Історія економіки та економічної думки як наукова та учбова

Дисципліна

Трансформаційні процеси в Україні, що пов'язані з переходом до ринкової економіки та її глобалізацією, вимагають підготовки фахівців нового покоління, здатних органічно по'єднувати в собі теоретичні знання із практичними навичками господарювання, ініціативу й творчість у складних ринкових умовах. Рішенню такого завдання сприяє вивчення нової інтегральної навчальної дисципліни «Історія економіки й економічної думки» (ІЕЕД).

ІЕЕД вивчає історію економічної діяльності народів і господарської думки на різних етапах існування людства. Історичний досвід показує, що економічні погляди й концепції не тільки пасивно відображають економічну практику, але й активно впливають на неї. Саме тому по'єднання «Історії економіки» й «Історії економічних вчень» в одному курсі «ІЕЕД» сприяє діалектичному пізнанню студентами функціонування економічних систем, загальної спрямованості еволюції економічної науки, її взаємозв'язку з політикою держави, – формує економічний світогляд майбутнього фахівця.

ІЕЕД представляє історичний аспект економіки суспільств тому, що будь-яка наука історична. «Зміст будь-якої науки включає історію й не може бути задовільно викладена поза її» (Й. Шумпетер). Перефразовуючи Шумпетера, можемо сказати, що будь-яка економічна дисципліна не може бути добре зрозуміла, якщо не вивчена ІЕЕД. ІЕЕД має статус фундаментальної дисципліни, тому що є джерелом науково вивірених фактів і теоретичного матеріалу для всіх економічних наук. Крім того, ІЕЕД є міждисциплінарною наукою, так тісно зв'язана й ураховує у своїх дослідженнях досягнення соціологічних наук, включає в свій аналіз ідеологію, політику, релігію й інші фактори з погляду того, як вони впливають на розвиток економіки й економічної теорії. ІЕЕД ураховує все: гносеологічні корні явища, реальні тенденції його розвитку й може з достатнім ступенем вірогідності пророчити майбутнє.

Творче оволодіння новим курсом дозволить студентам, опираючись на фактичний і теоретичний матеріал, прийти до деяких висновків.

1. Кожний народ живе так, як хоче жити. Якщо він не хоче жити так як живе, то змінює систему!

2. Жодному народу не вдалося повторити досвід інших країн. Можна лише перейняти елементи цього досвіду. Неприпустимо переносити економічні теорії породжені в одній країні без усяких виправлень в інші країни [5, с. 11].

3. При всіх розходженнях всі народи рухаються в одному напрямку – глобалізації, тобто єднання політики, економіки, культури. Але, як відзначає Дж. Стігліц, «опозиція глобалізації – це не опозиція глобалізації як такової (новим джерелом фінансових коштів для забезпечення економічного росту або новим експортним ринкам), але опозиція певному пакету доктрин, нав'язаними світу фінансовими інститутами» [12, с. 62].

4. В економічних теоріях не може бути правди (істини) на всі часи. А. Сміт описав гармонічну й компромісну модель ринкової економіки, а К. Маркс показав у ній протирічча і конфлікти. Причому, сам характер особистості, її пристрасті так чи інакше впливають на характер теорії.

5. Життя змінюється, змінюються й уявлення про нього; виникає необхідність у нових концепціях, підходах, парадигмі.

6. Світова криза в 2008/2009 року, яка вразила світ, свідчить про необхідність, щоб державне регулювання на планетарному рівні відповідало інтересам всіх країн.

Функції й завдання ІЕЕД. Функції, мета й завдання історико-економічної науки випливають із сутності й специфіки її предмета. Їх можна представити в такий спосіб.

1. Пізнавальна функція – збір, вивчення, узагальнення й засвоєння господарського досвіду й економічних ідей.

2. Пропедевтична (підготовча) – на основі конкретних прикладів, фактів, теоретичних узагальнень освоюється зміст базових економічних категорій (форми господарювання, кредит, цінність, багатство й т.д.)

3. Світоглядна – формування наукової картини світового процесу господарської еволюції й економічної думки, що дозволяє сформувати «об'ємний» економічний тип мислення, що надає йому історизм, масштабність, вільнодумство, реалізм, розуміння багатоваріантності економічного розвитку.

4. Ціннісна – моральна оцінка засобів і результатів політичних і соціально-економічних перетворень (зокрема, господарських реформ) і їхніх теоретичних обґрунтувань.

5. Методологічна – пов'язана з фундаментальністю ІЕЕД стосовно інших економічних дисциплін (наукова інтерпретація історико-економічної інформації й економічних теорій), що дозволяє формувати нові підходи до економічних досліджень.

6. Прогностична – заснована на розробці суджень про головні тенденції розвитку економічних систем і економічної науки в майбутньому.

Метою вивчення дисципліни є формування економічного світогляду й мислення студентів на методологічних засадах цивілізаційної парадигми розвитку суспільства, засвоєння ними знань курсу й методів історико-економічного аналізу.

Основні завдання курсу:

1. Вивчення генезису господарської сфери суспільств певних світових цивілізацій і господарства України як невід’ємної складової частини загальноєвропейської цивілізації.

2. Пізнання основних напрямків і теорій економічної думки, розуміння їхніх теоретичних джерел, методологічних особливостей, внеску вітчизняних учених у скарбницю економічної думки.

3. Пізнання взаємозв'язку економічної теорії з господарською практикою й перспектив економічного розвитку суспільства в цілому.

Знання ІЕЕД дозволяє фахівцям у практичній діяльності врахувати досвід минулих епох, оцінити їхнього досягнення, побачити їхні омани, скористатися їхніми відкриттями. Володіння історичними знаннями й методами аналізу завжди підвищує якість професійних знань, дає потужний стимул для кар'єрного росту.