Розміри відшкодування втраченого потерпілим заробітку встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров’я.
Розмір одноразової допомоги потерпілому встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором).
У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не менше п’ятирічного заробітку потерпілого і, крім того, не менше однорічного заробітку потерпілого на кожного утриманця, а також на дитину, яка народилася після його смерті.
Моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої в кожному конкретному випадку встановлюється на підставі:
- домовленості сторін;
- рішення комісії по трудових спорах;
- рішення суду.
Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від будь-яких виплат.
Розмір компенсації витрат на ліки, лікування, протезування, придбання санаторно-курортних путівок визначається на підставі рецептів лікарів, довідок або рахунок про їх вартість.
Розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від характеру цього догляду визначається МСЕК і не може бути менше:
- трьох мінімальних заробітних плат – на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);
- двох мінімальних заробітних плат – на звичайний догляд;
- однієї мінімальної заробітної плати – на побутовий догляд (прибирання кімнати, прання білизни тощо).
Потерпілому періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам 1-ої групи щорічно, безкоштовно надається путівка для санаторно-курортного лікування відповідно до медичного висновку.
Потерпілому компенсуються витрати на проїзд до місця лікування і назад. У разі необхідності супроводу потерпілого, особі, яка його супроводжує, компенсується проїзд туди і назад, а також сплачується добові і компенсуються витрати на житло відповідно до законодавства про службові відрядження.
ЛЕКЦІЯ – 4
НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ.
Навчання з питань охорони праці
Згідно ГОСТ 12.0.004-79 ССБП є такі форми навчання з питань ОП і ТБ: курсове, спеціальне, інструктивне.
Курсове для ІТП буває – чергове, позачергове.
Спеціальне - для працівників які працюють на виробництвах з підвищеною небезпекою.
Після навчання проводиться іспит і видається посвідчення.
Навчання та систематичне підвищення рівня знань працівників, населення України з питань ОП – один з основних принципів державної політики в галузі ОП, фундаментальна основа безпеки праці та необхідна умова удосконалення управління ОП і забезпечення ефективної профілактичної роботи щодо запобігання аварій і травматизму на виробництві.
Основним нормативним актом, що встановлює порядок та види навчання, а також форми перевірки знань з ОП є ДНА ОП 0.00-4.12-99 „Типове положення про навчання з питань ОП”. Даний нормативний документ, спрямований на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань ОП, яка проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності, а також з учнями, вихованцями та студентами закладів освіти.
Відповідальність за дотримання навчальних планів і програм навчання з питань ОП, використання в повному обсязі відведеного для цього навчального часу, якість навчання в закладах освіти працівників, студентів, учнів та вихованців несуть керівники відповідних закладів освіти.
Контроль за дотриманням Типового положення про навчання з ОП здійснюють органи державного нагляду за ОП та служба ОП центральних та місцевих органів виконавчої влади.
