ЛЕКЦІЯ – 1
Основи охорони праці.
Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки.
В процесі розвитку людства виникла потреба процесу праці, яка обумовила появу охорони праці (ОП). Найвища потреба людини – це її життя. У мирний час у повсякденній праці люди отримують травми, стають інвалідами або вмирають. Це трапляється з тисячами здорових людей. Найчастіше молодого й середнього віку від нещасних випадків (НВ), отруєнь, травм.
Тому зрозуміло, що ОП відіграє важливу роль як соціальний чинник, оскільки, якими вагомими не були б трудові здобутки вони не можуть компенсувати людині втрати здоров’я, а тим більше життя (те і ін. дається один раз). Через НВ та аварії гинуть на виробництві не просто робітники і службовці, на яких держава витрачає значні кошти, а перш за все люди годувальники сімей, батьки та матері дітей.
Окрім соціального, ОП має важливе економічне значення:
- це висока продуктивність праці;
- зниження витрат на оплату лікарняних;
- компенсацій за важкі та шкідливі умови праці.
Наслідки НВ коштують у 10 разів дорожче ніж вартість заходів щодо їх, попередження. Фахівці Міжнародної Організації праці (МОП) підрахували, що економічні витрати, пов’язані з НВ, складають 1% світового валового внутрішнього продукту. На ці кошти, можна забезпечити харчування протягом року близько 75 млн. людей.
Історично склалось, що ОП як галузь науки виникла на перетині соціально-правових, технічних і медичних наук, науки про людину. Головними об’єктами її досліджень є людина в процесі праці, виробниче середовище, організація праці та виробництва. На підставі цих досліджень розробляються заходи та засоби спрямовані на збереження здоров’я й працездатності людини в процесі праці.
Предмет, структура, зміст, мета дисципліни “Основи охорони праці”.
Основи охорони праці (ООП) – це комплексна дисципліна, яка базується на загальноосвітніх (фізика, хімія, математика), так і на загальнотехнічних та спеціальних дисциплінах (опір матеріалів, електротехніка, технологія і устаткування виробництва).
Основи охорони праці – пов’язана з:
- безпекою життєдіяльності;
- науковою організацією праці;
- ергономікою;
- інженерною психологією;
- технічною естетикою.
В цих дисциплін єдина мета – сприяти підвищенню продуктивності праці, збереженню здоров’я, зменшення впливу несприятливих факторів. В той же час усі вони підходять до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях.
Безпека життєдіяльності – це дисципліна, що вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивості, наслідки впливу на організм людини, способи та засоби захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.
Наукова організація праці займається вивченням, розробкою та впровадженням в практику раціональної побудови трудового процесу, при якій забезпечується висока продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров’я працівників, збільшується період їх, трудової діяльності.
Ергономіка – досліджує, розробляє та дає рекомендації щодо конкретного виготовлення та експлуатації технічних засобів, які забезпечують людині в процесі праці зручності, зберігання сили, працездатність та здоров’я.
Інженерна психологія – вивчає взаємодію людини з новою технікою і встановлює функціональні можливості людини і зберігання високих психофізіологічних можливостей людини.
Технічна естетика встановлює залежність умов та результатів праці від архітектурного, конструктивного та художнього вирішення знарядь праці, робочих місць, цехів, санітарно-побутових та інших допоміжних приміщень – всього, що оточує людину на виробництві.
Методологічною основою дисципліни “ООП” є науковий аналіз умов праці, технологічних процесів, обладнання робочих місць, трудових операцій, організації виробництва, з метою виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, виникнення можливих аварійних ситуацій. На підставі такого аналізу розробляються заходи щодо усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, створення здорових і безпечних умов праці.
1.3. Визначення і завдання предмету “Основи охорони праці”
Основна мета дисципліни – надати майбутнім фахівцям знання основ „ОП”, реалізація яких на практиці сприятиме покращенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійних захворювань, виробничого травматизму, аварій.
“Закон України про охорону праці” дає таке визначення ОП.
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі її трудової діяльності.
Основна задача ОП – довести до мінімуму ймовірність уражень або виключення травматизму та професійних захворювань працюючих з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці.
Можна сказати, загальна задача ОП є триєдина:
- при найменших трудових затратах;
- в умовах повної безпеки праці;
- отримати найбільшу кількість високоякісної продукції.
Головна ціль ОП – як категорії трудової діяльності полягає в створенні сприятливих і безпечних умов у діалектичному взаємозв’язку з ефективністю і якістю праці, та полегшенні самої праці.
