Індивідуальні форми:
· Самоосвіта: систематичне вивчення літератури, участь у роботі методичних об’єднань, семінарів, конференцій, проведення експериментальних досліджень, підготовку доповідей тощо.
· Стажування: проходять молоді вчителі за місцем роботи упродовж першого року. Мета: набуття практичних умінь і навичок педагогічної діяльності. Керівник закладу призначає для молодого вчителя наставника з числа кращих учителів відповідного фаху.
Колективні форми:
· Відкриті уроки. Мета: підвищення майстерності всіх учителів, упровадження в практику роботи вчителів передового педагогічного досвіду і результатів досліджень педагогічної науки. Обов’язковий аналіз і обговорення.
· Взаємовідвідування вчителями уроків.
· Предметні методичні об’єднання вчителів або предметні комісії – центр методичної роботи, вивчення і втілення досягнень теорії та передового досвіду в практику навчання конкретних навчальних дисциплін. Створюються у великих школах, де один предмет викладають кілька вчителів. Складають плани роботи на рік. Засідання – один раз на чверть.
· Методичні кабінети – знайомлять учителів з досягненнями педагогічної науки і передового педагогічного досвіду. Тут зібрані кращі зразки тематичних та поурочних планів, методичні розробки класних годин, зразки художньої та технічної творчості учнів тощо.
· Семінар - практикум – учителі самостійно опрацьовують педагогічну літературу з обговорюваної проблеми, аналізують власний досвід. Опрацьовані матеріали оформлюють у вигляді рефератів або доповідей.
· Педагогічні читання – мають на меті узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду і проводяться з актуальної педагогічної тематики.
· Науково - практична конференція (районна, обласна, республіканська). З темою конференції педагогічну громадськість знайомлять заздалегідь. Передбачається роботу пленарного засідання та секцій.
· Діяльність шкіл передового досвіду.
· Опорні школи.
· Експериментальний педагогічний майданчик.
Творчі звіти вчителів.
Підвищення кваліфікації, методичної майстерності педагогів відбувається завдяки внутрішкільній системі методичної роботи та навчанню з відривом від основного місця роботи.
Підвищення кваліфікації вчителі проходять один раз на 4-5 років в закладах післядипломної освіти, на факультетах підвищення кваліфікації на базі педагогічних університетів.
Для стимулювання діяльності вчителів щодо підвищення їх професійної кваліфікації, методичної майстерності запроваджено їх атестацію.
Атестація педагогів – комплексна перевірка, що здійснюється спеціальною атестаційною комісією з метою визначення рівня кваліфікації педагога, що дає їм змогу претендувати на присвоєння більш високого кваліфікаційного рівня. Відповідно встановлено кваліфікаційні категорії: спеціаліст, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої категорії, спеціаліст вищої категорії, а також педагогічні звання: старший учитель, учитель-методист.
Питання 73
Планування роботи школи, види планування. Внутрішньошкільний контроль та шляхи його вдосконалення.
В науці про управління існує два поняття - "дія" і "результат".
Дія – це певні операції, конкретні заходи, вечори, походи, збори тощо, які можуть проводитися регулярно, зовні ефективно і демонструвати непогану організацію діяльності виконавців. Але дія — це лише засіб для досягнення якоїсь мети, а не сама мета.
Результат – це кінцевий підсумок, заради якого і здійснювались операції, це рівень знань, умінь і навичок учнів, їх вихованість, загальнокультурна підготовка, ступінь самостійності та ін.
Суть управління – в умінні планувати результат, цілеспрямовано регулювати сам процес навчання і виховання, вибирати такі операції, які забезпечували б при найменшій витраті сил, часу і засобів ефективне виконання завдань.
Розробити план – це значить передбачити певний комплекс заходів, спрямованих на вирішення конкретних питань навчання і виховання.
Планування – підготовчий етап кожного управлінського циклу, тому йому відводять одне з важливих місць у системі управління школою.
Обґрунтований конкретний план — один з показників наукової організації і управління школою.
План повинен бути коротким, чітким і зрозумілим.
За формою планування може бути текстовим, графічним і змішаним (текстовим і графічним). У будь-якому випадку в школі повинно існувати календарне планування, тобто всі загальношкільні заходи повинні плануватися за чвертями, місяцями, тижнями, окремими числами. Кожна школа планує свою роботу, виходячи з місцевих умов і можливостей, але кожний план повинен бути педагогічно цілеспрямованим, передбачати систему заходів, спрямованих на виконання визначених завдань.
У практиці роботи кращих шкіл існують такі види планування:
¾ перспективний план роботи школи на 3-5 років;
¾ план навчально-виховної роботи школи (річний);
¾ графічний план організаційної, методичної і позакласної роботи (на чверть) (витяг з річного плану роботи школи);
¾ план-графік шкільного контролю (на чверть);
¾ план роботи громадських організацій.
Терміни планування визначаються його завданнями. Так, річний план передбачає терміни з 1 вересня поточного року до 1 вересня наступного року, включаючи літню практику і підготовку школи до нового навчального року. Річний план складається у травні-червні, затверджується педрадою школи в кінці серпня. В процесі роботи вносяться окремі зміни в планування, але з відома педради школи.
Перспективний план розвитку школи передбачає напрями діяльності школи з урахуванням роботи районних органів влади. Його завдання - накреслити найважливіші орієнтири, головні віхи функціонування і розвитку школи на певний період.
План навчально-виховної роботи школи на навчальний рік передбачає основні питання, над якими необхідно працювати колективу школи. Його не варто загромаджувати методичними порадами, правилами внутрішнього розпорядку, загальними міркуваннями. Його структура:
1. Вступ: а) особливості мікрорайону і роботи школи; б) короткий аналіз результатів роботи школи за минулий навчальний рік; в) основні завдання школи на новий навчальний рік.
