НЕЗ'ЯСОВАНИЙ - НЕ З'ЯСОВАНИЙ - НЕЗ'ЯСОВНИЙ
Нез'ясбваний, прикм. Якого не з'ясував хтось, неясний; безпричинний.
Десь у грудях колькою стало щось не-з 'ясоване: чи то кудись треба піти, чи щось зробити (С.Васильченко); Часу було багато для того, щоб з'ясувати все нез ясоване (Ю.Яновський).
Не з'ясований, част. з дієприкм.: це питання ще остаточно не з 'ясоване.
Нез'ясовний. Якого не можна з'ясувати, пояснити. Це було дивне, зовсім незрозуміле й нез'ясовне почуття (Ю.Збанацький).
НЕЙМОВІРНИЙ. 1. Якого важко або неможливо уявити; неправдоподібний; нереальний. Орині здавалося неймовірним, щоб Яків Калитка одружився (К.Гордієнко); В цю мить трапилось неймовірне. Ще й досі не можу я збагнути, як воно сталося (Н.Рибак).
2. Надзвичайно великий; особливий: неймовірна швидкість. Про неймовірну силу, розум, хитрощі Карма-люка складалися пісні (О.Іваненко); Богун робив неймовірне — старі досвідчені козаки не пам 'ятали таких блискавичних маршів (Я.Качура).
3. розм. Недовірливий. — А коли б воно нам не нашкодило, — увернув хтось неймовірний (Панас Мирний); Вона була дуже неймовірна й полохлива зроду і нікому не йняла віри (І.Нечуй-Левицький); — А відкіля ти? — спитав господар, позираючи на неї неймовірними очима (Б.Грінченко).
Пох.: неймовірність, неймовірно.
нейро... див. невр...
нейрологія див. невралгія.
НЕЙТРИННИЙ - НЕЙТРОННИЙ
Нейтринний. Який стосується нейтрино — стабільної нейтральної елементарної частинки: нейтринна фізика.
Нейтронний. Який стосується нейтрона — електрично нейтральної еле-
НЕК
ментарної частинки: нейтронний гене- ратор, нейтронний селектор.
НЕКРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "мертвий"; пишеться разом: некроба- цильоз, некросекреція.
нелюдський див. надлюдський.
НЕМАЄ, НЕМА - НЕ МАЄ
Немає, нема, присудк. сл. Щось відсутнє, чогось бракує, не вистачає; щось не існує, чогось не буває зовсім тощо. Нема сім 7, немає хати, Немає брата, ні сестри, Щоб незаплакані ходили, Не катувалися в тюрмі (Т.Шевченко).
Не має, наст, з дієсл. Ой чого молодий співець не співає, А чи гласу до пісень не має? { М.Костомаров); [Хвора:] Ніхто не має більшої любові, Як той, хто душу поклада за друзів (Леся Українка); Комедійний характер нічого спільного з розумовою недоладністю не має (О.Довженко); Якось так сталося, що з жодним із синів близькості він не має (Вал.Шевчук).
НЕМАЛО, присл. Багато, чимало. Немало бійців полягло від танкового вогню (О.Гончар); Після цих слів немало заробітчан полізли руками до потилиць (М.Стельмах). Про узгодження присудка див. багато.
НЕМИНУЧИЙ - НЕМИНУЩИЙ
Неминучий. Якого не можна уникнути, обійти, який обов'язково має наступити, відбутися тощо; певний, очевидний; обов'язковий, неодмінний. Зачав Василько плакати. Віщував, що бійка неминуча (Лесь Мартович); Як на неминучу смерть, виряджались селяни до волості (А.Головко).
Неминущий. Який ніколи не минає, не втрачається, не забувається;
вічний, постійний. Є одначе у минулому щось таке, що хочеться назвати неминущим, вічним (О.Довженко); Без наявності найширшого синтезу годі створити образ великої узагальнюючої сили і неминущого, невичерпного змісту (А.Малишко).
НЕМОВЛЯ, -яти. Грудна дитина, яка не вміє ще говорити.
НЕНАДОВГО, присл. На короткий час; рідше — недовго. Очуняв, повеселів Йосип, та ненадовго (Панас Мирний); — Я ненадовго, — сказав хлопець. — У мене коротка справа (А.Хижняк); Ненадовго зазнала дівка щастя (Л.Яновська).
НЕО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "новий", "нове"; пишеться разом: неоас- трологія, неонацизм.
НЕОЛОГІЗМИ. Зразком умотивованого використання неологізмів може бути мова художніх творів Олеся Гончара. Звичайно письменник утворює нові слова для якнайточнішого вираження думки чи для змалювання якнайяскравішого художнього образу, причому ці слова органічно вливаються в загальномовний потік, норми їх творення відповідають словотвірній системі української мови (чимало з них — не новотвори, а слова, виявлені в багатющому лексичному фонді рідної мови, котрі з тих чи інших причин не потрапили до реєстрів за-гальномовних словників). Ось кілька прикладів з позасловникової лексики О.Гончара: буйнотрав я, виталина, вкомпонований, внабризк, звечоріння, звідчаєний, зоднаковілість, криводуш-шя, окликувати, суспілитися, лукавис-то, незникливо, бистроногість, не-стриженість, соколиність, новоприбу-лець, навіженка і багато інших.
НЕП
Неприпустиме творення слів, яке суперечить словотвірним нормам української мови, до того ж коли такі новотвори вживаються в невластивих їм ситуаціях: безсвідомо, величезній-ший, викладувати, гатилнути, дриґли-вий погляд, дурнокорчівка, заштрик сорому, злоповісний, ліворучіше, нако-рячкований, неповорушно лежати, об-мацьким рухом, обрадівши, побезлюд-ніше місце, покликливий берег, пообере-жніше, попівденніше, посмокчувати, приматькобожуватися, свіжопухлии сніг, кшварні вулички тощо.
НЕОПИСАНИЙ - НЕ ОПИСАНИЙ - НЕОПИСАННИЙ
Неописаний, прикм. Якого не описали: неописане майно.
Не описаний, част. з дієприкм.: ще ніким не описана подія.
Неописанний. Якого не можна, важко описати; надзвичайної сили, краси тощо: неописанна тривога, неописанна врода.
НЕОЦІНЕННИЙ. Дуже цінний, надзвичайно важливий. Мар уян усією душею любив своє поле, ще з дитинства, коли кожен клаптик землі здавався неоціненним багатством, а все, що росло на ньому, було ще дорожчим (О.Лу-пій); Я гаряче потиснув руку Марії Кіндратівни, мовчазливо дякуючи старій за неоціненне повідомлення (Ю.Зба-нацький); Яке щастя/ У мене на руках неоціненні скарби — "Кобзар" Тараса Шевченка і твори Миколи Васильовича Гоголя (О.Ковінька).
НЕПЕРЕЛИВКИ, незм. розм. Важко, скрутно доводиться комусь. Бачить Максим, що непереливки, скликає своїх товаришів докупи (І.Франко); Килина — добра душа. Коли в когось
непереливки — останнім поділиться (М.Руденко).
НЕПЕРЕСІЧНИЙ. Видатний, гарний, який вирізняється з-поміж інших чи іншого подібного; неабиякий: непересічний художник, непересічний талант, непересічний твір, непересічна цінність мистецтва. — На мене він теж справляє враження натури своєрідної, непересічної (О.Гончар); Постать митрополита Андрея Шепти-цького в історії українського народу і його культури займає непересічне місце (з журналу).
НЕПІЗНАНИЙ - НЕ ПІЗНАНИЙ - НЕПІЗНАННИЙ, НЕПІЗ-НАВАНИЙ, НЕПІЗНАВАННИЙ
Непізнаний, прикм. Якого ще не пізнали, не вивчили. Те, що ще вчора здавалося непізнаним, сьогодні, завдяки досягненням науки і техніки, дедалі більше перестає бути таємницею (з журналу); Людське життя, а особливо політичне, — то самі випадковості, якими керує непізнана і незбагненна закономірність (Р.Іваничук).
Не пізнаний, част. з дієприкм. На світі стільки цікавих і ще не пізнаних речей, що аж дух захоплює (В.Собко).
Непізнанний, непізнаваннії, непізнаванний. Якого не можна пізнати, недоступний для пізнання. Нема речей непізнанних, а є лише досі ще не пізнані (М.Рильський).
НЕПОДОЛАНИЙ - НЕ ПОДОЛАНИЙ - НЕПОДОЛАННИЙ
Неподоланий, прикм. Якого не подолали. Він зрозумів, що людина, довго несучи в собі неподоланий біль, може звільнитись від нього раптово (Н.Рибак); Я, неподоланий, загляну смерті в очі, я не зійду з путі (М.Бажан).
НЕП
Не подоланий, наст, з дієприкм. У мистецтвознавчій науці ще не подолана тенденція описувати явища художньої культури, так би мовити, в статиці, в констатуючій манері (з журналу).
Неподоланний. Якого не можна подолати, якому не можна протистояти; непереборний, непереможний. Стебла витикалися з землі назустріч сонцю, випростувались, множились, обіймалися в таємничому неподоланному русі (О.Довженко).
НЕПОЯСНЕННИЙ - НЕ ПОЯСНЕНИЙ
Непоясненний. Якого не можна пояснити, який не піддається поясненню; непояснимий. Й на новому місці з 'явилися протоколи про розтрощені вітрини й непоясненне дитяче бродяжництво (О.Гончар); Вона лежала, розкинувши руки й ноги, й помирала від задухи і своєї непоясненної печалі (Вал.Шевчук).
Не пояснений, част. з дієприкм.
НЕПРИЙНЯТНИЙ - НЕ ПРИЙНЯТИЙ
Неприйнятний. Якого не можна прийняти, з яким не можна погодитися. Для командира полку такий варіант був неприйнятний (О. Гончар).
Не прийнятий, част. з дієприкм.
НЕПРИТОМНІТИ - ОПРИТОМНІТИ
Непритомніти, знепритомніти. Втрачати свідомість; зомлівати. Довго ще в касарні Леся мордували. Непритомнів, падав — то тягли назад... (Л.Забаш-та); — От двоє дітей у Мокрини, бачили вони ложку молока? Аж непритомніють, смокчучи кислу ганчірку з м я-кушкою (М.Стельмах); Листоноша зне-
притомнів після двадцятого шомпола (Ю.Яновський); Валентинові Модес-товичу здавалось, що Ганна знепритомніла (Ю.Шовкопляс).
Опритомніти. Повернутися до свідомості зі стану непритомності, забуття; набути знову здатності мислити, діяти і т. ін. (після сильного переживання, розгубленості, болю тощо). Зінько лежав на ліжкові. Він опритомнів уже, але був такий знемо-жений, що не здужав озиватися (Б.Грінченко); Опритомнів він тільки надвечір, але підвестися не міг (А.Ши-ян); Поранений Богун опритомнів і намагався звести голову (Я.Качура).
Чомусь часто забувають ці слова, заміняючи їх маловживаними втрачати, втратити свідомість, загубити тяму, прийти до тями тощо.
НЕПРОЩЕННИЙ - НЕ ПРОЩЕНИЙ
Непрощенний. Якому не можна простити; якому не простили гріхів тощо. Як на його думку, то це була непрощенна кривда, що Грицько забрав собі ту десятину землі (Б.Грінченко); — Тяжко спокутував він своє непрощенне злочинство (М.Зеров); Це був би непрощенний злочин перед усіма нами (О.Гуреїв); Пушкар сказав, що злочин — непрощенний. Карати треба — що там говорить (Л.Костенко).
Не прощений, част. з дієприкм. [Міріам:] Він їм простив. Він їм усім простив.. А тільки я не прощена зосталась (Леся Українка).
НЕРОЗВ'ЯЗАНИЙ - НЕ РОЗВ'ЯЗАНИЙ - НЕРОЗВ'ЯЗНИЙ
Нерозв'язаний, прикм. Якого не розв'язали: нерозв'язаний вузол, нероз-в язана задача, нерозв 'язане завдання.
НЕС
Не розв'язаний, част. з дієприкм.: ще не розв язана нами проблема.
Нерозв'язний. Якого не можна розв'язати, вирішити, з'ясувати тощо; який не піддається розв'язанню: нерозв 'язна проблема, нерозв 'язна суперечність.
НЕРОЗРІЗНЕННИЙ, НЕРОЗРІЗНИМИЙ. Якого важко або неможливо розрізнити, відрізнити від іншого: нерозрізненні (нерозрізнимі) відтінки кольору.
НЕСЕННЯ - НЕСІННЯ
Несення. Виконання певних обов'язків, доручень тощо: несення військової служби.
Несіння. Кладка яєць (про птахів).
НЕСИЛА - НЕ СИЛА
Несила. Фізичне знесилення, слабість; у знач, присудк. сл. Руки їй з несили упали на коліна (М.Старицький); — Ні, я вже краще розкажу. Несила більше мовчати (І.Цюпа).
Не сила, част. з ім. — Що кріпка ця Уляна, що здорова вдалася, — кажуть дворові, а не знають, що не сила держить Уляну на ногах (Панас Мирний).
несіння див. несення.
НЕСКАЗАНИЙ - НЕ СКАЗАНИЙ - НЕСКАЗАННИЙ
Несказаний, прикм. Не виражений словами; невисловлений. Ви знов прийшли, скорботні тіні, і, мов прижовклая трава, поникли в тихому тремтінні... Мої загублені святині! Мої несказані с/ю<?я/(Я.Мамонтов); Якесь слово висіло в неї на губах, проте зів 'яло несказане (С.Тудор); В душі далекі гони і солодко цвітуть несказані слова (В.Со-сюра).
Не сказаний, част. з дієприкм. Але поряд ішло й шукання нових поетичних
шляхів та засобів, шукання не сказаного досі слова для означення не бачених досі подій, явищ, речей (М.Рильський); Сама за довгі дні жалів Я сонце стріла, Хіба ж не сказана без слів Любов несміла? (Т.Масенко).
Несказанний. Якого не можна передати словами; надзвичайний. Несказанна, невимовна туга давить їй за душу (Панас Мирний); Галас знявся несказанний (М.Коцюбинський); Вечір ллє у їхню кімнату потоки несказанної сині (М.Стельмах); Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним (Л.Костенко).
НЕСКЇНЧЕНИЙ - НЕ СКІНЧЕНИЙ - НЕСКІНЧЕННИЙ -БЕЗКОНЕЧНИЙ
Нескінчений, прикм. Не доведений до кінця; незакінчений. Порвалася нескінчена розмова (Леся Українка); Червоним одсвітом пожеж Горить нескінчений малюнок (В.Еллан); Нескінчена лишається робота, Яку поклав на нашу долю час (П.Карманський); Я мав тоді нескінчену вишу освіту (Р.Іва- ничук).
Не скінчений, част. з дієприкм. Посеред вулиці величезна будова, ще не скінчена (Леся Українка).
Нескінченний. Який дуже довго триває; дуже довгий, дуже великий (про кількість). Перейдені биті шляхи мріються в імлистій далині, як розгорнуті сторінки нескінченної повісті мого життя (Б.Антоненко-Давидович); Не знаю, чи довго ми йшли, але для мене ті хвилини видалися нескінченними (Н.Рибак); Вулицями вже йшли нескінченні колони піхоти (Я.Качура); На нескінченну нитку дороги нанизувалися
НЕС
села, хутірці, полустанки, заводи (Є.Гуцало).
Безконечний. Те саме, що нескінченний, але вживається рідше.
неслава див. слава.
неславити див. славити.
НЕСПАЛЕННИЙ. Якого не можна спалити, знищити вогнем.
НЕСТРИМАНИЙ - НЕ СТРИМАНИЙ - НЕСТРИМНИЙ
Нестриманий, прикм. Якого не стримали; якого важко або неможливо стримати, дуже сильний; невитриманий: нестримані ридання, нестриманий потік, нестриманий хлопець.
Не стриманий, наст, з дієприкм.: не стриманий у словах.
Нестримний. Нічим не стримуваний, який не знає меж у чомусь, дуже сильний; який не вміє стримуватись тощо: нестримний регіт, нестримний рух, нестримне бажання, нестримний характер.
нетто див. брутто.
НЕУЯВЛЕННИЙ. Якого важко або неможливо уявити. По всій торговиці скрізь гам та крик неуявленний (І.Нечуй-Левицький).
НЕ ХТО ІНШИЙ - НІХТО ІНШИЙ
Не хто інший, як... Саме цей, а не хтось інший. Військо бажає, щоб ви, ясновельможний князю, а не хто інший, вів його в битву (І.Нечуй-Левицький); — Микола Гармаш, кажеш, запорожець? — "Не хто інший, як він " (М.Лазорський); Це не хто інший, як кайданник, що втік з Сибіру (М.Вороний).
Ніхто інший. Жодна інша людина. Логіка говорить, що то втяв хтось із його братів.. Бо ж було ясно, що це
один з трьох і ніхто інший (І.Багряний); Він [Хмельницький], як ніхто інший з козацької старшини, тримав себе рівнею з простими козаками (О.Со-коловський).
НЕЧИСЛЕННИЙ - НЕЗЧИСЛЕННИЙ
Нечисленний. Який складається з невеликої кількості когось, чогось. Нечисленні прохожі ліниво снували по тротуарах (І.Франко); Тоді зашумів на лункому пероні І рушив вперед нечисленний гурток Солдатських папах, робітничих шапок (М.Бажан).
Незчисленний. Який складається з великої кількості когось або має велику кількість: незліченний. Петрусь узяв гуркати палицею по барканах. Поназбігалась незчисленна сила собак (А.Кримський); Земля., стогнала від тупотіння десятків тисяч коней та галасу незчисленного війська (А.Ка-щенко); На всьому видноколі бігли незчисленні хвилі з білими гребенями (М.Лазорський); Вони [в'язні] ворушилися, здавалось, незчисленною масою в сизих хмарах тютюнового диму (І.Багряний).
НЕЩАСЛИВИЙ - НЕЩАСНИЙ
Нещасливий. 1. Позбавлений щастя, радості тощо: нещаслива людина, нещасливий в особистому житті. [Меланія Семенівна:] Я така нещаслива, така нещаслива була за своїм чоловіком!.. (Б.Грінченко).
2. Те саме, що нещасний 2: нещаслива доля, нещасливий випадок, нещасливе кохання.
Нещасний. 1. Який зазнав багато лиха, кривди, поневірянь тощо: нещасні пожильці, нещасна мати.
2. Який приносить лихо, неприємності, невдачі тощо: нещасний день,
НІД
нещасна година, нещасний випадок, нещасне кохання.
3. Те саме, що нещасливий 1: нещасна людина, нещасний вигляд.
НЕ ЩО ІНШЕ - НІЩО ІНШЕ
Не що інше, як... Саме це, а не щось інше. Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (М.Коцюбинський); Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу (Панас Мирний); Це так звана нова поезія, цебто: декадентство, модернізм, символізм, імпресіонізм, футуризм і т.п. Всі ці дрібні течії не що інше, як крик наболілої спотвореної індивідуальності (М. Вороний).
Ніщо інше. Жодна інша річ, справа, жодне інше явище тощо. Він захоплювався полюванням, ніщо інше його не цікавило.
НИЖЧЕ... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "далі, пізніше в тексті"; пишеться разом: нижчезгаданий (також згаданий нижче).
НИЗЬ, -і, ор. -ззю. Спосіб вишивання, при якому візерунок прокладається чорною або червоною ниткою зі споду, а вишивка виконується рештою кольорів з лиця.
НИРЕЦЬ - НИРОК
Нирець, -рця, ор. -рцем. 1. Той, хто ниряє, займається пірнанням.
2. розм. Те саме, що нирок.
Нирок, -рка. Водоплавний птах родини качиних.
нирки див. нірка.
Нирок див. нирець.
НИТЬ, -і, ор. -ттю. Вживається паралельно з нитка, але переважно в переносному значенні. Чекання без-
17 — 4-2287 2
мірне і серця стискання незмінні. Прискорений клопіт, як нить невловимих думок (Л.Первомайський); Осінь., на- пина прозорі ниті на поорані лани (М.Рудь).
ні див. не.
НІБИТО - НІБИ ТО
Нібито, спол., част. Ніби. На Ти-моша Стояна, одначе, наган враження нібито й не справив (О.Довженко).
Ніби то, част. із займ. у знач. спол. Пани кричали й галасували.. Здавалось, ніби то давні царі давньої Еллади з Пхались на Олімпійські ігрища (І.Нечуй-Левицький); Забобонному татаринові здавалося, ніби то відьма накликає на нього духів тьми (З.Тулуб).
НІВРОКУ, розм. 1. присл. Нічого собі; непогано; так, як треба; також у значенні вст. сл. — як побажання не наврочити кому-небудь своїми словами. То був уже старий, кремезний ще нівроку... (Панас Мирний); — Ну та й гарна ж, нівроку, удовина дочка!.. (І.Нечуй-Левицький); — Ви добре бачите? — "Нівроку. На зір не нарікаю" (В.Земляк).
2. прикм. незм. Такий, як треба; непоганий. Нівроку зять, не зять, а дуб, тернові очі, чорний чуб, з обличчя видно — дружелюб (І.Гончаренко).
НІДЕ - НІДЕ - НІ ДЕ
Ніде, присл. Немає такого місця (де можна було б щось зробити, розташуватися тощо). Старенька Миша горювала: їй ніде, бідній, було жить (Л.Глібов); Ото ж людей на у лиці і коло хати — ніде й голки встромити (Марко Вовчок); Старші письменники — учителі наші (ніде правди діти) більш прислухалися до живої народної мови (М.Коцюбинський).
Ніде, присл. Ні в якому місці; нікуди. Та ніде той не дійде, Хто не має
\51
НІД
цілі (І.Франко); Ніде ні душі. Ліс та поле (О.Гончар).
Ні де, наст, з присл. Ля ж не знаю, ані хто, ні де, то час від часу дяк мені розказує (Л.Костенко).
НІДЕРЛАНДИ - ГОЛЛАНДІЯ
Нідерланди, -ів. Країна Королівство Нідерландів.
Голландія, -ї, ор. -єю. Неофіційна назва цієї країни.
НІЗАЩО - НІ ЗА ЩО - НІ ЗА Щб
Нізащо, присл. Ні за яких обставин; без підстави, без причини. [Оксана:] Не піду, нізащо не піду! (М.Кро-пивницький); Додому вона цілий день нізащо не хотіла вертатись (Грицько Григоренко); [Віра Михайлівна:] Але одне для мене ясно — до Дороша я не вернуся. Нізащо! (Я.Мамонтов); Робітники шептались по кутках, казали, що він грубий, різкий, підеш до нього, а він облає нізащо (А.Хижняк); Вони нізащо не хотіли пристати на ту умову (А.Кащенко).
Ні за що, словосп. Немає за що: ні за що дякувати. Старий наш пан, покійник, недобрий був! Не тим би згадувати, да луччим ні за що (Марко Вовчок).
Ні за що, словосп. 1. Даремно, марно. Пропаде він з нею ні за що (Б.Грін-ченко).
2. Ні за якусь рису, якість; ні за якусь річ тощо. За що не любила? — Якби за що, — а то ні за що! (Марко Вовчок); Надвечір Настя перестала грати, ходила по хаті, по садку, ні за що не бралась, думала-гадала, ждала чогось (Леся Українка); Тітка бачила, що сама Тодозя не здатна ні за що думати, заходилась укладати Тодозину одежу в скриню та готувати харч на
дорогу (І.Нечуй-Левицький); Либонь він з тієї команди, в якій працюють лише язиком і ні за що не відповідають (А.Гудима).
ШКОЛЬ, -я, ор. -ем. Призма з ісландського шпату, прозора для світла.
німці див. германці.
НІНАЩО - НІ НА ЩО
Нінащо, присл. Вживається переважно у словоспол. зводити (звести, сходити, зійти і т. ін.) нінащо. Не то чоловік, а й худобина в такій норі швидко на нінащо зведеться (І.Франко); Цим сміхом розбив Потурайчик Славків план нінащо (Лесь Мартович); Старий воркотів незадоволений: нінащо козацтво звелося, сплюхи та й годі (А.Чайковський).
Ні на щб, словосп. 1. Ні для чого. Невже на всі великії події, На все у вас одна відповідь є — Мовчання, сльози та дитячі мрії? Більш ні на що вам сили не стає?(Яеся Українка); Він ніколи й ні на що не скаржився, хоч у його житті було всього: і світлого, й підлого (А.Дімаров).
2. Ні на якусь річ, подію, потребу тощо. Хлоп'я стояло похнюплено й ні на що не реагувало (О.Гончар); Кожна полонянка старається показати себе здоровою, ні на що не скаржиться (А.Хижняк); — Воно й непоказна пташина — сіреньке, невеличке, а, гляди, волі ні на що не проміня! (Б.Антонен-ко-Давидович); Остап такий був за-нятий недавньою минувшістю, що ні на що не звертав уваги (А.Чайковський).
НІРКА - НОРКА - НИРКИ
Нірка, -и, д. і м. -ці. Маленька нора.
Норка. Невелика хижа хутряна тварина родини куницевих.
нос
Нирки, -нирок, мн. (одн. нирка). У хребетних тварин і людини парний орган, який утворює і виділяє сечу.
НІТРАТ - НІТРИТ - НІТРИД
Нітрат, -у. Сіль (і ефір) азотної кислоти, яку застосовують як добриво та у виробництві вибухових речовин.
Нітрит, -у. Сіль азотистої кислоти, яку застосовують у виробництві органічних барвників та в медицині.
Нітрид, -у. Хімічна сполука азоту з більш електропозитивними елементами (алюмінієм, бором, вольфрамом, титаном тощо).
НІТРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "азот", "азотний"; пишеться разом: нітрогліцерин, нітроклітковина.
ніхто інший див. не хто інший.
ніщо інше диб. не що інше.
НОВИНА - НОВИЗНА
Новина. Щойно або недавно одержане повідомлення, звістка; щось нове; нововведення тощо. Прийшов той день, що по місті новина, як стріла, пролетіла: Кармелюк ранений, Карме-люка везуть! (Марко Вовчок); — Ця новина для мене не цікава (І.Нечуй-Левицький); Спасибі за новини, хоч деякі з них мені вже відомі раніше (Леся Українка).
Новизна. Властивість і якість нового; те, що недавно пізнали, усвідомили, відчули тощо. Коли ж вступили до гірської околиці — до почуття новизни приєдналося й очарування (Г.Хот-кевич); Цей невтомний чоловік, що, здається, працював не лише днями, а й ночами, у всякій новизні ніде не помилиться! (Т.Масенко).
...НОМ1. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "член": біном.
17* 2
...НОМ2,...НОМІЯ. Кінцеві частини складних слів, що відповідають поняттям "положення", "закон": метроном, агрономія.
норка див. нірка.
НОРМАЛІЗУВАТИ - НОРМУВАТИ
НОРМАЛІЗУВАТИ, -ую, -уєш. Доводити до норми, підпорядковувати нормі: нормалізувати відносини, нормалізувати склад крові, нормалізувати функції печінки. Пох.: нормалізація (нормалізація дипломатичних відносин), нормалізований (нормалізоване харчування).
Нормувати, -ую, -уєш, недок. і док. Визначати, встановлювати норму в чому-небудь: нормувати витрати, нормувати працю. Пох.: нормування (нормування відпочинку), нормований (нормований робочий день).
...НОСНИЙ-...ВМІСНИЙ
...Носний. Кінцева частина складних слів, що означає: а) який містить у собі те, що вказано в попередній частині: водоносний, золотоносний, кровоносний, медоносний, нафтогазоносний, нафтогазоносність, соленосний, хлорофілоносний, цукроносний; б) який спричиняє те, що вказано в попередній частині: смертоносний, смертоносність; в) який носить те, що вказано в попередній частині: вінценосний, ракетоносний, торпедоносний, яйценосний.
...Вмісний. Кінцева частина складних слів, що означає "який містить у собі те, що вказано в попередній частині": азотовмісний, алмазовмісний, залізовмісний, золотовмісний, нафто-вмісний, платиновмісний.
НОСТАЛЬГІЯ, -ї, ор. -єю. Болісна туга за батьківщиною, а також узагалі
нот
за приємним, дорогам минулим. Пох. ностальгійний.
нотація див. анотація.
НОТИС, -у. Оповіщення про цілковиту готовність судна до завантаження або розвантаження.
ноумен див. феномен.
НОША - НОШІ
Ноша, -і, ор. -ею. Речі, які хтось несе або які призначені для перенесення, а також переносно. Олексій прив язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Д.Ткач).
Ноші, нош, мн. Носилки. Хлопці й дівчата невпинно підносили до Барки
О1. Як назва літери вживається в с. р.: заголовне о; як назва звука вживається в ч. р.: відкритий о; ненаголо-шений о.
О2-ОБ
О (перед приголосним) і об1 (перед голосним), прийм. Вживається при означенні часу — переважно перед числівником: о другій годині, годині о дев ятій, о пів на дванадцяту, об одинадцятій годині, о тій порі, об обідній порі.
Об2, прийм. Вживається для означення об'єктивних відносин тощо: спотикатися об каміння, опертися об стіл, подряпатися об колючки, ударити лихом об землю, як риба об лід.
ОБАБІЧ - бБІЧ
Обабіч, присл. З обох боків, по обидва боки чогось; у знач, прийм. Обабіч стіною стояли молоденькі смерічки (А.Турчинська); Обабіч залізниці
цеглу на ношах і розчин (О.Донченко); Помітила [Горпина] багато оздоблені ноші з китицями і наметом, а в ношах Настю в пишному татарському вбранні (3.Тулуб).
НЮШИТИ, -шу, -шйш, розм. Нюхати повітря; переносно — вистежувати, вишукувати когось, щось. Лисичка бігла повз хатку та нюшить носом, коли чує — пиріжки пахнуть (казка); Данько поважно спльовує, нюшить коло казана (О.Ільченко); Нурла виступає з рухами гончого пса, який нюшить вже дичину (М.Коцюбинський).
зеленіють розкішні сади і баштани (О.Десняк); Обабіч шляху рясно стояли села (А.Кащенко). (Неправильно: Обабіч горіло маленьке вогнище; або: Раптом лісничий спинився, хлопець з розгону наскочив на нього, перепросив і став обабіч, відсапуючись).
Обіч, присл. Поруч, поряд; коло чогось (з одного боку); у знач, прийм. Обіч, за кілька кроків, — кузня (А.Головко); Назустріч їм раз у раз виникали обіч дороги маршові роти поповнення (О.Гончар); Вона знала, що йому приємно сидіти обіч неї (Вал. Шевчук).
обвинувачувати див. звинувачувати.
ОБВІТРЮВАТИСЯ - ЗВІТРЮВАТИСЯ
Обвітрюватися, -ююся, -юєшся, обвітритися. Від вітру ставати пересохлим, шерхлим, потрісканим (про шкіру): обвітрюється (обвітрилося) обличчя.
о
ОБІ
Звітрюватися, звітритися. Повільно руйнуватися, змінюватися під дією вітру та інших атмосферних явищ; зникати, розсіюючись, випаровуючись; вивітрюватися: звітрюється гірська порода, звітрюється бензин.
ОБЕР-... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "вищий", "старший" (за посадою), "головний"; пишеться через дефіс: обер- кондуктор, обер-лейтенант.
ОБЕРЕГА, -и, д. і м. -зі, ОБЕРІГ, -егу. Те, що оберігає від лихого, недоброго (талісмани, амулети, певні дії, обряди тощо). — Так ти питаєш про обереги? Вони онде, на кінцях рушників. Це такі, щоб ти знав, добрі охоронці нашого осідла, бережуть, аби до хати не заходили домовики (В.Скура-тівський); Обидві іконки — це ікони-обереги, їх носили як нагрудний образок або ж підвішували до особливо шанованої храмової ікони (з журналу).
ОБЕРТ - ОБІГ
Оберт, -у (ного і без додатка). Повне коло руху чогось навколо власної осі; повний цикл тощо: оберт колеса, повний оберт Землі навколо Сонця.
Обіг, -у. 1. Використання, вжиток: пустити в обіг, вилучити з обігу.
2. Комерційна операція: торговельний обіг.
3. Характерна для товарного виробництва форма обміну продуктів праці та інших об'єктів власності шляхом купівлі-продажу; рух товарів та інших цінностей у суспільстві: товарний обіг, грошовий обіг.
ОБЕРТАЛЬНИЙ - ОБЕРТОВИЙ Обертальний. 1. Який стосується
обертання: обертальний рух.
2. Який здійснюється обертанням
чогось: обертальне буріння.
Обертовий. 1. Те саме, що обертальний 1: обертовий рух.
2. Який діє за принципом обертання навколо власної осі тощо: обертовий різець, обертова машина.
3. Який обертається або може обертатися навколо власної осі: обертовий щит.
ОБ'ЄМ - ОБСЯГ
Об'єм, -у. Довжина чогось у довжину, висоту й ширину, вимірювана в кубічних одиницях. Вж. зі сл.: вагона, кімнати, колби, котловану, куба, мозку, печі, повітря, посудини, приміщення, рідини, серця, тіла, циліндра; великий, невеликий, значний, малий, повний, середній; визначити об'єм чого, циліндр об'ємом 300 кубічних сантиметрів, тіло в об'ємі має 5кубічних дециметрів, об'єм повітря збільшується при нагріванні.
Обсяг, -у. Взагалі розмір, величина, кількість, значення, важливість, межі чогось. Вж. зі сл.: брошури, будівництва, бюджету, виробництва, заготівель, знань, інформації, капіталовкладень, книжки, поняття, послуг, програми, промислової продукції, роботи, рукопису, слова, тренувальних навантажень, величезний, невеликий, значний, середній; визначити обсяг, підрахувати обсяг, у повному обсязі, книжка обсягом 40 друкованих аркушів.
ОБИДВА, обох, числ. збірн., ч. і с. І той і цей, і те і се, і один і другий, і одне і друге: по обидва боки вулиці, в обидва кінці, обидва вуха.
ОБИДВІ, обох, числ. збірн., ж. І та і ця, і одна і друга: обидві руки, обидві половинки дверей.
обирати див. вибирати.
обіг див. оберт.
ОБІЙСТЯ. Садиба, двір. Вона з трудом перелізла через рів і попід пар-
ОБК
кан, що обгороджував обійстя (І.Фран-ко); До щему захотілось бодай постояти коло свого обійстя, хоча здаля поглянути на хату, в якій виріс, в якій росте його син (А.М'ястківський).
обіч див. обабіч.
ОБКАЧУВАТИ - ОБКбЧУВАТИ
Обкачувати, -ую, -уєш (у чому, в що). Качаючи, перевертаючи щось з боку на бік у чомусь сипкому, липкому тощо, покривати ним усю поверхню: обкачувати в борошні (в борошно).
Обкочувати. Котити щось навколо чогось; котячи щось, робити його поверхню гладкою; утрамбовувати, вкочувати: обкочувати дорогу.
ОБКИДАТИ - ОКИДАТИ
Обкидати. 1. Закидати чимось з усіх боків: обкидати болотом, обкидати снігом.
2. Густо обшивати краї чогось: обкидати комір заполоччю.
Окидати. Вживається переважно зі сл.: зором, поглядом (оглядати, обдивлятися), думкою (думати, обдумувати).
обкочувати див. обкачувати.
ОБКРЕСЛЮВАТИ - ОКРЕСЛЮВАТИ
Обкреслювати, -юю, -юєш. Обводити щось лініями, рисками.
Окреслювати. 1. Те саме, що обкреслювати. А в небі швидкісний літак Окреслює коло (Л.Дмитерко).
2. Робити чіткішими, виразнішими обриси, контури, форму чогось. Тонкий светр окреслював ніжну талію (А.Хорунжий).
3. Зображати, описувати когось, щось. Письменник чітко окреслює образ, юні персонажі його оповідання живі, їх виразно бачиш перед собою (О.Донченко).
ОБЛ... Перша частина складних слів, що відповідає слову обласний; пишеться разом: облвно.
ОБЛАДНАННЯ - УСТАТКУВАННЯ - СПОРЯДЖЕННЯ
Обладнання. 1. Те саме, що устаткування 1. Вони обіцяли дати обладнання для похідної друкарні (С.Скля-ренко); Його [човна] конструкцію, обладнання, кожну деталь обмірковував Юра сам (Ю.Смолич); Петро Якимо-вич привіз із лісу все обладнання лабораторії (В. Кучер).
2. Меблі, речі, що ними обставлено яке-небудь приміщення; внутрішнє убрання кімнати тощо. Обладнання звичайне: з правої сторони, у глибині сцени, стіл; у лівому кутку — столик з квітами (3.Мороз).
Устаткування. 1. Сукупність механізмів, пристроїв, приладів, необхідних для чогось. Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг, все внутрішнє і зовнішнє устаткування корабля (3.Тулуб); Нарешті прилад, перебудований і доповнений магнітним устаткуванням, стояв на столі (Н.Рибак).
2. Те саме, що обладнання 2. Багатство устаткування цієї низенької порожньої хатинки ще збільшував чорний коминок у кутку (О.Досвітній).
Спорядження. 1. Сукупність предметів, пристроїв, необхідних для чого-небудь: дорожнє спорядження, рибальське спорядження, спорядження альпініста.
2. Предмети озброєння, одягу та побутового вжитку бійця, а також пристрої для їх перенесення: бойове спорядження, військове спорядження; спорядження авіаторів — комбінезони, шоломофони, окуляри, парашути.
ОБМ
обледеніти див. зледеніти. ОБЛИЧЧЯ - ЛИЦЕ
Збігаються у значенні "передня частина голови людини" та в переносному "загальний вигляд, обриси чогось". Тільки лице вживається в значенні "верхній, зовнішній бік предмета" (протилежне спід): на лице, з лиця.
ОБЛИШИТИ. 1. Перестати чимсь займатися, щось робити; відмовлятися від попередніх намірів, бажань тощо. Хіба ж не зогрішив він, думаючи облишити все, покинути всю справу! (Б.Грінченко); Нагнибіда облишив допит (А.Головко); У кишені він намацав сірники, але палити облишив (С.Чор- нобривець).
2. нак. Облиш, мн. облиште. Вживається для висловлення прохання, вимоги припинити якусь дію. [Те- рень:] Облиш! Не зачіпай барахла (І.Микитенко); — Облиште вигадки, мені вже набридли ваші підозріння (Ю.Яновський).
ОБЛІГО, невідм., с. 1. Сума загальної заборгованості за векселями.
2. Банківські книги особистих рахунків, у яких обліковують заборгованість банкові окремих осіб за векселями.
ОБЛОГА - ЗАЛОГА
Облога. Оточення військами укріпленого пункту; охорона, а також військо, яке здійснює таке оточення, тощо: облога фортеці, облога міста, брати (узяти) в облогу. — В першому-ліпшому місці обложені вийдуть і переб'ють облогу поодинці (І.Ле).
Залога. Військові частини, розташовані в якомусь місці; гарнізон; засада. — А скільки у Каффі залоги? — "Більш як треба. Півтисячі яничарів "
(З.Тулуб); Човен князя стояв посередині ріки. Залога веслувала у протилежному напрямку, щоб удержати човен на місці проти течії (Ю.Опільський).
ОБМИВАТИ - ОМИВАТИ
Обмивати. 1. Мити кругом, з усіх боків, а також переносно.
2. розм. Тримати когось у чистоті, регулярно миючи: обмивати дітей.
Омивати. 1. Те саме, що обмивати 1. Відчиню хатні двері, і мене так і омиє мамусина ласкава посмішка (А.Ді- маров).
2. Змочувати поверхню чогось: сльози омивають щоки.
3. Змочуючи своїми хвилями, текти навколо чогось, оточувати своїми водами (про океани, моря, річки тощо).
ОБМІРКОВУВАТИ - РОЗМІРКОВУВАТИ
Обмірковувати, -ую, -уєш, обміркувати, -ую, -уєш. Ретельно обдумувати; детально розглядати, розбирати щось, обмінюючись думками, враженнями тощо. Була ся наймичка людина розсудливая: все обміркує, все виважить (Марко Вовчок); Любив я в школі обмірковувати це, те, докопуватися до цього, до того (А.Тесленко); Коло крамниці гурток людей — гаряче обмірковують справу (С.Васильчен-ко); — Увечері повернуся, все тоді з тобою обміркуємо (О.Гончар).
Розмірковувати, розміркувати. 1. Зіставляти різні думки, міркування, всебічно зважувати щось, роблячи певні висновки. Іванко не розмірковував, а відразу лісом почав сходити на гору (казка); Він десь аж за Десною видивився собі красуню. Не довго і розмірковував — привіз в хату мачуху. (Ю.Збанацький).
ОБН
2. недок. Висловлювати свої думки про щось. Демид палив цигарку за цигаркою та сумовито розмірковував: — Марнотратство яке на світі, ох, марнотратство... (О.Гончар); Почне говорити з нею, розмірковує все до ладу, по-господарському, а не зогріє слова усмішкою (М.Стельмах).
ОБНІЖОК, -жка. Вузька неорана смуга землі між ланами, городами тощо. Коли сонце підбилося вгору, жінки сіли снідати на обніжку (Григорій Тютюнник); Наче це косарі перед новою загінкою полягали на обніжку, дають відпочити рукам і ногам (Ю.Янов-ський).
ОБОЛОНЬ, -і, ор. -нню, ОБОЛО-НЯ, -і, ор. -ею. Заплавні луки. Сонце ховалось за межигірський бір.., а далекі озерця на оболоні.. і річка Почата горіли, наче розтоплене золото (І.Не-чуй-Левицький).
ОБОЄ, обох, числ. збірн. З певним родом не пов'язаний. Обоє — молодиця й дівчинка — всміхнулися (Марко Вовчок); Обоє вони, і чоловік і жінка, не були людьми лихими (М.Коцюбинський); Ярема в воду, Хома на дно; обоє уперті (приказка); Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє (Леся Українка). Пор. обидва, обидві.
ОБПИРАТИСЯ - ОПИРАТИСЯ
Обпиратися, обпертися, обіпруся, обіпрешся (чим на що, об що). Прихилятися до когось, чогось, використовувати що-небудь як опору: обпиратися на палицю, обпиратися об стіну, обпиратися руками об стіл.
Опиратися, опертися. 1. Те саме, що обпиратися. Він оперся ліктем об ло-кітник канапи й насилу підвів своє важке, сите тіло (І.Нечуй-Левицький).
2. (на кого-що), перен. Грунтуватися на чомусь, мати основою що-небудь (про переконання, докази, дії тощо); мати підтримку в комусь, чомусь. "Гордий, пишний і розумом високий гетьман! — подумав Петро. — Да на кого ти опираєшся, коли б ти тілько відав!" (П.Куліш); Опираючись на свою філософію, Волос не переставав потихеньку скуповувати землю довкола свого хутора (П.Панч).
3. (кому, чому і без додатка). Чинити опір, протидіяти комусь, чомусь, боротися з ким-, чим-небудь. Петра хапають, в 'яжуть, хоч він і не опирається (В.Собко); Остап опирався бистрині з усієї сили (М.Коцюбинський); Залізне здоров 'я Сагайдачного опиралося смертельній хворобі (3.Тулуб).
ББРИС - АБРИС
ббрис, -у. Загальний вигляд предмета, окреслений лінією; контур, силует, риси чогось.
Абрис, -у, книжн. Те саме, що обрис, а також у геодезії, поліграфії.
ОБРОБЛЕННЯ, ОБРбБКА -ОБРОБІТОК - ОПРАЦЮВАННЯ
Оброблення, обробка. Надання чомусь потрібного вигляду, доведення до певного стану; упорядкування, удосконалення тощо: оброблення (обробка) перекладу, оброблення (обробка) риби, обробка пісні.
Обробіток, -тку. Вживається з тим же значенням, але переважно стосовно ґрунту та вирощування на ньому рослин: обробіток землі, обробіток цукрових буряків, міжрядний обробіток, поверхневий обробіток.
Опрацювання. Глибоке вивчення чогось, докладне ознайомлення з чимось; готування, створення чогось на підставі ретельного вивчення, доби-
оди
рання й систематизації матеріалів тощо: опрацювання телеграм, опрацювання теми, опрацювання проекту, опрацювання плану.
ОБРУБАНИЙ - ОБРУБЛЕНИЙ
Обрубаний. Дієприкм. від обрубати: акуратно обрубане гілля, обрубаний кінець.
Обрублений. Дієприкм. від обрубй- ти: обрублена білими нитками сорочка.
обстоювати див. відстоювати.
ОБСТРУКЦІЙНИЙ - ОБСТРУКЦІОНІСТСЬКИЙ
Обструкційний. Який стосується обструкції: обструкційна боротьба.
Обструкціоністський. Який стосується обструкціонізму і обструкціоністів: обструкціоністська тактика, обструкціоністська політика.
ОБСУШУВАТИ - ОСУШУВАТИ
Обсушувати, -ую, -уєш, обсушити, -ушу, -ушиш. Робити сухим, висушувати зовні, зокола: обсушувати (обсушити) одяг, обсушувати (обсушити) стіни.
Осушувати, осушити. Відводити надмірну, зайву вологу; робити сухим, відводячи воду: осушувати (осушити) болото, осушувати заболочені землі, осушити ставок.
обсяг див. об'єм.
ОБТУРАТОР - ОБТЮРАТОР
Обтуратор, -а. Протез, який застосовується при дефектах піднебіння.
Обтюратор, -а. Пристрій у затворах гармат; затвор у кінознімальних апаратах.
обумовлювати див. зумовлювати.
ОБШУКУВАТИ - ОШУКУВАТИ
Обшукувати, -ую, -уєш, обшукати. Робити обшук; оглядаючи все, старанно шукати когось, щось: обшуку-
вати кімнату, обшукувати затриманого, обшукувати ліс.
Ошукувати, ошукати, розм. Обдурювати, діяти нечесно: ошукувати (ошукати) покупця.
оголошувати див. виголошувати.
огудина, огудиння див. бадилля.
од див. від.
Одер див. Одра.
одержувати див. діставати.
ОДИНАРНИЙ - ОРДИНАРНИЙ
Одинарний. Який складається з однієї частини; не подвійний: одинарна рама, одинарна штора.
Ординарний. 1. Звичайний, рядовий: ординарна професія.
2. заст. Штатний: ординарний професор.
ОДИНОКИЙ - ПООДИНОКИЙ -
одиничний - одиночний
Одинокий. Який міститься окремо, відбувається, протікає і т. ін. відірвано, ізольовано; який не має сім'ї, рідних, друзів, самотній (тобто вживається, коли йдеться про щось одне, а не одне з багатьох): одинока хатина, одинока постать, одинокий вік, одинока людина, одинокий серед людей.
Поодинокий. 1. тільки мн. Які розміщені або зустрічаються рідко; рідкісні, ізольовані від інших, розрізнені, окремі: поодинокі сніжинки, поодинокі перехожі, поодинокі постріли. Від станції лунали крики, спів і поодинокі зойки (Б.Антоненко-Давидович); З поодиноких слів, що їх заносив вітер від тієї повітки, виходило, що про гетьмана мова (Б.Лепкий).
2. Який є тільки один, один з багатьох; не типовий, випадковий: стріляли поодинокі кулемети, поодинокі явища, точилися поодинокі розмови.
Одиничний. 1. Окремо взятий, відособлений: одиничні сортові екземпля-
одн
ри, одиничне виробництво, одиничне судження.
2. Який стосується одиниці.
Одиночний. Окремий; розрахований на одного: одиночні постріли, одиночна камера, одиночний номер (у готелі).
ОДНАКОВО. 1. присл. Нічим не відрізняючись у чомусь від іншого; так само. Ніхто не пише, дні сходять у мене дивно однаково, без особливих вражінь (М.Коцюбинський); Далі за Каневом і гори, й долини однаково вкриті густим лісом (І.Нечуй-Леви-цький).
2. у знач, присудка. Байдуже, дарма. / не пом }яне батько з сином, Не скаже синові: — Молись, Молися, сину, за Вкраїну Його замучили колись. — Мені однаково, чи буде Той син молитися, чи ні... Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять... Ох, не однаково мені (Т.Шевченко).
3. присл. Все одно, все-таки. На землі була вже ніч, але однаково, виходячи з катакомб, першої хвилини треба було замружуватись (Ю.Смолич).
ОДНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову один; пишеться разом: одноактний, одностайний.
ОДНОГОЛОСИЙ - ОДНОГОЛОСНИЙ
Одноголосий. Який виконується в один голос, звучить одним голосом або виконує одну мелодію: одноголосий спів, одноголосий інструмент.
Одноголосний. 1. Те саме, що одноголосий: одноголосна пісня, одноголосна музика.
2. Одностайно схвалений, прийнятий усіма присутніми (про постанову, ухвалу тощо).
ОДНОКОРЕНЕВИЙ - СПІЛЬ-НОКОРЕНЕВИЙ
Однокореневий, лінгв. Який має один корінь: однокореневе слово.
Спільнокореневий, лінгв. Який має корінь, спільний з коренем інших слів: спільнокореневі слова.
ОДНООСІБНИЙ - ОДНООСОБОВИЙ - ОДНООСІБНИЦЬКИЙ
Одноосібний. Належний одній особі; індивідуальний: одноосібне господарство.
Одноособовий. Який приймається або здійснюється однією особою: одноособове рішення.
Одноосібницький. Який стосується одноосібника, належний йому: одноосібницьке господарство.
...ОДОНТ. Кінцева частина складних слів, яка в назвах викопних тварин указує на те, що вони класифікуються за будовою зубів: ігуанодонт, мастодонт.
ОДРА - ОДЕР
Одра, -и. Ріка в Західній Європі.
Одер, -у. її німецька назва.
Одчиняти див. очйняти.
ОЖЕЛЕДЬ - ОЖЕЛЕДИЦЯ
Ожеледь, -і, ор. -ддю. Тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах тощо: вкриватися ожеледдю, слабка ожеледь.
Ожеледиця, -і, ор. -ею. Те саме, що ожеледь. У синоптиків це слово вживається на позначення слизького шару криги, що утворилася внаслідок замерзання на охолодженій поверхні землі: братися ожеледицею, на дорогах ожеледиця.
озброєний див. збройний.
ОЗЕРО. Найменування озер, виражені відмінюваними іменниками,
ОЛЕ
здебільшого не узгоджуються у відмінкові зі словом озеро: на озері Гурон, біля озера Баскунчак, в озері Вікторія (узгодження можливе коло озера Танганьїки). Найменування, виражене формою прикметника, узгоджується у відмінку: біля Великого Ведмежого озера, на Женевському озері.
ознайомитися див. познайомитися.
...ОЇД. Кінцева частина складних слів, що вказує на схожість з чимось або походження від чогось: астероїд, кристалоїд.
окидати див. обкидати.
ОКИС - ОКСИД, ОКИСЕЛ
Окис, -у. Вид окислу з середнім ступенем окислення речовини (на відміну від закису і перекису).
Оксид, -у, окисел, -слу. Сполука хімічного елемента з киснем.
ОКІСТ - ОКІСТЯ
Окіст, окосту. Частина туші тварини — лопатка або стегно; шинка.
Окістя. Сполучнотканинна оболонка, що покриває зовнішню поверхню кісток.
ОКРІП - КРІП, УКРІП
Окріп1, окропу. Кип'яток. Жінка окропу нагріла, стали пити чай (Ю.Янов-ський).
Окріп2, окропу, розм. Кріп. Настя розгинається, виринаючи гінкою постаттю з того бурштинового окропу, яким зараз кипить город (Є.Гуцало).
Кріп, кропу, розм. укріп. Однорічна городня рослина родини зонтичних, що її використовують як ароматичну приправу для страв. Рябів базар синювато-зеленим кропом, червоною редькою, першими черешнями (3.Тулуб).
окреслювати див. обкреслювати.
ОКРУГ - ОКРУГА
Округ, -у. Адміністративно-політичний, господарський, військовий і т. ін. підрозділ державної території: автономний округ, виборчий округ, військовий округ.
Округа. Навколишня місцевість; околиця. Василя Марковича поважала вся округа (О.Довженко); Кращої жниці не було тоді в усій окрузі (М.Стельмах).
