М'язи голови ділять на дві групи - мімічні та жувальні. Мімічні м'язи, або м'язи обличчя, розташовуються під шкірою і на відміну від інших скелетних м'язів позбавлені фасцій. Однією своєю частиною більшість мімічних м'язів починається на кістках голови або її фасціях, інший - вплітається в товщу шкіри. Мімічні м'язи, скорочуючись, зміщують певні ділянки шкіри голови і тим самим надають особі різноманітні вираження, зумовлюють міміку, тому їх називають мімічними. Мімічні м'язи групуються переважно навколо природних отворів особи (очна щілина, ротова щілина, отвори носа, слухові отвори). Зазначені отвори під дією мімічних м'язів або зменшуються до повного закриття, або збільшуються, тобто розширюються.
М’язи, що оточують очну щілину:
- коловий м’яз ока: плоский, займає зовнішню поверхню повік, периферію очниці, частково заходить у скроневу область; має три частини: повікову, очничну і сльозову. Функція: є сфінктером очної щілини. Повікова частина закриває повіки. При скороченні очнистої частини на шкірі області очниці утворюються згортки (найбільша їх кількість відмічається зі сторони зовнішнього кута ока). Ця ж частина м’яза зміщує брови донизу, одночасно відтягуючи шкіру щок доверху. Сльозова частина розширює сльозовий мішок, регулюючи тим самим відтік сльозової рідини через носо-сльозовий проток.
- м’яз-зморщувач брови: починається від медіального відрізка надбрівної дуги, проходить вверх і латерально, прикріплюється до шкіри відповідної брови. Частина пучків цього м’яза переплітається з пучками колового м’яза ока.
Функція: відтягує шкіру лоба донизу і медіально, внаслідок чого над коренем носа утворюються дві вертикальні згортки.
М’язи, що оточують носові отвори:
- носовий м’яз: складається з двох частин: поперекової і крильної. Поперекова частина починається на верхній щелепі, дещо вище і латеральніше верхніх різців. Пучки цього м’яза йдуть уверх і медіально, продовжуючись у тонкий апоневроз, який перекидається через хрящову частину спинки носа і переходить у одноіменний м’яз протилежної сторони. Функція: звужує і розширює отвір ніздрів;
- м’яз-опускач перегородки носа: частіше входить до складу крильної частини носового м’яза. Пучки його починаються над медіальним різцем верхньої щелепи, прикріплюється до носової частини перегородки носа. Функція: відтягує перегородку носа донизу.
М’язи, що оточують ротову щілину:
- коловий м’яз рота: утворює м’язову основу верхньої та нижньої губ; складається з двох частин: краєвої і губної. Функція: закриває ротову щілину, приймає участь в акті смоктання та жування;
- мяз-опускач кута рота: починається біля основи нижньої щелепи, між підборіддям і рівнем першого малого кутнього зуба. Функція: тягне кут рота донизу і латерально.
- м’яз опускач нижньої губи: Функція: відтягує нижню губу донизу і дещо латерально; діючи разом з одноіменним м’язом протилежної сторони, може вивертати губу назовні; приймає участь у формуванні виразу іронії, смутку, невдоволення;
- підборідний м’яз: представлений пучком м’язових волокон, що починаються від альвеолярних підвищень латерального і медіального різців нижньої щелепи. Функція: тягне доверху і латерально шкіру підборіддя – на останній з’являються ямочки; сприяють випячуванню нижньої губи уперед;
- щічний м’яз: тонкий, чотирикутної форми, утворює м’язову основу щоки. Функція: відтягує кут рота назад; притискає щоку до зубів;
- м’яз підіймач верхньої губи: починається від підочноямкового краю верхньої щелепи і закінчується в шкірі верхньої губи і крила носа. Функція: піднімає верхню губу і тягне крило носа вгору та вбік;
- великий виличний м’яз: починається від виличної кістки, прикріплюється до кута рота. Функція: відтягує кут рота ззовні і доверху, є головним м’язом сміху;
- малий виличний м’яз: починається від виличної кіски у латерального краю м’яза,що піднімає верхню губу; пучки її проходять вниз і медіально, вплітаючись у шкіру кута рота. Функція: піднімає кут рота;
- м’яз сміху: функція: відтягує кут рота латерально, утворюючи ямочку на щоці.
- м’язи вушної раковини: у людини розвинуті слабко, майже не підчиняються мимовільному скороченню. Розрізняють: передній, верхній і задній вушні м’язи.
М’язи шиї мають складну будову і топографію, що обумовлено неоднаковим їх походженням, різними функціями, взаємовідношеннями з внутрішніми органами шиї, кровоносними судинами, нервами і пластинками шийної фасції.
М’язів шиї налічується близько 17. Топографічно їх поділяють на поверхневі та глибокі. До поверхневих м’язів шиї відносяться підшкірний м’яз шиї, грудинно-ключично-соскоподібний м’яз та м’язи, що прикріплюються до під’язикової кістки. Ті, що розташовані нижче цієї кістки утворюють групу підпід’язикових м’язів: грудинно-під’язиковий м’яз, грудинно-щитоподібний м’яз, щито-під’язиковий м’яз, лопатково-під’язиковий м’яз, а ті, що розміщені вище неї – надпід’язикові: щелепно-під’язиковий, двочеревцевий, підборідно-під’язиковий, шило-під’язиковий.
Глибокі м’язи шиї безпосередньо прилягають до хребтового стовпа (лежать за внутрішніми органами шиї); за топографією їх підрозділяються на латеральну групу, до якої відносяться розташовані збоку від хребтового стовпа передній, середній та задній драбинчасті м’язи, і передхребтову групу: довгий м’яз шиї, довгий м’яз голови, передній і бічний прямі м’язи голови.
Поверхневі м’язи шиї:
- підшкірний м’яз шиї: розміщується під шкірою і має вигляд тонкої широкої пластинки. Починається на рівні І-ІІ ребра від грудної фасції і прикріплюється до краю нижньої щелепи та до жувальної фасції. Іноді його волокна переплітаються з волокнами колового м’яза рота. Функція: натягує шкіру шиї та відтягує кут рота донизу;
- грудинно-ключично-соскоподібний м’яз: найбільший та найсильніший з м’язів шиї. Починається від гру динного кінця ключиці та ручки грудини і прикріплюється до соскоподібного відростка скроневої кістки. Залежно від початку його волокон розрізняють грудинну та ключичну частини, між якими знаходиться невелика і неглибока надключична ямка. Функція: при односторонньому скороченні нахиляє голову у свій бік, а при двосторонньому – нахиляє голову назад.
ІІ. Завдання до роботи з малюнками
1. Розгляньте мал.9 позначте м’язи склепіння черепа та поверхневі м’язи шиї позначені цифрами 1, 2 та 11 і 12
1……………………….
2……………………….
11………………………
12………………………
Мал. 9. М’язи голови та шиї
2. Розгляньте мал.10 і позначте на ньому м’язи обличчя позначені цифрами 3 – 16
Мал. 10. М’язи обличчя
3………………………………….. 4……………………………………
5……………………………………
6…………………………………....
7…………………………………….
8…………………………………….
9…………………………………….
10……………………………………
11……………………………………
12……………………………………
13……………………........................
14…………………………………….
15…………………………………….
16………………………….................
3. Розгляньте мал.11 і позначте м’язи шиї: щелепно-під’язиковий, грудинно-під’язиковий, драбинчасті м’язи (передній, середній, задній).
1……………………………………………………..
2……………………………………………………..
3 –грудинно-ключично-соскоподібний м’яз
4………………………….
5 – грудинно-щитоподібний
6 – лопатково-під’язиковий
7…………………………. 8………………………….
9 – задній двочеревцевий
Мал. 11. М’язи шиї 10- шилопідязиковий
III.Висновки:
IV. Контрольні запитання.
1. Скільки м’язів працює коли людина посміхається?
2. Який м’яз не постійний?
3. Чим мімічні м’язи відрізняються від жувальних?
4. Де розташований гордіїв м’яз?
Практична робота № 4
Тема. М’язи тулуба – найбільша група м’язів тіла.
Мета: вивчити топографію, анатомічну будову м’язів тулуба, з’ясувати їх функції.
Обладнання: таблиці, малюнки, атласи.
Хід виконання роботи
I.Розглянути довідникову інформаціюі дати відповіді на теоретичні питання.
II.Позначити на малюнках вказані м’язи.
III..Висновки.
IV.Контрольні запитання.
I.Теоретичні питання.
1. Характеристика м’язів тулуба. М’язи грудей.
2. М’язи живота топографія й функції.
3. М’язи спини. Будова й функції.
