Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Теорії заснування держави Київська Русь




2. Матеріальні і духовні ресурси

Державотворчий процес

Монголо – татарська навала і її наслідки

Галицько – Волинська держава

Основні поняття: “норманська теорія”, “антинорманська теорія”, державотворення, політика, політична влада, культурна асиміляція, плем’я, етнос, соціоосередок, етноосередок, соціальна практика, рента, відробіточна рента, грошова рента, десятина, пантеїзм.

Київська Русь – яскравий державний феномен, що започаткував державотворчу традицію українського народу. Більшість ознак державності лише зароджувались – централізоване управління, бюрократична система, державницька ідеологія, політичні інститути, - та все ж з Київської Русі почався шлях українського народу до суверенітету: сучасної незалежності України.

Державотворчий процес тривав за участі ряду слов’янських за природою племен: слов’ян новгородських, кривичів, полян, сіверян, уличів, бужан, дреговичів, родимичів, вятичів, деревлян та ін. Досьогодні питання про походження держави Руська Земля є дебативним. Історики пропонують три теоретичні виміри цієї проблеми: норманську теорію, антинорманську теорію і хозарську гіпотезу.

Тема відзначається важливістю і актуальністю, оскільки є акцентом на формуванні державотворчих традицій. Становлення держави тривало під впливом чинників як зовнішніх, так і внутрішніх. Процес державотворення передбачав нівелювання племінних відмінностей, встановлення практики кодифікованого права, упровадження єдиного релігійного режиму.

1.1.Теорії заснування держави Київська Русь

Теорій заснування держави Київська Русь, на переконання істориків, існує три: норманська, антинорманська і хозарська.

Норманська теорія. Час появи теорії - сер. ХVІІІ ст. Автор пропозиціонер – Г.Ф. Мюллєр (німець за походженням, член Петербурзької Академії Наук). Праця, що “утримує” в собі зміст теорії – доповідь на тему: “Звідки є, пішла Русь?”. Концепція: стародавня держава Київська Русь була заснована норманами – скандинавами. Серед аргументів:

· термін “русь” є фонетичним братом і похідною від етноніму “руотсі”, що побутував ще й в ХІ ст. на означення шведів – скандинавів;

· іменна гама руських послів, що брали участь у переговорах з Візантією (911, 944 рр.), скандинавського походження: Карл, Фарлаф, Веремуд, Стемид і т.ін.;

· іноземні джерела розрізняють чітко “слов’ян” і “русів”.

Антинорманська теорія має дві редакції:

· за авторства М.Ломоносова

· сучасна редакція, що увібрала в себе як дослідження фундаторів української історичної науки, так і сучасних істориків.

Антинорманська теорія за авторства М. Ломоносова. Час появи теорії – сер. ХУІІІ ст. Автор – пропозиціонер – М. Ломоносов (росіянин, член Петербурзької Академії Наук). Праця, що “утримує” в собі зміст теорії – “Начальная история”. Концепція: узбережжя Балтійського (Варязького моря) на ІХ ст. є заселеним слов’янами, що увійшли в історію під назвою поморян. Соціальна практика означеного етнічного загалу впродовж століть існувала в контексті тісних економічних і політичних зв’язків з слов’янством новгородським, кривичами, сіверянами, які і прикликали слов’ян - поморян у якості влади.

Аргументи:

· “Снесение домашних наших летописцев подает уже повод думать о единоплеменстве сих двух народов”;

· “Восточное плечо реки Немани, впадающее в Курский залив, называется Руса”;

· “Сие еще подкрепляется обычаями древних…” і т.ін.

Сучасна редакція антинорманської теорії є презентованою в наступній к онцепції: “… паросток державності Київської Русі не був до нас завезений… він виріс на місцевому ґрунті задовго до ІХ ст. внаслідок складного і тривалого соціально-економічного та культурного розвитку слов’янського суспільства” (Історія України. О.Д. Бойко).

Визначеність у даному питанні і тих, хто досліджує історію, і тих, хто вивчає цей процес є досить важливим моментом. Ми повинні визнати, що державотворення – процес багатогранний і складний. У зв’язку з цим важко відмовити сучасним українським історикам у правомірності акценту на тому, що державність виростає на місцевому ґрунті. І так само неможливо заперечити високий рівень впливовості на державотворчий процес факторів зовнішнього характеру, як і проігнорувати факт об’єднання в ІХ ст. державотворчих зусиль двох однокорінних в культурно-досвідному відношенні етноосередків, зафіксований в писемних джерелах: літописах.

Якщо визнати аргументи М. Ломоносова, акумульовані в т.зв. антинорманській теорії, то вималюється наступна картина:

· Плем’я русів, проживаючих на річці Нєман – це складова збірної “поморяни”, що були на ІХ ст. з слов’янами – новгородськими, кривичами, сіверянами одного культурно-досвідного кореня. Вони слов’яни, але їх слов’янська природа докорінно змінюється у процесі спочатку боротьби (за заволодіння ними і підкорення їх) між данцями і германцями, а далі тотальної їх германізації і окатоличення, які тривали впродовж Х – ХІІІ ст. (див. Грацианский Н.П. Борьба славян и народов Прибалтики с немецкой агрессией в ср. века. М. 1943.; Черниловский З.М. Возникновение раннефеодального государства у прибалтийских славян. М. 1959.; Історія західних і південних слов’ян. К. 2001.).

· Економічні; політичні зв’язки перелічених етноосередків носили характер постійних і тісних, оскільки водний торговий шлях “із варяг в греки “являв собою, за свідченням Патріаршого літопису, рух водними артеріями (річками) і резервуарами (морями), що об’єднували землі (бо сполучали їх) полян, кривичів, сіверян, слов’ян новгородських, поморян. Це рух за координатами: Дніпро – Варязьке море – Протока Ла Манш – Біскайська затока – Гібралтарська протока – Середземне море (Рим) – Царгород (Візантія).

· Задекларовані економічні і політичні зв’язки підсилювали і кровно – родинні стосунки, адже русо – балт Рюрик – це онук новгородського князя Гостомисла, який на початку ІХ ст. зреалізовує процес об’єднання слов’янства північної територіальної паралелі. Дана інформація присутня в дослідженнях І. Нєхачина і В. Татіщева, які посилаються на літопис Іоакима, новгородського єпископа.

· Етнічні осередки, “дислоковані” на північній територіальній паралелі, до окатоличення і християнізації функціонували в контексті єдиної системи знань і вірувань, яка “прочитується” з “Велесової книги”. Спостерігається тотожність божої ієрархії: Триглав – Сварог, Перун, Світовид, які презентують картину світобудови і спектр морально-етичних норм. Як приклад, на острові Рюген (басейн Варязького моря: регіон південного узбережжя) діяв Храм Світовида, який поруйнували датчани в процедурі свого наступу на слов’ян, і в той же час пантеон богів, що “витікав” із ідеї Триглава, “реанімує” у Києві в Х ст. Володимир І.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-07-29; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 476 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Бутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Неизвестно
==> читать все изречения...

2464 - | 2390 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.