охороні праці.

Обґрунтоване планування не може бути успішним без прогнозування як важливого елемента передпланової роботи. Прогнозування дозволяє складати цільові програми з ОП за окремими напрямами роботи (боротьба з травматизмом, зниження рівня захворювання, поліп­шення мікроклімату в приміщені, боротьба з шумом тощо). Такі цільові програми стають основою складання планів роботи з ОП.

Планування робіт по ОП являються одним із методів управління ОП на виробництві і включає такі напрямки:

- прогнозування безпеки праці (ПБП);

- розробка перспективних, поточних і оперативних планів по покращенню умов праці.

Прогнози можуть бути:

- короткострокові (1-2роки);

- середньострокові (до 5 років);

- довгострокові (понад 5 років).

Прогнозування показників параметрів ОП може бути пошуковим і нормативним.

Пошукове прогнозування (наприклад, кількість випадків травм) враховує існуючу ситуацію і визначає стан її у майбутньому. При цьому базовий період (кількість років) для прогнозування травматизму має бути не менш 2/3 періоду прогнозування.

Нормативне прогнозування здійснюється від нормативно оціненого наступного стану показників ОП до дій в теперішній час.

Пошукове прогнозування ведеться методом математичної екстраполяції. Нормативне прогнозування базується на анкетуванні думок спеціалістів-експертів, які враховують вимоги стандартів ССБП та інших нормативних документів. ПБП – здійснюється з метою отримання оцінки динаміки травматизму, професійних захворювань, оцінки соціальної і економічної ефективності робіт по ОП.

Перспективне планування – основою є п’ятирічний комплексний план умов ОП і санітарно-оздоровчих заходів, який розроблений Держдепартаментом ОП і профспілками.

Поточне планування – робіт по ОП здійснюється з врахуванням 5-ти річного комплексного плану і розробляється на 1 рік і на 1 місяць розділу “Охорона праці” колективного договору і “Угоди з ОП”, що додається до нього.

Оперативне планування – роботи по безпеці праці складаються керівниками підрозділів на 1 місяць або квартал з метою покращенням умов ОП по зауважених недоліках, виявлених в ході згоди і заходів вміщених в наказах, а також вживання заходів усунення причин НВ.

 

ЛЕКЦІЯ – 2

ОРГАНІЗАЦІЯ СЛУЖБИ ОП НА ПІДПРИЄМСТВІ.

Організація служби ОП на підприємстві.

Згідно Закону України “Про охорону праці” (ст.15), служба ОП створюється власником, або уповноваженим ним органом на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання правових, організаційно – технічних, санітарно – гігієнічних, соціально – економічних і лікувально – профілактичних заходів, спрямованих на запобігання НВ, професійних захворювань і аварій в процесі праці.

На підприємствах виробничої сфери з числом працюючих до 50 чоловік (невиробничої сфери – до 100 чоловік та навчальних закладах) функції служби ОП виконують особи, які пройшли перевірку знань з ОП, тобто з відповідною підготовкою за сумісництвом.

На підприємствах, (у виробничих і науково – виробничих об’єднаннях) при чисельності працюючих від 51 до 500 чоловік включно (невиробнича сфера, в т.ч. навчальні заклади від 101 до 500 чол.) таку службу повинен представляти один спеціаліст з ОП з інженерно – технічною освітою та стажем роботи за профілем виробництва не менше 3 років. На підприємствах, де використовуються вибухові матеріали, або сильнодіючі отруйні речовини, в такій службі повинно бути двоє спеціалістів.

При кількості працюючих більше 500 чоловік виробничої і невиробничої сфери створю­ється самостійний структурний підрозділ служби ОП (тобто група спеціалістів).

Розрахунок чисельності працівників служби ОП здійснюється за формулою:

, де: (2.1)

М – чисельний склад підрозділу служби ОП на підприємстві;

Р_cр – середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві;

Ф – ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з ОП; Ф=1820 годин в році;

К_в – коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва

, де: (2.2)

Р_а – чисельність працюючих з шкідливими речовинами;

Р_в – чисельність працюючих на роботах з підвищеною небезпекою.

Приклад. На підприємстві працює 700 чоловік з них – 400 з шкідливими речовинами і 300 чол. на роботах з підвищеною небезпекою.

Чол.