Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Пальний - паливний -пальовйй - палевий




Пальний. Здатний горіти: пальна суміш.

Паливний. 1. Пов'язаний з пали­вом: паливні ресурси, паливний бак, па­ливна форсунка.

2. Пов'язаний з виробництвом, видобуванням або використанням палива: паливна промисловість, палив­ні родовища.

Пальовйй. Який складається з паль; побудований на паляхтощо: па­льовйй фундамент, польова будівля, польовий молот, польові роботи.

Палевий. Блідо-жовтий з рожевим відтінком. Троянд було сім — три білі, три палеві і одна — червона (Ю.Смо-лич).

ПАЛЬПАЦІЯ - ПАЛЬПІТАЦІЯ

Пальпація, -ї, ор. -єю. Метод до­слідження хворого шляхом послідов­ного обмацування, промацування.

Пальпітація. Посилене биття сер­ця.

пам'ятка див. пам'ятник.

ПАМ'ЯТЛИВИЙ - ПАМ'ЯТ­НИЙ

Пам'ятливий. Який має добру па­м'ять, здатний легко запам'ятовува­ти: пам 'япьшва людина.

Пам'ятний. 1. Який добре зберігся в пам'яті, довго пам'ятається тощо: пам 'ятний вечір, пам ятні вулиці.

2. Який служить для запам'ятову­вання: пам'ятний знак.

ПАМ'ЯТНИК - ПАМ'ЯТКА

Пам'ятник, -а (кому, чому, рідше кого, чого). 1. Архітектурна або скуль­птурна споруда в пам'ять або на честь когось, чогось: пам'ятник Т.Шевчен­кові, до пам 'ятника князеві Володими­рові, пам'ятник Слави.

2. зрідка. Те саме, що пам'ятка.

Пам'ятка (чого). Предмет мате­ріальної культури минулого; твір ста­родавньої писемності тощо: архітек­турна пам'ятка, пам'ятка архітек­тури, літературна пам'ятка, пам'ят­ка літератури.

ПАН... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "все", "всеохоплюючий"; пишеться разом: панарабізм, пан 'європейський, панісла­мізм (з власними назвами — через де­фіс: пан-Європа).

ПАНІМАТКА, ПАНЬМАТКА 1. Ма­ти; господиня; ввічливе звертання до літньої поважної жінки. Зоставалась у нас ще шкапка добра та коза ледача, і їх пан узяв за подушне, бо паніматка заробити нездужала (Д.Мордовець); — Здоровенькі були! — Паніматка йо­му з двору: — "Ви б до хати краще йшуш "(П.Грабовський); От молодиці і кричать Явдосі: Ану, паньматко, вибирай місце на щасливу продажу (Г.Квітка-Основ'яненко).

2. Дружина священика. — Бачите, як паньматка зраділа? То-то! — задо-

волений, злазить з воза отець Миколай (М. Стельмах).

ПАНКРЕАТИН - ПАНКРЕАТИТ

Панкреатин, -у. Лікувальний пре­парат, що виготовляється з підшлун­кової залози великої рогатої худоби.

Панкреатит, -у. Запалення під­шлункової залози.

ПАНОТЕЦЬ, -тця. 1. Батько; ввіч­лива форма звертання до старих по­важних чоловіків. — Добридень вам! Чи живенькі, чи здоровенькі? А сам па­нотець? А паніматка? Чи живі, чи здо­рові? (І.Нечуй-Левицький); — Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись! — Так панотець казав своїй дитині (П.Гу- лак-Артемовський); [Матрона (до старого патриція):] Подивись лишень, панотче, се що за знак? Плебеї всі сто­ять і ні один не йде прощаться (Леся Українка).

2. церк. Священик. Панотець гля­нув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у монастир (О.Сторожен- ко).

пансіонер див. пенсіонер.

паньматка див. паніматка.

ПАР, -у. Рілля, залишена на одне літо без посіву: орати під пар, чорний пар.

ПАР..., ПАРА... Перші частини складних слів, що означають суміж­ність, переміщення, відступ, відхи­лення, зміну; пишуться разом: парге­лій, парамагнетизм.

ПАРА1. Основні значення цього слова пов'язані з позначенням двох однорідних предметів, що вживають­ся чи діють разом, становлять одне ціле чи комплект, є двома однакови­ми частинами чогось цілого; подруж­жя тощо: пара чобіт, пара коней, ко­лісна пара, пара ножиць, пара штанів, суконна пара, закохана пара, молода

ПАС

пара. Покинеш любу жінку, Чумацьку снасть, волів і кілька пар плугів (П.Гу- лак-Артемовський). Вживання слова пара в значенні "два" — розмовне. Ішли, і як би не збрехати — Трохи не з пару добрих гін (І.Котляревський).

ПАРА2. Газоподібний стан води. Легко пара од землі Лине, в 'ється в не­бо хмарками (Г.Чупринка). У слово- спол.: братися (взятися) парою, на всіх парах мчати, ні пари з вуст.

ПАРАФІНУВАТИ - ПАРАФУВА­ТИ

Парафінувати, -ую, -уєш. Покри­вати, просочувати парафіном.

Парафувати, недок. і док. Попере­дньо підписувати ініціалами до офіційного підписання (міжнарод­ний договір, угоду).

ПАРАФРАЗА, ПАРАФРАЗ - ПЕ­РИФРАЗА - ПЕРИФРАЗ

Парафраза, парафраз, -у. 1. Пере­казування змісту твору або чужих ду­мок своїми словами.

2. Інструментальна музична п'єса віртуозного характеру на оперні теми або народні мелодії.

Перифраза. 1. Стилістичний при­йом, коли когось, щось називають не прямо, а описово.

2. Те саме, що парафраза 1.

Перифраз, -у. Те саме, що пери­фраза 1.

парафувати див. парафінувати.

ПАРЛАМЕНТАРІЙ, ПАРЛАМЕН­ТАР - ПАРЛАМЕНТЕР

Парламентарій, -я, ор. -єм, парла­ментар, -я, ор. -6м. Член парламенту.

Парламентер, -а. Особа, уповнова­жена однією з воюючих сторін всту­пити в переговори з іншою.

ПАРЛАМЕНТАРНИЙ - ПАРЛА­МЕНТСЬКИЙ - ПАРЛАМЕНТЕР­СЬКИЙ

Парламентарний. Який стосується парламентаризму: парламентарна де­мократична республіка.

Парламентський. 1. Який стосуєть­ся парламенту: парламентські вибори, парламентська трибуна, парламент­ська боротьба, парламентські дебати.

2. Те саме, що парламентарний: пар­ламентський режим.

Парламентерський. Який стосуєть­ся парламентера.

парламентер див. парламентарій.

парламентськийпарламентерсь­кий див. парламентарний.

ПАРОСТОК - ПАРОСТЬ

Паросток, -тка. 1. Молоде стебло рослини: пускати паростки.

2. перен. Перші прояви того, що починає розвиватись.

Парость, -і, ор. -тю. 1. Те саме, що паросток 1: парості виноградної лози.

2. перен. Окреме відгалуження, ча­стина чогось; лінія спорідненості в родоводі когось, чогось: парості на­ціональної літератури, іранська па­рость стародавніх індоєвропейських племен.

ПАРТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову партія; пи­шеться разом: партзЧзд.

ПАСТЕРИЗАЦІЙНИЙ - ПАСТЕ-РИЗАТОРНИЙ

Пастеризаційний. Прикм. від пас­теризація — вид консервування: пас­теризаційний процес.

Пастеризаторний. Прикм. від пас­теризатор — апарат для пастеризації: пастеризаторне виробництво.

ПАС

ПАСТИР - ПАСТОР - ПАТЕР

Пастир, -я, ор. -ем. Керівник паст­ви, заст. — пастух.

Пастор, -а. Протестантський свя­щеник.

Патер, -а. Католицький монах у сані диякона або ієрея; католицький священик. Патер похнюпився й довгий час їхав мовчки (О.Соколовський).

ПАТ..., ПАТО... Перші частини складних слів, що відповідають по­няттям "біль", "страждання"; пишу­ться разом: патанатомія, патогене­тичний.

патер див. пастир.

...ПАТІЯ. Кінцева частина склад­них слів, що відповідає поняттям "страждання", "хвороба": психопатія.

пато... див. пат...

ПАХ-ПАХВА

Пах1, -у, м. (у) -у. Місце між стег­ном і нижньою частиною живота: біль у паху, вдарити в пах, чоботи під пахи.

Пах2, -у, розм. Запах: гострий пах хвої, духмяний пах, пах згарища. Пах кипарисової живиці і курява — все те мішалося і робило повітря важким, не­мов напоєним хлороформом (Леся Українка); Дня неї малювалось тло з фарб, звуків і пахів (Ю.Яновський); Вітер грає, веселий, хвилюючись по роздоллю, Від зруйнованих міст роз­віває горілий пах (Є.Маланюк).

Пахва. Внутрішня частина плечо­вого згину: узяти під пахви, ухопити попід пахви, нести під пахвою, муляє під пахвами. Підхоплюю його [Андрій­ка] під пахви й високо підношу догори (В.Винниченко).

ПЕАН - ПЕОН

Пеан, -а. Віршова чотирискладова стопа.

Пеон1, -а. Те саме, що пеан.

Пеон2, -а. Переважно в країнах Ла­тинської Америки — наймит, селя­нин, сільськогосподарський робіт­ник.

ПЕД... Перша частина складних слів, що відповідає слову педагогіч­ний; пишеться разом: педуніверситет, педпрактика.

ПЕДАГбГ - УЧИТЕЛЬ

Педагог, -а. Особа, яка веде викла­дацьку й виховну роботу або розроб­ляє проблеми педагогіки.

Учитель (вчитель), -я, ор. -ем. Осо­ба, яка навчає, викладає якийсь навчальний предмет; людина, яка є авторитетом у якійсь галузі, передає свій досвід, знання тощо.

ПЕДАНТИЧНИЙ - ПЕДАНТ­СЬКИЙ

Педантичний. Який має риси пе­данта або ознаки педантизму; власти­вий педантові: педантична людина, педантична суворість.

Педантський. Властивий педанто­ві: педантська акуратність.

...ПЕДІЯ. Кінцева частина склад­них слів, що відповідає поняттям "розділ", "наука": гіпнопедія, ортопе­дія.

пезета — пезо див. песета.

ПЕКАРНИЙ - ПЕКАРСЬКИЙ

Пекарний. Призначений для ви­пікання хлібних виробів.

Пекарський. Який стосується пе­каря.

ПЕНАТ - ПЕНАТИ

Пенат,(з малої літери). У міфо­логії Стародавнього Риму — покро­витель родини, іноді батьківщини.

Пенати, -ів, мн. Рідна домівка: вернутися до своїх пенатів.

ПЕР

ПЕНСІОНЕР - ПАНСІОНЕР

Пенсіонер, -а. Людина, яка одер­жує пенсію.

Пансіонер, -а. Той, хто вчиться в пансіоні — навчальному закладі з гуртожитком; той, хто живе в пансіо­ні — невеликому готелі. Свої націона­лістичні погляди черпати міг він по­троху з розмов із товаришами, такими самими підлітками-пансіонерами, як він (А.Кримський).

ПЕНТА... Перша частина склад­них слів, що відповідає поняттю "п'ять"; пишеться разом: пентаметр.

пеон див. пеан.

ПЕРВИННИЙ - ПЕРВІСНИЙ

Первинний. 1. Який становить со­бою перший, звичайно найпрості­ший етап чогось; початковий: первин­на обробка льону, первинний документ, первинна продукція.

2. Який існує, з'являється раніше чогось: первинне коріння, первинна ознака.

3. Який є першою, початковою ланкою якоїсь структури, організації; низовий: первинна організація.

Первісний. 1. Який існував у най­давніші періоди історії людства: пер­вісна людина, первісне суспільство, первісне мистецтво.

2. Те саме, що первинний 1—2: пер­вісні білки, первісне нагромадження капіталу.

ПЕРГАМЕНТ, ПЕРГАМЕН -ПЕРГАМІН

Пергамент, -у, рідше пергамен, -у. Спеціально оброблена шкіра моло­дих тварин; стародавній рукопис; цу­пкий обгортковий жиро- і вологоне-проникний папір.

Пергамін, -у. 1. Тонкий міцний па­пір, що йде на виготовлення кальки.

2. Картон, просочений особливою речовиною, який використовують як гідроізоляційний матеріал.

ПЕРЕВІСИТИ - ПЕРЕВІШАТИ

Перевісити, -і'шу, -їсиш. Знявши щось з чого-небудь, повісити в іншо­му місці або інакше; повісити, пере­кидаючи на обидва боки тощо: пере­вісити на інший гачок, перевісити то­рби через плече. Пох. перевішений.

Перевішати. Повісити все або ба­гато чого; вішаючи, позбавити життя всіх або багатьох. Зажерливих пройди­світів таких Я перевішала б усіх (Л.Глібов). Пох. перевішаний.

ПЕРЕВ'ЯЗ - ПЕРЕВ'ЯЗЬ

Перев'яз, -у, ч. Перекинутий через плече ремінь, стрічка тощо; пов'язка для підтримування хворої або пора­неної руки: перев 'яз для шаблі, рука на перев язі.

Перев'язь, -і, ор. -ззю, ж. 1. У бу­дівництві — спосіб цегельної кладки.

2. зрідка. Те саме, що перев'яз.

ПЕРЕГИН - ПЕРЕГІН

Перегин, -у. Від перегинати.

Перегін, -гону. Від переганяти.

ПЕРЕДІ, рідше ПЕРЕДО, прийм. Перед. Вживаються тільки з особо­вим займенником я в орудному від­мінку однини: переді (передо) мною.

передмова див. вступ.

передо див. переді.

ПЕРЕДПЛАТА - ПЕРЕДОПЛА­ТА

Передплата. Замовлення друкова­ного видання з попереднім внесен­ням оплати: передплата преси, перед­плата журналів.

Передоплата. Попередня оплата якої-небудь роботи.

ПЕР

ПЕРЕДПЛАЧУВАТИ, -ую, -єш, ПЕРЕДПЛАТИТИ, -ачу, -атиш. За­мовляти друковане видання з попере­днім внесенням часткової або пов­ної його оплати. Пох.: передплата, передплатний, передплатник, передпла­чений.

передсуди див. забобони.

ПЕРЕДЧАСНИЙ - ЗАВЧАС­НИЙ - ДОЧАСНИЙ

Передчасний. Який відбувається, настає, утворюється тощо раніше на­лежного, визначеного часу: передчас­на втома, передчасна розлука, перед­часна сивина, передчасна кончина. Щось мене знову в тобі турбує, — сказала, хоч треба було тільки подума­ти, бо ці слова передчасні (Вал.Шев­чук). Пох. передчасно.

Завчасний. 1. Те саме, що перед­часний: завчасні зморшки, завчасна смерть. Пох. завчасно. Знають чи не знають? А якщо ні, то чому прибули на Січ завчасно, без його зову? (Р.Івани- чук).

2. Який заготовляється, робиться наперед, заздалегідь: завчасна підго­товка до школи. Пох. завчасно.

Дочасний. 1. Те саме, що передчас­ний: дочасна сивина, дочасна смерть.

2. Тимчасовий: дочасне лихо, дочас­не непорозуміння. "Це лихо дочасне, не вічне!" — думаю (Марко Вовчок); Ніколи так, як тепер, не бажалося йо­му щастя, — не довічного, ні — він на те вже не мав надії,а хоч дочасного (Б.Грінченко); — Правду кажеш, сес­тро,кинув гетьман, — народ живе дочасним життям, тим живе, що є сьогодні (М.Лазорський).

ПЕРЕКАЧАНИЙ - ПЕРЕКОЧЕ­НИЙ

Перекачаний. Дієприкм. від пере­качати; у знач, прикм.: перекачана рідина.

Перекочений. Дієприкм. від пере­котити; у знач, прикм.: перекочений мотоцикл.

ПЕРЕКАЧУВАТИ - ПЕРЕКОЧУ­ВАТИ

Перекачувати1, -ую, -уєш. Розрів­нювати, розгладжувати качанням все або багато чогось, повторно або по- іншому: перекачувати білизну.

Перекачувати2. Рідину з одного місця в інше (переважно насосом).

Перекочувати. Котячи, переміща­ти з місця на місце: перекочувати боч­ки, перекочувати каміння.

ПЕРЕКОНАНИЙ - ПЕРЕКОН­ЛИВИЙ

Переконаний. Дієприкм. від пере­конати; у знач, прикм. -— який має тверді переконання. — Я був глибоко переконаний в перемозі й переміг його (ОДовженко); Коля був майже пере­конаний, що такого голосу, такого співу він не чув ніколи (М.Руденко). Пох.: переконаність, переконано.

Переконливий. Який переконує, змушує переконатися в чомусь; який уміє переконувати тощо: переконлива правда, переконливий агітатор, перекон­ливе свідчення. Слово його було корот­ким, вагомим, переконливим (М.Стель­мах); Переконливі міркування Мокеїча, зрештою, зробили своє (О.Гончар).

перекочений див. перекачаний.

перекочувати див. перекачувати.

ПЕРЕКУСАТИ - ПЕРЕКУСИТИ

Перекусати. Покусати всіх або ба­гатьох: собаки перекусали людей.

ПЕР

Перекусити, -ушу, -усиш. 1. Куса­ючи, розділити на дві частини: пере­кусити зубами соломинку.

2. розм. Трохи поїсти.

ПЕРЕМІШАНИЙ - ПЕРЕМІ­ШЕНИЙ

Перемішаний. Дієприкм. від пере­мішати: перемішана земля з перегноєм.

Перемішений. Дієприкм. від пере­місити: добре перемішене тісто.

ПЕРЕНАСИЧЕННЯ - ПЕРЕНА­СИЧЕНІСТЬ

Перенасичення. Надмірне наси­чення чимсь: перенасичення грунту во­логою.

Перенасиченість, -ності, ор. -ніс-тю. Властивість, якість чогось пере­насиченого: перенасиченість розчину, перенасиченість інформацією.

ПЕРЕПЕЛ - ПЕРЕПІЛКА, ПЕ­РЕПЕЛИЦЯ

Перепел, -а. Невеличка польова пташка родини фазанових.

Перепілка, -и, ор. -ою, перепелиця, -і, ор. -ею. 1. Самиця перепела.

2. Український дівочий танок, що супроводжується піснею про перепе­лицю.

ПЕРЕСАДЖУВАННЯ - ПЕРЕ­САДКА. Тотожні майже в усіх зна­ченнях; у значенні "перехід з одного виду транспорту на інший для по­дальшого пересування в дорозі" — тільки пересадка: їхати без пересадки.

ПЕРЕСІЧНИЙ - ПЕРЕСІЧНИЙ

Пересічний. 1. Який не перевищує середнього рівня; посередній; зви­чайний, рядовий: пересічний автор, пересічний інтелігент, пересічний слу­хач, пересічний читач, пересічний рі­вень. Пох.: пересічність, пересічно.

2. Середній, одержаний шляхом поділу загальної суми кількох вели­чин на їх кількість; типовий, нор­мальний для даної групи явищ: пере­січна теплота згоряння, пересічний приріст продукції становив 10 відсот­ків. Пох. пересічно. [Хоменко:] Вилу­щіть обережно зерно. Як буде пересічно не менше 10 грамів з мітелки поря­док (В.Мороз).

Пересічний. Який перетинається з чим-небудь: пересічна траса, пересічні координати.

ПЕРЕСОРТУВАННЯ - ПЕРЕ­СОРТИЦЯ

Пересортування. Дія за знач, пере­сортувати — посортувати заново, ще раз, інакше: пересортування товарів, пересортування фруктів, пересорту­вання помідорів, пересортування ваго­нів.

Пересортиця, -і, ор. -ею. Невідпо­відність фактично одержаного това­ру, продуктів даним документа про­мислового підприємства, оптової ба­зи тощо.

перешкодити див. завадити.

ПЕРЕЯРКА - ПЕРЕЯРОК

Переярка. Курка, гуска, качка піс­ля першого року несіння.

Переярок1, -рка. Поперечний ярок. Дорога була нерівна, камениста, йшла то стрімко вгору, то знов вниз, в потічки та переярки (Ї.Франко).

Переярок2, -рка. Вовк торішнього виводка. До виводка приєднуються вовки-переярки, що народились роком раніше (з журналу).

ПЕРИ..., ПЕРІ... Перші частини складних слів, що означають "нав­коло, понад, через"; пишуться разом: пери... — перед приголосними (пери-

ПЕР

нефрит, перицентр), пері... — перед голосними (періаденіт, періелектрон).

перигей див. апогей.

ПЕРИСТИЙ - ПЕРІСТИЙ

Перистий. Такий, як перо, схожий на перо: перистий лист, перисті хма­ри.

Перістий. З плямами іншого ко­льору (переважно про масть тварин): періста корова, перістий кінь, періс­тий гарбуз.

ПЕРИФЕРІЙНИЙ - ПЕРИФЕ­РИЧНИЙ

Периферійний. Який міститься, пе­ребуває в частині країни, міста, села тощо, віддаленій від центру: перифе­рійний театр, периферійний кореспон­дент.

Периферичний. Який стосується зовнішньої, віддаленої від центру ча­стини організму: периферична нервова система.

перифраза — перифраз див. пара­фраза.

пері... див. пери...

перістий див. перистий.

ПЕРЛ - ПЕРЛИ - ПЕРЛИНА

Перл, -у. Найдрібніший друкарсь­кий шрифт (5 пунктів).

Перли, -ів, мн. Перламутрові зер­на, прикраси з них тощо.

Перлина. Одна зернина перлів, а також переносно: рідкісна чорна пер­лина, перлина української класичної драматургії.

ПЕРСОНА ҐРАТА - ПЕРСОНА НОН ҐРАТА

Персона ґрата, невідм., ж. Персо­на, що її кандидатура на дипломатич­ного представника не викликає запе­речень уряду країни, в якій її мають акредитувати; переносно — особа, до якої ставляться прихильно.

Персона нон ґрата, невідм., ж. Осо­ба, що її кандидатура як дипломатич­ного представника викликає запере­чення уряду держави перебування; переносно — особа, яка не користу­ється прихильністю.

ПЕРШО... Перша частина склад­них слів, що відповідає слову перший; пишеться разом: першоелемент, пер­шокласний.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-07-29; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 440 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Начинать всегда стоит с того, что сеет сомнения. © Борис Стругацкий
==> читать все изречения...

2349 - | 2104 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.012 с.