М’язи тулуба – це найбільша група м’язів, вона охоплює м’язи грудей, живота й спини.
М’язи спини. Це парні м’язи, за походженням і топографією поділяються на поверхневі та глибокі. Займають дорсальну частину тіла, починаючись від куприка аж до основи черепа. До поверхневих відносять м’язи, які під час розвитку зародка перемістилися з голови та верхніх кінцівок і топографічно розміщуються у верхніх шарах спини, а до глибоких – м’язи, які виникли із спинних частин міотомів зародка і лежать на кістках хребтового стовпа та грудної клітки. Ці групи м’язів відокремлюються одна від одної грудопоперековою фасцією.
Поверхнева група м’язів складається з трапецієподібного та найширшого м’язів спини, великого та малого ромбоподібних м’язів, м’яза – підіймача лопатки, задніх верхнього і нижнього зубчастих м’язів.
Поверхневі м’язи спини:
- трапецієподібний м’яз: плоский, трикутної форми; розміщується на верхній частині спини і починається від верхньої каркової лінії, зовнішньої потиличної гористості, каркової зв’язки та остистих відростків усіх грудних хребців і прикріплюється до лопаткової ості, над плечового відростка та до плечового кінця ключиці. Функція: верхні волокна м’яза при скороченні піднімають бічний кут лопатки, нижні – опускають лопатку донизу, а скорочення всіх волокон приводять лопатку до хребтового стовпа. При фіксованих лопатках одночасне скорочення обох м’язів розгинає шийний відділ хребтового стовпа.
- найширший м’яз спини: плоский, широкий, трикутної форми; починається від остистих відростків V – VІ нижніх грудних хребців, поверхневого листка грудопоперекової фасції та від клубового гребеня. Прикріплюється м’яз до гребеня малого горбка плечової кістки. У нижньому відділі спини найширший м’яз утворює великий сухожильний розтяг, що разом з таким же розтягом одноіменного м’яза протилежного боку входить до складу поверхневого листка грудопоперекової фасції.
Функція: тягне плече назад і обертає його досередини, а при фіксованому плечі підтягує до нього тулуб;
- великий та малий ромбоподібні м’язи: беруть початок від остистих відростків ІІ – V грудних хребців (великий) і VІІ шийного хребця і І грудного (малий); прикріплюються до медіального краю лопатки. Функція: наближають лопатку до хребтового стовпа і піднімають її;
- м’яз – підіймач лопатки: починається від поперечних відростків чотирьох верхніх шийних хребців і прикріплюється до верхнього кута лопатки.
Функція:підіймає лопатку;
- задній верхній зубчастий м’яз: знаходиться під ромбоподібними м’язами; починається від остистих відростків двох нижніх шийних та двох верхніх грудних хребців і прикріплюється чотирма зубцями до зовнішньої поверхні ІІ – V ребер.
Функція: підіймає ребра і бере участь в акті дихання;
- задній нижній зубчастий м’яз: лежить під найширшим м’язом спини; починається від остистий відростків ХІ – ХІІ грудних і І – ІІ поперекових хребців і прикріплюється чотирма зубцями до зовнішньої поверхні чотирьох нижніх ребер.
Функція: опускає нижні ребра, беручі участь в акті дихання.
До глибоких м язів спини відносять м’язи, що лежать по боках хребтового стовпа у заглибленні, що утворене остистими і поперечними відростками хребців та кутами ребер: м’яз - випрямляч хребта, поперечно – остьовий та ремінні м’язи.
М’яз – випрямляч хребта: найбільший та найсильніший м’яз спини, розміщується вздовж усього хребтового стовпа. Починається від клубового гребеня та остистих відростків поперекових хребців і, частково, від грудопоперекової фасції. Залежно від прикріплення м’язових пучків випрямляч хребта поділяють на три частини: присередню – остьовий м’яз; зовнішню – клубово-поперековий та найдовший м’язи, що знаходяться між вищезгаданими.
Найдовший м’яз сильніший, ніж остьовий, починається від поперечних відростків і прикріплюється до різних відділів осьового скелета. За топографією цей м’яз поділяють на три більш-менш самостійних м’язи: найдовший м’яз грудної клітки, що прикріплюється до кутів десяти нижніх ребер і поперечних відростків усіх грудних хребців; найдовший м’яз шиї, що прикріплюється до поперечних відростків трьох шийних хребців; найдовший м’яз голови, що прикріплюється до заднього краю соскоподібного відростка.
Клубово-реберний м’яз починається від клубового гребеня та нижніх кутів ребер. За топографією його поділяють на клубово-реберний м’яз попереку, що прикріплюється до кутів восьми нижніх ребер; клубово-реберний м’яз грудної клітки, що прикріплюється до кутів шести верхніх ребер; і клубово-реберний м’яз шиї, який прикріплюється до поперечних відростків трьох нижніх шийних хребців. Функція: м’яз – випрямляч хребта розгинає хребет, а також утримує його у вертикальному положенні. При односторонньому скороченні нахиляє тулуб у цей бік.
Поперечно-остьовий м’яз знаходиться під м’язом – випрямлячем хребта. Йде окремими пучками від поперечних відростків до остистих вздовж усього хребтового стовпа і заповнює заглиблення між ними. Залежно від довжини пучків поперечно-остьовий м’яз поділяють на три частини, а саме: півостьовий м’яз; багатороздільні м’язи та м’язи-обертачі, які розміщуються в три шари. Поверхневий шар утворений півостьовим м’язом, що починається від поперечних відростків нижче розміщених хребців, проходять над V– VІ хребцями і прикріплюється до остистих відростків, а верхня частина – до основи черепа. За топографією півостьовий м’яз поділяють на півостьовий м’яз грудної клітки, півостьовий м’яз шиї та півостьовий м’яз голови.
До м’язів живота відносять прямий і пірамідальний м’язи, зовнішній та внутрішній косі м’язи, поперечний м’яз, а також квадратний м’яз попереку. За топографією м’язи живота поділяють на м’язи передньої, бічної та задньої стінок.
