Питання для самоконтролю, узагальнення й

СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ

 

1. Яке мовлення можна назвати висококультурним?

2. Як Ви розумієте афоризм «Ніщо не коштує так дешево і не цінується так дорого, як просте слово «дякую»?

3. Яка роль словників у підвщенні культури мовлення?

4. Які Ви знаєте словники-довідники з культури мови?

5. Яким чином можна збагатити лексичний запас, пізнати красу ісилу слова, його змістові тонкощі?

6. Що би Ви порадили тому, хто хоче підвищити фахову культурумовлення?

7. Випишіть із фахового словника 8-10 термінів і понять.

8. Розкрийте зміст поняття «етикет».

9. Як Ви розрізняєте поняття «мовний», «мовленнєвий» і «спілкувальний» етикет?

10. Назвіть парадигму мовних формул, якою послуговуються підчас вітання?

11. Хто має вітатися першим?

12. Як знайомляться без посередника і з посередником?

13. Які словесні формули використовують у процесі знайомлення?

14. Як привернути до себе увагу?

15. Які словесні формули Ви вживаєте для висловлення власногопогляду?

16. За що говорять комплімент і як його треба робити?

17. Які словесні засоби використовують для схвалення?

18. Які є мовні засоби пом'якшення вимови?

19. Як треба робити зауваження?

20. Від чого залежить вибір вітальних формул?

21. Які словесні засоби використовують для висловлення сумніву?

22. Як Ви висловлюєте співчуття?

23. Чи можна мовними формулами визначити вік мовця, його професію?

Практичне заняття № 5

СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ

1. Писемна й усна форми сучасної української літературної мови.

2. Стилі української мови: художній, офіційно-діловий, публіцистичний, науковий, конфесійний, розмовний, епістолярний;сфери їх застосування та основні ознаки функціональних стилів.

3. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.

4. Поняття про колоритно-стильові різновиди української мови: урочистий, офіційний, ввічливий, фамільярний, жартівливий, інтимно-ласкавий тощо.

ЛІТЕРАТУРА

Базова

1. Мацько Л. Стилістика української мови: Програма для філологічних факультетів вищих навчальних закладів України / Любов Мацько // Дивослово. – 2002. – №9. – С. 50–57.

2. Мозговий В. Українська мова у професійному спрямуванні. Модульний курс: навч. посіб. /В. Мозговий. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 592 с.

3. Стилістика української мови: [підручник] / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко,О. М. Мацько. – К.: Вища шк., 2003. – 462 с.

4. Сучасна українська літературна мова. Модульний курс: [навч. посібник для вузів] / Н. Г. Шкуратяна, С. В. Шевчук. – К.: Вища шк., 2007. – 823 с.

5. Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – 588 с.

6. Українська мова за професійним спрямуванням: навч. посіб. / С. О. Караман, О. А. Копусь, В. І. Тихоша та ін. – К.: Літера ЛТД, 2013. – 544 с.

7. Шевчук СВ., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням: [підручник] / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – К.: Алерта, 2011. – 696 с.

 

Допоміжна

1. Арешенков Ю. О. Класифікація функціональних стилів і вивчення стилістики у вищій та середній школі / Ю. О. Арешенков // Українська мова і література в школі. – 1993. – №1. – С. 43–44.

2. Жанриі стилі в історії української літературної мови. – К.: Наук. думка, 1989. – 284 с.

3. Коваль А.П. Культура ділового мовлення / А. П. Коваль. – К.: Вища шк., 1982. – 287 с.

4. Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Структура наукового тексту / А. П. Коваль. – К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1970. –306 с.

5. Пилинський М. М. Мовна норма і стиль / М. М. Пилинський. – К.: Наук. думка, 1976. – 288 с.

6. Семеренко Г. Мовна норма як основний критерій культури мовлення / Ганна Семеренко // Українська мова й література в сучасній школі. – 2013. – №7–8. – С. 17–19.

7. Стиль і час: Хрестоматія. – К.: Наук. думка, 1983. –249 с.

ДИДАКТИЧНА МЕТА

Формування уявлення про функціональну диференціацію сучасної української літературної мови; оволодіння уміннями і навичками добору лексичних, граматичних, структурних компонентів офіційно-ділового, наукового, розмовного та інших стилів.

Студенти повинні знати:

- форми функціонування мови;

- основні ознаки писемної та усної форм мови, її відмінності та спільні риси;

- ознаки стилістичної диференціації мови.

Студенти повинні вміти:

- простежувати тенденції розвитку української мови;

- аналізувати тексти з погляду їх стилістичної диференціації;

- добирати з текстів зразки до кожного із стилів української мови.

- визначати жанри наукового, офіційно-ділового і розмовногостилів, що репрезентують професійну сферу;

- правильно будувати різні типи текстів з урахуванням специфікиконкретної мовленнєвої ситуації.

 

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Стиль (від латин. stilus – паличка для письма) літературної мови –різновид мови (її функціональна підсистема), що характеризується відбором таких засобів із ба­гатоманітних мовних ресурсів, які найліпше відповідають завданням спілкування між людьми в певних умовах.

Кожний стиль має:

1) сферу поширення і вживання (коло мовців);

2) функціональне призначення (регулювання стосунків, повідомлення, вплив, спілкування тощо);

3) характерні ознаки (форма та спосіб викладу);

4) систему мовних засобів і стилістичних норм (лексику,фразеологію, граматичні форми, типи речень тощо).

Для виділення стилів мовлення важливе значення мають фор­ми мови – усна й писемна, розмовна і книжна. Усі стилі мають усну й писемну форми, хоча усна форма більш притаманна роз­мовному стилю, а іншим – переважно писемна. Оскільки останні сформувалися на книжній основі, їх називають книжними.

Структура текстів різних стилів неоднакова: якщо для роз­мовного стилю характерний діалог (полілог), то для інших – переважно монолог.

У межах кожного функціонального стилю сформувалися свої різновиди – підстилі – для точнішого й доцільнішого відображення певних видів спілкування та вирішення конкретних завдань.

Поряд із функціональними стилями, враховуючи характер експресивності мовних елементів, виділяються також урочистий, офіційний, фамільярний, інтимно-ласкавий, гумористичний, сатиричний та ін.

Розмовний стиль. Сфера використання – усне повсякденне спілкування в побуті, у сім'ї, на виробництві.

Основне призначення – бути засобом впливу й невимушеного спілкування, жвавого обміну думками, судженнями, оцінками, почуттями, з'ясування виробничих і побутових стосунків.

Розмовний стиль поділяється на два підстилі:

а) розмовно-побутовий; б) розмовно-офіційний.

Типові форми мовлення – усні діалоги та полілоги.

Публіцистичний стиль. Сфера використання – громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання.

Основне призначення:

— інформаційно-пропагандистськими методами вирішува­ти важливі актуальні, злободенні суспільно-політичні про­блеми;

— активний вплив на читача (слухача), спонукання його до діяльності, до необхідності зайняти певну громадянську позицію, змінити погляди чи сформувати нові;

— пропаганда певних думок, переконань, ідей, теорій та ак­тивна агітація за втілення їх у повсякдення.

Публіцистичний стиль за жанрами, мовними особливостями та способом подачі інформації поділяється на такі підстилі:

а) стиль ЗМІ – засобів масової інформації (часописи, листів­ки, радіо, телебачення тощо);

б) художньо-публіцистичний стиль (памфлети, фейлетони, політичні доповіді, нариси тощо);

в) есе (короткі нариси вишуканої форми);

г) науково-публіцистичний стиль (літературно-критичні статті, огляди, рецензії тощо).

Художній стиль. Цей найбільший і найпотужніший стиль української мови можна розглядати як узагальнення й поєд­нання всіх стилів, оскільки письменники органічно вплітають ті чи інші стилістичні елементи до своїх творів для надання їм більшої переконливості та достовірності в зображенні подій.

Художній стиль широко використовується у творчій діяль­ності, різних видах мистецтва, у культурі й освіті.

За родами й жанрами літератури художній стиль поділяється на підстилі, які мають свої особливості мовної організації тексту:

а) епічні (прозові: епопея, казка, роман, повість, байка, оповідання, новела, художні мемуари, нарис);

б) ліричні (поезія, поема, балада, пісня, гімн, елегія, епіграма);

в) драматичні (драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль);

г) комбіновані (ліро-епічний твір, ода, художня публіцисти­ка, драма-феєрія, усмішка).

Науковий стиль. Сфера використання – наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта.

Основне призначення – викладення наслідків досліджень про людину, суспільство, явища природи, обґрунтування гіпотез, доведення істинності теорій, класифікація й систематизація знань, роз'яснення явищ, збудження інтелекту читача для їх осмислення.

Науковий стиль унаслідок різнорідності галузей науки та освіти складається з таких підстилів:

а) власне науковий (із жанрами текстів: монографія, рецензія, стаття, наукова доповідь, повідомлення, курсова й дипломна роботи, реферат, тези), який, у свою чергу, поділяється на науково-технічні та науково-гуманітарні тексти;

б) науково-популярний – застосовується для дохідливого, доступного викладу інформації про наслідки складних досліджень для нефахівців, із використанням у неспеці­альних часописах і книгах навіть засобів художнього та публіцистичного стилів;

в) науково-навчальний – наявний у підручниках, лекціях, бесідах для доступного, логічного й образного викладу і не виключає використання елементів емоційності.

Епістолярний стиль. Сфера використання – приватне ли­стування. Цей стиль може бути складовою частиною інших стилів, наприклад, художньої літератури, публіцистики («Посланія» І. Вишенського, «Листи з хутора» П. Куліша, «Листи до сина» Ф. Честерфілда та ін.).

Упродовж століть він, як і всі зазначені вище стилі, зазнавав змін. Сучасний епістолярний стиль став більш лаконічним, скоротився обсяг обов'язкових раніше вступних звертань та заключних формулювань ввічливості тощо.

Конфесійний стиль. Сфера використання – релігія та церква.

Призначення – обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства. Конфесійний стиль утілюється (реалізується) в релігійних відправах, проповідях, молитвах (усна форма) й у Біблії та інших церковних книгах, молитовниках, требниках тощо (писемна форма).

Офіційно-діловий стиль. У ст. 11 Закону «Про мови в Українській РСР» записано: «Мовою роботи, діловодства й документації, а також взаємовід­носин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ, організацій є українська мова».

Офіційно-діловий стиль – функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Належить до виразно-об'єктивних стилів; виділяється найвищою мірою книжності.

Офіційно-діловий стиль має такі функціональні підстилі:

- законодавчий;

- дипломатичний;

- юридичний;

- адміністративно-канцелярський.

 

Назва стилів	Функція	Сфера спілкування	Форма реалізації	Жанр (основні види висловлювань)	Основні стильові особливості
Розмовно-побутовий	Комуніка-тивна	Неофіційні обставини, побутові стосунки тощо.	Діалог, полілог (усний монолог)	Розмови, особисті листи	Невимушеність, непідготов-леність, лаконізм, позамовні чинники (жести, міміка, ситуація),емоційність
Книжні стилі	Науковий	Інформантивна	Офіційні обставини (наука, техніка, освіта)	Монолог	Дисертація, монографія, стаття, підручник, лекція, відгук, анотація, рецензія, реферат тощо	Точність, логічність, аргументованість, відсутність образності
Офіційно- діловий	Регулювання офіційно-ділових стосунків	Офіційні обставини (офіційно-ділові стосунки)	Монолог (діалог)	Закон, кодекс, статут, комюніке, указ, оголошення, заява, акт, лист тощо	Точність, послідовність лаконічність, документальність, стандартизація
Публіцистичний	Інформативна, Пропаган-дистська, агітаційна	Офіційні обставини (громадсько-політичне життя)	Монолог (діалог)	Виступ, нарис, інтерв’ю, публіцистич- на стаття, памфлет, фейлетон, дискусія тощо	Поєднання логічності, точності з образністю, доступність, полемічність викладу
Художній	Вплив на думки й почуття за допомогою художніх образів	Мистецтво слова	Монолог	Трагедія, комедія, драма, водевіль, роман, повість, оповідання, поема, вірш, байка тощо.	Образність, поетичність, експресія, естетика мовлення

 

ЗАВДАННЯ

1. Підготуйте повідомлення на тему «Особливості функціональних стилів мови» за планом: 1. Сфера спілкування. 2. Мета спілкування. 3. Підстилі. 4. Жанри, у яких реалізується стиль. 5. Стильові риси.

2. Доберіть із газет, журналів, підручників, художніх творів тощо зразки різ­них функціональних стилів. Назвіть риси, які характеризують тексти.

 

АУДИТОРНА РОБОТА

 

1. З'ясуйте, які з особливостей публіцистичного стилю (пристрасність, поєднання логічності з образністю, використаннясуспільно-політичної лекси­ки, риторичних питань, вигуків, повторів тощо) реалізовано в наведеному тексті.

<...> Армія з власної ініціативи ніколи не воює, вона лише виконує во­лю вищого державного чи політичного керівництва країни, сформульовану у відповідних рішеннях. А ось розплачуватися за ці рішення доводиться жит­тям і кров'ю солдатам, офіцерам, мирному населенню.

Згідно з офіційними даними Міністерства оборони колишнього СРСР, крізь пекельне афганське горнило пройшло 546255 совєтських громадян. Станом на 25 лютого 1989 року втрати особового складу «обмеженого кон­тингенту» були такі: убито й померло від ран – 13833 особи, поранено 49985, пропало безвісти 380, стали безнадійними інвалідами – 6669 осіб. Із призовників України полягло в Афганістані понад три тисячі чоловік.

Народ України повинен поставити немеркнучу свічу на символічній мо­гилі жертв махрово-шовіністичного етноциду. І скласти молитву про вічну пам'ять безневинно убієнним, про вічну пам'ять людському болю, просити в Бога прощення за невільні гріхи своїх братів і щиро покаятись, що є неодмін­ною умовою істинного духовного оновлення. Водночас хай «чорні тюльпа­ни» стануть суворим попередженням нащадкам: ось що чекає народ, який до­зволить позбавити себе власної незалежності (О. Мусієнко).

2. Знайдіть у наведеному фрагменті риси розмовного стилю (невимушеність, вільний добір мовних засобів, використання побутової лексики, емоційно забарвлених слів, уставних слів, вигуків, неповних речень тощо).

Ось спальний мішок, ось продукти, свічки, сірники, – вона була тепер суцільна діловитість. – Дрова є в чуланчику, сухі, для розпалу. А в лісі –там уже досхочу. В чулані є сокира. Це вам і зброя нечистої сили. <...> Для спання – спальний мішок. У мене в машині завжди на всяк випадок. Тепло, зручно, гігієнічно. Свічок вам на тиждень вистачить. Ага. Криниця. Давайте покажу вам криницю. Відро тут є, кухоль теж. Двері можна зачиняти, можна залишати так, хай провітрюється хатина. Коли уве­чері стане холодно, натопіть піч, гріє ідеально. А дух – непередаваний. Ну, ось криниця... (Я.Загребельний).

 

3. Знайдіть у наведеному фрагменті риси наукового стилю (абстрактність, логічність, доказовість, використання термінів, складних синтаксичних конструкцій).

Аргументація розглядається нами як нежорсткий засіб (пор. фізичний вплив, наказ, команда, погроза) впливу одного суб'єкта на погляди та поведі­нку іншого. В основі цього впливу лежить логічне обґрунтування тези шля­хом доказу, переконання та переконання в протилежному.

Аргументація, як ми уявляємо, є явищем філософсько-комунікативним, яке містить два аспекти – гносеологічний (пізнання предмета, поглиблене його розуміння, пошук істини, поширення істинних думок та їх захист) та етичний (аргументатор визнає себе та реципієнта людьми, які мають рівне право вільного пізнання істини).

Звернімося до розгляду класифікації аргументів, побудованих нами, виходячи з реальної практики (Г. Сагач).

 

4. Знайдіть у наведеному фрагменті риси художнього стилю (образність, емоційність, поетичність, експресивність).

<...> Отут минулого літа він бачив незвичайного птаха. Серпокрильця-альбіноса. Він був білий, як грудка першого снігу, і такий же ніжний, і надзвичайно веселий та прудкий. Він літав, як біла блискавиця, і чомусь було дуже гарно дивитися на нього. Правда, не раз доводилося бачити, як інші птахи нападали на альбіноса, біленький стриж ніколи не вступав у бійку, він якось легко змінював напрям польоту й знову мчав з веселим джеркотом по­над річковим плесом. Дмитро Іванович пам'ятав, що йому була вдивовижу веселість птаха. Адже хіба не відав, що не такий, як інші, що позначений бі­лістю навіки, що ця білість може принести йому немало біди і в своїй зграї, і од інших птахів! (Ю. Мушкетик).

5. Знайдіть у наведеному фрагменті риси офіційно-ділового стилю (офіцій­ність, точність, документальність, стислість, стандартизованість вислову, використання нейтральних мовних засобів, стандартної канцелярської лек­сики).

Я, нижчепідписаний Альфред Бернард Нобель, розваживши й ухвалив­ши, цим оголошую мій заповіт щодо майна, нажитого мною до моменту сме­рті.

Усе майно, яке залишилося після мене і яке можна реалізувати, розподілити так: капітал виконавці моєї духівниці повинні вжити на придбання цінних паперів, створивши фонд, відсотки з якого видаватимуться як премія тим, хто протягом попереднього року найбільше прислужився людству. Зазначені відсотки слід поділити на п'ять частин, які призначаються: перша частина – тому, хто зробив найважливіше відкриття або винахід у галузі фізики; друга – тому, хто зробив велике відкриття або вдосконалення в галузі хімії; третя – тому, хто досяг видатних успіхів у ділянці фізіології або медицини; четверта – творцеві найбільш значного літературного твору, що відбиває людські ідеали; п'ята – тому, хто зробив вагомий внесок у єднання народів, ліквідацію рабства, зниження кількості наявних армій і сприяння мирній домовленості. Премії в галузі фізики та хімії має присуджувати Королівська шведська академія наук, премії з фізіології та медицини – Королівський Каролінський інститут у Стокгольмі, з літератури – Шведська академія у Стокгольмі, премію миру – комітет із п'яти осіб, обраних норвезьким стортингом. Моє особливе бажання полягає в тому, щоб на присудження премій не впливала національність кандидата, щоб премію здобували найдостойніші, незалежно від того, скандинави вони чи ні.

Цей заповіт є останнім, він має законну силу і скасовує всі мої попередні заповіти, якщо такі виявлять після моєї смерті. Насамкінець, остання мояобов'язкова вимога полягає в тому, щоб після мого відходу у вічність компетентний лікар констатував факт смерті, і лише потім моє тіло слід віддавати для спалення.

 

6. Зробіть стилістичний аналіз тексту; визначте мовні особливості стилю.

–Драстуй-бо, Денисе.

– Приїхав я по твого паливоду, Параско. А як же це воно буде, га? – Мати піднесла до очей, що враз зчервоніли і наповнилися слізьми, край фартуха.

– А так буде, що він у мене людиною стане, і коли матиме голову на плечах, а не пусту макітру, за десяток літ, а то й раніше, підскочить ось до цих ліщинних воріт на власній «Побєді»; Ну, урвителю, одна нога тут, одна там – до школи по документи!

Я озирнувся на матір. Вона підняла фартух од очей і тихо проказала, благословляючи мене в довгу путь:

– Ходи, синку... (В.Дрозд).

 

7. Порівняйте зразки різних стилів, об'єднані спільною темою. Визначте, якімовні засоби формують стилістичні риси кожного тексту.

І. В нашій мові – думки і мрії наших предків про волю і щастя, боротьба і звитяга, їхнє одвічне трудолюбство і мрійлива душа. Просте, рахманне слово несе людям Добро, Правду, Істину. Його не можна не любити, без нього не можна жити. Мова – це барвиста крайка, яка прослалася з глибини віків у майбуття, тримаючись за неї, ми долаємо перелоги і круті гори. Рідна мова слугує нам завжди. Словами щирими ми звіряємося в дружбі один одному й іншим народам, словами ніжними відкриваємо серце коханій, словом гострим і міцним, як криця, даємо відсіч ворогові.

 

Нас чарує музика слів:

На Чорному морі, на білому камені...,бо:

Без милого й сонце світить, як ворог сміється.

 

Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Виплеканою, подарованою нам на віки вічні, щоб берегли, щоб леліяли, щоб розвивали далі.

Слова можуть об'єднувати і роз'єднувати, але злютовуюча, об'єднуюча сила їхня стократ дужча. В народу немає скарбу більшого, як його мова. І коли є загроза дещицю втратити з того скарбу, нас проймає тривога. Як матір за рідну дитину, як дбайливого господаря за чистий лан. Така тривога сьогодні має під собою підстави. Тож маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні (Ю. Мушкетик. Виступ на святі рідної мови в Полтаві).

II. Державна мова– закріплена традицією або законодавством мова, уживання якої обов'язкове в органах державного управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у державних закла­дах освіти, науки, культури, у сферах зв'язку та інформатики. Термін з'явився у часи виникнення національних держав. В однонаціональних дер­жавах немає необхідності юридичного закріплення державної мови. В бага­тонаціональних країнах конституцією (законодавством) статус державної, як правило, закріплюється за мовою більшості населення. У деяких країнах відповідно до їхнього територіально-етнічного складу статус державних надано двом і більше мовам (напр., у Канаді – англійській і французькій). У демок­ратичних країнах із статусом однієї мови як державної забороняється дис­кримінація громадян за мовною ознакою, носії інших мов мають право кори­стуватися ними для задоволення своїх потреб (Українська мова. Енциклопе­дія).

III.<...> Світлоярівці в своїй самозакоханості й самозасліпленні вважали, що поза Дніпром немає України, бо ж думалося: Дніпро – як мова. Мово наша і Ріко наша! Невичерпна, вічна, молода, як весняне листя. Райдуги купаються в Дніпрі, небо змарніє від птаства, червоновишневі зорі горять угорі, земля стогне від тяжкості хлібів, громи вигуркочують над просереддю Ріки, і садки вишневі коло хат, і хрущі над вишнями, і червоно в небо устає новий псалом залізу, а над усім мова гримить, і шепоче, і ніжно лащиться, і бунтується: «О люди, люди небораки...», і дух рве до бою, і діти просять «моні», а матерілебедіють над ними, і мружаться гаї, «леліє, віє, ласкавіє», і небо пахне сміхом. Мово вкраїнська, звідки прилетіла, як тут зросла, розцвіла й зарясніла? Чи пила ти воду з Дніпра, чи купалася в його ласкавих водах, чи злітала з його мільйоннокрилим птаством! Мова! Течеш вічно й вільно, як Ріка. «Тече вода в синє море, та не витікає...», а на ній човни золотії згуків, слів, мови – «Із сиво-сивої Давнини причалюють човни золотії» (П.Загребельний).

IV. Українська РСР визнає життєдайність та суспільну цінність усіх національних мов і беззастережно гарантує своїм громадянам національно-культурні та мовні права, виходячи з того, що тільки вільний розвиток і рівноправність національних мов, висока мовна культура є основою мовного взаєморозуміння, культурного взаємозбагачення та зміцнення дружби народів.

Українська мова є одним з вирішальних чинників національної самобутності українського народу (Закон «Про мови в Українській РСР»).

8. Визначте стиль поданого уривка тексту. Знайдіть стилістично забарвлені мовні засоби і проаналізуйте їх роль у ньому.

Несила було охопити красу й велич Шевченкового бунтар­ського слова, вичерпати розсипища його сяйливих дум. «Не­наче той Дніпро широкий, слова його лились, текли». Його поезії можна читати і з трибун міжнародних форумів, і наодинці з найдорожчою людиною. «По якому правдивому, святому за­кону і землею, всім даною, і сердешним людом торгуєте?».

Шевченко, як майже всі генії, не мав легкого життя. Страж­дав разом зі своїм поневоленим народом. Та велич не в страж­даннях, а в перемозі над ними. Шевченко належить до тих, хто переміг. «Караюсь, мучуся... але не каюсь!» Правда вела його, світила йому, сяяла. «Ми просто йшли. У нас нема зерна не­правди за собою». Доступний і приступний кожному, хто про­читає бодай рядок його поезії, Шевченко водночас – поет не­ймовірної мистецької досконалості. Провінціальної обмеже­ності, отих глухих задушливих бур'янів немає й сліду в його поезіях. Лірична сила його генія – неперевершена. Сила уяви –небачена. Чуття слова – приголомшливе. Природність і невиму­шеність стилю – дивовижна. Простота – гранично прекрасна. Ось відкрилася йому найвища таємниця простоти, поєднаної з найбільшими глибинами, і вмерла разом з ним, але водночас далі живе в його поезіях, які далі чарують тебе своєю відкривалістю навіть тоді й там, де героїзм намагаються замінити ком­фортом, силу духу – монотонністю загальної освіченості, рево­люційні прагнення – буденним дбанням про підвищення про­дуктивності праці, шукання істини – безсилим борюканням з примарами нез'ясованих міжнародних конфліктів (П. Загребельний).

9. Перекладіть українською мовою, правильно використовуючи наведені в дужках слова. Поясніть значення слів.

1. Он делал свою работу не из каких-либо корыстных соображений. Его внутренней потребностью было делать какое-нибудь полезное дело (корисливий, корисний). 2. В воскресенье будет ровно неделя со дня открытия новой линии метро (неділя, тиждень). 3. Теперь общий объём производства значительно возрос. Стало ясно, что необходимы чаны намного большего объёма (об’єм, обсяг). 4. Мы попали в тяжёлое положение. Все основные положения работы необходимо пересмотреть (положення, становище). 5. Рабочий целый день не отходил от станка. Он недаром считался хорошим работником (працівник, робітник).

10. Подані речення записати в такій послідовності, щоб вони утворили текст (членувати на абзаци). Дібрати заголовок, визначити стиль.

Колись малюків, що готувались до школи, називали «кашоїдами». Батько, коли школяр залишав домівку, запалював на покуті перед образами свічку, примовляючи: «Святому на пошану, моїй дитині на розум». Напередодні Наума мати варила кашу в горщику – її подавали на сніданок, який проходив урочисто й піднесено. Про людину, яка необізнана в тому чи іншому питанні, і нині говорять, що вона мало каші з’їла. Дітлахів відправляли в “науку” після того, як закінчувалися сільськогосподарські роботи. “Батько Наум наведе на ум,” – зауважували старі люди. Як же проходив процес навчання у минулому? Потім малюк, одягнений у чисту білу сорочку, прикривши горщик новим рушником, відносив кашу до школи, де учні швидко з нею порались. Звідки походить цей вираз? Днина на початку зими, коли церква святкує день пророка Наума, вважалася найкращою для оволодіння грамотою (“Народини. Витоки нації: символи, вірування, звичаї та побут українців”).

 

11. Випишіть слова і словосполучення, які можна використати для оформлення текстів у розмовному, науковому, офіційно-діловому, художньому і публіцистичному стилях.

Таким чином, ось так, редагування, побалакати, ліквідувати недоліки, прекрасний, інформація, до відома, надати допомогу, згідно з, ось тому, за наслідками спостережень, поплівся, дипломатичний корпус, міжнародні зв’язки, золоті руки, на щастя.

12. Замість крапок поставте слова, які найбільш точно виражають думку. Вмотивуйте свій вибір.

Мене... (дивує, вражає, непокоїть) не те, що буває людина... (знівечена, викривлена, пригнічена), збита з ніг, а інше: як, незважаючи ні на що, всупереч усьому тому, людина... (зрештою, нарешті, все ж таки) знаходить у собі сили знову... (піднятися, підвестися, зрушитися), видобутись з-під тих жорен, зводиться, випростовується душею й тілом і знову... (припадає, падає, поприпадає) до того... (істинного, дійсного, єдиного) джерела, чистого й світлого, яке... (тільки, лише, лиш) й робить її людиною... (О. Гончар).