Незважаючи, невважаючи, прийм. Вживається з прийм. на при позначенні предметів, явищ, понять, усупереч яким відбувається дія. Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Григорій Тютюнник); Незважаючи на важкий цілоденний перехід, майже всюди помітно було добрий лад (О.Соколовський); Тим часом панія Висока миттю одкинула вуаль з лиця на голову і, невважаючи на свої дуже немолоді літа, легесенько скакнула з воза (І.Нечуй-Левицький); Невважаючи на те, що завтра був день робочий, Демид довго ще не спав (Б.Грінченко).
Не зважаючи, част. з дієприсл. Не зважаючи на їх, Квасючка кричала (Б.Грінченко); Жінки, не зважаючи на крик, бігли за колоною (В.Кучер).
Не дивлячись, част. з дієприсл.
— Ну, здрастуй, Іване, — сказав той, кладучи свою ношу на стіл, і, так само не дивлячись на приятелів, слів шукав:
— Казав мені Куниця... (Є.Плужник); Корній встав і, не дивлячись на матір, хотів вийти з-за стола (Леся Українка).
В значенні "незважаючи" невживане.
НЕЗВИЧАЙНИЙ - НЕ ЗВИЧАЙНИЙ - НАДЗВИЧАЙНИЙ -НЕЗВИКЛИЙ
Незвичайний, прикм. Який відрізняється від інших, не такий, як усі, як у всіх; не такий, як звичайно. Не було тут нічого незвичайного. Проста лежанка з дощок (А.Чайковський); — А вітер уранці сьогодні мені Ще звістку приніс незвичайну, Що ніби на скелі, на височині Угледів він тайну (М.Вороний).
Не звичайний, част. з прикм. Він Тетері вірив. Більше того, не раз од-верто доводив — Тетеря не звичайний собі полковник у війську (Н.Рибак); Вона жила в розкошах і достатках і була переконана, що вона дівчинка не звичайна, а красуня (Григорій Тютюнник); То не звичайна дівчина "ждала, ждала козаченька..." То чорноока, засмалена Марина чекає поповича за селом коло вітряка... (Б.Антоненко-Да-видович).
Надзвичайний. Дуже великий, сильний щодо ступеня вияву; дуже гарний, видатний; особливий тощо. Свої святині надзвичайні Ми захищаємо мечем (Г. Чупринка); Перед Василем стояла надзвичайної вроди жінка (М.Томчаній); Він увесь ніби передчуває наближення якоїсь надзвичайної події (О.Довженко).
Незвиклий. Який не звик до чогось; до якого не звик хто-небудь. Незвиклий до слави, Михайло Лукич був розгублений і наче засоромлений (Л.Дми-терко).
Пор. звичайний.
НЕЗ
НЕЗГІДНИЙ - НЕЗГОДНИЙ Незгідний. 1. З яким важко дійти згоди; впертий. [Річард:] "Незгідні", "незалежні", "рівноправні", такі були мої питимі предки (Леся Українка).
2. Несумісний з чимсь. Ось., інтелігенція, що в сліпій гордості і в гордій сліпоті відкидає від себе все незгідне з її привидами та забобонами (І.Франко).
3. Позбавлений гармонійності, злагодженості. Лиш два такі чоло-віки., хриплими, надірваними і незгідними голосами співали якусь., думку (І.Франко).
Незгодний. Який не погоджується з кимсь, чимсь, не виявляє згоди зробити щось тощо. Залишається лише купка незгодних (Ю.Яновський); Дерзкий та кілька його прибічників стояли між возами злі, незгодні (О.Гончар).
НЕЗДІЙСНЕНИЙ - НЕ ЗДІЙСНЕНИЙ - НЕЗДІЙСНЕННИЙ
Нездійснений, прикм. Який не здійснився, не збувся. Присняться нам розмріяні, Нездійснені думи, Ніби тії розвіяні Полонинські шуми (Б.Лепкий); / віє, віє сніговієм В лице нездійсненим надіям Холодних споминів зима (П.Воронько); Це про тебе неслися дівочі нездійснені сни (Л.Забашта).
Не здійснений, част. з дієприкм. Скільки розставань, невтішних розлук, марних, не здійснених чекань пішло з цієї хати з вогнем і димом! (О.Довженко).
Нездійсненний. Який не може здійснитися, збутися. Прохор, захопившись, розповідав їй свої плани, наче дивну, красиву, але нездійсненну казку (А.Шиян); Бачурі стало враз невимовно тяжко, ніби він оце присоромив стару людину своїми дивними і нездійсненними мріями (С.Добровольський);
— Я тішуся на кожну годину, котру перебалакаю з тобою, ловлю кожний твій усміх, як нездійсненну мрію (Б.Лепкий).
НЕЗДОЛАННИЙ. Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти тощо. Смерті в очі я загляну, Жах могильний я стерплю, Все одно я маю рану, Нестерпучу, нездоланну, Рану смертного жалю (Г.Чупринка); Ремствують буйні [вітри] /, гомін збудивши вгорі нездоланний, Б'ються довкола заметів (М. Зеро в); Я слухаю дзвони на лаврській горі, Дивлюсь на софіївські бані І вірю в народ, що живе на Дніпрі, У сили його нездоланні (М. Луків); І раптом все його тіло пронизав дрож, що виник з несподіваної, з неусвідомленої і тому нездоланної жадоби помсти (М.Руденко).
НЕЗДУЖАТИ - НЕ ЗДУЖАТИ
Нездужати, недок. Бути хворим; хворіти. Нездужає Катерина, Ледве-ледве дише... (Т.Шевченко); [Марфу-ша:] Яке в тебе гаряче лице і руки. Може, нездужаєш? (М.Кропивницький).
Не здужати, недок. і док. Не бути спроможним щось зробити, не подолати, не перемогти. — Я вже стара стала: не здужаю робити (І.Нечуй-Левицький); І так батожать бідного, що він Не здужає ні сісти, ані встати (В.Мисик); — Запряжи своїх підпанків та й ори ними землю! — "Не здужають! Сухі, як хорти" (3.Тулуб).
НЕЗЛІЧЕННИЙ. Який складається з великої кількості, становить велику кількість. Незліченна сила неслась вояків, Як мак при дорозі шапки їх біліли (М.Костомаров); Військові успіхи Сагайдачного давали йому незліченну здобич (3.Тулуб); Незліченні зірки сяють у воді (О.Довженко); В долині стояло все татарське військо,
НЕЙ
готове до бою — незліченні ряди кінноти (А.Хижняк).
НЕЗМІРНИЙ, НЕЗМІРЕНИЙ, НЕЗМІРЕННИЙ. Якого не можна зміряти, виміряти тощо; величезний. Небо без жодної хмаринки відбивається в плесі, і від того річка здається незмірної глибини (І.Багмут); В його піснях до України живе незмірена любов (В.Сосюра); Господарка приноситиме йому незміренні прибутки (Лесь Мар-тович).
НЕЗНИЩЕННИЙ. Якого не можна знищити. Встала мати Україна, Сонце засвітила, Пробудилася народна Незнищенна сила (Д.Павличко).
НЕЗРІВНЯННИЙ - НЕ ЗРІВНЯНИЙ
Незрівнянний, прикм. Якого не можна ні з ким, ні з чим порівняти; не-перевершений, дуже великий тощо. Це був князь палкий, відважний, Незрівнянний у бою (О.Олесь); Майстерність його була незрівнянна (Н.Рибак); — Ах, яка незрівнянна краса! (О.Со-коловський).
Не зрівняний, част. з дієприкм. Стіни немазані, полупані.. Долівка не зрівняна (Панас Мирний); Ізнову наче сонце зазирає в душу молодиці, гріє, голубить, засвічує в очах її глибокі, ні з чим не зрівняні вогники (А.Шиян).
НЕЗЦІЛЕННИЙ. Якого не можна вилікувати, зцілити: незціленний хворий. Сповідали, причащали [товариша] Й ворожки питали, — Не помогло... з незціленним В дорогу рушали (Т.Шевченко).
