МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІНСТИТУТ ОБЛІКУ І ФІНАНСІВ
методичні вказівки
до практичних та семінарських занять
з курсу “Статистика”
ЖИТОМИР
Вступ
Метою вивчення дисципліни є формування системи теоретичних знань з порядку здійснення статистичного дослідження соціально-економічних явищ і процесів.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Статистика» є: дослідження методів, що використовує статистика при вивченні масових суспільних явищ.
В результаті вивчення цієї дисципліни студент повинен:
· розуміти:
- тенденції розвитку статистики як науки;
- взаємозв’язки між відносними показниками та зведеними індексами;
- переваги та недоліки способів організації та видів статистичного спостереження в Україні;
· знати:
- методи, що використовує статистика при вивченні масових суспільних явищ;
- порядок організації та види статистичного спостереження;
- відмінність між індивідуальними та зведеними індексами;
- джерела інформації та порядок розрахунку основних статистичних показників;
· вміти:
- застосовувати формули для розрахунку різних видів середніх величин, визначати ступінь однорідності сукупності за допомогою узагальнюючих показників варіації;
- здійснювати прогнози за виявленими у ряді динаміки тенденціями;
- використовувати вивчені методи статистики на всіх етапах статистичного дослідження;
- зображувати статистичні дані будь-яким графічним способом;
- правильно визначати щільність зв’язку між ознаками.
Програма дисципліни
Тема 1. Теоретичні основи статистики
Поняття статистики. Історія статистичних досліджень. Предмет і метод статистики. Поняття статистичної сукупності. Закон великих чисел. Статистичні класифікації. Розділи статистики
Тема 2. Статистичне спостереження: порядок органiзацiї i проведення
Статистичне спостереження як перша стадія статистичного дослідження. Види та способи статистичних спостережень. Організація статистичних спостережень. Помилки статистичного спостереження та контроль достовірності даних
Тема 3. Статистичні показники:поняття, класифікація, способи розрахунку
Поняття про систему статистичних показників і зв’язки між ними. Види статистичних показників
Тема 4. Зведення та групування статистичних даних
Поняття та класифікація зведення статистичних даних. Поняття, завдання та види статистичних групувань
Тема 5. Статистичні таблиці. Графiчне вIдображення статистичних даних
Статистичні таблиці. Поняття статистичних графіків та вимоги до них. Лінійні діаграми. Площинні та секторні діаграми. Радіальні діаграми. Картограми і картодіаграми
Тема 6. Середнi величини та показники варiацiї
Середні показники: суть, завдання, наукові основи обчислення. Види середніх показників та способи їх розрахунку. Мода і медіана: поняття та порядок обчислення. Варіація ознак та варіаційні ряди. Узагальнюючі показники варіації
Тема 7. Взаємозв’язки соціально-економічних явищ та їх статистичне вивчення
Види зв’язків між ознаками. Завдання і прийоми вивчення зв’язків. Знаходження рівнянь регресії. Вимірювання щільності зв’язку. Непараметричні методи вивчення взаємозв’язків
Тема 8. Теорія вибіркового спостереження
Вибірковий метод: поняття, види вибірок. Види і розрахунок помилок вибірки. Використання формул граничної помилки вибірки. Поширення результатів вибірки на генеральну сукупність
Тема 9. Статистичне вивчення динаміки соціально-економічних явищ
Значення рядів динаміки та їх види. Основні характеристики рядів динаміки. Вирівнювання динамічних рядів. Виявлення та вимірювання сезонних коливань. Аналіз рядів динаміки і прогнозування
Тема 10. Iндексний метод
Сутність, призначення та види індексів. Загальні агрегатні та середньозважені індекси кількісних та якісних показників. Індекси середнього рівня. Ланцюгові та базисні індекси. Взаємозв’язок між індексами та визначення ролі окремих факторів в динаміці складних показників
ТЕМА 1. ТЕОРЕТИЧНI ОСНОВИ СТАТИСТИКИ
1.1. Поняття статистики. Історія статистичних досліджень
1.2. Предмет і метод статистики
1.3. Поняття статистичної сукупності. Закон великих чисел
1.4. Статистичні класифікації
1.5. Розділи статистики
Термінологічний словник
| № з/п | Термін | Визначення |
| Статистика | 1) сукупність підсумкових показників, що кількісно характеризують різні аспекти суспільного життя – виробництво, розподіл і обмін продуктів, політику, культуру, охорону здоров’я, добробут суспільства тощо; 2) практична діяльність зі збору і узагальнення даних про масові суспільні явища; 3) наука | |
| Предмет статистики | Кількісна форма масових суспільних явищ у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом, що відображається за допомогою статистичних показників | |
| Об’єкт | Суспільство, явища та процеси суспільного життя | |
| Статистичний показник | Це число, що характеризує ту чи іншу особливість суспільних явищ | |
| Принцип взаємозв’язку | Передбачає, що всі суспільні явища знаходяться у певній взаємозалежності | |
| Принцип розвитку | Передбачає, що всі суспільні явища знаходяться у постійному русі і розвитку, при цьому розвиток відбувається як у часі, так і у просторі або генетично (у розвитку від зародження до становлення і відмирання). | |
| Закон переходу кількісних змін у якісні і навпаки | Розвиток суспільних явищ відбувається шляхом поступового накопичення кількості і стрибкоподібного або поступового переходу її у новий якісний стан, який розширює можливості кількісного росту | |
| Якість | Внутрішня визначеність, суть явища, яка безпосередньо пов’язана із законом його розвитку | |
| Кількість | Зовнішня визначеність явища, яка характеризує його виходячи із ступеня розвитку його властивостей: обсягу, інтенсивності кольору, звуку тощо | |
| Метод статистики | Заснована на діалектичних, загальнонаукових і формально-логічних категоріях сукупність специфічних прийомів та способів, які застосовує статистика для дослідження свого предмету | |
| Закон тотожності | Визначає, що кожна думка в процесі даного міркування повинна зберігати один і той же визначений зміст, скільки б разів вона не повторювалась | |
| Закон достатньої підстави | Стверджує, що будь-яка думка для достовірності повинна бути обґрунтована фактами дійсності або іншими думками, істинність яких доведена практикою раніше | |
| Закон виключення третього | Передбачає, що з двох думок, що заперечують одна одну, про один і той же предмет, взятий в той самий час і в тому самому відношенні, одна буде обов’язково істинною, а друга – хибною | |
| Статистична сукупність | Множина об’єктивно існуючих у часі і просторі явищ, одноякісних у певному зв’язку | |
| Одиниці сукупності | Окремі первинні неподільні елементи, або індивідуальні явища, які складають статистичну сукупність | |
| Варіація | Відмінність ознак у окремих одиниць сукупності, що викликані зовнішніми причинами і специфікою зовнішніх умов, пов’язаних і непов’язаних із сутністю явищ | |
| Істотні ознаки | Ознаки, які нерозривно пов’язані з якістю явищ, визначають їх суть, основний зміст | |
| Неістотні ознаки | Ознаки, які не пов’язані з якістю явищ, відображають їх зовнішні сторони та умови існування | |
| Прямі ознаки | Ознаки, які безпосередньо характеризують якість явищ (обсяг продукції прямо характеризує розмір підприємства) | |
| Непрямі ознаки | Визначають якість одиниць сукупності опосередковано, іноді за віддаленими симптомами | |
| Первинні ознаки | Характеризують безпосередньо одиницю сукупності, абсолютні її розміри | |
| Вторинні ознаки | Характеризують безпосередньо не одиницю сукупності, а будь-яку (як правило, первинну) ознаку (наприклад, середня заробітна плата працівника характеризує безпосередньо не підприємство, а працівника) | |
| Атрибутивні ознаки | Ознаки, які не піддаються числовому вираженню | |
| Кількісні ознаки | Ознаки, які можуть бути виражені числом, мірою (обсяг продукції, фонд заробітної плати, стаж працівника, вік студента тощо) | |
| Перервні (дискретні) ознаки | Кількісні ознаки, що приймають числові значення, які відрізняються одне від одного на певну кінцеву величину (як правило, ціле число) | |
| Безперервні ознаки | Ознаки, які можуть приймати будь-які цілі та дрібні значення (наприклад, валова продукція промислового об’єднання може бути виражена в мільйонах і тисячах гривень, в гривнях, копійках тощо) | |
| Ознаки процесів | Відображають сумарний результат розвитку явища за певний період часу | |
| Ознаки стану | Свідчать про рівні того чи іншого явища на певну дату | |
| Закон великих чисел | Широкий принцип взаємопогашення (врівноваження) випадкових факторів (коливань), що спостерігаються у індивідуальних явищ, в результаті якого можуть виразніше проявитися внутрішні необхідні зв’язки явищ | |
| Система національних рахунків | Комплексна, послідовна, узгоджена система оцінки економічних операцій і показників, які застосовуються для опису і аналізу макроекономічних процесів. Національні рахунки відображають наскрізний рух потоків товарів і послуг, доходів та фінансових ресурсів на всіх стадіях економічного відродження – від виробництва до кінцевого споживання, нагромадження і формування національного багатства. |
Питання для самоконтролю
1.1. Що таке статистика?
1.2. Що виступає предметом і об’єктом статистики?
1.3. Які Ви знаєте статистичні показники?
1.4. В чому полягає сутність принципів взаємозв’язку і розвитку?
1.5. Які загальнонаукові та специфічні способи і прийоми використовує статистика при дослідженні свого предмету?
1.6. Що називають статистичною сукупністю?
1.7. Які існують ознаки статистичної сукупності?
1.8. Як взаємопов’язані статистична сукупність та Закон великих чисел?
1.9. Які Ви знаєте розділи статистики?
Завдання для самопідготовки
Завдання 1.1
Необхідно:
– визначити до яких видів (перервних або безперервних) відносяться наступні ознаки.
Дані для виконання:
1. Кількість посадочних місць в трамваї.
2. Кількість народжених хлопчиків та дівчаток.
3. Середньоспискова чисельність працівників.
4. Виробництво молока.
5. Податок на прибуток.
6. Привілейовані акції.
7. Щільність населення.
8. Незавершене будівництво.
9. Собівартість реалізованої готової продукції.
10. Індекс споживчих цін.
Тестові завдання
для підсумкового контролю знань
1.1 Предметом статистики є:
а) кількісна форма масових суспільних явищ;
б) якісна форма масових суспільних явищ;
в) кількісна форма масових суспільних явищ у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом, що відображається за допомогою статистичних показників;
г) суспільство, масові суспільні явища.
1.2 Уявний розтин досліджуваного предмету на складові частини називається:
а) аналізом;
б) синтезом;
в) дедукцією;
г) індукцією.
1.3 Уявне поєднання частин явища, пізнання його як єдиного цілого називається:
а) аналізом;
б) дедукцією;
в) індукцією;
г) синтезом.
1.4 Рух думки від одиничного до загального, від знання меншого ступеня спільності до знання більшого ступеню спільності називається:
а) аналізом;
б) синтезом;
в) індукцією;
г) дедукцією.
1.5 Рух думки від загального до одиничного, від знання більшого ступеня спільності до знання меншого ступеня спільності називається:
а) аналізом;
б) синтезом;
в) індукцією;
г) дедукцією.
1.6 Множина об’єктивно існуючих у часі і просторі одноякісних у певному зв’язку явищ, називається:
а) статистичним показником;
б) статистичною сукупністю;
в) одиницями сукупності;
г) одиницею спостереження.
1.7 Ознаки соціально-економічного явища, що не піддаються числовому вираженню, називаються:
а) атрибутивними;
б) дискретними;
в) безперервними;
г) неістотними.
1.8 Дискретні ознаки – це:
а) ознаки, що безпосередньо характеризують якість явищ та не підлягають числовому вираженню;
б) ознаки, що можуть приймати як цілі, так і дробові значення;
в) ознаки, що приймають числові значення, які відрізняються одне від одного на певну кінцеву величину (дробове число);
г) ознаки, що приймають числові значення, які відрізняються одне від одного на певну кінцеву величину (ціле число).
1.9 Відповідно до класифікації за змістом ознаки сукупності поділяються на:
а) атрибутивні та кількісні;
б) істотні та неістотні;
в) первинні та вторинні;
г) прямі та непрямі.
1.10 За ступенем розвитку явища у часі ознаки сукупності поділяються на:
а) ознаки-причини та ознаки-умови;
б) ознаки стану та процесів;
в) ознаки первинні та вторинні;
г) ознаки перервні та безперервні.
Проблемні напрями досліджень
для підготовки доповідей та реферативних робіт
1. Метод статистики: історичний аспект.
2. Розділи статистики для цілей складання статистичної звітності.
3. Класифікація ознак статистичної сукупності.
4. Перспективи розвитку державної статистики в Україні.
5. Статистичні класифікації.
