Людський - людяний -людний

Людський. Який стосується людей, належний людям, який складається з людей тощо: людська мова, людське тіло, людська справедливість, людська істота, людський рід, людське щастя.

Людяний. Який щиро, доброзич­ливо, чуйно ставиться до інших; спо­внений щирості; гуманний: людяна натура, людяна жінка, людяна усміш­ка, людяний закон, людяний девіз. Пох.: людяність, людяно.

М (ем). Як назва літери вживається в с. р.: заголовне м; як назва звука вжи­вається в ч. р.: м'який м, твердий м.

мавка див. русалка.

МАВРИТАНСЬКИЙ - МАВР­СЬКИЙ

Мавританський. Який стосується Мавританії і маврів: мавританський стиль, мавританський костюм.

Маврський. Який стосується мав­рів: маврські племена.

Людний. Багатолюдний: людне зіб­рання, людне містечко, людний шлях. ЛЮСТР - ЛЮСТРА - ЛЮСТРО

Люстр, -у. Пігмент для розпису­вання глазурованих керамічних ви­робів.

Люстра, -и. Підвісний освітлю­вальний прилад.

Люстро -а. Дзеркало, а також пере­носно. Панночка сиділа перед люстром при світлі свічки й виймала з вух дорогі сережки (О.Довженко); В проміжках між вікнами стояло кілька люстер в бронзових багетах (М.Лазорський); Ворскло, Ворскло! Як тихо й ласкаво плинуть чисті твої води, відбиваючи в блискучім люстрі своєму небесну бла­кить (Л.Первомайський).

ЛЮСТРАЦІЇ¹, -ій, мн. Релігійні обряди, пов'язані з уявленнями про очисну силу магічних дій.

ЛЮСТРАЦІЇ², -ій, мн. У Польщі (XVI—XVIII ст.), Литві, Білорусі, Україні (XVIII—XIX ст.) — періодич­ні описи державного майна для об­ліку доходів.

люстро див. люстра.

МАГМА - МІГМА

Магма. Природний силікатний високотемпературний розплав, який виникає в надрах Землі переважно з оксидів кременю, алюмінію, заліза, магнію, кальцію тощо. Пох. магмати­чний.

Мігма. Силікатний розплав, який утворився в земній корі з гірських по­рід. Пох. мігматйчний.

м

МАГНІТО... Перша частина скла­дних слів, що відповідає словам маг­ніт, магнітний; пишеться разом: маг­нітогідродинаміка, магніторозрядний.

мадяри див. угорці.

МАЖОР - МІНОР

Мажор, -у. Музичний лад, акорд якого складається з великої та малої терцій і має бадьоре, радісне звучан­ня; переносно — бадьорий, радісний настрій, характер тощо. Пісня старо­винна, мінорна, але вони співають її в такім радіснім мажорі (О.Довженко); Я не вірю, що пригож Нам лиш мажор, а сум кінчається, Бо ж люди жити­муть, отож Колись там хтось і запе­чалиться (В.Бичко).

Мінор, -у. Музичний лад, звуки якого утворюють малий тризвук із за­барвленням суму, журби; перенос­но — смутний, журливий настрій: мо­дуляція з мінору в мажор.

МАЖОРНИЙ - МІНбРНИЙ -МАЖОРИТАРНИЙ

Мажорний. Який стосується мажо­ру; переносно — бадьорий, радісний. В засмучену кімнату, як вихор, влетіла мажорна музика (А.Головко); Рашель пише мені досить часто, листи милі, але, як завжди, короткі, настрій до­сить мажорний (Леся Українка); Уда­рю по струнах — бандура заплаче, не­сила мажорних акордів дібрать (П.Карманський).

Мінорний. Який стосується міно­ру; переносно — смутний, журливий. Ось перший сумний, мінорний акорд. Якийсь мороз пробіг по всій істоті Ми­коли (Г.Хоткевич); Хай і осінь, і дощ мочить квіти, — я майбутніми весна­ми юні Струнам радості в серці дзве­ніти, а мінорних не треба нам струн (В.Сосюра).

Мажоритарний. Який належить до більшості, заснований на більшості: мажоритарна [виборча] система. Пор. міноритарний.

мазер див. лазер.

макро... див. мікро...

МАКСИМУМ - МАКСИМА

Максимум, -у. 1. Найбільша кіль­кість, найвищий ступінь.

2. У математиці — найбільше зна­чення функції порівняно з її значен­ням в усіх достатньо близьких точках.

Наявність цього слова, вжитого у значенні прислівника, не впливає на відмінок числівника, що стоїть за ним: відстань, що дорівнює максимум двомстам метрам.

Максима, -и. Формула, що вира­жає якусь моральну вимогу, логічний чи етичний принцип, норму поведін­ки тощо.

МАКСІ-... - МЇНІ-... - МІДІ-...

Максі-... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "дуже довгий"; пишеться через дефіс: мак­сі-мода, максі-спідниця, максі-серія.

Міні-... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "дуже короткий"; пишеться через дефіс: міні-мода, міні-пальто, міні-рояль, міні-диск.

Мщі-... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "серед­ній у довжину"; пишеться через де­фіс: міді-мода, міді-спідниця.

МАЛО, присл. Чого це вийшло на майдан так мало жовнірів? (І.Нечуй-Левицький); Хіба мало кілків валяєть­ся коло річки? (Панас Мирний); Мою появу на фабриці мало хто помітив (Ю.Яновський). Форма множини при­судка не вживана. Пор. багато.

МАЛЬОВНИЧИЙ - ЖИВО­ПИСНИЙ

Мальовничий. Який милує око; гарний, привабливий, барвистий; ма­льовнича місцевість, мальовнича поза.

Живописний. Який стосується жи­вопису, малярства: живописна твор­чість, живописний матеріал.

МАЛЮВАТИ - РИСУВАТИ

Малювати, -юю, -юєш. Зображати когось, щось на площині олівцем, пе­ром, фарбами тощо; переносно — зо­бражати словами, викликати в уяві певні образи тощо. Пох.: малюнок, малювання.

Рисувати, -ую, -уєш. Креслити. Пох.: рисунок, рисування.

...МАН. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "прист­расний прихильник": графоман, ме­ломан.

МАНГАНІН - МАНГАНІТ

Манганін, -у. Сплав міді, марган­цю і нікелю. Пох. манганіновий.

Манганіт, -у. Мінерал класу окси­дів і гідрооксидів чорного, темно-бу­рого кольору; руда марганцю. Пох. манганітовий.

мангуста див. лангуст.

МАНДАРИНОВИЙ, МАНДАРИН­НИЙ - МАНДАРИНСЬКИЙ

Мандариновий, рідше мандаринний. Який стосується мандарина — плодів і дерева: мандариновий сік.

Мандаринський. Який стосується мандарина — чиновника в давньому Китаї: мандаринський палац.

МАНЕВРЕНИЙ - МАНЕВРО­ВИЙ

Маневрений. 1. Який здійснюється за допомогою маневру, без позицій-

них укріплень: маневрена війна, мане­врений бій.

2. Який має властивість швидко змінювати напрям руху; рухливий: маневрений всюдихід, маневрений ком­байн.

3. Те саме, що маневровий.

Маневровий. Призначений для за­лізничних маневрів: маневровий локо­мотив.

МАНУЛ - МАНУЛЬ

Манул, -а. Хижий ссавець родини котячих, який водиться в Закавказзі, Середній та Центральній Азії.

Мануль, -я, ор. -ем. Спосіб копію­вання, який стосується виготовлення текстових офсетних друкованих форм при перевиданнях.

марена див. морена.

МАРЖА, -і, ор. -ею. Різниця між цінами товарів (купівельною і прода-вальною), між курсом продажу і ку­півлі іноземної валюти та курсом цін­них паперів (на день укладення і день виконання угоди або між ціною по­купця і ціною продавця).

МАРКАЗИТ - МАРКІЗЕТ

Марказит, -у. Різновид природно­го сірчистого заліза.

Маркізет, -у. Тонка напівпрозора бавовняна або шовкова тканина із су­каної пряжі.

МАРКЕТИНГ, -у. Одна із систем управління й організації діяльності великих корпорацій щодо виготов­лення нової продукції, виробництва й збуту товарів чи надання послуг з метою одержання монопольного при­бутку за допомогою комплексного врахування процесів, що відбувають­ся на ринку (вивчення попиту, пи­тань ціноутворення, реклама, стиму­лювання збуту, планування товарно­го асортименту тощо).

МАТ

маркізет див. марказит. МАРКОВИЙ - МАРОЧНИЙ

Марковий. 1. Який стосується мар­ки — знака оплати різних зборів: мар­кова колекція, марковий альбом.

2. Те саме, що марочний 1: маркові вина.

Марочний. 1. Певної марки; сорто­вий: марочний коньяк.

2. Те саме, що марковий 1: марочна колекція.

марновірство див. забобони.

марочний див. марковий.

МАРШІ, -ів. мн. Смуга морських узбереж, що затоплюються лише в період найвищих припливів і нагонів води.

МАСК... Перша частина складних слів, що відповідає слову маскуваль­ний; пишеться разом: маскхалат, маскчохол.

МАСКАРАД - КАРНАВАЛ

Маскарад, -у. Свято, костюмова-ний бал, учасники якого одягнені в казкові, етнографічні маски та кос­тюми тощо.

Карнавал, -у. Народне гуляння, ча­сто просто неба, що супроводжується іграми, танцями, виступами худож­ньої самодіяльності і т. ін.

МАСЛЕНИЙ - МАСЛЯНИЙ

Маслений. Змазаний, политий ма­слом: маслений млинець, маслена каша.

Масляний. Який стосується масла, який містить у собі масло, розчине­ний на ньому; який працює на ньому: масляна пляма, масляна емульсія, мас­ляний вимикач, масляний фільтр.

МАСЛО. Часто до цього слова до­дають означення вершкове, коров'яче. Таке уточнення не завжди потрібне,

бо інше масло — рослинне — по-ук­раїнському олія, а технічне (для зма­зування) переважно мастило.

масляний див. маслений.

МАСНИЙ. 1. Який містить багато жиру, масла; просякнутий, змащений жиром тощо: масний сир, масна стра­ва, масна пляма, масне волосся, масні губи.

2. Схожий чимось на масло (про землю, ґрунт): масний чорнозем. Тро­туари не мокрі, а тільки масні від до­щового пороху (В.Винниченко).

3. перен. Облесливий: масний голос, масні слова. [Лицар:] Куди тепер по­ділись твої облесливі, маснії речі? (Ле­ся Українка).

4. перен. розм. Хтивий (про погляд, усміх тощо); непристойний, циніч­ний. Його масні очі так і забігали від купи спідниць аж до гарних панчіх Па-раскіци (М.Коцюбинський); Якийсь кривоплечий, вугруватий бандит, роз­пливаючись в масній усмішці, потягся до Вутаньки розчепіреними для обіймів руками (О.Гончар); Шнадельський опо­відав масні анекдоти, що збуджували гучний регіт (І.Франко).

МАТЕЛОТ - МАТЛОТ

Мателот, -а. Найближчий кора­бель у строю.

Матлот, -у. 1. Матроський танець.

2. Страва із шматків риби в соусі, приготовленому із червоного вина й різних приправ.

МАТЕРИН - МАТЕРИНСЬКИЙ

Материн, -а, -є. Належний матері; який стосується матері: материн го­лос, материне піклування. Катря за своєю тугою та за коханням, то й не зважала на материну журбу (Марко Вовчок); На щасливому материному лиці, що сяяло і мовби світилося від ра­дості, я побачив сльози (О.Довженко).

МАТ

Материнський. Переважно власти­вий матері, матерям; пройнятий лю­бов'ю, ніжністю, а також належний матері, матерям: материнська ласка, материнська усмішка, материнська доброта, материнський обов'язок, ма­теринське молоко. Я таку тебе зав­жди бачу, Образ в серці такий несу — Материнську любов гарячу і твоєї душі красу (В.Симоненко); Так пахне тіль­ки у дитинстві Гречаний вистояний мед, І теплі руки материнські, І неба зоряний намет (Р.Лубківський); — Хоч і намучиться, хоч і настражда­ється, але радість од дітей теж є. Материнська... (Є.Гуцало).

МАТЕРІАЛІСТИЧНИЙ - МАТЕ-РІАЛІСТСЬКИЙ

Матеріалістичний. Який грунтуєть­ся на ідеях матеріалізму, пройнятий матеріалізмом; вузькопрактичний: ма­теріалістичний світогляд, матеріаліс­тичне розуміння історії, він надто ма­теріалістичний.

Матеріал істський. Який стосується матеріаліста — людини, котра вузько­практично ставиться до дійсності: матеріалістський підхід до вибору про­фесії.

МАТИ, -тері, ор. -тір'ю, ім. При підметі, вираженому зворотом мати з дочкою, мати із сином тощо, присудок уживається: а) у формі множини. Ма­ти з дочкою тихенько сиділи (Марко Вовчок); Мати з дочкою зустрічаю­ться в хатині (О.Довженко); б) у формі однини. Хутенько потім Кар-мелиха спродала хату свою, попроща­лася з усіма й покинула село з дочкою (Марко Вовчок); Зосталася Марина одна з дочкою малою (Панас Мир­ний). Пор. батько.

матлот див. мателот.

матрос див. моряк. МАШИННО-... - МАШИНО...

Машинно-... Перша частина скла­дних слів, що відповідає слову ма­шинний; пишеться через дефіс: ма­шинно-дорожній, машинно-технічний.

Машино... Перша частина склад­них слів, що відповідає слову машина; пишеться разом: машиноремонтний, машинознавство (але машино-година, машино-місце).

МАЮ - ПОВИНЕН

Маю, маєш, має, маємо, маєте, мають. Мені (тобі і т. д.) треба, нале­жить, я збираюся, маю намір (ти зби­раєшся і т.д.) [робити, зробити що-небудь]; неминуче або ймовірно [ста­неться, відбудеться щось]. Ось слу­хайте, що вам маю сказати (Є.Гре­бінка); — Що маємо робити? Як маємо бути?Як його шукати маємо? (Марко Вовчок); [Любов:] Так все здавалось, немов щось має статися недобре у нас (Леся Українка); На другий день по обіді козаки почали виходити з міста й з табору на просторе поле, де мала од­бутися рада (А.Кащенко); — А ти пробувала до нього підійти? Отак, з ласкою... — Чого маю підходити я? (Вал. Шевчук).

Повинен, -нна, -нне, -нні. 1. Я (ти, він, вона, воно, вони) зобов'язаний, змушений (зобов'язана, змушена і т. д.) [робити, зробити щось]. Народ повинен стати до помочі козакам (І.Нечуй-Левицький); — А мені що сказано, те я повинен виконувати (Григорій Тютюнник); Ти повинен на­писати йому листа (О.Гончар).

2. Те саме, що маю, але з відтінком обов'язковості, вірогідності чогось, необхідності через певні обставини. Тут ми повинні вирішувати вдвох, по-

МЕЛ

винні все зважити (Є.Гуцало); Як тільки вернеться [Тихін], повинен би сюди прийти (А.Головко); Він думав про те, нащо його Нимидора повинна прясти не собі й йому на сорочки взим­ку, а комусь іншому (І.Нечуй-Левиць-кий); А поки що моторошно йому, як згадає, що через два місяці повинен ки­нути тут усе (Г.Хоткевич).